Рішення № 8959111, 16.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 8/210-27/55516.02.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «ПіСіБі - Радіозавод»

До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдомсервіс»

2) Фізичної особи-підприємця Хазратової Надії Сергіївни

Про           розірвання договору № 11/05 про переведення боргу від 11.05.2006 року

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: не з’явились; Від відповідача:1) не з’явились;

2) ПІдгорний К.Є. –представник за довіреністю від 15.06.2008 року ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «ПіСіБі - Радіозавод»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдомсервіс»про розірвання договору № 11/05 про переведення боргу від 11.05.2006 року укладеного між фізичною особою –підприємцем Хазратовою Надією Сергіївною, Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдомсервіс»та ДСД ВАТ «ПіСіБі –Радіозавод».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2009 року (суддя Катрич В.С.) позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.10.2009 року касаційну скаргу Хазратової Надії Сергіївни задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2009 року скасовано, а справу № 8/210 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зазначена постанова мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не було залучено до участі у справі у якості відповідача фізичну особу –підприємця Хазратову Н.С., яка є стороною у спірному договорі № 11/05 від 11.05.2006 року. Крім того, не було з’ясовано на підставі яких документів позивач у період з 08.06.2006 року по 22.11.2006 року здійснив часткове погашення боргу у сумі 52891, 06 грн. та не досліджено чи є позивач у спарві ВАТ «ПіСіБі - Радіозавод»та сторона у спірному договорі № 11/05 від 11.05.2006 рокуоднією і тією ж юридичною особою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2009 року справу № 8/210 прийнято до свого провадження, присвоєно справі № 8/210-27/555 та призначено розгляд на 17.11.2009 року. Крім того, цією ж ухвалою залучено фізичну особу –підприємця Хазратову Надію Сергіївну у якості співвідповідача.

Представники сторін у судове засідання 17.11.2009 року не з’явились, вимоги ухвали суду від 26.10.2009 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2009 року розгляд справи було відкладено на 14.12.2009 року.

Представники позивача та відповідача 1 у судове засідання 14.12.2009 року не з’явились, вимоги попередніх ухвал суду не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 14.12.2009 року подав витребувані ухвалою суду докази, письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких проти позовних вимог заперечує та просить суд у позові відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 року розгляд справи відкладено на 28.12.2009 року.

У судовому засіданні 28.12.2009 року представник позивача подав докази, витребувані ухвалою суду від 14.12.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

Крім того, представник позивача заявив клопотання про продовження строку вирішення спору.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 у судове засідання 28.12.2009 року не з’явилися, докази, витребувані ухвалою суду від 14.12.2009 року, не подали, однак від відповідача 2 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2009 року продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 01.02.2010 року.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 01.02.2010 року подав витребувані ухвалою суду докази та надав усні пояснення.

Представники позивача та відповідача 1 у судове засідання 01.02.2010 року не з’явилися, докази, витребувані ухвалою суду від 28.12.2009 року, не подали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2010 року відкладено розгляд справи до 16.02.2010 року.

Представники позивача та відповідача 1 у судове засідання 16.02.2010 року не з’явилися, докази, витребувані ухвалами суду, не подали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Предстанвик відповідача проти позову заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд дійшов висновку, що на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

11.05.2006 року між Фізичною особою Хазратовою Надією Сергіївною (надалі –кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдомсервіс»(надалі - первісний боржник) та ДСД ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод»(надалі - новий боржник) був укладений договір № 11/05 про переведення боргу (надалі - договір), відповідно до п.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний боржник перевів свій борг на нового боржника, внаслідок чого новий боржник замінив первісного боржника як зобов’язану сторону за договором № 01/03-05 від 25.03.2005 року та договором про відступлення права вимоги (цесії) № 01/04 від 10.04.2006 року.

Відповідно до п. 2 договору новий боржник стає зобов’язаним здійснити замість первісного боржника наступні обов’язки останнього: оплатити за матеріали на суму 32164, 37 грн.; оплатити за матеріали на суму 126044, 91 грн.

Умовами договору сторони встановили, що право вимоги кредитора засноване на наступних документах: податкова накладна № 2812-5 від 28.12.2004 року та видаткова накладна № 2812-5 від 28.12.2004р. на поставку матеріалів на суму 171689,47 грн., яка була частково оплачена первісним боржником у сумі 45644, 56 грн., отже залишок боргу складає 126044, 91 грн.; податкова накладна № 3-2709 від 27.09.2005 року та видаткова накладна № 3-2709 від 27.09.2005 рокуу на поставку матеріалів на суму 46411, 20 грн., яка була частково оплачена первісним боржником у сумі 535, 00 грн., отже залишок боргу складає 45876, 20 грн. (п. 2 договору).

