Рішення № 89594867, 20.05.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1362/17 (922/358/20)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр", м. Харків, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача 1. Харківська обласна рада, м. Харків, 2. Куп`янська міська рада Харківської області, м. Куп`янськ Харківської області, до 1. Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, 2. Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території", м. Харків, про визнання правочинів недійсними за участю :

представника позивача - Радигіна Є.С. (дов.),

представника 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Харківської обласної ради - Артюх А.Л. (дов.),

ВСТАНОВИВ:

КП "Обласний інформаційно-технічний центр" звернулось до суду з позовною заявою до 1. Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 2. Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" про визнання правочинів недійсними, а саме : визнати недійсними договори про переведення боргу від 14.11.2019, укладені між Комунальним підприємством "Обласний інформаційно-технічний центр", Публічним акціонерним товариством Національною Акціонерною Компанією "Нафтогаз України" та Харківським обласним комунальним підприємством "Дирекція розвитку інфраструктури території" за № 19/3260-БО-32, № 19/3261-ТЕ-32, № 19/3262-БО-32, № 19/3263-БО-32, № 19/3264-БО-32, № 19/3265-БО-32, № 19/3266-ТЕ-32, № 19/3267-БО-32, № 19/3268-КП-32, № 19/3269-БО-32, № 19/3270-БО-32, № 19/3271-КП-32.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судом ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі Харківську обласну раду, Куп`янську міську раду Харківської області в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Ухвалою суду від 06.04.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.04.2020.

27.04.2020 розгляд справи по суті було відкладено на 12.05.2020.

В розгляді справи по суті 12.05.2020 оголошено перерву до 20.05.2020.

Від НАК "Нафтогаз України" 20.05.2020 електронною поштою надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на неможливість явки в судове засідання через введений карантин на території України, в своєму клопотанні НАК "Нафтогаз України" вказує на те, що бажає прийняти участь у судовому засіданні та надати свої пояснення.

Розглянувши клопотання НАК "Нафтогаз України" про відкладення розгляду справи суд зазначає наступне.

Постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211 з урахуванням змін установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин, у зв`язку з чим були встановлені відповідні обмежувальні заходи, зокрема, припинення міжміського сполучення транспортом загального користування.

Представник НАК "Нафтогаз України" був присутній у підготовчому судовому засіданні по даній справі 11.03.2020, в якому було з`ясовано, що НАК "Нафтогаз України" своєчасно наданий відзив на позов, КП "ОІТЦ" надані свої заперечення на відзив НАК "Нафтогаз України".

ХОКП "ДРІТ" не скористалось своїм правом надати відзив на позов.

Також були надані відзив на позов та письмові пояснення відповідно третіми особами Харківською обласною радою та Куп`янською міською радою Харківської області.

У підготовчому засіданні 11.03.2020 було оголошено перерву до 25.03.2020, оскільки Куп`янською міською радою Харківської області письмові пояснення по справі не були направлені на адреси інших учасників справи. Відповідні докази були надані 19.03.2020.

В подальшому учасниками справи не подавались письмові заяви по суті справи, лише клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на введений в країні карантин.

Згідно п. 4 Прикінцевих положень ГПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Так, кожен, в тому числі і юридична особа, мають право на захист своїх порушених прав у суді, суд продовжує свою роботу та здійснення правосуддя, навіть, у разі введення в країні надзвичайного стану, отже, лише ведений на території України карантин сам по собі не може бути підставою для відкладення розгляду справи до його завершення, учасник справи, подаючи відповідне клопотання, повинен обґрунтувати, яким чином введений карантин перешкоджає розгляду справи, а також наведенням інших обставин, що перешкоджають розгляду справи по суті.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

В даній справі всі учасники справи мали можливість подати свої заяви по суті справи, чим і скористались, явка учасників справи не була визнана судом обов`язковою. Представник НАК "Нафтогаз України" в своїх клопотаннях посилається на те, що хоче надати свої усні пояснення по суті спору в судовому засіданні, однак, не може з`явитись у судове засідання, оскільки знаходиться в іншому місті, ніж суд. Однак, суд звертає увагу на те, що учасникам справи, в тому числі які знаходяться в іншому місті, надано право приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, як в приміщенні суду, так і поза межами приміщення суду (ст. 197 ГПК України). Представник НАК "Нафтогаз України" є адвокатом, а отже, обізнаний про права, якими наділені учасники справи згідно положень ГПК України, однак, відповідне клопотання про участь у справі в режимі відеоконференції не подавалось жодного разу з дня введення карантину з 13.03.2020, незважаючи на те, що карантин постійно продовжується та наразі невідома дата закінчення такого карантину, в той час, коли суд вже декілька разів відкладав розгляд справи з урахуванням дат карантину на час відкладення розгляду справи.

Суд наголошує на тому, що введення карантину на території України не може порушувати права особи на отримання судового захисту.

В даному випадку подачу клопотань про відкладення розгляду справи без зазначення того, чому представник НАК "Нафтогаз України" має прийняти участь лише в судовому засіданні в господарському суду Харківської області, за наявності інших процесуальних можливостей прийняти безпосередньо участь у судовому засіданні, розцінюється суд як зловживання своїми правами та спрямоване на затягування розгляду даної справи. Натомість, сторонами чітко визначена правова позиція щодо предмету спору, викладена у заявах по суті спору, наданих до матеріалів справи.

За таких обставин суд відмовляє в клопотанні НАК "Нафтогаз України" про відкладення розгляду даної справи та вважає за можливе здійснити розгляд справи по суті в судовому засіданні 20.05.2020.

