Рішення № 89596240, 02.06.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/3767/20

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Нагірняк М.Ф.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною діяльність, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними рішення про відмову у переході на пенсію з інвалідності на пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та зобов`язання здійснити таке переоформлення пенсії.

Позивач зазначає, що є пенсіонером по інвалідності та належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії і має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". З цих підстав Позивач як пенсіонер за інвалідністю звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про таке переоформлення пенсії. На підтвердження свого права Позивачем було надано копію паспорта, копію військового квитка, копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, копію свідоцтва про зміну прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , довідку військової частини, але Відповідач протиправно з підстав, викладених в листі від 22.01.2020року, відмовив Позивачу в такому переоформленні пенсії.

Ухвалою суду від 19.03.2020року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач в судове засіданні не прибув, надіслав на адресу суду клопотання, в якому просить справу розглядати у порядку письмового провадження.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Відповідача по справі, в судове засідання не прибув, направив до суду відзив на позов та клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У відзиві проти позову заперечується і зазначається, що бажана для Позивача пенсія із зниженням пенсійного віку може бути призначена виключно за наявності доказів відповідного періоду роботи у 1987 році у зоні відчуження. На думку Відповідача, Позивачем не надано жодних доказів щодо періоду його роботи в зоні відчуження так як відповідні документи військової частини 43187 по виїздам на роботу в зону ЧАЕС за спірний період вилучені Головною військовою прокуратурою м. Москви в жовтні 1989 р.

Враховуючи неявку в судове засідання сторін та відсутність в потребі допиту свідків та експерта, суд відповідно до вимог ч.9 ст.205 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення пенсії, в тому числі зі зниженням пенсійного віку, регулюються правовими нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (надалі-Закон N 1058-IV), що були чинні на день виникнення таких відносин.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.

За приписами статті 8 Закону N 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Частиною першою статті 26 Закону N 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Одночасно відповідно до положень статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991року N796-XII (надалі - Закон N796-XII) особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", але не менше 15 років страхового стажу.

Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів вік виходу на пенсію зменшується на 8 років.

Тобто, для зменшення віку виходу на пенсію на 8 років учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в тому числі віднесених до 2-ї категорії, загальний термін їхньої роботи в зоні відчуження повинен складати не менше 14 календарних днів та не менше 15 років страхового стажу.

Саме у відповідності до вказаних правових норм було зумовлено звернення Позивача щодо його переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку.

За результатами розгляду звернення Позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області було прийнято оскаржуване рішення, викладене в листі від 22.01.2020року.

Оскаржуване рішення Відповідача не відповідає обставинам справи та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.

Алгоритм дій Відповідача щодо розгляду звернень Позивача врегульований правовими нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1 (надалі - Порядок N 22-1).

Як зазначено в оскаржуваному рішенні від 22.01.2020року, суть спору між сторонами по даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності у Позивача загального терміну його роботи в зоні відчуження не менше 14 календарних днів.

Судом встановлено та визнається представником Відповідача, що відповідно до паспорта громадянина України Позивач, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто станом на день звернення (01.01.2020року) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області був особою, якій виповнилося 54р.

Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач згідно посвідчення серії НОМЕР_1 відноситься до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987році 2-ї категорії (а.с.10).

Безспірно, згідно з положеннями ст. 65 Закону N 796-XII посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Підстави (критерії) визначення тих чи інших категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення відповідних пільг і компенсацій врегульовані правовими нормами статті 14 Закону N796-XII.

Так, за приписами статті 14 Закону N796-XII особи, які працювали в зоні відчуження в 1987 році в залежності від кількості календарних днів такої роботи відносяться до другої або третьої категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Як зазначено в абзаці четвертому пункту 2 частини першої статті 14 Закону N796-XII, особи які працювали у зоні відчуження у 1987 році - не менше 14 календарних днів, відносяться до учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії.

Аналогічно, відповідно до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. N 551, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження в 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році" (категорія 2) серії А синього кольору.

Таке посвідчення Позивача з відміткою про перереєстрацію, передбачену абзацом першим пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. N 135 "Про перевірку правильності видачі посвідчень "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС", вважається дійсним.

В розумінні вимог статті 10 та пункту 2 частини першої статті 14 Закону N796-XII посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987році 2-ї категорії свідчить, що державою визнано, що Позивач безпосередньо брав участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів.

Тобто, саме посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1987році" містить інформацію про кількість робочих днів такої особи у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1987 році, а саме - не менше 14 календарних днів.

Таким чином, суд вважає безпідставними доводи Відповідача про відсутність документів з інформацією про конкретний період перебування Позивача в населених пунктах (об`єктах) зони відчуження. Такі доводи не ґрунтуються ні на матеріалах справи ні на вимогах чинного законодавства.

Більш того, за приписами абзацу десятого підпункту 5 пункту 2.1 Порядку N 22-1, документами, що підтверджують право особи на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року N 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Відповідач не врахував, що довідка за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року N122, містить виключно інформацію для врахування стажу роботи в пільговому вимірі (в півтора чи трьохразовому), а не для підтвердження самої роботи.

Одночасно суд зазначає, що в розумінні вимог пункту 4.2 цього ж Порядку N 22-1 Відповідач не наділений жодними повноваженнями щодо визнання незаконними подані документи та їх скасування, в тому числі щодо посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987році 2-ї категорії. Відповідач, як орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Враховуючи те, що для призначення пенсії Позивачу із зниженням пенсійного віку, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що працював у зоні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів, наявні всі необхідні документи для призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на 8 років, суд робить висновок про неправомірність дій Відповідача та наявність правових підстав для задоволення позову.

Зазначене свідчить, що позовні вимоги Позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправними та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову ОСОБА_1 у переході на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 8 років та зобов`язання здійснити таке переоформлення пенсії з моменту звернення (01.01.2020року).

Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись вимогами ст.ст.2,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову ОСОБА_1 у переході на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 8 років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м.Житомир, вул.О.Ольжича,7, ЄДРПОУ 13559341) здійснити з 01.01.2020року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) переоформлення (перехід) на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до вимог ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 8 років та її виплату.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк