Рішення № 8959453, 04.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 26/5804.03.10 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ ЛФК ГРУП ”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “ РІКО - ГРУПП ”

Про          стягнення 25441, 93 грн.

Суддя Пінчук В.І

Представники:

Від позивача           Шапошнікова Т.Г. – предст; Шапошніков І.Б.- предст.

Від відповідачів           не з’явився           

Рішення прийняте 04.03.2010 р., оскільки у судовому засіданні 04.02.2010 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України.

                                         ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 19680, 00 грн. основного боргу, 1019, 05 грн. 3% річних та 4742,88 грн. збитків від інфляції, а всього 25441, 93 грн.

          Представник відповідача у судове засідання двічі не з’явився і відзив на позовну заяву суду не надав.

          Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

          Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

                                                  В С Т А Н О В И В:                    

          Між товариством з обмеженою відповідальністю “ ЛФК ГРУП ” ( позивачем ) та товариством з обмеженою відповідальністю “ РІКО - ГРУПП ” ( відповідачем ) був укладений усний договір поставки товару.

          Згідно копій накладних, які знаходяться в матеріалах справи ( оригінали оглянуті судом у судовому засіданні ), а саме: № РН –0000193 від 08.04.2008 р. на суму 11 928, 00 грн., № РН –0000194 від 10.04.2008 р. на суму 10500, 00 грн., № РН –0000195 від 11.04.2008 р. на суму 22977, 00 грн., № РН –0000197 від 15.04.2008 р. на суму 10500, 00 грн., № РН –0000196 від 14.04.2008 р. на суму 10500, 00 грн., № РН –0000199 від 19.04.2008 р. на суму 8137, 50 грн., № РН –0000198 від 16.04.2008 р. на суму 9300, 00 грн., № РН –0000200 від 20.04.2008 р. на суму 8662, 50 грн., № РН –0000201 від 22.04.2008 р. на суму 8880, 00 грн., позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 101385, 00 грн.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692). Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ).

          Натомість, відповідач з позивачем за поставлений товар розрахувався лише частково.

          На день подання позивачем позовної заяви до суду борг відповідача перед позивачем складає 19680, 00 грн.

          Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача штрафні санкції, а саме: 3% річних в сумі 1019, 05 грн. та збитки від інфляції в сумі 4742, 88 грн., а всього 25441, 93 грн.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

          Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню лише частково в сумі 19680, 00 грн. основного боргу, а в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 1019, 05 грн. та збитків від інфляції в сумі 4742, 88 грн., суд відмовляє, оскільки договір між сторонами не укладався, строк виконання зобов’язання не встановлений, а вимога відповідно до ст. 530 ЦК України відповідачу не заявлялась.

          Вимогу позивач заявив відповідачу після подачі позовної заяви до суду, про що свідчить чек від 27.01.2010 р., тоді як позовна заява була подана до суду 29.12.2009 р.

          Зазначена вимога надана суду до залучення до матеріалів справи лише у судовому засіданні 04.03.2010 р.

          Відповідно ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -                                                                                                                                                                           В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ РІКО –ГРУПП ” ( 04086, м. Київ, вул. Рилєєва, 34, код 33305252 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ ЛФК ГРУП ” ( 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Водіїв, 20а/1, код 33906718 ) 19680 ( дев’ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят ) грн. 00 коп. боргу, 196 ( сто дев’яносто шість ) грн. 80 коп. державного мита та 182 ( сто вісімдесят дві ) грн. 55 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

          В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяВ.І.Пінчук