У судовому засіданні 20.05.2020 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що оспорювані договори про переведення боргу є недійсними на підставі ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, як такі, що суперечать нормам актів цивільного законодавства. Зокрема, посилання НАК "Нафтогаз України" на необхідність укладення спірних договорів згідно з положеннями ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" суперечить справедливому застосуванню норми права як елементу верховенства права. Вказує на висновки Верховного Суду, що викладені в постановах від 18.03.2019 у справі № 910/5244/18, від 20.03.2019 у справі № 910/7715/18, від 28.03.2019 у справі № 910/5095/18, від 20.12.2018 у справі № 910/5082/18. При укладенні договорів не дотримані положення ч. 3 ст. 73-2, ч. 5 ст. 75 Господарського кодексу України щодо отримання згоди органу управління майном КП "ОІТЦ", тобто Харківської міської ради, яка була б оформлена відповідним рішенням. Позивач вважає, що НАК "Нафтогаз України" двічі намагається стягнути суму заборгованості, як з ХОКП "ДРІТ" у межах справи про банкрутство № 922/1362/17, так і після переведення боргу з КП "ОІТЦ". Позивач також зазначив про те, що спірні договори підписані без отримання на це згоди Куп`янської міської ради Харківської області, з якою позивачем укладений договір № 02/08-17 від 02.08.2017, відповідно до умов якого і передбачена необхідність погодження договорів про переведення боргу. Позивач також вказує, що дані договори були укладені на вкрай невигідних умовах для позивача за наявності тяжкої обставини, що є окремою підставою визнання недійсними зазначених договорів відповідно до ст. 233 Цивільного кодексу України. Крім того, звертає увагу, що наведені договори не передбачають будь-якої компенсації переданих боргів з боку ХОКП "ДРІТ", що суперечить вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867.

НАК "Нафтогаз України" в своєму відзиві на позов зазначає, що в даній справи висновки Верховного Суду, що викладені в постановах від 18.03.2019 у справі № 910/5244/18, від 20.03.2019 у справі № 910/7715/18, від 28.03.2019 у справі № 910/5095/18, від 20.12.2018 у справі № 910/5082/18, щодо поширення ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" на спірні правовідносини, не можуть бути застосовані, оскільки у зазначених справах обставини є відмінними від тих, що існують у даній справі. Щодо посилань позивача на постанову Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018 в тій частині, що спірні договори не передбачали перехід від ХОКП "ДРІТ" дебіторської заборгованості, яка виникла у зв`язку з використанням ХОКП "ДРІТ" об`єкта, на якому здійснюється виробництво теплової та електричної енергії та який в подальшому передано на баланс КП "ОІТЦ", відповідач вважає, що відповідні вимоги щодо погашення боргових зобов`язань за рахунок коштів, одержаних від погашення дебіторської заборгованості відносяться виключно випадків прийняття в управління управителем (Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів) активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, згідно з Законом України “Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів”.

Крім того, відповідач вказує на те, що рішенням Куп`янської міської ради від 29.10.2019 № 1380-VII надано згоду КП "ОІТЦ" на укладення договорів про переведення боргу, також отримана відповідна згода Харківської обласної державної адміністрації, яка викладена в листі від 12.11.2019 № 1/2095.

Відповідач також вважає, що позивачем не доведено наявність тяжкої обставини, під впливом якої нібито укладені спірні договори, зазначив, що відповідно до ст. 3 Закону України "Про ринок природного газу" ринок природного у функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб`єктів природних монополій. Встановлені обов`язки не повинні обмежувати постачальників, створених відповідно до законодавства інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у праві на здійснення постачання природного газу споживачам України. Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867 затверджено Положення покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, згідно з яким на ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (НАК "Нафтогаз України") покладено спеціальні обов`язки, яке не позбавляє побутових споживачів, релігійні організації та виробників теплової енергії права обирати постачальника природного газу і права придбавати природний газ за цінами, що вільно встановлюються сторонами договору постачання природного газу згідно із Законом України “Про ринок природного газу”. Відповідач вважає, що оспорювані договори укладені у відповідності до положень ст. ст. 520-523 ЦК України з урахуванням вимог ст. 22 Закону України "Про теплопостачання". Відповідач також вказує на те, що позивач не довів факту подвійного стягнення та не довів того факту, що до реєстру вимог кредиторів у справі № 922/1362/17 було включено вимоги, які є предметом договорів про переведення боргу.

Харківська обласна рада в своєму відзиві на позов та представник у судовому засіданні підтримує позицію позивача та зазначає, що КП "ОІТЦ" неодноразово зверталось до Харківської обласної ради з повідомленням про тиск НАК "Нафтогазу України" щодо прийняття КП "ОІТЦ" на себе зобов`язань ХОКП "ДРІТ" як умову укладання договорів про постачання природного газу на опалювальний період 2019/2020 років. КП "ОІТЦ" вимушено було взяти на себе боргові зобов`язання ХОКП "ДРІТ" на вкрай невигідних умовах, оскільки своєчасність опалювального сезону 2019/2020 та подальше стале функціонування соціально - значимих об`єктів Харківської області опинилось в залежності від монопольного становища НАК "Нафтогаз України" на ринку природного газу. Оспорювані договори не передбачають будь-якої компенсації переданих боргів з боку ХОКП "ДРІТ", що суперечить вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867.

Куп`янська міська рада в своїх письмових поясненнях підтримує позицію позивача та зазначає, що оспорювані договори з боку КП "ОІТЦ" підписані під впливом тяжкої обставини, а саме виставлені умови з боку НАК "Нафтогаз України" та необхідність розпочати та провести опалювальний сезон, а також при укладанні договорів не дотримані вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867 щодо передбачення компенсації взятих на себе КП "ОІТЦ" боргових зобов`язань з боку ХОКП "ДРІТ".

Вислухавши учасників судового процесу, які були присутні в судових засіданнях, дослідивши подані докази та матеріали справи, суд встанови наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.05.2017 порушено провадження у справі про банкрутство Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Драліна Андрія Володимировича.

Постановою від 04.06.2019 Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території", код 03361721, визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Драліна А.В.

05.06.2019 оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

14.11.2019 між НАК "Нафтогаз України" (1-відповідач, кредитор), ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території" (2-відповідач, первісний боржник) та КП "Обласний інформаційно-технічний центр" (позивач, новий боржник) укладено договори :

- №19/3260-БО-32 переведення 13 750 207,19 грн. боргу за договором постачання природного газу від 15.12.2015 № 2087/16-БО-32;

- № 19/3261-ТЕ-32 переведення 71 565,69 грн. боргу за договором купівлі - продажу природного газу від 28.12.2012 № 13/2716-ТЕ-32;

- № 19/3262-БО-32 переведення 4 404 865,25 грн. боргу за договором постачання природного газу від 31.10.2016 № 2577/1617-БО-32;

- № 19/3263-БО-32 переведення 23 485 818,95 грн. боргу за договором купівлі - продажу природного газу від 18.12.2014 № 3223/15-БО-32;

- № 19/3264-БО-32 переведення 23 072 323,94 грн. боргу за договором купівлі - продажу природного газу від 28.12.2012 № 13/2717-БО-32;

- № 19/3265-БО-32 переведення 750 187,88 грн. боргу за договором купівлі - продажу природного газу від 30.09.2011 № 14/2453/11;

- № 19/3266-ТЕ-32 переведення 231 523,67 грн. боргу за договором купівлі - продажу природного газу від 30.09.2011 № 14/2336/11;

- № 19/3267-БО-32 переведення 13 869 891,60 грн. боргу за договором купівлі - продажу природного газу від 25.11.2013 № 1672/14-БО-32;

- № 19/3268-КП-32 переведення 1 994 146,20 грн. боргу за договором купівлі - продажу природного газу від 31.01.2014 № 2195/14-КП-32;

- № 19/3269-БО-32 переведення 18 990 622,88 грн. боргу за договором закупівлі природного газу від 23.01.2012 № 030112-БО-32;

- № 19/3270- БО-32 переведення 3 610 305,33 грн. боргу за договором купівлі - продажу природного газу від 02.07.2012 № 010712-БО-32;

- № 19/3271-КП-32 переведення 1 200 403,70 грн. боргу за договором купівлі - продажу природного газу від 18.12.2014 № 3224/15-КП-32.

За умовами договорів про переведення боргу за згодою кредитора первісний боржник переводить на нового боржника свій борг, який виник за зазначеними договорами купівлі-продажу природного газу. Новий боржник прийняв на себе борг первісного боржника у зобов`язанні та замінив первісного боржника у зобов`язанні. (п.1.1 Договорів).

Позивач посилається на те, що оспорювані договори суперечать ст. ст. 73-2, 75, 78 ГК України та є недійсними відповідно до ч. 1 ст. 215, ч.1 ст. 203 ЦК України як такі, що суперечать вказаним нормам актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1.2, 1.3 Статуту Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр", останнє належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області. Органом, що здійснює управління майном підприємства є Харківська обласна рада. Галузеву політику та розвиток підприємства забезпечує Департамент житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації. Повноваження щодо Департаменту щодо управління діяльністю підприємством визначаються відповідними рішеннями обласної ради, розпорядженнями голови Харківської обласної державної адміністрації та чинним законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Господарського кодексу України управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб`єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Частиною 10 ст. 78 Господарського кодексу України встановлено, що особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.

Відповідно до статті 73-2 Господарського кодексу України вказується, що значними господарськими зобов`язаннями державного (комунального) підприємства визнається господарське зобов`язання, що вчиняється державним (комунальним) підприємством, якщо ринкова вартість майна, робіт, послуг, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів державного (комунального) унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності. Статутом державного (комунального) унітарного підприємства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення господарського зобов`язання до значного господарського зобов`язання. Значне господарське зобов`язання підлягає погодженню наглядовою радою державного унітарного підприємства або, у випадках, передбачених законом, органом, до сфери управління якого відноситься державне (комунальне) унітарне підприємство, в порядку, передбаченому цією статтею. Рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов`язання, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, приймається наглядовою радою (у разі її утворення) або органом, до сфери управління якого належить державне (комунальне) унітарне підприємство. Рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов`язання, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, становить більше 25 відсотків вартості активів державного (комунального) унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, приймається органом, до сфери управління якого належить державне (комунальне) унітарне підприємство.

Частиною 5 статті 73-2 Господарського кодексу України передбачено, що значне господарське зобов`язання, вчинене з порушенням порядку, передбаченого частинами першою - четвертою цієї статті, може бути визнане судом недійсним за позовом державного (комунального) унітарного підприємства або органу, до сфери управління якого належить державне (комунальне) унітарне підприємство.

Згідно з п. 3.1 Статуту КП "Обласний інформаційно-технічний центр" діяльність підприємства спрямована на досягнення високоякісних організаційних, економічних, соціальних результатів у сфері житлово-комунального господарства, а також координації роботи підприємств житлово - комунальної галузі.

Предметом діяльності підприємства згідно з пунктом 3.4 Статуту є вироблення, транспортування, використання, розподіл та реалізація теплової енергії на базі спалювання всіх видів палива, у тому числі побутових і виробничих відходів, а також використання енергетичних ресурсів незалежно від відомчої належності джерел тепла для забезпечення тепловою енергією абонентів та виробництв, що забезпечують або сприяють їх безперебійному і якісному функціонуванню; надання послуг теплопостачання (вироблення, транспортування, реалізація централізованого опалювання), водопостачання, водовідведення, експлуатації житлового фонду.

Відповідно до п. 4.2. Статуту підприємство зобов`язане: забезпечувати ефективне цільове використання і збереження об`єктів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області, переданих Підприємству в господарське відання або на інших правових підставах; відповідно до делегованих органами місцевого самоврядування повноважень здійснювати управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечувати їх належне утримання та ефективну експлуатацію, надання належного рівня та якості послуг населенню відповідних територіально - адміністративних одиниць.

Відповідно до п. 6.4. Статуту директор зобов`язаний: здійснювати керівництво підприємством, організовувати його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечувати виконання завдань, передбачених цим статутом; забезпечувати виконання договірних та інших зобов`язань, взятих підприємством; організовувати матеріально-технічне забезпечення діяльності підприємства; організовувати юридичне, економічне, бухгалтерське та інформаційне забезпечення діяльності підприємства; забезпечувати своєчасну виплату заробітної плати.

Суд встановив, що на підставі рішення XXVIII сесії Куп`янської міської ради VII скликання від 26 травня 2017 року № 511-VII "Щодо повернення майна у комунальну власність територіальної громади м. Куп`янська, яке знаходиться у господарському віданні ХОКП "ДРІТ" надано згоду на передачу в користування майна тепло виробничого призначення КП "Обласний інформаційно - технічний центр" на праві господарського відання, яке раніше використовувалося ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території".

02 серпня 2017 року між Куп`янською міською радою та КП "Обласний інформаційно - технічний центр" укладено договір № 02/08-17 про користування майном, що перебуває у власності територіальної громади міста Куп`янська.

Відповідно до умов договору № 02/08-17 від 02.08.2017 р. та акту приймання - передачі від 02.08.2017 Куп`янська міська рада передала КП "ОІТЦ" на праві господарського відання майно, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Куп`янська з метою впровадження господарської діяльності на території Куп`янської міської ради у сфері надання якісних послуг з теплопостачання (житлово-комунальних послуг).

Згідно з п.1.1 Договору № 02/08-17 Куп`янською міською радою передано КП "ОІТЦ" на праві господарського відання майно у складі мереж, насосів, устаткування, приміщень, спеціального автотранспорту тощо, необхідного для надання житлово-комунальних послуг у сфері теплопостачання.

У відповідності до п.2.1 Договору № 02/08-17 майно передається і закріплюється з метою впровадження господарської діяльності на території Куп`янської міської ради у сфері надання якісних послуг з теплопостачання (житлово-комунальних послуг).

Після припинення дії цього Договору підприємство зобов`язане повернути власнику (Куп`янська міська рада) майно в стані не гіршому, ніж при прийнятті (з урахуванням зносу) протягом 30 календарних днів.

При цьому, Куп`янська міська рада зобов`язана не втручатися у господарську діяльність Підприємства (п.5.1.15. Договору).

Відповідно до п. 5.1.16 Договору (з урахуванням змін внесених Додатковою угодою від 18.07.2018) власник (Куп`янська міська рада) зобов`язана здійснювати контроль за ефективністю використання та збереження закріпленого за підприємством майна на праві господарського відання. Виключно за умови погодження з власником майна приймає рішення, зокрема, передачу майна або майнових прав, що належать підприємству, в заставу, майнову поруку, укладання договорів про переведення боргу, відступлення права вимоги.

З вищезазначених питань власником приймається письмове рішення, яке доводиться до відома підприємства

Таким чином, статтею 73-2 Господарського кодексу України передбачено необхідність погодження значних правочинів (предметом яких є більше 25 відсотків вартості активів підприємства) для позивача органом, до сфери управління якого відноситься підприємство, тобто Харківською обласною радою. Крім того, умовами укладеного договору від 02.08.2017 (з урахуванням змін від 18.07.2018), встановлено обов`язок КП "Обласний інформаційно-технічний центр" погодження з власником майна (Куп`янською міською радою) щодо наміру та укладення значних правочинів (предметом яких є більше 25 відсотків вартості активів підприємства).

Як зазначено вище, 14.11.2019 укладено договори про переведення боргу на загальну суму 105 431 862,28 грн.

Як вбачається з Балансу (звіту про фінансовий стан) КП "Обласний інформаційно-технічний центр" станом на 31.12.2018 активи на початок звітного періоду, тобто за 2017 рік, складають 67655 тис. грн. (тобто 25% вартості активів складає 16913,75 тис.грн.), станом на 31.12.2018 активи складають 114930 тис.грн. (25 % активів складає 28732,5 тис.грн.).

Згідно Балансу (звіту про фінансовий стан) КП "Обласний інформаційно-технічний центр" станом на 30.09.2019 активи на зазначену дату складають 101144 тис.грн. (25 % активів складає 25286 тис.грн.).

Отже, враховуючи зазначене, сума зобов`язань за договорами про переведення боргу від 14.11.2019 перевищує більше 25 відсотків вартості активів, отже, вони могли бути вчинені у разі отримання рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов`язання від органу, до сфери управління якого належить підприємство та власника майна.

Рішенням № 1380-VІІ від 29.10.2019, прийнятим Куп`янською міською радою Харківської області на LXІV сесії VІІ скликання, надано згоду комунальному підприємству "Обласний інформаційно-технічний центр на укладання договорів з Харківським обласним комунальним підприємством "Дирекція розвитку інфраструктури територій", НАК "Нафтогаз України" про переведення боргу, що виник у ХОКП "ДРІТ" за договорами про закупівлю природного газу для теплогенеруючих об`єктів, розташованих на території міста Куп`янськ Харківської області.

Пунктом 2 вказаного рішення рекомендовано керівнику КП "ОІТЦ", зокрема, забезпечити погашення боргових зобов`язань, що виникнуть внаслідок укладення договорів, вказаних у п.1 цього рішення, за рахунок коштів, одержаних від погашення дебіторської заборгованості, що належала користувачу майна об`єкта, на якому здійснювалось виробництво теплової та електричної енергії, на дату його прийняття в господарське відання.

Одночасно, суд зазначає, що рішення про надання згоди на укладення вказаних спірних договорів Харківською обласною радою не приймалось.

Суд не приймає посилання НАК "Нафтогаз України" на лист Департаменту житлово - комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації № 07-01/2095 від 12.11.2019, в якому зазначено про надання згоди на укладення договорів КП "ОІТЦ" з ХОКП "ДРІТ", НАК "Нафтогаз України" про переведення боргу, що виник у ХОКП "ДРІТ" за договорами про закупівлю природного газу та підписання договорів постачання природного газу керівником КО "ОІТЦ", а також зазначено про гарантування винесення вказаного питання на розгляд чергової сесії Харківської обласної ради, яка відбудеться на початку грудня 2019 року, оскільки такий лист не може вважатись рішенням органу, до сфери управління якого відноситься позивач, а саме Харківської обласної ради про надання згоди на вчинення значного господарського зобов`язання.

Отже, спірні договори укладені без отримання згоди органу, до сфери управління якого відноситься позивач, а саме Харківської обласної ради на вчинення таких правочинів.

Крім того, укладені договори не містять умов, про які було зазначено в рішенні Куп`янської міської ради Харківської області № 1380-VІІ від 29.10.2019, а саме щодо забезпечення погашення боргових зобов`язань, що виникнуть внаслідок укладення договорів про переведення боргу.

Куп`янська міська рада Харківської області після отримання текстів договорів листом № 15526-05 від 29.01.2020 повідомила КП "ОІТЦ", що вказані договори укладені на умовах, які не відповідають тим, на які погодилась Куп`янська міська рада Харківської області в своєму рішенні № 1380-VІІ від 29.10.2019, оскільки в них не передбачений механізм погашення переведених боргів за рахунок дебіторської заборгованості (заборгованості споживачів) перед ХОКП "ДРІТ".

Згідно ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Укладені оспорювані договори не були схвалені ні Харківською обласною радою, ні Куп`янською міською радою Харківської області, отже такі договори не відповідають вимогам діючого законодавства та укладені керівником КП "ОІТЦ" з перевищенням своїх повноважень.

Однією з підстав для визнання спірних договорів про переведення боргу недійсними КП "ОІТЦ" є те, що оспорювані договори укладені під впливом тяжкої обставини, що згідно ст. 233 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Такими тяжкими обставинами позивач зазначає обов`язок захисту прав та інтересів споживачів теплової енергії, забезпечення початку опалювального сезону 2019/2020 в умовах тиску з боку постачальника НАК "Нафтогаз України". Заявник зазначає, що за відсутності вказаних обставин переведення на підприємство 105 431 862,28 грн. боргу без будь-яких компенсацій не було б вчинено або було б вчинено на інших умовах.

За змістом ч. 1 ст.233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Відповідно до п. 3.10. постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013 ознаками правочину, що підпадає під дію ст. 233 ЦК України, є вчинення особою правочину на вкрай невигідних для себе умовах (зокрема, реалізації за низьку оплату майна, що має значну цінність), під впливом тяжкої для неї обставини (наприклад, під загрозою банкрутства) і добровільно, тобто за відсутності насильства, обману чи помилки, можливо, навіть з ініціативи самого позивача. Доведення того, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено або було б вчинено на інших умовах, покладається на позивача.

КП "ОІТЦ" звернулось листом № 31/09 від 16.09.2019 до НАК "Нафтогаз України" щодо укладання договорів на постачання природного газу на опалювальний сезон 2019/2020. На вказаний лист отримана відповідь НАК "Нафтогаз України" № 23/5-130-19 від 24.10.2019 з посиланням на ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" про те, що для укладення договорів постачання природного газу необхідно вирішити питання щодо юридичного оформлення правонаступництва за борговими зобов`язаннями ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури територій" з оплати за природний газ, використаний на котельнях, що передані КП "Обласний інформаційно-технічний центр", у зв`язку з чим витребувана додаткова інформація.

Куп`янським міським головою видано розпорядження № 339 від 10.10.2019 про початок опалювального сезону 2019/2020 з 15 жовтня 2019 року. Головою Куп`янської державної адміністрації Харківської області № 223 від 11.10.2019 видано розпорядження № 223 від 11.10.2019 про початок опалювального сезону 2019/2020 з 15 жовтня 2019 року.

У зв`язку з тим, що опалювальний сезон було розпочато, а договір на постачання природного газу ще не було укладено, КП "ОІТЦ" повторно звернулось листом № 04/11 від 04.11.2019 до НАК "Нафтогаз України" щодо укладання договорів на постачання природного газу на опалювальний сезон 2019/2020. На вказаний лист отримана відповідь НАК "Нафтогаз України" № 23/5-244-19 від 07.11.2019 про те, що НАК "Нафтогаз України" розробила проекти договорів про переведення боргу за борговими зобов`язаннями ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури територій" з оплати за природний газ, використаний на котельнях, що передані КП "Обласний інформаційно-технічний центр", запропоновано підписати проекти договорів, запропоновано повернутись до вирішення питання щодо укладання договорів постачання природного газу після укладання вказаних договорів переведення боргу.

Позивач зазначає, що вимушений був підписати оскаржувані договори про відступлення права вимоги в редакції, що викладена саме НАК "Нафтогаз України, з метою захисту прав та інтересів споживачів теплової енергії, забезпечення початку опалювального сезону 2019/2020, а також забезпечення функціонування майна територіальних громад, що було передано у господарське відання. Підписання договорів про переведення боргу надало можливість укласти договори на постачання природного газу, які були укладені 15.11.2019, тобто на наступний день після укладення договорів про переведення боргу.

Тобто, НАК "Нафтогаз України" не підписувало з КП "ОІТЦ" договір на постачання теплової енергії, яка необхідна була для виконання КП "ОІТЦ" своїх зобов`язань щодо постачання теплової енергії споживачам, до того часу поки КП "ОІТЦ" не будуть підписані договори про переведення боргу в редакції, що надана саме НАК "Нафтогаз України".

В своїх запереченнях НАК "Нафтогаз України" посилається на те, що позивач міг обрати іншого постачальника теплової енергії, однак, такі посилання спростостовуються наступним.

Згідно положень ч. 2 ст. 14 Закону України "Про ринок природного газу" за умови виконання споживачем своїх зобов`язань за договором постачання зміна постачальника за ініціативою споживача має бути завершена в термін не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити постачальника, за умови дотримання правил зміни постачальника, у тому числі обов`язку щодо здійснення повного остаточного розрахунку з попереднім постачальником.

Як вказує позивач, на момент звернення до НАК "Нафтогаз України" з питання укладення договору постачання теплової енергії на опалювальний період 2019/2020 у нього існувала заборгованість перед НАК "Нафтогаз України" за отриману теплову енергію в попередні опалювальні періоди.

Крім того, згідно положень Закону України "Про ринок природного газу" позивач, є захищеним споживачем.

Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" захищені споживачі - побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної або газорозподільної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи

Отже, викладене спростовує посилання НАК "Нафтогаз України" про наявність у позивача свободи вибору постачальника теплової енергії.

Як вже зазначено судом, предметом діяльності КП "Обласний інформаційно-технічний центр" відповідно до Статуту є вироблення, транспортування, використання, розподіл та реалізація теплової енергії на базі спалювання всіх видів палива, у тому числі побутових і виробничих відходів, а також використання енергетичних ресурсів незалежно від відомчої належності джерел тепла для забезпечення тепловою енергією абонентів та виробництв, що забезпечують або сприяють їх безперебійному і якісному функціонуванню; надання послуг теплопостачання (вироблення, транспортування, реалізація централізованого опалювання), водопостачання, водовідведення, експлуатації житлового фонду. Тобто на позивача покладено обов`язок безперебійного забезпечення комунальними послугами (теплопостачання та гарячого водопостачання) споживачів. У свою чергу, такий обов`язок може бути виконаний підприємством за умови постачання природного газу, необхідного для вироблення теплової енергії. Законом України "Про ринок природного газу" передбачено, що постачання природного газу можливе виключно на підставі договору.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867 затверджено Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, згідно з яким на ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - НАК "Нафтогаз України") покладено спеціальні обов`язки.

Відповідно до п.1 вищевказаного Положення - це Положення визначає обсяг та умови виконання спеціальних обов`язків, що покладаються на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - спеціальні обов`язки), зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам без загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації.

З листів НАК "Нафтогаз України" вбачається, що своєчасність опалювального сезону 2019/2020 та подальше стале функціонування соціально-значимих об`єктів Харківської області опинилось в залежності від монопольного становища НАК "Нафтогаз України", який ухилився від укладання договорів на постачання природного газу, а також у залежність від ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" щодо правонаступництва за борговими зобов`язаннями ХОКП "ДРІТ".

Таким чином, своєчасність опалювального сезону 2018/2019 опинилось у залежність від монопольного становища НАК "Нафтогаз України" щодо укладання договорів на постачання природного газу з КП "Обласний інформаційно-технічний центр".

Відповідно до п.п. 1 п. 3 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867, на ПАТ НАК "Нафтогаз України" покладено обов`язок постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для всіх категорій споживачів (фізичні або юридичні особи, які використовують теплову енергію на підставі договору).

Як зазначено вище, НАК "Нафтогаз України" у своїх листах від 24.10.2019, 07.11.2019 однозначно вказав на той факт, що у разі неприйняття КП "Обласний інформаційно-технічний центр" на себе боргових зобов`язань за поставлений природний газ ХОКП "ДРІТ", НАК "Нафтогаз України" не буде укладати договір на постачання природного газу.

Постановою Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018 не передбачено такої вимоги при укладанні договорів на постачання природного газу, як переведення боргових зобов`язань іншого підприємства, яке використовувало об`єкти, на яких здійснювалося виробництво теплової енергії до нового, якому такі об`єкти були передані.

Суд погоджується з тим, що без необхідності укладання договору на постачання природного газу з НАК "Нафтогаз України", КП "ОІТЦ" не були б укладені оспорювані договори переведення боргу або такі договори були б укладені на інших умовах, зокрема, які б передбачали зворотне право вимоги до ХОКП "ДРІТ" або джерела погашення прийнятих на себе зобов`язань. Однак, за спірними договорами КП "ОІТЦ" прийняло на себе боргові зобов`язання іншого підприємства, при цьому виконання таких зобов`язань не є забезпеченим та можливим, оскільки сума доходу позивача за дев`ять місяців 2019 року складає - 24796 млн. грн., - збиток, що підтверджується наданою до матеріалів справи фінансовою звітністю, а вартість усіх активів складає 101144 млн. грн.

Таким чином, укладення спірних правочинів переведення боргу призвело до збільшення юридичного та фактичного обсягу обов`язків КП "ОІТЦ" на вкрай невигідних умовах.

Суд встановив, що спірні договори укладені відповідно до ст. ст. 520-523 ЦК України з урахуванням ст. 22 Закону України "Про теплопостачання"

Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 521 ЦК України передбачено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Новий боржник у зобов`язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником (ст. 522 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" зміна форми власності або перехід права власності на відповідні об`єкти з виробництва, постачання та транспортування теплової енергії, яка здійснюється в порядку, передбаченому законами України, не повинна призводити до погіршення умов та якості теплопостачання споживачам.

У разі якщо суб`єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб`єкт стає правонаступником за борговими зобов`язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб`єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" договори про постачання та транспортування енергоносіїв укладаються з правонаступниками реорганізованої теплопостачальної та/або теплогенеруючої організації виключно за умови погодження порядку погашення заборгованості з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання за попередній період.

