Рішення № 89594166, 20.05.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 28/76/17-18/106/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2020 справа № 908/2000/17

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Запорожпроект” (юридична адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Трегубенка, буд. 18, літера Б-2; адреса для листування: 69006, м. Запоріжжя, вул. Парковий бульвар, буд. 1/2, оф. 36)

до відповідача комунального некомерційного підприємства “Міська лікарня № 3” Запорізької міської ради (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 9)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: державне підприємство “Спеціалізована державна експертна організація – Центральна служба української державної будівельної експертизи” (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26) в особі філії ДП “Укрдержбудекспертиза” в Запорізькій області (69006, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 3; фактична адреса: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 42)

про стягнення 244831,87 грн.

господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

учасники справи:

від позивача: Коляда А.С., ордер ЗП № 092132 від 12.11.2018;

від відповідача: Комарніцька Л.А., ордер ЗП № 116751 від 22.01.2019;

від третьої особи: не з`явився

Заявлено позов про стягнення з комунальної установи “Міська клінічна лікарня № 3” 244831,87 грн. заборгованості за договором № 432.АС від 01.11.2016 на виконання проектних робіт.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.11.2017 у справі № 908/2000/17, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2018, в позові відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.06.2018 скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 07.11.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2018 у справі № 908/2000/17, справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Скасовуючи судові акти першої та апеляційної інстанції, Верховний Суд вказав, що при прийняті оскаржуваних рішень суди не дотрималися вимог процесуального закону щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, не дослідили належним чином зібрані у справі докази та не встановили пов`язані з ними обставини, що входили до предмета доказування, тому висновки цих судів щодо відсутності підстав для задоволення позову є передчасними.

Зокрема вказав, що суди попередніх інстанцій, зосередившись на питаннях обов`язковості укладення додаткових угод та внесенні змін щодо строку та ціни виконаних підрядником робіт, залишили поза увагою та не дослідили питання щодо такого: чим зумовлена різниця в сумі виконаних робіт відповідно до акта виконаних робіт (надання послуг) від 21.12.2016 № 976 та акта здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт від 21.04.2017 за договором від 01.11.2016 № 432 АС; які роботи були фактично виконані ТОВ "Запорожпроект" та передані відповідачу; чи виконані позивачем роботи понад обумовлений обсяг робіт щодо яких встановлена ціна у розмірі 23 950,00 грн.; які роботи фактично прийнято відповідачем, їх обсяг та вартість (зокрема, чи прийнято ним роботи, виконані понад обумовлений договором обсяг, якщо такі роботи виконувалися, хоча б й без відображення їх в акті виконаних робіт, підписаному сторонами; а якщо їх не прийнято, то чи заявляв відповідач про свою відмову від їх прийняття).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.10.2018, справу № 908/2000/17 передано на розгляд судді Носівець В.В. (після зміни прізвища – Левкут В.В.).

Ухвалою суду від 22.10.2018 прийнято справу до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі № 908/2000/17, присвоєно справі номер провадження 28/76/17-18/106/18, призначено підготовче судове засідання на 13.11.2018; у підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 06.12.2018.

Ухвалою від 06.12.2018 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство “Спеціалізована державна експертна організація – Центральна служба української державної будівельної експертизи”, строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 23.01.2019.

Ухвалою суду від 23.01.2019 у справі № 908/2000/17 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса, провадження у справі зупинено до проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 12.03.2019 провадження у справі поновлено для розгляду клопотання щодо погодження терміну експертного дослідження, забезпечення виконання попередньої оплати за проведення експертизи та надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи; підготовче засідання призначено на 02.04.2019.

Ухвалою від 02.04.2019 клопотання т.в.о. завідувача лабораторії будівельно-технічних досліджень Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса щодо погодження терміну експертного дослідження, забезпечення виконання попередньої оплати за проведення експертизи та надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, задоволено. Провадження у справі зупинено до проведення будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.01.2019 у справі № 908/2000/17.

