Рішення № 89596919, 02.06.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

02 червня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1757/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

28.04.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі – відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 25.03.2020 про відмову у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , пенсії на пільгових умовах за заявою від 18.03.2020;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 періоди роботи з 18.01.1988 по 09.11.1988, з 11.02.1991 по 08.04.1991, 04.05.1992 по 05.10.1995, з 17.10.1995 по 24.01.1996, з 06.02.1996 по 25.06.1996, з 23.09.1996 по 03.10.1996, з 19.12.2011 по 01.08.2012 згідно трудової книжки;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області призначити пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з дати звернення з заявою про призначення пенсії, з 18.03.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.03.2020 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 та надав диплом серії НОМЕР_2 , військовий квиток серії НОМЕР_3 та довідки, що підтверджують пільговий стаж роботи № 65/1-№ 65/13, видані ВП шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля» від 17.03.2020.

З довідки, яка уточнює особливий характер роботи та умов праці та підтверджуюча постійну зайнятість на роботах, передбачених Списками № 496 від 01.07.2018, копії особистої картки, копії довідки № 138 від 04.07.2018, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Артіль старателів Шахтар»; копій архівних довідок № 04-16/4-697 - № 04-16/4-698, виданих Архівним відділом Адміністрації міського округу Егвекінот Чукотського автономного округу Російської Федерації від 06.07.2018 вбачається, що позивач має право на страховий та пільговий стаж за Списком № 1.

Відповідно до копій довідок №№ 735, 736, 739, 740 від 30.10.2018 та копій довідок №№ 133, 135, 136 від 01.04.2019, підтверджується право на страховий та пільговий стаж позивача за Списком № 1.

Рішенням від 25.03.2020 «Про відмову в призначені пенсії на пільгових умовах за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загально обов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 18.01.1988 по 09.11.1988, з 11.02.1991 по 08.04.1991, 04.05.1992 по 05.10.1995, з 17.10.1995 по 24.01.1996, з 06.02.1996 по 25.06.1996, з 23.09.1996 по 03.10.1996, з 19.12.2011 по 01.08.2012 зараховано до страхового стажу та не зараховано до пільгового страхового стажу за Списком № 1 у зв`язку з відсутністю пільгових довідок та інформації про спецстаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

З посиланням на норми Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, позивач вважає дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 з 18.03.2020 незаконними та протиправними, а рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 25.03.2020 незаконним та необґрунтованим.

Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області позов не визнало, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 11 березня 2020 року подало відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. спр. 47-49).

Позивач 18.03.2020 звернувся до відповідача з заявою щодо призначення пенсії згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

До заяви долучив документи: трудову книжку НОМЕР_4 від 21.01.1988, диплом НОМЕР_2 СПТУ №59 м. Кіровська Луганської області, військовий квиток НОМЕР_3 , довідки підтверджуючі пільговий стаж роботи № 65/1 - № 65/13 від 17.03.2020 видані ВП шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля».

За розрахунком відповідача на час звернення позивача, останній має страховий стаж роботи 26 років 01 місяць 01 день, в тому числі відпрацьований страховий стаж 20 років 01 місяць 01 день та додаткові роки за Списком №1 - 06 років 00 місяців 00 днів. Стаж на підземних роботах за Списком №1 складає 06 років 08 місяців 27 днів. До страхового стажу зараховані всі періоди згідно диплому, військового квитка та записів трудової книжки.

Також до страхового та пільгового стажу за списком № 1 зараховано періоди роботи: з 30.04.1991 по 04.03.1992, згідно довідки №496 від 01.07.2018 виданої ТОВ «Артіль старателів «Шахтар»; з 01.10.2004 по 15.10.2004 в ООО фірмі «Ерос» на підставі записів трудової книжки та інформації по спецстажу, яка міститься в індивідуальних відомостях про застраховану особу Пенсійного фонду України (Форма ОК-5); з 07.11.2012 по 29.02.2020, згідно записів трудової книжки та довідок про підтвердження наявного трудового стажу у Відокремленому підрозділі шахта «Карбоніт» Державного підприємства «Первомайськвугілля» за виключенням періодів роботи, протягом яких заявник не перебував повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах згідно довідок № 65/1-65/13 від 17.03.2020, (курси з охорони праці, відпустка без оплати, простої, аварія, медогляд, приймав участь у страйках, АТО, ГВК).

