Ухвала суду № 89596749, 03.06.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 червня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1729/20

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Районної комісії щодо розгляду заяв про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб при виконавчому комітеті Подільської районної у місті Кропивницькому ради, третьої особи на стороні позивача без заявлення самостійних вимог – Департамент соціального захисту населення Кіровоградської Обласної державної адміністрації (пл. Героїв Майдану, буд.1, м. Кропивницький, 25022) про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати протокольне рішення районної комісії щодо розгляду заяв про призначення грошової компенсації за належні для життя отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб при виконавчому комітеті Подільської районної у місті Кропивницькому ради від 04.04.2019 року за №4 стосовно відмови ОСОБА_1 у призначені грошової компенсації та зобов`язати здійснити вказану виплату.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення вказаної норми в позовній заяві не зазначено РНОКПП ОСОБА_1 , дані про місцезнаходження відповідача, поштовий індекс, код в ЄДРПОУ (за наявності), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, а також код в ЄДРПОУ (за наявності), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти третьої особи.

Тому на виконання вказаного недоліку позовної заяви потрібно надати вищевказану письмову інформацію, шляхом подання уточненої позовної заяви (та її копій для інших учасників справи).

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір”.

Відповідно до пункту 3.1.4 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.).

Зі змісту позовних вимог суддя убачає, що в позовній заяві заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, за яку необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (840,80 грн.).

При звернені з даним адміністративним позовом ОСОБА_1 надав суду квитанцію №0.0.1721407525.1 від 29.05.2020 року про сплату судового збору у розмірі 840,40 грн., однак платником у вказаній квитанції зазначено ОСОБА_2 , яка не є ні позивачем у справі, ні представником позивача. Відтак, належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі ОСОБА_2 суду не надано.

З огляду на викладене, для усунення вказаного недоліку позовної заяви, ОСОБА_2 необхідно надати до суду докази сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.

Також згідно частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Зі змісту позовної заяви суддя убачає, що ОСОБА_2 оскаржує протокольне рішення районної комісії щодо розгляду заяв про призначення грошової компенсації за належні для життя отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб при виконавчому комітеті Подільської районної у місті Кропивницькому ради від 04.04.2019 року за №4.

Про те що ОСОБА_2 було відомо про прийняття спірного протокольного рішення, свідчать відомості з електронної системи діловодства Кіровоградського окружного адміністративного суду, згідно яких суддею встановлено, що ОСОБА_2 ще в червні 2019 року звертався до адміністративного суду з вимогою скасувати вказане вище протокольне рішення.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 року (справа №340/1523/19) позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

В подальшому ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_2 було повернуто 09.07.2019 року у зв`язку з не виконанням вимог ухвали судді про залишення позовної зави без руху від 25.06.2019 року.

Повернення позовної заяви не позбавляє ОСОБА_2 права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Однак до суду ОСОБА_2 звернувся 29.05.2020 року, тобто після спливу більше року з дня прийняття протокольного рішення №4 від 04.04.2019 року та після десяти місяців з часу винесення суддею ухвали від 09.07.2019 року про повернення позовної заяви ОСОБА_2 .

З огляду на викладене, суддя убачає, що ОСОБА_2 звернувся до суду з порушенням шестимісячний строку, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України.

Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з тим, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані."

Аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що національні суди можуть поновлювати строки звернення до суду, проте якщо для цього є обґрунтовані підстави. Відповідне рішення про поновлення строку звернення до суду може порушити принцип юридичної визначеності. Відтак, у кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності). Тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Вказане не звільняє осіб в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, задля уникнення прийняття рішення, яке може порушити принцип юридичної визначеності, суддя вважає за необхідне повідомити ОСОБА_2 , що на виконання вимог частини 6 статті 161 КАС України, йому необхідно надати суду заяву про поновлення строку для звернення до суду з даним позовом та надати документальні докази поважності причин його пропуску. При цьому суддя зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 120, 122, 123, 170 КАС України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Районної комісії щодо розгляду заяв про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб при виконавчому комітеті Подільської районної у місті Кропивницькому ради, третьої особи на стороні позивача без заявлення самостійних вимог – Департамент соціального захисту населення Кіровоградської Обласної державної адміністрації про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – залишити без руху.

Повідомити особу, що подала позовну заяву про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук