Рішення № 89608330, 26.05.2020, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/772/20

Провадження № 2/682/483/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Шевчука В.В., за участю секретаря Придачук Г.Л., позивача ОСОБА_1 , представника Славутського міськрайонного відділу ДВС Центрально-Західного управління юстиції Міністерства юстиції Андрощук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Славута справу за позовом ОСОБА_1 до Славутського міськрайонного відділу ДВС Центрально-Західного управління юстиції Міністерства юстиції, ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» про скасування арешту та розшуку майна,

в с та н о в и в:

03.04.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Славутського міськрайонного відділу ДВС Центрально-Західного управління юстиції Міністерства юстиції, ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» про скасування арешту та розшуку майна.

В обґрунтування позову вказує, що на забезпечення кредитного договору, укладеного між ним та ВАТ «Ерсте Банк», був укладений договір застави транспортного засобу, згідно з якого в забезпечення виконання кредитного договору позивачем було передано у заставу належний йому автомобіль. 30.11.2015 правонаступником прав та обов`язків ВАТ «Ересте Банк» - ПУАТ «ФІДОБАНК» подало до відділу ДВС Центарльно-Західного міжрегіонального управління юстиції для примусового Виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на автомобіль, на підставі чого щодо позивача було відкрито виконавче провадження. Постановами державного виконавця на автомобіль позивача було накладено арешт та оголошено розшук вказаного автомобіля. 26.04.2017 виконавчий напис було повернуто стягувачу. За домовленістю із ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (нового стягувача) ОСОБА_1 було сплачено 100000 грн., після чого відповідач не заперечував проти вилучення запису в реєстрі обтяжень рухомого майна на автомобіль. Нотаріусом було припинено обтяження в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна. Однак, оскільки постановою державного виконавця було накладено арешт на автомобіль, а також оголошено його у розшук, позивач не має можливості користуватись належним йому транспортним засобом, у зв`язку із цим він звернувся до суду та просить скасувати арешт та розшук майна.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з викладених в ньому підстав. Вказав, що домовленістю з кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» сплатив обумовлену суму, тому ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» не заперечував проти вилучення запису в реєстрі обтяжень рухомого майна на автомобіль. Іншу частину заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» передало іншим кредиторам, перед якими він її погасив. Таким чином борг повністю погашений, а тому вважає, що позов підлягає задоволенню.

Представник відділу ДВС у судовому засіданні повідомила, що матеріали виконавчого провадження при переїзді були втрачені, проте на даний момент на виконанні у Славутському міськрайонному відділі ДВС Центрально-Західного управління юстиції Міністерства юстиції буди яких виконавчих документів з приводу стягнення заборгованості з ОСОБА_1 немає, оскільки востаннє, постановою від 26.04.2017 виконавчий напис повернутий стягувану.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 17 січня 2008 року між АТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір застави транспортного засобу, а саме автомобіля марки MITSUBISHI моделі GALANT 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рама ) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , для забезпечення виконання Кредитного договору, відповідно до умов якого заставодержатель у строк до 15 січня 2015 року зобов`язується повернути кредит у розмірі 24200 грн. (а.с. 7,8)

Постановою головного державному виконавця ВП № 49545112 від 07.12.2015 щодо ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження на підставі Виконавчого напису № 1531 приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу, про звернення стягнення на автомобіль, який належить ОСОБА_1 (а.с. 10). Постановою державного виконавця від 14.12.2015 року на автомобіль марки MITSUBISHI 2007 року випуску, д/н НОМЕР_3 накладено арешт, а постановою віл 25.04.2016 вказаний автомобіль оголошено у розшук (а.с. 11,13). Постановою державного виконавця від 24.04.2016 вищезгадане виконавче провадження зупинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 38, ст. 339 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 12)

Згідно даних постанови державного виконавця від 26.04.2017 виконавчий документ (виконавчий напис № 1531 від 16.12.2011) повернуто стягувачу АТ «Ерсте Банк» (а.с. 14).

Відповідно до повідомлення про відступлення прав вимоги № 1-11314 від 17.09.2019 борг ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/1721/5/09011 від 16.01.2008 року перед ПАТ «ФІДОБАН» був проданий ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» - новому кредитору. Загальна сума зобов`язань складала 552754,17 грн. (а.с. 15)

На підставі ухвали Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 вересня 2019 року у виконавчому написі № 1531 від 06.12.2011 року, замінено стягувача на ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» (а.с. 18).

ТОВ «СІТІ ФІНАНС» 23.10.209 надало довідку № 1-11967 про виконання ОСОБА_1 зобов`язань шляхом укладення договору факторингу. Згідно даної довідки, у ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» відсутні підстави для примусового виконання виконавчого напису № 1531 від 16.12.2011 щодо звернення стягнення на автомобіль марки MITSUBISHI моделі GALANT 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рама ) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с. 19).

Згідно даних довідки ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» від 17.09.2019 року, відповідач не заперечує проти вилучення запису про обтяження в реєстрі обтяжень рухомого майна та вказаний транспортний засіб, що належить ОСОБА_1 в зв`язку з припиненням договору застави (а.с. 20)

У відповідь на заяву ОСОБА_1 , Славутський міськрайонним відділ державної виконавчої служби 11.10.2019 відмовив у знятті арешту з майна (а.с. 6).

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд враховує наступне.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 391 Кодексу встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 33 Постанови «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 № 5 надав роз`яснення, що застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей ст. ст. 391, 396 ЦК України, позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (стаття 56 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною 4 статті 59 Закону передбачений вичерпний перелік випадків, коли арешт майна скасовується виконавцем. У інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. (ч. 5 ст. 59 Закону).

Згідно статті 40 Закону, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Таким чином, арешт майна та інші вжиті виконавцем заходи, в тому числі розшук транспортного засобу боржника, у випадку повернення виконавчого документа стягувачу (у даній справі - виконавчого напису нотаріуса) не скасовуються. Повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв`язку з тим, що транспортний засіб боржника, розшук якого здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку, не є підставою для закінчення виконавчого провадження згідно з приписами статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», та відповідно зняття арешту передбачено ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Окрім того, відповідно частини 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею цього Закону (протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можу ті бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців, а також у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо - протягом усього періоду, на які присуджені платежі). Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження; стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку.

Отже, з системного аналізу вищевказаних норм Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для закінчення виконавчого провадження, а державному виконавцю не надано права на зняття арешту з майна боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, встановлених п.7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, в судовому засіданні позивач повідомив, що частину існуючого боргу, а саме 100000 грн., останнім було сплачено відповідачу по справ - ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс». Інша частина боргу була передана відповідачем в порядку відступлення права вимоги іншим кредиторам, перед якими борг погашений в повному об`ємі. Однак позивачем не надано доказів на підтвердження передачі ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» права вимоги щодо несплаченої частини боргу іншому кредитору, а також щодо виконання зобов`язання перед новим кредитором, який, враховуючи наведене, повинен був бути залученим до участі у справі як відповідач.

З огляду на те, що обставини, на які позивач посилається в обґрунтування заявлених вимог, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, доказів повного виконання своїх зобов`язань не надано, тому відсутні підстави для зняття арешту та розшуку майна.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 37, 40, 47, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 12, 81, 141, 263, 265, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шевчук В. В.