Рішення № 8960007, 09.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/4009.03.10

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група"

до                    Національної телекомпанії України - телеканалу УТ-1

про                    стягнення 12 100,00 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

від позивача - не з’явився

від відповідача - Курганова А.В.

У судовому засіданні 09.03.2010 за згодою присутніх представників сторін (відповідача) судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання незаконними дій Національної телекомпанії України - телеканалу УТ-1 (далі - відповідач) в частині порушення виключних майнових авторських прав позивача та стягнення 12100,00 грн. компенсації за їх порушення, а саме, публічне сповіщення відповідачем музичного твору (пісні "Водограй" Івасюка В.) без сплати авторської винагороди, виключні майнові авторські права на який належать позивачеві.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2009 № 15/40, яку призначено до розгляду на 11.02.2009.

У судовому засіданні 11.02.2009 представник відповідача надав суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого стверджує, що 02.01.2009 на телевізійному каналі "Перший національний" публічне сповіщення музичного твору (пісні) "Водограй" не здійснювалось, а тому відповідач не порушував виключні майнові авторські права позивача. Також, відповідач вказує, що не має відеозапису концерту "Любимые песни 70-х", оскільки згідно з ч. 4 ст. 48 Закону України "Про телебачення та радіомовлення" трансльована передача не повинна зберігатися більше 14 днів від дати розповсюдження за відсутності скарги щодо її змісту. Крім того, відповідач наголошує на тому, що позивач не надав доказів, якими стверджується факт публічного сповіщення спірного музичного твору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2009 за клопотанням сторін продовжено строк розгляду спору у справі № 15/40, розгляд справи відкладено на 04.03.2009 та зобов'язано сторони виконати у повному обсязі вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 28.01.2009, а позивача - надати пояснення на відзив відповідача.

03.03.2009 позивач подав до суду клопотання про витребування у відповідача договорів, які підтверджують наявність в останнього авторського права на публічне сповіщення музичного твору (пісні) Івасюка В. "Водограй", а також подав заперечення на відзив, в яких повідомляє, що диск з записом пісенного концерту "Любимые песни 70-х" був поданий разом з позовною заявою до суду як доказ у справі.

04.03.2009 у судовому засіданні судом оголошено перерву до 28.04.2009, зобов'язано відповідача надати суду копії з журналу обліку (оригінал журналу для огляду), а також за клопотанням позивача зобов'язано відповідача надати суду копії авторських договорів, які підтверджують наявність у відповідача авторського права на публічне сповіщення музичного твору, що є предметом спору.

У судовому засіданні, що відбулося 28.04.2009, представник відповідача заявив суду клопотання про залучення до матеріалів справи витягу з журналу обліку виходу в ефір музичних творів за 02.01.2009, подав письмові пояснення до відзиву, в яких повідомляє, що публічне сповіщення музичного твору "Водограй" 02.01.2009 на телевізійному каналі "Перший національний" не здійснювалося, а тому відповідні договори щодо авторських прав на публічне сповіщення спірного твору не укладалися. Також представником відповідача було заявлено письмове клопотання про призначення у справі судової експертизи для встановлення факту публічного сповіщення вказаного музичного твору відповідачем через ідентифікацію поданого позивачем до матеріалів справи відеозапису. Проведення такої експертизи відповідач просить доручити Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.04.2009 призначено судову експертизу у справі, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено до одержання висновку експерта.

До Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 15/40 та висновок судової експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.10.2009 поновлено провадження у справі № 15/40 та призначено її до розгляду на 01.12.2009.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.12.2009 задоволено клопотання сторін, продовжено строк вирішення спору у справі № 15/40 до 30.03.2010 та відкладено розгляд справи на 26.01.2010.

У судовому засіданні 26.01.2010 оголошено перерву до 09.02.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2010 розгляд справи № 15/40 відкладено на 09.03.2010р.

Представник відповідача надав у судовому засіданні пояснення по суті справи з врахуванням висновку експертизи.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про причину неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач на підставі Субвидавничого договору № 4015/08 від 15 грудня 2007 року між Позивачем - ТОВ "Українська Музична Видавнича Група" та ПП "Українське Музичне Видавництво" (належним чином засвідчена копія наявна у справі), набув виключні майнові авторські права на використання, а саме право здійснювати, дозволяти чи забороняти здійснювати на території України серед інших дій публічне сповіщення музичних творів (пісень), зазначених в Каталозі ПП "Українське Музичне Видавництво", і набутих шляхом укладення Авторського договору з первинним суб'єктом - автором тексту і музики:

- Авторський договір № А 47/06 від 15 листопада 2006 року між ПП "Українське Музичне Видавництво" та правонаступником Івасюка Володимира Михайловича (автора музики та автора тексту) - Івасюк О. М.