Ухвалою від 08.04.2019 провадження у справі № 908/2000/17 поновлено для розгляду заяви про процесуальне правонаступництво; заяву комунального некомерційного підприємства “Міська лікарня № 3” Запорізької міської ради про здійснення процесуального правонаступництва у справі № 908/2000/17 задоволено; здійснено процесуальне правонаступництво, замінено відповідача – комунальну установу “Міська клінічна лікарня №3” на його правонаступника – комунальне некомерційне підприємство “Міська лікарня №3” Запорізької міської; провадження у справі зупинено до проведення будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.01.2019 у справі №908/2000/17.

На адресу суду 09.01.2019 від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса із супровідним листом вих. № 2919 від 28.11.2019 надійшов висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 2919, складений 14.11.2019, по господарській справі № 908/2000/17, робочі проекти по об`єкту “Капітальний ремонт приміщення отоларингологічного відділення Комунального закладу “Міська клінічна лікарня № 3” за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, 9”, надані позивачем та відповідачем, та матеріали справи № 908/2000/17.

Ухвалою від 20.01.2020 поновлено провадження у справі № 908/2000/17, підготовче засідання призначено на 18.02.2020.

Третя особа у судове засідання свого представника не направила, про причини неявки суд не повідомила. Копія ухвали суду від 20.01.2020, що направлялася судом на адресу третьої особи отримана повноважним представником третьої особи 28.01.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвалою від 18.02.2020 підготовче засідання закрито, розгляд справи по суті призначено на 17.03.2020. Ухвалою від 03.03.2020 у зв`язку з виробничою необхідністю судове засідання перенесено на 02.04.2020.

У зв`язку з перебуванням судді Левкут В.В. з 24.03.2020 по 02.04.2020 на лікарняному, судове засідання, призначене на 02.04.2020 об 11 год. 30 хв. не відбулося. Сторони телефонограмами повідомлені про неможливість проведення судового засідання 02.04.2020 та перенесення судового засідання на 14.04.2020 о 10 год. 30 хв. Ухвалою від 06.04.2020 судове засідання призначене на 14.04.2020 о 10 год. 30 хв.; судове засідання відкладалось до 20.05.2020 о 14 год. 30 хв.

В судовому засіданні 20.05.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідно до умов укладеного сторонами договору № 432.АС від 01.11.2016 на виконання проектних робіт, на підставі виданого відповідачем завдання та додаткового завдання позивач виготовив проектну кошторисну документацію, по якій отриманий позитивний звіт ДП “Укрдержбудекспериза” за №08-0157-17 від 12.04.2017. У зв`язку зі зміною ціни виконаних робіт їх вартість склала 268781,87 грн. і на цю суму позивач склав акт здачі-приймання виконаних робіт. Даний акт відповідачем не підписаний, однак позивач вважає його узгодженим відповідно до умов п.2.14 договору, а роботи прийнятими, оскільки замовник не висунув заперечень проти підписання акту виконаних робіт на суму 244831,87 грн. Наголошує, що зазначена сума є фактичною вартістю виконаних робіт згідно із завданням та додатковим завданням, що підтверджується експертним звітом від 12.04.2017 № 08-0157-17. Частина вартості зазначених робіт в розмірі 23950,00 грн. оплачена відповідачем в процесі виготовлення проектної документації на підставі проміжного акту виконаних робіт №976 від 21.12.2016. Решта вартості робіт на суму 244831,87 грн. залишилась несплаченою. Посилаючись на приписи ст.ст. 15, 16, 525, 526, 610, 625, 837 Цивільного кодексу України, позивач просив позов задовольнити.

Під час нового розгляду справи від позивача до суду надійшли письмові пояснення від 09.11.2018, в яких позивач навів свої доводи з урахуванням висновків постанови Верховного Суду від 27.06.2018. Доводи позивача стосуються наступного:

- різниця у сумі виконаних робіт відповідно до акта виконаних робіт (надання послуг) від 21.12.2016 № 976 та акта здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт від 21.04.2017 зумовлена тим, що на момент підписання акту від 21.12.2016 роботи не були виконані у повному обсязі, а після їх виконання наданий на підписання акт від 21.04.2017;

- за результатами виконаних робіт виготовлений та переданий робочий проект та кошторис, які є остаточним результатом і отримали позитивний звіт ДП «Укрдержбудекспертиза»;

- роботи за Договором виконані відповідно до узгодженого замовником додаткового завдання і оскільки замовник не висунув заперечень проти підписання акту виконаних робіт на суму 244831,87 грн., акт вважається узгодженим, а роботи – прийнятими, отже, відповідач прийняв роботи вартістю 268781,87 грн., не сплаченою залишається сума 244831,87 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.05.2020 проти заявлених позовних вимог заперечив та надав письмові пояснення, які прийнято судом.