Записи трудової книжки НОМЕР_5 від 21.01.1988 свідчать, що позивач також працював: з 18.01.1988 по 09.11.1988 на шахті «Пролетарська» ВО «Стахановвугілля» електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, з 11.02.1991 по 08.04.1991 на шахті ім. С.М. Кірова ВО «Стахановвугілля» учнем гірничого очисного вибію, гірником очисного забою з повним робочим днем під землею, електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, з 04.05.1992 по 05.10.1995 на шахті ім. С.М. Кірова ВО «Стахановвугілля» учнем гірника очисного вибію підземним з повним робочим днем під землею, з 17.10.1995 по 24.01.1996 в Старательській артілі «Прибрежна» гірником очисного вибію з повним робочим днем під землею, електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, у періоди з 06.02.1996 по 25.06.1996 та з 23.09.1996 по 03.10.1996 в Старательській артілі «Центральна» гірником очисного вибою з повним робочим днем під землею, з 19.12.2011 по 01.08.2012 в ТОВ «Стахановместоп» гірником очисного вибію з повним робочим днем під землею.

Записи трудової книжки не містять повної інформації про пільговий характер виконуваних робіт на підприємствах, де працював позивач.

До заяви про призначення пенсії позивач надав архівну довідку від 06.07.2018 №04-16/4-698 видану архівним відділом адміністрації міського округу Егвекінот, в якій не зазначено до якого списку відноситься професія, та яка не відповідає вимогам додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, тому у управління немає підстав зарахувати період роботи позивача з 17.10.1995 по 24.01.1996 до пільгового стажу за Списком №1.

Витребувати необхідні документи та перевірити факт роботи в шкідливих умовах буде можливим лише після проведення зазначеної території під контроль органів державної влади України.

Саме тому, періоди роботи з 18.01.1988 по 09.11.1988, з 11.02.1991 по 08.04.1991, з 04.05.1992 по 05.10.1995, з 17.10.1995 по 24.01.1996, з 06.02.1996 по 25.06.1996, з 23.09.1996 по 03.10.1996, з 19.12.2011 по 01.08.2012 зараховано до страхового стажу та не зараховано до пільгового стажу за Списком №1 в зв`язку з відсутністю пільгових довідок та інформації про спецстаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

На підставі вищезазначеного, 25.03.2020 прийнято рішення «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» гр. ОСОБА_1 » через відсутність 9 років необхідного пільгового стажу.

Тобто, за наявності необхідного пільгового стажу роботи позивач мав би право на пенсію з 18.03.2020.

З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 04.05.2020 вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр.40-42).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області із заявою від 18.03.2020, зареєстрованою за № 9345, про призначення пенсії за віком, додавши до неї зазначені в розписці-повідомленні документи (арк. спр. 54 зв.б.-55).

Згідно з інформацією, що міститься в ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, страховий стаж ОСОБА_1 для розрахунку права на пенсію за віком складає 26 років 01 місяць 1 день, страховий стаж до 01.01.2004 – 11 років 11 місяців 10 днів, страховий стаж після 01.01.2004 8 років 1 місяць 21 день, додаткові роки за списком № 1 – 06 років 0 місяців 0 днів, в тому числі робота за списком № 1 - 6 років 8 місяців 27 днів.

У межах спірних правовідносин відповідачем до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 18.01.1988 по 09.11.1988 на шахті «Пролетарська» ВО «Стахановвугілля» електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, з 11.02.1991 по 08.04.1991 на шахті ім. С.М. Кірова ВО «Стахановвугілля» учнем гірничого очисного вибію, гірником очисного забою з повним робочим днем під землею, електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, з 04.05.1992 по 05.10.1995 на шахті ім. С.М. Кірова ВО «Стахановвугілля» учнем гірника очисного вибію підземним з повним робочим днем під землею, з 17.10.1995 по 24.01.1996 в старательській артілі «Прибрежна» гірником очисного вибію з повним робочим днем під землею, електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, у періоди з 06.02.1996 по 25.06.1996 та з 23.09.1996 по 03.10.1996 в Старательській артілі «Центральна» гірником очисного вибою з повним робочим днем під землею, з 19.12.2011 по 01.08.2012 в ТОВ «Стахановместоп» гірником очисного вибію з повним робочим днем під землею (арк. спр. 52 зв.б-54).

Рішенням від 25.03.2020 “Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” гр. ОСОБА_1 ” Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу роботи – 22 років 6 місяців та пільгового стажу роботи - 9 років (арк. спр. 36-37, 51-52).

Зі змісту рішення відповідача від 25.03.2020 до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи 18.01.1988 по 09.11.1988, з 11.02.1991 по 08.04.1991, 04.05.1992 по 05.10.1995, з 17.10.1995 по 24.01.1996, з 06.02.1996 по 25.06.1996, з 23.09.1996 по 03.10.1996, з 19.12.2011 по 01.08.2012 у зв`язку з відсутністю довідок, підтверджуючих пільговий характер роботи за списком № 1 та інформації про спецстаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу

Крім того судом встановлено, що відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача період навчання за фахом з 01.04.1984 по 30.12.1987 та строкову військову службу з 18.11.1988 по 22.11.1990.

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_6 від 21.01.1988 ОСОБА_1 (арк. спр. 12-17) в межах спірних правовідносин, судом встановлено, що вона містить такі записи про роботу позивача:

запис 1. з 01.09.1984 по 30.12.1987 - навчання в СПТУ № 59 м. Голубівка (Кіровська) за професією підземний електрослюсар;

Шахта «Пролетарська» Виробничого об`єднання «Стахановвугілля»:

запис 2. 18.01.1988 - прийнятий підземним електрослюсарем четвертого розряду з повним робочим днем під землею на дільниці № 1;

запис 3. 09.11.1988 - звільнений у зв`язку з призовом на військову службу, п. 3 ст. З6 КЗпП УРСР;

запис 4. З 18.11.1988 по 22.11.1990 - служба в Радянській Армії;

Шахта ім. С.М. Кірова Виробничого об`єднання «Стахановвугілля»:

запис 5. 11.02.1991 - прийнятий учнем гірника очисного забою підземного з повним робочим днем на підземних роботах;

запис 6. 01.03.1991 - переведений електрослюсарем підземним третього розряду з повним робочим днем на підземних роботах;

запис 7. 08.04.1991 - звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП УРСР;

селище Ленінградський Магаданська Старательської артелі «Шахтар» Полярнинського гірнозбагачувального комбінату:

запис 8. 01.04.1991 - прийнятий гірником очисного забою з повним робочим днем в шахті;

запис 9. 04.03.1992 - звільнений за власним бажанням;

Шахта ім. С.М. Кірова Виробничого об`єднання «Стахановвугілля»:

запис 10. 04.05.1992 - прийнятий учнем гірника очисного забою підземного з повним робочим днем на підземних роботах;

запис 11. 17.07.1992 - переведений гірником очисного забою п`ятого розряду підземного з повним робочим днем на підземних роботах;

запис 12. 05.10.1995 - звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України;

Відкритого товариства закритого типу «Старательська артіль «Прибрежна» ЗДК «Ривєєм» (Магаданська область, РФ):

запис 13. 17.10.1995 - прийнятий гірником очисного забою з повним робочим днем під землею за контрактом;

запис 14. 20.11.1995 - переведений на посаду електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею;

запис 15. 24.01.1996 - звільнений на підставі п. 3 ст. 33 КЗпП РФ;

Магаданська область, район Крайньої Півночі акціонерне товариство закритого типу «Старательська артіль «Центральна»:

запис 16. 06.02.1996 - прийнятий гірником очисного забою з повним робочим днем під землею за контрактом;

запис 17. 26.06.1996 - переведений на посаду моториста промивного обладнання за вилученням металу відкритих гірних робіт;

запис 18. 23.09.1996 - переведений на посаду гірника очисного забою з повним робочим днем під землею;

запис 19. 03.10.1996 - звільнений за згодою сторін п. 1 ст. 29 КЗпП РФ;

ТОВ «Стахановместоп»:

запис 26. 19.12.2011 - прийнятий гірником очисного забою 5 р. з повним робочим днем під землею з повним робочим днем під землею;

запис 27. За результатами атестації робочих місць підтверджується право переходу на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1;

запис 28. 01.08.2012 - звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України;

Відповідно до інформації, наведеної у довідці від 30.10.2018 за № 735 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданій Державним унітарним підприємством Луганської народної республіки “Центрвугілля”, ОСОБА_1 працював повний робочий день на підземних роботах на Шахті ім. С.М. Кірова виробничого об`єднання “Стахановвугілля”, у період з 11.02.1991 по 28.02.1991, з 01.03.1991 по 08.04.1991 виконував гірничі роботи за професіями учень гірника підземного, гірник підземний, гірник очисного забою підземний на дільниці з видобутку вугілля, що передбачено підрозділом 1 “Підземні роботи” Розділу І “Гірничі роботи” Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, та пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 (арк. спр. 25).

Відповідно до інформації, наведеної у довідці від 30.10.2018 за № 736 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданій Державним унітарним підприємством Луганської народної республіки “Центрвугілля”, ОСОБА_1 працював повний робочий день на підземних роботах на Шахті ім. С.М. Кірова виробничого об`єднання “Стахановвугілля”, у період з 04.05.1992 по 06.05.1992, з 07.05.1992 по 16.07.1992 виконував гірничі роботи за професіями учень гірника очисного забою підземного на дільниці з видобутку вугілля та навчався на курсах гірника очисного забою підземного, що передбачено підрозділом 1 “Підземні роботи” Розділу І “Гірничі роботи” Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, та пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 (арк. спр. 26).

Відповідно до інформації, наведеної у довідці від 30.10.2018 за № 736 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданій Державним унітарним підприємством Луганської народної республіки “Центрвугілля”, ОСОБА_1 працював повний робочий день на підземних роботах на Шахті ім. С.М. Кірова виробничого об`єднання “Стахановвугілля”, у період з 17.07.1992 по 05.10.1995 виконував гірничі роботи за професіями гірник очисного забою підземного на дільниці з видобутку вугілля та навчався на курсах гірника очисного забою підземного, що передбачено пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, безкоштовна відпустка 06.1993 – 8 днів, 08.1995 – 7 днів, легка праця 13.07.1993 – 16.07.1993 (арк. спр. 27).

Випискою з наказу по Шахті ім. С.М. Кірова виробничого об`єднання “Стахановвугілля” від 15.05.1995 № 255 “Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці” підтверджено, що за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію гірника очисного забою підземного на пільгових умовах, що відповідає Списку № 1 розділу І підрозділу 1 позиція 1010100а (арк. спр. 28).

Відповідно до інформації, наведеної у довідці від 01.04.2019 за № 133 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданій Державним унітарним підприємством Луганської народної республіки “Центрвугілля”, ОСОБА_1 працював повний робочий день на підземних роботах на Шахті “Пролетарська” виробничого об`єднання “Стахановвугілля”, у період з 18.01.1988 по 09.11.1988 виконував гірничі роботи за професією гірник очисного з видобутку вугілля (дільниця № 1) підземний електрослюсар , що передбачено підрозділом 1 “Підземні роботи” Розділу І “Гірничі роботи” Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173. 18 та 19 січня 1988 знаходився в учбовому пункті шахти (2 дні), військовий обов`язок: 06.04.1988, 11.05.1988, 13.10.1988, 04.11.1988, ГВК: 22.09.1988 та 10.10.1988. Також у довідці зазначено, що позивач звільнений з займаної посади у зв`язку з призовом на військову службу в Радянській армії (арк. спр. 32).

Відповідно до довідки № 496 від 01.07.2018 виданої ТОВ «Артіль старателів «Шахтар» позивач з 30.04.1991 по 04.03.1992 працював повний робочий день під землею по видобутку дорогоцінних металів з піску за професією гірник очисного забою, що передбачено підрозділом 1а “Підземні роботи” Розділу І “Гірничі роботи” Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, всього - 10 місяців 17 днів (арк. спр. 18-19).

Згідно з довідкою № 138 від 04.07.2018 виданої ТОВ «Артіль старателів «Шахтар» позивачу нарахована заробітна плата з квітня 1991 року по березень 1992 року (арк. спр. 22).

Відповідно до довідки № 04-16/Ч-698 від 06.07.2018 позивач з 17.10.1995 прийнятий гірником очисного забою з повним робочим днем під землею за контрактом в Старательська артіль «Прибрежна»; 20.11.1995 переведений на посаду електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею; 24.01.1996 звільнений; 06.02.1996 прийнятий гірником очисного забою з повним робочим днем під землею за контрактом в Старательська артіль «Центральна»; 26.06.1996 переведений на посаду моториста промивного обладнання за вилученням металу відкритих гірних робіт; 23.09.1996 переведений на посаду гірника очисного забою з повним робочим днем під землею; 03.10.1996 звільнений за згодою сторін (арк. спр. 23).

