Рішення № 89610128, 02.06.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/2420/20

Провадження № 2/206/747/20

УХВАЛА

02 червня 2020 року Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Румянцев О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення, встановлення фактів права спільної сумісної власності подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2020 року позивач звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення, встановлення фактів права спільної сумісної власності подружжя.

Одночасно з позовом ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову по справі, відповідно до якої просив забезпечити позов шляхом: накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3 , що належить відповідачу на праві власності.

Вивчивши подані матеріали, суддя дійшов висновку, що заява підлягає поверненню з наступних підстав.

Згідно з приписами ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з частиною 5 статті 151 ЦПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачено, що розмір прожиткового мінімуму з 01 січня 2020 року встановлено у розмірі 2102 грн.

Згідно п.п.4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на 01 січня 2020 року становить 2102,00 грн., позивач мав сплатити (2102,00 грн.*0,2) = 420,40 грн. за подання заяви про забезпечення позову.

Як вбачається, позивачем долучено квитанцію №132 від 01.06.2020, відповідно до якої він сплатив судовий збір у розмірі 50,00 грн.

Таким чином, позивачем до матеріалів заяви не додано квитанцію про сплату судового збору у відповідному до п.п.4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" розмірі.

Крім того, в поданій заяві про забезпечення позову відсутні пропозиції позивача щодо зустрічного забезпечення.

Разом з тим, в заяві відсутня ціна позову, про забезпечення якого просить позивач.

Також, в зазначеній заяві позивачем не зазначено належного обґрунтування необхідності застосування саме такого заходу забезпечення позову, про який він просить суд, а також не надано доказів на підтвердження намірів відповідача продати або в інший спосіб провести відчуження належної йому на даний час квартири.

Відповідно до ч.9 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову, подана без додержання вимог, викладених у ст.151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 149-153, 258-261 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення, встановлення фактів права спільної сумісної власності подружжя - повернути заявнику.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України в Індустріальному районі міста Дніпра повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір, суму в розмірі 50,00 грн., згідно квитанції №132 від 01.06.2020.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П.Румянцев