У відзиві на позов відповідач зазначав, що в договорі сторони узгодили вартість робіт в сумі 23950,00 грн. і в ході виконання робіт ця сума не змінювалась, ніяких додаткових угод до договору стосовно зміни вартості робіт сторони не укладали. В додатковому завданні від 29.11.2016 сторони визначили обсяг додаткових робіт по договору, але зміну вартості робіт, що визначена в п. 3.1 договору, сторони не здійснювали, тому відповідач вважає, що заборгованості перед позивачем у нього немає.

При новому розгляді справи від відповідача 12.11.2018 до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву. За доводами відповідача, умовами укладеного сторонами договору передбачено оформлення додатковими угодами внесення змін до договору з приводу коригування вартості робіт, а додаткове завдання на виконання робіт, затверджене відповідачем, не є додатковою угодою, тому не має відповідних наслідків. Відповідно, відсутня підстава для існування у відповідача обов`язку з прийняття та оплати додаткових робіт в розумінні ст. 610 ЦК України. Відзначив, що акт виконаних робіт, на який посилається позивач, не містить підпис замовника та дату складання, тому не може розглядатися як первинний документ бухгалтерського обліку, що засвідчує факт здачі-приймання робіт. Крім того, позивачем не надано розрахунку зміни ціни договору. Також відповідач звертає увагу, що КНП «Міська лікарня № 3» за організаційно-правовою природою є комунальним закладом, фінансування якого проводиться з місцевого бюджету. Збільшення вартості робіт за договором № 432.АС від 01.11.2016 на суму, що перевищує бюджетні асигнування призведе по порушення вимог Бюджетного кодексу України і, як наслідок, визнання договору недійсним. Посилається на аналогічні висновки Вищого господарського суду України, викладені у постановах від 04.06.2015 у справі №910/21615/14, від 13.07.2016 у справі № 914/3393/15. Відносно зауважень, висловлених у постанові Верховного Суду у даній справі відповідач вказав, що жодних розрахунків або обґрунтування різниці у вартості робіт він не має і в наданому позивачем акті від 21.04.2017 відсутня інформація щодо конкретного змісту виконання проектних, вишукувальних та додаткових робіт і їх вартості. Вважає, що фактично виконано та прийнято роботи на суму 23950,00 грн., не передбачені договором роботи відповідачу не передавались.

Від позивача 17.02.2020 до суду надійшли пояснення до позовної заяви після проведення судової будівельно-технічної експертизи, в яких позивач з висновками експерта погодився.

Відповідач у наданих суду 18.02.2019 письмових поясненнях по справі щодо висновку експерта заперечив та вказав на невідповідність наданого експертом висновку п. 4.15 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, зокрема на відсутність досліджень та обґрунтування наведених висновків.

У наданих у судовому засіданні 20.05.2020 письмових поясненнях відповідач підтримав раніше наведені заперечення та наголосив, що ціна за договором не змінювалась, жодних додаткових угод сторонами не укладалось, акт здачі приймання виконаних робіт на суму 244831,87 грн. замовником (відповідачем) не підписано. Висновок експерта за результатами проведеної судової експертизи вважає необґрунтованим, про що надано відповідну скаргу. Окрім того, зазначений висновок, на думку відповідача, не може змінювати умови виконаного сторонами договору.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРОЖПРОЕКТ” (підрядником, позивачем у справі) та комунальним закладом “Міська клінічна лікарня №3” (замовником, правонаступником якого є відповідач у справі) 01.11.2016 укладений договір № 432.АС на виконання проектних робіт (надалі – Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник бере на себе зобов`язання виконати проектні роботи – виготовити проектно-кошторисну документацію по об`єкту: “Капітальний ремонт приміщення отоларингологічного відділення Комунального закладу “Міська клінічна лікарня №3” за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, 9 (надалі іменується “об`єкт”) згідно завдання на проектування та вихідних даних, супровід експертизи проектно-кошторисної документації в ДП “Укрдержбудекспертиза” в місті Запоріжжя (надалі по тексту договору – роботи), а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи і сплатити підряднику вартість виконаних робіт.