Одночасно, суд звертає увагу на те, що в пунктах 3.2 оспорюваних договорів визначено, що новий боржник зобов`язується перераховувати грошові кошти у сумі, зазначеній в п. 2.1. Договорів, в порядку та на умовах, що визначені відповідними Договорами постачання (купівлі-продажу) природного газу.

Так, КП "ДРІТ" прострочило виконання своїх зобов`язань за договорами постачання (купівлі-продажу) природного газу від 28.12.2012 № 13/2717-БО-32, від 28.12.2012 № 13/2716-ТЕ-32, від 25.11.2013 № 1672/14-БО-32, від 31.01.2014 № 2195/14-КП-32, від 18.12.02014 № 3224/15-КП-32, від 18.12.2014 № 3223/15-БО-32, від 15.12.2015 № 2087/16-БО-32, від 31.10.2016 р. № 2577/1617-БО-32, від 02.07.2012 № 010712-БО-32, від 23.01.2012 № 030112-БО-32, від 30.09.2011 № 14/2453/11, від 30.09.2011 р. № 14/2336/11. Строк виконання зобов`язань за вказаними договорами настав, у зв`язку з чим і були здійснені донарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Отже, виконання КП "ОІТЦ" зобов`язань з погашення заборгованості КП "ДРІТ" на умовах, встановлених у зазначених договорах постачання (купівлі-продажу) природного газу є неможливим, тобто вказані договори не містять умов погодження порядку погашення заборгованості з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання за попередній період.

Крім того, абзацом 13 п. 11 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018 (далі - Положення), передбачено, що у разі наявності у виробника теплової та електричної енергії боргових зобов`язань перед НАК “Нафтогаз України” з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли до дати прийняття об`єкта, на якому здійснюється виробництво теплової та електричної енергії, в управління управителем, погашення зазначених боргових зобов`язань здійснюється управителем за рахунок коштів, одержаних від погашення дебіторської заборгованості, що належала власнику (користувачу) майна об`єкта, на якому здійснюється виробництво теплової та електричної енергії, на дату прийняття його в управління управителем. У разі припинення управління відповідно до частини восьмої статті 21 Закону України “Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів” або зміни його умов, що пов`язані із зміною особи управителя, законний власник об`єкта, на якому здійснюється виробництво теплової та електричної енергії, або суб`єкт господарювання, якому переходить в користування (власність) об`єкт, на якому здійснюється виробництво теплової та електричної енергії, стає правонаступником за борговими зобов`язаннями перед НАК “Нафтогаз України”.

Тобто погашення прийнятих на себе зобов`язань, які нічим не забезпечені, повинно відбуватись не за рахунок господарської діяльності КП "ОІТЦ", а саме за рахунок дебіторської заборгованості, яка виникла при експлуатації цих об`єктів до моменту їх передачі.

НАК "Нафтогаз України" вважає, що зазначені умови Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу відносяться виключно випадків прийняття в управління управителем (Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів) активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, згідно з Законом України “Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів”.

Суд не погоджується з таким висновком НАК "Нафтогаз України", виходячи з того, що абзац 13 пункту 11 Положення складається з двох речень, в першому реченні зазначено про те, що у разі наявності у виробника теплової та електричної енергії боргових зобов`язань перед НАК “Нафтогаз України” з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли до дати прийняття об`єкта, на якому здійснюється виробництво теплової та електричної енергії, в управління управителем, погашення зазначених боргових зобов`язань здійснюється управителем за рахунок коштів, одержаних від погашення дебіторської заборгованості, що належала власнику (користувачу) майна об`єкта, на якому здійснюється виробництво теплової та електричної енергії, на дату прийняття його в управління управителем, однак у вказаному реченні відсутнє посилання на те, що це стосується випадків прийняття об`єкту в управління управителем, яким є виключно Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. В Положенні, а також в Законі України “Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів” не міститься визначення поняття управитель як виключно Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, що також підтверджується і другим реченнями, в якому дійсно зазначено про випадок припинення управління відповідно до частини восьмої статті 21 Закону України “Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів” або зміни управителя, тобто під поняттям "управитель" розуміється не лише Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а також і інша особа.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в даному випадку в договорах про переведення боргу повинно бути передбачено джерело погашення КП "ОІТЦ" прийнятих на себе зобов`язань ХОКП "ДРІТ", а з тими умовами, які містяться в таких договорах, з боку КП "ОІТЦ" вони були підписані лише з огляду на необхідність розпочати постачання теплової енергії споживачам Харківської області та необхідність укладання відповідних договорів постачання газу з НАК "Нафтогаз України", яке висунуло умовою укладання договорів на постачання газу - підписання договорів переведення боргу, тобто оспорювані договори підписані під впливом тяжкої обставини.

В обґрунтування своєї заяви КП "ОІТЦ" посилається також на те, що на час укладення спірних договорів переведення боргу від 14.11.2019 року на загальну суму 105 431 862,28 грн., НАК "Нафтогаз України" в установленому законом порядку не відмовлявся від таких вимог до ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території" у справі про банкрутство № 922/1362/17, що призводить до подвійного стягнення.

Суд зазначає, що ухвалою суду від 28.09.2017 у справі № 922/1362/17 визнано грошові вимоги НАК "Нафтогаз України" до ХОКП "ДРІТ" в загальному розмірі 342 162 221,29 грн., яки виникли у зв`язку з невиконанням договорів від 28.12.2012 № 13/2717-БО-32, від 28.12.2012 № 13/2716-ТЕ-32, від 25.11.2013 № 1672/14-БО-32, від 31.01.2014 № 2195/14-КП-32, від 18.12.02014 № 3224/15-КП-32, від 18.12.2014 № 3223/15-БО-32, від 15.12.2015 № 2087/16-БО-32, від 31.10.2016 № 2577/1617-БО-32, від 02.07.2012 № 010712-БО-32, від 23.01.2012 № 030112-БО-32, від 30.09.2011 № 14/2453/11, від 30.09.2011 № 14/2336/11, від 25.11.2013 № 1671/14-ТЕ-32, від 15.12.2015 № 2086/16-ТЕ-32, від 18.12.2014 № 3222/15-ТЕ-32, від 30.09.2011 № 14/2336/11.