Відповідно до довідки № Ч-697 від 06.07.2018 виданої відділом МО Егвекінот за період з 1995 по 1996 рік позивачу нараховувалась заробітна плата в російський рублях лише в січня, вересні та жовтні 1996 року. Здійснені відрахування внесків до ПФ РФ (арк. спр. 24).

Згідно з довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії № 739 від 30.10.2018 виданої Державним унітарним підприємством Луганської народної республіки “Центрвугілля” позивач за період з травня 1992 року по жовтень 1995 року отримував заробітну плату. На всі виплати нараховано страхові внески (єдиний внесок) (арк. спр. 29).

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу за 2003-2019 роки за формою ОК-5 від 18.03.2020 за персоніфікованими відомостями номер облікової картки: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в Реєстрі застрахованих осіб наявні відомості про страхувальників застрахованих осіб (в межах предмету позову), за 2011 рік та з січня по листопад 2012 роки відсутні відомості (арк. спр. 55 зв.б.-57).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Абзацами чотирнадцятим, дев`ятнадцятим пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи (абзаци двадцять четвертий, двадцять п`ятий пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV).

Абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац дев`ятий частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).

Абзацом десятим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (застосовується з 1 жовтня 2017 року).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абзац третій частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Отже, з огляду на викладене, з 01.10.2017 за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I “Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії” Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II “Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший” Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01.01.2004, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі – Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.07.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731 (далі – Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383).

Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383).

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Верховний Суд сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а зазначила, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту “б” статті 13 Закону № 1788-XII.

Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі – Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Щодо періодів роботи позивача з 18.01.1988 по 09.11.1988 на шахті «Пролетарська» ВО « Стахановвугілля» електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, з 11.02.1991 по 08.04.1991 на шахті ім. С.М. Кірова ВО «Стахановвугілля» учнем гірничого очисного вибію, гірником очисного забою з повним робочим днем під землею, електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, з 04.05.1992 по 05.10.1995 на шахті ім. С.М. Кірова ВО «Стахановвугілля» учнем гірника очисного забію підземним з повним робочим днем під землею, з 19.12.2011 по 01.08.2012 в ТОВ «Стахановместоп» гірником очисного вибію з повним робочим днем під землею суд зазначає таке.

Підрозділом 1 “Підземні роботи” Розділу І “Гірничі роботи” Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, визначено, що правом на пільгову пенсію користуються всі робітники, інженерно-технічні робітники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, […] на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі робітники, зайняті повний робочий день під землею з обслуговування вищезазначених робітників та службовців […].

Згідно з пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого Кабінетом Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.

Згідно з пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 (який діяв до 16.01.200), правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.

Згідно з пунктом 1.1а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 (який діяв до 03.08.2016), правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.

Записи у трудовій книжці містять відомості щодо характеру роботи позивача з 18.01.1988 по 09.11.1988 на шахті «Пролетарська» ВО « Стахановвугілля» електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, з 11.02.1991 по 08.04.1991 на шахті ім. С.М. Кірова ВО «Стахановвугілля» учнем гірничого очисного вибію, гірником очисного забою з повним робочим днем під землею, електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, з 04.05.1992 по 05.10.1995 на шахті ім. С.М. Кірова ВО «Стахановвугілля» учнем гірника очисного вибію підземним з повним робочим днем під землею, з 19.12.2011 по 01.08.2012 в ТОВ «Стахановместоп» гірником очисного забою з повним робочим днем під землею.

Щодо не сплати страхових внесків за період з 19.12.2011 по 01.08.2012 суд зазначає.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у статті 20 Закону №1058-IV, відповідно до якої страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до положень статті 106 Закону № 1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Як свідчать матеріали справи, позивач в період часу з 19.12.2011 по 01.08.2012 працював у ТОВ «Стахановместоп», що підтверджується копією трудової книжки та не заперечується відповідачем.

Суд зазначає, що внаслідок невиконання ТОВ «Стахановместоп» обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві з 19.12.2011 по 01.08.2012, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а.

Довідками від 01.04.2019 № 133 та від 30.10.2018 №№ 735, 736 підтверджено періоди роботи позивача у період з 18.01.1988 по 09.11.1988, з 11.02.1991 по 28.02.1991, з 01.03.1991 по 08.04.1991, з 04.05.1992 по 06.05.1992, з 07.05.1992 по 16.07.1992.