За визначенням пунктів 1.2, 1.3 Договору, роботи за цим договором здійснюються відповідно до вихідних даних, наданих замовником, та вимог, визначених у завданні на проектування (додаток № 2 до цього договору, який є невід`ємною частиною договору). Результатом виконання проектних робіт по об`єкту є виготовлена підрядником проектна документація та отриманий позитивний експертний висновок експертної організації державної форми власності.

Згідно з умовами пунктів 1.4, 1.5 Договору замовник здійснює фінансування підрядника за рахунок бюджетних коштів, наданих для фінансування предмету договору, в межах яких буде проводитись оплата підряднику. Проходження експертизи проектно-кошторисної документації в експертній організації державної форми власності здійснюється підрядником за рахунок замовника.

Відповідно до п. 2.1 Договору замовник надає підряднику вихідні дані (повне найменування об`єкту, завірені мокрою печаткою копії плану БТІ з експлікаціями, однолінійна схема електропостачання тощо) щодо об`єкта, визначеного у п. 1.1 цього договору, в строк не пізніше 10 робочих днів з дня підписання договору. Замовник несе відповідальність за достовірність наданих вихідних даних.

Пунктом 2.8 Договору встановлено, що підрядник зобов`язується не пізніше 3-х робочих днів після настання кінцевого терміну, визначеного у п. 5.1 договору, передати замовнику результати виконаних робіт на паперовому носії у чотирьох примірниках, додатково на електронному носії у не редагованому форматі на об`єкт та скласти і підписати акт приймання-передачі проектної документації.

Згідно з п. 2.9 Договору замовник зобов`язується не зволікати із прийманням результатів виконаних проектних робіт та підписати акт приймання-передачі проектної документації протягом 5 робочих днів з моменту його надання.

Сторони погодили в п. 2.10 Договору, що в разі не підписання замовником акту приймання-передачі проектної документації в обумовлені договором строки та ненадання мотивованої відмови від його підписання з переліком недоліків, що підлягають усуненню, акт приймання-передачі проектної документації вважається підписаним, а роботи – прийнятими.

Згідно з пунктами 2.11, 2.12, 2.14 Договору після підписання сторонами акту приймання-передачі проектної документації в порядку п.п. 2.9, 2.10 договору підрядник надає замовнику акт виконаних робіт (надання послуг) по договору. Замовник зобов`язується не зволікати із підписанням акту виконаних робіт (надання послуг) протягом 5 робочих днів з моменту його надання. В разі не підписання замовником акту виконаних робіт (надання послуг) в обумовлені договором строки та ненадання мотивованої відмови від його підписання з переліком недоліків, що підлягають усуненню, акт виконаних робіт (надання послуг) вважається підписаним, а роботи – прийнятими.

Відповідно до п. 3.4 Договору оплата виконаних робіт здійснюється замовником підряднику протягом 10 календарних днів після передачі результатів робіт та підписання акту виконаних робіт (надання послуг).

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що ціна договору складає 23950,00 грн., в т.ч. ПДВ складає 3991,67 грн. Ціна договору враховує усі витрати підрядника на виконання предмету договору та вартості експертизи. Ціна договору не враховує узгоджень.

За визначенням п. 3.2 Договору, ціна робіт може уточнюватися протягом виконання зобов`язань у випадках: уточнення фактично виконаних робіт та глав 1-9, уточнення фактично понесених підрядником витрат, змінення проектних рішень за ініціативою замовника, виявлення необхідності проведення непередбачених робіт, які не було враховано на стадії укладання договору, а також отримання додаткових технічних умов, узгоджень, виникнення обставин непереборної сили, змінення законодавства у ціноутворенні, або змінення порядку відрахувань податків, надання замовником додаткового завдання на проектування.

Згідно з п. 3.3 Договору перегляд ціни договору обґрунтовується розрахунками та оформлюється сторонами шляхом укладання додаткових угод.