Зазначені вище права випливають з п. 2.1. (е) Договору № 4015/08 від 15 грудня 2007 року та відповідно до п. 2.1. (е) Авторського договору № А 46/06 від 15 листопада 2006 року між ПП "Українське Музичне Видавництво" та правонаступником Івасюка Володимира Михайловича (автора музики та автора тексту) - Івасюк-Криса Г.М. та Авторського договору № А47/06 від 15 листопада 2006 року між ПП "Українське Музичне Видавництво" та правонаступником Івасюка Володимира Михайловича (автора музики та автора тексту) - Івасюк О.М., а видавець погоджується придбати виключні майнові права автора на використання Творів, вказаних в Каталозі, що означає право видавця на свій розсуд здійснювати чи дозволяти здійснювати стосовно зазначених Творів наступні дії: е) публічно сповіщати твір (включаючи показ, виконання чи передачу в ефір) для загального відома шляхом передачі в ефір і (чи) подальшої передачі в ефір (право на передачу в ефір).

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" в позовній заяві стверджує, що 02.01.2009р. на телевізійному каналі "Перший національний" ним було зафіксовано публічне сповіщення музичного твору (пісні) "Водограй" (автор музики і слів - Івасюк В.).

Позивач вважає, що відповідачем були порушені виключні майнові авторські права позивача в зв’язку з чим він просить суд стягнути з відповідача 12100,00 грн. компенсації за їх порушення, а саме, публічне сповіщення відповідачем музичного твору (пісні "Водограй" Івасюка В.) без сплати авторської винагороди, виключні майнові авторські права на який належать позивачеві.

Відповідач в свою чергу стверджує, що 02.01.2009 на телевізійному каналі "Перший національний" публічне сповіщення музичного твору (пісні) "Водограй" не здійснювалось, а тому відповідач не порушував виключні майнові авторські права позивача.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд дійшов до наступних висновків:

Відповідно до статті 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до об'єктів авторського права віднесено, зокрема, музичні твори з текстом і без тексту.

За приписами статті 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди.

Відповідно до статті 441 ЦК України використанням твору є, зокрема, його публічне виконання. При цьому згідно з наведеним у статті 1 Закону визначенням терміна "публічне сповіщення (доведення до загального відома)" - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Згідно з частиною першою статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною першою статті 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з частинами 4 і 5 статті 48 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" усі передачі, які телерадіоорганізація транслювала чи ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у повній та незмінній формі третьою особою (оператором телекомунікацій), повинні бути записані і зберігатися протягом 14 днів від дати їх розповсюдження, якщо у цей строк не надійшло скарги щодо їхнього змісту. У разі подання скарги щодо змісту передачі її записи зберігаються до того часу, поки скаргу не буде розглянуто і рішення стосовно неї не буде прийнято у визначеному порядку.

Оскільки Позивач не звертався до відповідача зі скаргою щодо змісту передачі (Концерт "Любимые песни 70-х"), які транслювала телерадіоорганізація; запис відповідної передачі знищено.

Згідно з п. 2.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України": "Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи".

Згідно абзацу 2 ст. 33 Рекомендацій Вищого господарського суду від 10.06.2004 № 04-5/1107 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності": "У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав".

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Для встановлення факту публічного сповіщення відповідачем вказаного музичного твору ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2009р. призначено судову експертизу через ідентифікацію поданого позивачем до матеріалів справи відеозапису.

У висновку від 11.09.2009 № 5916 судової експертизи наданого позивачем відеозвукозапису зазначено про те, що:

- відеозапис, що міститься на наданому для проведення експертизи, диску для лазерних систем зчитування, є цифровою копією і не проводився безпосередньо з ефіру телеканалу "Перший національний";

- встановити чи зазнавав змін наданий на дослідження відеозапис на диску для лазерних систем зчитування і чи не містить він ознаки монтажу неможливо, оскільки даний відеозапис є цифровою копією;

- досліджуваний DVD-R-диск (Об'єкт № 1-5916) був записаний 22 січня 2009 року за допомогою програмного забезпечення "Nero Burning ROM". Зафіксована дата залежить від налаштувань дати та часу комп'ютера, на якому проводився запис даного компакт-диску, а також від налаштувань програмного забезпечення для запису компакт-дисків;

- встановлена дата запису досліджуваного DVD-R-диску (22 січня 2009 року) не відповідає даті зафіксованій записуючим пристроєм (02.01.2009) в режимі реального часу.

- запис відеозображення та звуку на диск для лазерних систем зчитування проводився одночасно;

- згідно із заставкою, що відображається на екрані, на часовому проміжку 00:46:59 - 00:50:50 (12:06:48 - 12:10:39 - в режим реального часу записуючого пристрою) відтворюється фрагмент відеозапису із музичним твором "Водограй".

Отже, фактів порушення виключних майнових авторських прав Позивачем не наведено, оскільки відсутні докази публічного сповіщення Відповідачем музичного твору (пісні) "Водограй" (автор Івасюк В.) в Концерті "Любимые песни 70-х" саме 02.01.2009р. під час демонстрації в ефірі на телевізійному каналі "Перший Національний" названої передачі.

Оскільки позивачем не надано доказів порушення виключних майнових авторських прав, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 12100,00 грн. - компенсації за їх порушення, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи покладаються на позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" (юридична адреса: 03124, м. Київ, вул. М.Василенка, 7-А; поштова адреса: 03055, м. Київ, просп. Перемоги, 30, к. 50, код ЄДРПОУ 30673676) - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Національної телекомпанії України (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42, код ЄДРПОУ 23152907) 2294 (дві тисячі двісті дев’яносто чотири) грн. 40 коп. витрат за проведення судової експертизи відеозвукозапису.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: 15.03.2010