Щодо наданих довідок виданих Державним унітарним підприємством “Центрвугілля” «ЛНР», суд зазначає.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 “Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії” зазначено, що держави члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрації народжень, смертей і шлюбів. Так, у справі “Лоізіду проти Туреччини” (Loizidou v. Turkey 18.12.1986 &45) ЄСПЛ обмежився коротким пунктом посилання на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у правах “Кіпр проти Туреччини” (Cyprus v. Nurkey 10.05/2001) та “Мозер проти Республіки Молдови та Росії” (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia 23.02.2016) приділив значну увагу аналізу цього висновку та в подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de fackto та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать (Cyprus v. Turkey 10.05.2001&92).

Спираючись на сформульований у вищезазначеній справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) зауважив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]".

Україною, відповідно до Закону № 1207-VII та постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17.03.2015 № 254-VIII, територію Автономної Республіки Крим та окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської області, визнано тимчасово окупованими територіям.

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи (Намібійські винятки), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої установою, що знаходяться на окупованій території, як доказ, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на пенсійне забезпечення позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на отримання пенсії з підстави знаходження підтверджуючих первинних документів на окупованій території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності призначення пенсії.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З наведених підстав суд приймає до уваги інформацію, що міститься у вищенаведених документах та довідках, наданих позивачем на підтвердження спірних періодів роботи, оскільки така інформація в повній мірі узгоджується з записами у трудовій книжці.

Однак, зазначені висновки суду жодним чином не легалізують саму установу, що видала такі довідки.

Беручи до уваги те, що подані позивачем довідки містять усі необхідні відомості про трудовий стаж позивача у визначений спірний період, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави їх не враховувати.

Тобто, вказані довідки повинні бути враховані відповідачем при визначенні трудового стажу позивача.

Разом з цим, судом встановлено, що надані позивачем довідки при зверненні із заявою про призначення пенсії відповідачу не надавались, тобто відповідачем не надано оцінки вказаним довідкам.

Щодо незарахування відповідачем до пільгового стажу та періоду строкової військової служби в Радянській Армії з 18.11.1988 по 22.11.1990, що складає 2 роки 0 місяців 5 днів, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII “Про військовий обов`язок і військову службу” військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України”, зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України”, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України”, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України”, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Оскільки на момент призову на строкову військову службу позивач працював електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею на Шахті “Пролетарська” виробничого об`єднання “Стахановвугілля” і період його роботи на цьому підприємстві зараховано судом до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, час проходження строкової військової служби з 18.11.1988 по 22.11.1990 безпідставно не зарахований відповідачем до стажу роботи, що дає позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Щодо періоду навчання позивача в середньому професійно-технічному училищі № 59 м. Кіровська Ворошиловградської області з 01.09.1984 по 30.12.1987, що складає 3 роки 4 місяці, суд зазначає.

Приписами підпунктів “з”, “і” та “к” частини першої, частини третьої пункту 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590 (далі - Положення № 590), крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також період навчання в професійно-технічних училищах та служба у складі Збройних сил СРСР. При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти “а” і “б” пункту 16), і пенсій у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт “в” пункту 16) періоди, зазначені у підпунктах “к” і “л”, прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті “з”, прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Пунктами “в” та “д” частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України від 10.02.1998 № 103/98-ВР “Про професійну (професійно-технічну) освіту” час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

В матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують професію позивача електрослюсаря підземного, відсутні відомості щодо рішення екзаменаційної комісії про присвоєння позивачу кваліфікацію електрослюсаря підземного.

Крім того, позивачем не заявлено з цього приводу позовних вимог щодо порушення відповідачем його прав.

Щодо періоду роботи з 17.10.1995 по 24.01.1996 у Старательській артелі “Прибрежна” (Російська Федерація, Магаданська область) на посаді гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею, що складає - 3 місяці 8 днів та з 06.02.1996 по 25.06.1996, з 23.09.1996 по 03.10.1996 у Старательській артелі “Центральна” (Російська Федерація, Магаданська область) на посаді гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею, що складає - 7 місяців 28 днів, який не зарахований відповідачем до страхового та пільгового стажу, суд зазначає таке.