Підрядник має право у випадку внесення замовником змін відкоригувати строки та вартість робіт за договором шляхом направлення замовнику відповідного листа. У випадку ненадання замовником згоди на зміну вартості та строків виконання робіт у зв`язку з внесення змін підрядник має право не приймати такі зміни та діяти в межах попереднього підписаного договору (пункт 4.4 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору строк виконання проектних робіт розпочинається з моменту, передбаченого п.п. 2.1, 2.3 договору, та складає 60 календарних днів.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016, але у будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 8.1 Договору).

Сторони узгодили та підписали договірну ціну на виконання проектно-вишукувальних робіт, а також зведений кошторис на проектні і вишукувальні роботи в розмірі 23950,00 грн.

В додатку № 1 сторони узгодили завдання на проектування з директором департаменту охорони здоров`я Запорізької міської ради 23.11.2016, яке затверджено головним лікарем КЗ «Міська клінічна лікарня № 3».

Замовником 29.11.2016 затверджено у головного лікаря КЗ «Міська клінічна лікарня №3» додаткове завдання на проектування, погоджене із директором департаменту охорони здоров`я Запорізької міської ради.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2016 сторони підписали акт виконаних робіт (надання послуг) № 976 на обумовлену в договорі вартість робіт – 23950,00 грн. В акті зазначено, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) немає.

Також, 21.04.2017 підрядником направлений замовнику акт приймання-передачі виконаних робіт від 20.04.2017, згідно якого підрядник надав документацію, а замовник прийняв проектно-кошторисну документацію по договору № 432.АС. До складу переданої документації входять - робочий проект, кошторисна документація в паперовому виді, проектно-кошторисна документація на CD-R диску, оригінал експертного звіту. Документи отримані замовником 21.04.2017, про що свідчить відповідна відмітка за №119/01-13 на акті.

Також, 21.04.2017 підрядником передана із супровідним листом №279/17 від 21.04.2017 для підписання замовнику додаткова угода до договору № 432.АС від 01.11.2016, відповідно до умов якої пропонувалося збільшити строк виконання проектних робіт до 180 днів та збільшити обсяг фінансування робіт, зокрема, передбачено, що в 2016 році обсяг фінансування складає 23950,00 грн., а в 2017 році – 244831,87 грн.

З урахуванням зазначеної додаткової угоди підрядник направив замовнику для підписання із супровідним листом № 284/1/17 від 21.04.2017 акт № 2 здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт за договором № 432.АС від 01.11.2016 на суму 244831,87 грн. Даний лист отриманий замовником 21.04.2017, про що свідчить відповідна відмітка за вх. №118/01-13.

Також позивач виписав відповідачу для оплати рахунок № 63 від 21.04.2017 на суму 244831,87 грн.

Замовник акт № 2 здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт за договором № 432.АС від 01.11.2016 на суму 244831,87 грн. та додаткову угоду до договору не підписав, роботи на суму 244831,87 грн. не оплатив.

Підрядник 19.09.2017 звернувся до замовника з вимогою оплатити наявний борг за договором від 01.11.2016 № 432.АС в сумі 244 831,87 грн. КУ "Міська клінічна лікарня № 3" у листі від 21.09.2017 № 162/01-03 повідомила ТОВ "Запорожпроект", що переможна пропозиція на аукціоні за лотом "Капітальний ремонт приміщення отоларингологічного відділення КУ "Міська клінічна лікарня № 3" складала 23950,00 грн., на яку і було укладено договір, оплату проведено у повному обсязі, додаткове фінансування у 2016 передбачено не було, тому додаткові угоди з ТОВ "Запорожпроект" не укладалися.

Несплата КУ "Міська клінічна лікарня № 3" (замовником) заборгованості за фактично виконані роботи в сумі 244831,87 грн. стала підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, заслухавши представників сторін, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі – ГК України), згідно з якою господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За своєю правовою природою договір № 432.АС від 01.11.201 є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

За правилами ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

За змістом статті 888 ЦК за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Положеннями статті 890 ЦК передбачено, що підрядник зобов`язаний, зокрема: виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

Замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом (пункт 1 частини 1статті 889 ЦК ).

