Рішення № 8959688, 05.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/76805.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілган Уайт Кеп Україна» до Дочірнього підприємства «Яготинський консервний завод»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Приліпа М.М. (довіреність № 01/07/09-01 від 01.07.2009р.);

від відповідача: не з’явились;

05.03.2010р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілган Уайт Кеп Україна»(надалі ТОВ «Сілган Уайт Кеп Україна», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «Яготинський консервний завод»(надалі ДП «Яготинський консервний завод», відповідач) 505855, 07 грн. основного боргу, 32414, 27 грн. пені, 13275, 02 грн. інфляційних, 4420, 13 грн. 3% річних, всього 555964, 49 грн..

В ході розгляду справи, у зв’язку із наданим на вимоги суду розрахунком інфляційних збитків, згідно з поданою заявою позовні вимоги зменшені в частині стягнення інфляційних на 111, 31 грн..

Зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором купівлі-продажу № 344/09 від 22.05.2009р. не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати переданого товару. Також з посиланням на положення Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, інфляційних збитків та трьох процентів річних.

Під час розгляду справи суд не знайшов підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на поточні рахунки відповідача, як того просив позивач, а заявлене клопотання судом відхилене через наступне.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову” у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява були направлені на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу ДП «Яготинський консервний завод»(довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.03.2010р. наявна в матеріалах справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 21.01.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2009р. між ТОВ «Сілган Уайт Кеп Україна»та ДП «Яготинський консервний завод»укладено договір купівлі-продажу № 344/09 згідно з яким, продавець продає, а покупець (відповідач у справі) купує Твист-Офф –кришку у визначеному асортименті.

Поставка товару з приводу оплати якого виник спір у даній справі підтверджується накладними № 4605886 від 30.07.2009р. на суму 228368, 96 грн., № 4605916 від 14.08.2009р. на суму 152457, 98 грн., № 4605929 від 28.08.2009р. на суму 125028, 13 грн., належним чином засвідчені копії яких наявні у матеріалах справи. Зазначений у них товар відповідачем отримано на підставі довіреностей № 218 від 30.07.2009р., № 224 від 14.08.2009р., № 228 від 27.08.2009р..

Згідно з положеннями п. 10.1 договору, договір вступає в силу з дня його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2009р., але у будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх зобов’язань по договору. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період здійснених поставок продукції з приводу оплати якої виник спір, за вказаним договором суду не представлено, у зв’язку з чим зазначені у позовній заяві накладні свідчать про поставку продукції в межах укладеного договору.

Оплату за поставлений товар відповідачем повністю не здійснено, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем станом на день вирішення спору складає 505855, 07 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умови оплати та порядок розрахунків сторонами договору визначено у розділі 3, у п. 3.1 якого вказано, що покупець здійснює оплату вартості товару не пізніше 30 календарних днів з моменту відвантаження товару; моментом відвантаження товару вважається дата підписання сторонами оформленої належним чином накладної та передання продавцем покупцю передбачених п. 6.1 договору товаросупровідних документів.

З урахуванням наведених положень договору та при наявності належним чином оформлених накладних, строк виконання зобов’язань щодо оплати товару переданого згідно накладних № 4605886 від 30.07.2009р., № 4605916 від 14.08.2009р., № 4605929 від 28.08.2009р. станом на час вирішення спору є таким що настав. Розрахунок мав бути здійснений не пізніше 30 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати поставленого товару за вказаними накладними, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 505855, 07 грн. визнаються судом обґрунтованими.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 4.3 Договору № 344/09 від 22.05.2009р. у випадку несвоєчасної оплати прийнятого покупцем товару, покупець зобов’язувався відшкодувати продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період нарахування пені, від простроченої суми за кожний день прострочки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Стягненню з відповідача підлягає сума пені згідно здійсненого позивачем розрахунку, що проведений у відношенні суми заборгованості за кожною накладною з урахуванням строку настання виконання зобовязання по оплаті в розмірі подвійної облікової ставки 10, 25% встановленою Постановою НБУ від 10.08.2009р. № 468 в межах шестимісячного строку встановленого законом, та складає 32414, 27 грн. (розрахунок суми пені із зазначенням періоду прострочення є додатком до позовної заяви).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення оплати за поставлений товар згідно накладних № 4605886 від 30.07.2009р., № 4605916 від 14.08.2009р., № 4605929 від 28.08.2009р., суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 13163, 71 грн. здійсненим позивачем у відношенні суми боргу та виходячи з терміну прострочення і вважає такий обгрунтованим. Сума 3% річних заявлена до стягнення в розмірі 4420, 13 грн. та підтверджується представленим до справи розрахунком.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, доказів здійснення розрахунків за договором № 344/09 від 22.05.2009р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 5559, 64 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Яготинський консервний завод»(юрид. адреса: 02002, м. Київ, вул. Каховська 64; адреса: 02152, м. Київ, вул. Березняківська 4А, р/р 260013038801 в ВАТ «Банк Богуслав»м. Київ, МФО 380322, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 30965833) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілган Уайт Кеп Україна»(04074, м. Київ, вул. Лугова 9, р/р 26008001307988 в ЗАТ «ОТП Банк»м. Київ, МФО 300528, ідент. код 30265165) 505855, 07 грн. (п’ятсот п’ять тисяч вісімсот п’ятдесят п’ять гривень 07 копійок) основного боргу, 32414, 27 грн. (тридцять дві тисячі чотириста чотирнадцять гривень 27 копійок) пені, 13163, 71 грн. (тринадцять тисяч сто шістдесят три гривні 71 копійку) інфляційних збитків, 4420, 13 грн. (чотири тисячі чотириста двадцять гривень 13 копійок) 3% річних, 5559, 64 грн. (п’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят дев’ять гривень 64 копійки) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 16.03.2010