За договорами від 28.12.2012 № 13/2717-БО-32, від 28.12.2012 № 13/2716-ТЕ-32, від 25.11.2013 № 1672/14-БО-32, від 31.01.2014 № 2195/14-КП-32, від 18.12.02014 № 3224/15-КП-32, від 18.12.2014 № 3223/15-БО-32, від 15.12.2015 № 2087/16-БО-32, від 31.10.2016 № 2577/1617-БО-32, від 02.07.2012 № 010712-БО-32, від 23.01.2012 № 030112-БО-32, від 30.09.2011 № 14/2453/11, від 30.09.2011 № 14/2336/11 заборгованість ХОКП "ДРІТ" частково , а саме в сумі 104 851 389,83 грн. була переведена на КП "ОІТЦ" за договорами переведення боргу від 24.10.2018.

Ухвалою суду від 14.03.2019 у справі № 922/1362/17 затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включено вимоги НАК "Нафтогаз України" в сумі 3 200,00 грн. (перша черга), в сумі 207582769,36 грн. (четверта черга), в сумі 29634722,67 грн. (шоста черга), тобто до реєстру вимог кредиторів у справі № 922/1362/17 не було включено вимоги НАК "Нафтогаз України" на суму 104 851 389,83 грн., оскільки було відповідне повідомлення від НАК "Нафтогаз України" про відмову від вимог у вказаній частині.

В подальшому ухвалою господарського суду Харківської області від 08.07.2019 у справі № 922/1362/17, яка змінена постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 та постановою Верховного Суду від 16.01.2020 в частині обґрунтування, договори про переведення боргу від 24.10.2018 були визнані недійсними.

Однак, НАК "Нафтогаз України" не було вчинено ніяких дій по поверненню суми заборгованості ХОКП "ДРІТ" до реєстру вимог кредиторів останнього.

Таким чином, до реєстру вимог кредиторів боржника по справі № 922/1362/17 входить заборгованість ХОКП "ДРІТ" За договорами від 28.12.2012 № 13/2717-БО-32, від 28.12.2012 № 13/2716-ТЕ-32, від 25.11.2013 № 1672/14-БО-32, від 31.01.2014 № 2195/14-КП-32, від 18.12.02014 № 3224/15-КП-32, від 18.12.2014 № 3223/15-БО-32, від 15.12.2015 № 2087/16-БО-32, від 31.10.2016 № 2577/1617-БО-32, від 02.07.2012 № 010712-БО-32, від 23.01.2012 № 030112-БО-32, від 30.09.2011 № 14/2453/11, від 30.09.2011 № 14/2336/11 на суму 237 217 492,03 грн.

За спірними договорами переведення боргу на КП "ОІТЦ" переведена заборгованість ХОКП "ДРІТ" в сумі 105 431 862,28 грн. за договорами від 28.12.2012 № 13/2717-БО-32, від 28.12.2012 № 13/2716-ТЕ-32, від 25.11.2013 № 1672/14-БО-32, від 31.01.2014 № 2195/14-КП-32, від 18.12.02014 № 3224/15-КП-32, від 18.12.2014 № 3223/15-БО-32, від 15.12.2015 № 2087/16-БО-32, від 31.10.2016 № 2577/1617-БО-32, від 02.07.2012 № 010712-БО-32, від 23.01.2012 № 030112-БО-32, від 30.09.2011 № 14/2453/11, від 30.09.2011 № 14/2336/11.

Отже, враховуючи, що НАК "Нафтогаз України" фактично відмовився від кредиторської заборгованості у розмірі 104 851 389,83 грн., то можна дійти висновку, що за договорами переведення боргу від 14.11.2019 на КП "ОІТЦ" переведена заборгованості ХОКП "ДРІТ", яка внесена до реєстру вимог кредиторів, що є подвійним стягненням. Отже, в цій частині суд погоджується з доводами позивача та відхиляє доводи НАК "Нафтогаз України". Позивачем надано порівняльну таблицю, з якої вбачається, що за деякими договорами про переведення боргу від 14.11.2019 переведений борг, який на даний час не включений до реєстру вимог кредиторів ХОКП "ДРІТ", що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема якщо він суперечить актам цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає наявними підстави для задоволення позову КП "Обласний інформаційно-технічний центр" у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України судові витрати позивача щодо сплати судового збору покладаються в рівних частинах на обох відповідачів.

Керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсними договори про переведення боргу від 14.11.2019, укладені між Комунальним підприємством "Обласний інформаційно-технічний центр", код 32335218, Публічним акціонерним товариством Національною Акціонерною Компанією "Нафтогаз України", код 20077720, та Харківським обласним комунальним підприємством "Дирекція розвитку інфраструктури території", код 03361721, за № 19/3260-БО-32, № 19/3261-ТЕ-32, № 19/3262-БО-32, № 19/3263-БО-32, № 19/3264-БО-32, № 19/3265-БО-32, № 19/3266-ТЕ-32, № 19/3267-БО-32, № 19/3268-КП-32, № 19/3269-БО-32, № 19/3270-БО-32, № 19/3271-КП-32.

Стягнути з Акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) на користь Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 9-й під`їзд, 5 поверх, код 32335218) витрати по сплаті судового збору в сумі 12612,00 грн.

Стягнути з Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 3-й під`їзд, 5 поверх, код 03361721) на користь Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 9-й під`їзд, 5 поверх, код 32335218) витрати по сплаті судового збору в сумі 12612,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги продовжуються на строк дії такого карантину.

Повне рішення складено "01" червня 2020 р.

Суддя В.О. Яризько