Згідно зі статтею 844 ЦК ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (частина 1). Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (частина 2). Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом (частина 3). Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв`язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов`язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором (частина 4). Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору (частина 5).

За умовами укладеного сторонами Договору ціна визначена в розмірі 23950,00 грн.

Також умовами договору від 01.11.2016 № 432.АС, зокрема, передбачено, що ціна договору враховує усі витрати підрядника на виконання предмету договору та вартості експертизи (пункт 3.1); передбачено можливість уточнення ціни робіт протягом виконання зобов`язань у випадках: уточнення фактично виконаних робіт та глав 1-9, уточнення фактично понесених підрядником витрат, зміни проектних рішень за ініціативою замовника, виявлення необхідності проведення непередбачених робіт, які не було враховано на стадії укладання договору, а також отримання додаткових технічних умов, узгоджень, виникнення обставин непереборної сили, зміни законодавства у ціноутворенні або зміни порядку відрахувань податків, надання замовником додаткового завдання на проектування (пункт 3.2); перегляд ціни договору обґрунтовується розрахунками та оформлюється сторонами шляхом укладання додаткових угод (пункт 3.3).

Додаткових угод щодо перегляду ціни договору сторонами не укладалось.

Разом з тим, зважаючи на надання замовником додаткового завдання на проектування, яке було враховане при виготовленні проектно-кошторисної документації, по якій отриманий позитивний звіт ДП «Укрдержбудекспертиза» за № 08-0157-17 від 12.04.2017, перегляд ціни договору є цілком зрозумілим, а направлення позивачем у зв`язку з цим на підпис відповідачу додаткової угоди обґрунтованим.

Отже, визначальним у даному випадку є не відсутність узгодженої сторонами додаткової угоди щодо перегляду ціни договору, а встановлення відповідності фактично виконаних позивачем робіт наданим позивачем завданню на проектування від 23.11.2016 та додатковому завданню на проектування від 29.11.2016.

З урахуванням постанови Верховного Суду у даній справи, ухвалою суду від 23.01.2019 у справі № 908/2000/17 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса. На вирішення судових експертів поставлено наступне питання:

- чим зумовлена різниця в ціні виконаних робіт відповідно до акта виконаних робіт (надання послуг) від 21.12.2016 № 976 та акта здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт від 21.04.2017 за договором від 01.11.2016 № 432 АС?

- чи виконані товариством з обмеженою відповідальністю “Запорожпроект” роботи понад обумовлений договором обсяг робіт щодо яких встановлена ціна у розмірі 23950,00 грн.? Якщо є роботи, які не охоплюються завданням на проектування від 23.11.2016 та додатковим завданням на проектування від 29.11.2016 до договору № 432.АС від 01.11.2016, то в чому вони полягають та яка їх вартість?

- чи відповідає вартість проектних робіт по об`єкту “Капітальний ремонт приміщення отоларингологічного відділення Комунального закладу “Міська клінічна лікарня №3” за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, 9, у розмірі 268781,87 грн. вимогам ДСТУ Б Д.1.1.-7:2013 “Правила визначення вартості проектних робіт та експертизи проектів будівництва”?

Згідно з Висновком експерта № 2919 від 14.11.2019 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі № 908/2000/17 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса надані такі відповіді:

- різниця в ціні виконаних робіт відповідно до Акта виконаних робіт (наданих послуг) від 21.12.2016 № 976 та Акта здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт від 21.04.2017 зумовлена тим, що у Акті № 976 від 21.12.2016 на суму 23950,00 грн. з ПДВ відображена вартість частини виконаних проектних робіт і цей Акт по суті є проміжним. Акт № 2 від 21.04.2017 року є остаточним і відображає залишок несплаченої вартості проектних робіт;

- ТОВ «Запорожпроект» виконані роботи понад обумовлений договором обсяг робіт щодо яких встановлена ціна у розмірі 23950,00 грн. Обсяг виконаних ТОВ «Запорожпроект» проектних робіт відповідає завданню на проектування від 23.11.2016 та додатковому завданню на проектування від 29.11.2016. У розробленій ТОВ «Запорожпроект» проектній документації відсутні роботи, які не охоплюються завданням на проектування від 23.11.2016 та додатковим завданням на проектування від 29.11.2016 до Договору №432.АС від 01.11.2016;

- вартість проектних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт приміщення отоларингологічного відділення Комунального закладу «Міська клінічна лікарня №3» за адресою м. Запоріжжя, пр. Металургів, 9, у розмірі 268781,87 грн. відповідає вимогам ДСТУ Б Д.1.1.-7;2013 «Правила визначення вартості проектних робіт та експертизи проектів будівництва» (із змінами).