Відповідно до частин другої та третьої статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в дію цієї Угоди. Обчислення пенсій здійснюється виходячи із заробітної плати (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

Згідно з частинами другою та третьою статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Частиною другою статті 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15.04.1994, ратифікованої Законом України від 11.07.1995 № 290/95-ВР, трудовий стаж, стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Отже, обчислення стажу за період роботи з 17.10.1995 по 24.01.1996 у Старательській артілі “Прибрежна” (Російська Федерація, Магаданська область) на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею, та з 06.02.1996 по 25.06.1996, з 23.09.1996 по 03.10.1996 у Старательській артілі “Центральна” (Російська Федерація, Магаданська область) на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею здійснюється згідно з законодавством Російської Федерації, на території якої у спірний період відбувалась трудова діяльність позивача.

Згідно з статтею 2 Федерального Закону Російської Федерації від 17.12.2001 № 173-ФЗ “Про трудові пенсії в Російській Федерації”, який застосовувався до 01.01.2015, страховий стаж – та, що враховується при визначенні права на трудову пенсію, сумарна тривалість періодів роботи та (або) іншої діяльності, протягом якої сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду Російської Федерації, а також інші періоди, що зараховуються до страхового стажу.

Відповідно до частини першої статті 10 Федерального Закону Російської Федерації від 17.12.2001 № 173-ФЗ “Про трудові пенсії в Російській Федерації” до страхового стажу включаються періоди роботи та (або) іншої діяльності, які виконувались на території Російської Федерації особами, вказаними в частині першій статті 3 даного Федерального закону, за умови, що за ці періоди сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду Російської Федерації.

При підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 даного Федерального закону, до реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального закону від 01.01.1996 № 27-ФЗ “Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов`язкового пенсійного страхування” підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документів, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством Російської Федерації (частина перша статті 14 Федерального Закону Російської Федерації від 17.12.2001 № 173-ФЗ “Про трудові пенсії в Російській Федерації”).

Згідно з частиною другою статті 14 Федерального Закону Російської Федерації від 17.12.2001 № 173-ФЗ “Про трудові пенсії в Російській Федерації” при підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 даного Федерального закону, після реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального закону від 01.04.1996 № 27-ФЗ “Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов`язкового пенсійного страхування” підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку.

Аналогічні за змістом положення щодо визначення страхового стажу, періодів роботи та (або) іншої діяльності, що включаються до страхового стажу, та правил обчислення та порядку підтвердження страхового стажу містяться і у Федеральному Законі Російської Федерації від 28.12.2013 № 400-ФЗ “Про страхові пенсії” (статті 3, 11, 14).

Отже, страховий стаж за період роботи позивача з 17.10.1995 по 24.01.1996 у Старательській артілі “Прибрежна” (Російська Федерація, Магаданська область) на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею з 06.02.1996 по 25.06.1996, та з 23.09.1996 по 03.10.1996 у Старательській артілі “Центральна” (Російська Федерація, Магаданська область) на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею відповідно до законодавства Російської Федерації має бути підтверджений на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документів, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством Російської Федерації. При цьому, обов`язковою умовою для включення зазначеного періоду роботи, яка виконувалась на території Російської Федерації, до страхового стажу є сплата страхових внесків до Пенсійного Фонду Російської Федерації за цей період.

Оскільки разом із заявою про призначення пенсії за віком позивач не підтвердив страховий стаж за спірний період відомостями індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та документами, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством Російської Федерації, та не надав доказів сплати страхових внесків до Пенсійного Фонду Російської Федерації за цей період, відповідачем правомірно не зараховано зазначені періоди роботи до пільгового стажу.

Крім того, з наданих позивачем довідок № 04-16/Ч-698 від 06.07.2018 та № 04-16/Ч-697 від 06.07.2018 не можливо встановити факт сплати страхових внесків.

Суд зазначає, що відповідачем в оскаржуваному рішенні підставою для відмови в призначенні пенсії вказано відсутність у позивача необхідного страхового стажу роботи – 22 роки 6 місяців та пільгового стажу роботи – 9 років.

Разом з цим, відповідачем самостійно у спірному рішенні визначено наявність у позивача страхового стажу 26 років та 6 років 8 місяців 27 днів пільгового стажу.

Крім того, суд наголошує, що довідки, які підтверджують наявний трудовий стаж для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №№ 735, 735, 739, 740, 133, 135 та 136 видані більше ніж за рік (30.10.2018) до моменту звернення позивача із заяво про призначення пенсії (18.03.2020).