Згідно із п. 4 договору у одноденний строк з моменту набрання чинності цим договором первісний кредитор зобов’язаний передати новому боржнику всю необхідну інформацію (копії документів вказані в п.2), пов’язану з переведенням боргу за цим договором.

Позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою надати документи вказані у договорі № 11/05 про переведення боргу від 11.05.2006 року.

У відповідь відповідач повідомив, що за реєстром договорів підприємства відповідача 1 договір № 01/03-05 від 25.03.2005 року з ПП «АМІ К-Трейд»про відступлення права вимоги відсутній; серед договорів, які були укладені відповідачем 1, договір № 01/03-05 від 25.03.2005 року з ПП «АМІ К-Трейд»про відступлення права вимоги не перебуває на обліку.

Звертаючись з позовною заявою до суду позивач наголошує, що відповідачем 1 істотно порушено умови договору, а саме не були передані документи зазначені у п. 4 договору, у зв’язку із чим просить суд розірвати договір № 11/05 від 11.05.2006 року.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Абзацем 2 ч. 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Згідно з частиною 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Отже, позивач мав довести наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням відповідачем 1. Така шкода може бути виражена як у вигляді реальних збитків так і (або) упущеної вигоди.

В своїх обґрунтуваннях до позовної заяви позивач посилається на те, що відповідачем 1 порушені умови п. 4 договору про переведення боргу № 11/05 від 11.05.2006 року.

Відповідач 1 у судові засідання не з’являвся, доказів передання позивачеві документів передбачених п. 2 договору про переведення боргу № 11/05 від 11.05.2006 року не надав

Однак, як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав покладені на нього зобов’язання згідно умов договору про переведення боргу № 11/05 від 11.05.2006 року у повному обсязі.

Так, 11.05.2006 року між ДСД ВАТ «ПіСіБі - Радіозавод»та фізичною особою –підприємцем Хазратовою Надією Сергіївною було укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої сторони дійшли згоди про часткове припинення зобов’язань ДСД ВАТ «ПіСіБі - Радіозавод»за договором про переведення боргу № 11/05 від 11.05.2006 року у розмірі 105318, 22 грн.

Крім того, залишок заборгованості по договору про переведення боргу № 11/05 від 11.05.2006 року у сумі 52891, 06 грн. було перераховано відповідачеві 2, що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач на момент виконання договору про переведення боргу № 11/05 від 11.05.2006 року перешкод для оплати боргу не вбачав.

Крім того, порядок розірвання договору визначений ст. 188 Господарського кодексу України. Відповідно до даної статті зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 11 ГПК України передбачено досудове врегулювання спорів, що виникають у разі зміни та розірвання господарських договорів.

Так, підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором.

Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.

Отже, вищезазначеними нормами права встановлений обов’язковий досудовий порядок врегулювання спорів, що виникають у разі розірвання господарських договорів.

Як встановлено судом, позивач не надав доказів про направлення відповідачам пропозиції розірвати договір про переведення боргу № 11/05 від 11.05.2006 року, як це передбачено раніше зазначеними нормами.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

При розгляді справи, судом було враховано, що стороною у спірному договорі про переведення боргу № 11/05 від 11.05.2006 року є ДСД ВАТ «ПіСіБі - Радіозавод», в той час як позивачем по даному спору виступає ВАТ «ПіСіБі - Радіозавод».

На вимогу ухвали суду, чи є позивач та ДСД ВАТ «ПіСіБі - Радіозавод»однією і тою ж юридичною особою, чи ВАТ «ПіСіБі - Радіозавод»»є правонаступником ДСД ВАТ «ПіСіБі - Радіозавод», позивач пояснень не надав.

Водночас, як вбачається із печаток ДСД ВАТ «ПіСіБі - Радіозавод», які проставлені на договорі переведення боргу № 11/05 від 11.05.2006 року та угоди про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.05.2006 року, кодом ЄДРПОУ даного товариства значиться 30263079. Крім того, як вбачається із довідки з ЄДРПОУ Відкритого акціонерного товариства «ПіСіБі - Радіозавод» ідентифікаційним кодом останнього є 30263079.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач та ДСД ВАТ «ПіСіБі - Радіозавод»є однією юридичною особою.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 651 ЦК України, ст. 188 ГК України та ст.ст. 11, 33, 34 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А.

Дата підписання 15.03.2010 року