Згідно з приписами ст. 104 Господарського процесуального кодексу висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

При оцінці Висновку експерта № 2919 від 14.11.2019 суд виходить з того, що матеріалами справи та проведеною експертизою доведено виконання позивачем на замовлення відповідача відповідно до умов Договору, завдання на проектування від 23.11.2016 та Додаткового завдання на проектування від 29.11.2016 проектних робіт на загальну суму 268781,87 грн., які відповідають вимогам ДСТУ. При цьому у розробленій позивачем проектній документації відсутні роботи, які б не охоплювались завданням на проектування та додатковим завданням на проектування.

Таким чином, розмір та вартість фактично виконаних підрядником робіт, які виконані у межах та відповідно до умов Договору та наданих замовником завдань на проектування, встановлено висновком судової експертизи, що свідчить про неправомірність відмови відповідача від оплати залишку вартості фактично виконаних позивачем робіт за Договором.

Наведене спростовує доводи відповідача щодо неузгодження сторонами збільшення вартості робіт за договором шляхом укладення додаткової угоди та не підписання Акта № 2 здачі-приймання виконаних проектних робіт від 21.04.2017.

Суд звертає увагу, що в Акті виконаних робіт (надання послуг) № 976 від 21.12.2016, який відповідачем підписано та оплачено, в графі «кількість» вказано « 0,66866». Отже, замовник своїм підписом засвідчив, що погоджена на той час сума 23950,00 грн. стосується не всього об`єму робіт за Договором. На проміжний характер цього акту вказує те, що в ньому не зазначено, що роботи виконі в повному обсязі, окрім того підписаний він 21.12.2016, а передача проектної документації (результат виконаних робіт) здійснено 21.04.2017, хоч передання результатів виконання робіт повинно передувати підписанню відповідного акта.

Згідно із ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов`язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов`язань. Якщо учасники зобов`язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов`язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов`язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов`язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов`язання, воно вважатиметься припиненим. Виконання, яке припиняє зобов`язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки умови Договору є обов`язковими до виконання обома сторонами і зобов`язання має виконуватися належним чином, позивач повинен був виконати свої зобов`язання за договором щодо виконання робіт, належного оформлення їх і передачі відповідачу належним чином і у встановлений строк, а відповідач повинен виконати взяті на себе зобов`язання щодо оплати вартості фактично виконаних робіт в повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми 244831,87 грн. основного боргу за договором є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відносно доводів відповідача, що акт № 2 від 21.04.2019 не містить підпис замовника та дату складання, тому не може розглядатися в якості первинного документу бухгалтерського обліку суд зазначає наступне.

Пунктом 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 № 01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов`язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)" роз`яснено, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного суду України від 02.10.2012 у справі №23/236.

Позивачем 21.04.2017 надана відповідачу проектно-кошторисна документація у вигляді та у кількості згідно до вимог Договору, а також позитивний звіт ДП «Укрдержбудекспертиза» № 08-0157-17 від 12.04.2017, про що підписаний Акт приймання передачі виконаних робіт.

Також, 21.04.2017 супровідним листом за № 284/1/17 замовнику на підпис був наданий Акт № 2 здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт за Договором (далі - Акт) та у зв`язку зі зміною вартості виконаних робіт замовнику супровідним листом за № 279/17 надані на підпис додаткові угоди до Договору.

Замовник наданий Акт та додаткові угоди не підписав, проте, у відведений строк після надання йому Акту № 2 жодних зауважень не висловив, тому, як наслідок, акт вважається підписаним, а роботи прийнятими.

За таких обставин, наявний у матеріалах справи акт № 2 від 21.04.2019 здачі-приймання проектних, вишукувальних та додаткових робіт за договором № 432.АС від 01.11.2016 є належним доказом виконання позивачем своїх обов`язків за договором.