Матеріалами справи підтверджено (в межах предмету позову) пільговий стаж, а саме строк військової служби та роботи позивача: з 18.01.1988 по 09.11.1988 (9 місяців 22 дня, з яких 1 місяць 5 днів позивач не виконував роботу за списком № 1, всього 8 місяців 17 днів), з 18.11.1988 по 22.11.1990 (2 роки 0 місяців 5 днів), з 11.02.1991 по 08.04.1991 (1 місяць 28 днів, з яких 5 днів позивач не виконував роботу за списком № 1, всього 1 місяць 23 дні), 04.05.1992 по 05.10.1995 (3 роки 5 місяців 2 дні, з яких 1 місяць 25 днів позивач не виконував роботу за списком № 1, всього 3 роки 3 місяці 7 днів), з 19.12.2011 по 01.08.2012 (7 місяців 13 днів), всього 6 років 9 місяців 5 днів, тобто в цій частині позов підлягає задоволенню.

Періоди з 17.10.1995 по 24.01.1996, з 06.02.1996 по 25.06.1996, з 23.09.1996 по 03.10.1996 відповідачем правомірно не зараховано, тобто в цій частині позов не підлягає задоволенню.

При цьому відповідачем зараховано позивачу до пільгового стажу лише 6 років 8 місяців 27 днів та не зараховано 6 років 9 місяців 5 днів, всього 13 років 6 місяців 2 дні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком мав необхідний вік понад 50 років, страховий стаж понад 25 років та пільговий стаж роботи понад 10 років для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV.

З урахуванням викладеного рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 25.03.2020 “Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” гр. ОСОБА_1 ” є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України).

З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне на підставі частини третьої статті 245 КАС України з метою відновлення прав, за захистом яких позивач звернувся до суду, зобов`язати відповідача призначити позивачу за його заявою від 18.03.2020, зареєстрованою за № 934, пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 18.03.2020 (оскільки звернення за пенсією відбулося пізніше трьох місяців з дня досягнення позивачем пенсійного віку).

Твердження відповідача про те, що право призначення пенсії та обчислення страхового стажу покладено на територіальний орган Пенсійного фонду та є виключно їх дискреційними повноваженнями, суд відхиляє з огляду на таке.

На законодавчому рівні поняття “дискреційні повноваження” суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що розглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії передбачені Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Також суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

У задоволенні вимоги про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 періоди роботи з 18.01.1988 по 09.11.1988, з 11.02.1991 по 08.04.1991, 04.05.1992 по 05.10.1995, з 17.10.1995 по 24.01.1996, з 06.02.1996 по 25.06.1996, з 23.09.1996 по 03.10.1996, з 19.12.2011 по 01.08.2012, суд вважає за необхідне відмовити з огляду на таке.

Порушене право позивача полягає у відмові суб`єкта владних повноважень призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах. У межах спірних правовідносин способом судового захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування індивідуального акта - рішення суб`єкта владних повноважень про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Дії, які суб`єкту владних повноважень необхідно вчинити у межах спірних правовідносин з метою відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, - призначити позивачу за його заявою пенсію за віком на пільгових умовах, а не зарахувати періоди роботи до пільгового стажу.

Отже, обраний позивачем спосіб судового захисту в цій частині позовних вимог не відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах не є необхідним.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн, що підтверджено квитанцією від 23.04.2020 № 87234 (арк. спр. 6).

Як вже вище вказано, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню внаслідок обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.

При цьому предметом спору у даній справі є відмова відповідача призначити позивачу пенсію за віком та зобов`язання органу Пенсійного фонду України відновити порушене право.

Відповідно, обрання неналежного способу захисту порушених прав фактично не змінює тієї обставини, що вимоги позивача є правомірними.

З огляду на те, що судом встановлено порушення відповідачем конституційного права позивача на отримання пенсії як складової частини права на соціальний захист, внаслідок чого позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з корегуванням обраного позивачем способу судового захисту, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 25.03.2020 “Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” гр. ОСОБА_1 ”.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (93300, Луганська область, Попаснянський район, м. Попасна, вул. Шкільна, буд. 2, ідентифікаційний код 21792608) призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), за його заявою від 18.03.2020, зареєстрованою за № 934, пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з 18.03.2020.

В решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (93300, Луганська область, Попаснянський район, м. Попасна, вул. Шкільна, буд. 2, ідентифікаційний код 21792608) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, але не менше строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, щодо запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Т.В. Смішлива