Отже, з огляду на вище викладені норми чинного законодавства, не підписання замовником акта № 2 від 21.04.2019 не звільняє замовника його від обов`язку щодо його оплати.

Доводи відповідача, що збільшення вартості робіт за договором № 432.АС від 01.11.2016 на суму, яка перевищує бюджетні асигнування, призведе по порушення вимог Бюджетного кодексу України, оскільки підприємство є комунальним закладом та посилання на практику господарського судочинства, викладену Вищим господарським судом України у постановах від 04.06.2015 у справі № 910/21615/14 та від 13.07.2016 у справі № 914/3393/15, суд визнав необґрунтованими.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК), сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 ЦК).

Згідно з вимогами частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 ЦК і статтею 193 ГК встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 617 ЦК особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 905/2358/16. Щодо посилання відповідача на судову практику суд відзначає, що викладені у наведених відповідачем справах правовідносини не є схожими з обставинами справи № 908/2000/17. Предметом розгляду у справі №910/21615/14 стало визнання недійсним рішення тендерного комітету, як прийнятого всупереч вимог чинного законодавства України, і, як наслідок, визнання недійсним договору підряду, укладеного на виконання недійсного рішення. У справі №914/3393/15 суди дійшли висновку, що факт передачі товару не породжує зобов`язання здійснити оплату за нього, оскільки між сторонами у справі не укладено договору з якого випливало б таке зобов`язання, а товарно-транспортна накладна не є документом, що посвідчує факт укладення договору перевезення вантажів, або письмовою формою договору, а також вказали на не встановлення, що розпорядником бюджетних коштів відповідача взято будь-які бюджетні зобов`язання щодо оплати заборгованості за товарно-транспортною накладною.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про наявність обставин, які могли б бути підставою від звільнення його від обов`язку оплати фактично виконаних відповідачем проектних робіт, не надав.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Позивачем надано суду докази оплати ним 17160,00 грн. вартості судової будівельно-технічної експертизи, виконаної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса у справі № 908/2000/17 згідно направленого йому експертною установою рахунка (платіжне доручення № 118 від 04.04.2019 на суму 17160,00 грн.).

Отже, на відповідача покладаються також витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 17160,00 грн.

Відповідно до роз`яснень викладених у абз. 1 п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7, у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд, розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Матеріалами справи підтверджується, що при апеляційному та касаційному оскарженні судових рішень у даній справі позивачем сплачено 4039,74 грн. (платіжне доручення № 695 від 15.11.2017) та 8079,48 грн. (платіжне доручення № 74 від 06.012.2018) судового збору. При цьому судовий збір сплачувався виходячи з розміру ставок судового збору, визначених ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в діючих на той час редакціях: за подання апеляційної скарги - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви та за подання касаційної скарги - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Оскільки за результатами розгляду апеляційної та касаційної скарги оскаржувані позивачем судові акти скасовано та враховуючи, що при новому розгляді справи рішення прийнято на користь позивача, суд визнав за необхідне стягнути витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги з відповідача у справі на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 123, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з комунального некомерційного підприємства “Міська лікарня № 3” Запорізької міської ради (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 9, ідентифікаційний код 05498654) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Запорожпроект” (юридична адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Трегубенка, буд. 18, літера Б-2; адреса для листування: 69006, м. Запоріжжя, вул. Парковий бульвар, буд. 1/2, оф. 36; ідентифікаційний код 33175792) 244831,87 грн. (двісті сорок чотири тисячі вісімсот тридцять одну грн. 87 коп.) заборгованості та 3672,48 грн. (три тисячі шістсот сімдесят дві грн. 48 коп.) судового збору за подання позовної заяви, 17160,00 грн. (сімнадцять тисяч сто шістдесят грн. 00 коп.) витрат на проведення експертизи, 4039,73 грн. (чотири тисячі тридцять дев`ять грн. 73 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги та 7344,96 грн. (сім тисяч триста сорок чотири грн. 96 коп.) судового збору за подання касаційної скарги. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 01.06.2020.

Суддя В.В. Левкут