Ухвала суду № 89589747, 30.05.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/3013/2020

Справа № 428/4444/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Олійник В.М., за участю секретаря Солошенка П.В., прокурора Приходька В.С., слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Гладкого Д.П., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Мозолєва О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Гладкого Д.П., погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Приходько В.С., винесене в кримінальному провадженні за № 12020130370001054 від 29.05.2020, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецьк, Луганської області, громадянина України, українця, маючого середню-спеціальну освіту, одруженого, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуваючого, малолітніх дітей на утриманні не маючого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 23.04.1998 Сєвєродонецьким міським судом за ч. 3 ст. 140, ст. 17 ч. 3 ст. 140, ч. 1 ст. 145, ст. 44, ст. 43 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки із застосуванням ст. 46-1 КК України відстрочка від виконання вироку на строк 2 роки;

- 10.03.1999 Сєвєродонецьким міським судом за ч. 2 ст. 140 КК України до позбавлення волі на строком на 1 рік 6 міс. На підставі ст. 43 КК України, приєднати невідбутий строк по вироку від 23.04.1998 року. Остаточно до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 28.08.2003 року умовно-достроково на невідбутній термін 1 рік 3 місяці 6 днів;

- 26.07.1999 Боровським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 229-1 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. Згідно ч. 3 ст. 42 КК України приєднати частину покарання за вироком суду від 10.03.1999 року. Остаточно до 6 років позбавлення волі;

- 11.03.2004 Сєвєродонецьким міським судом за ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки. Згідно ст. 71 КК України частково приєднати 1 міс. позбавлення волі за вироком суду від 26.07.1999 року. Остаточно до 4 років 1 міс. позбавлення волі. Звільнився по відбуттю строку покарання 02.02.2007 року;

- 05.09.2007 Сєвєродонецьким міським судом за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки. Згідно ст. 71 КК України приєднано вирок Сєвєродонецького міського суду від 11.03.2004 року, остаточно призначено покарання до позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці. Звільнено 26.01.2011 року;

- 16.11.2011 Сєвєродонецьким міським судом за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 міс. Згідно ст. 71 КК України приєднано покарання за вироком від 05.09.2007 року, остаточно призначено покарання до позбавлення волі на строк 2 роки. Звільнений 02.08.2013 року.

- 12.12.2013 Сєвєродонецьким міським судом за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки;

- 27.02.2014 Сєвєродонецьким міським судом за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки. За сукупністю злочинів шляхом часткового складеного призначеного покарання покарано за вироком ОСОБА_2 с від 12.12.2013 року, остаточно призначено покарання до позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць;

- 18.04.2016 Рубіжанським міським судом за ч. 2 ст. 185, КК України до позбавлення волі на сірок 1 рік;

- 09.08.2016 Сєвєродонецьким міським судом за ч. 3 ст. 185, ч.3 ст.186, ч. 1 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки. Згідно ч. 4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного по вироку Рубіжанського міського суду від 18.04.2016 року більш суворого по даному вироку та остаточно призначено покарання до позбавлення волі на строк 4 роки. Зараховано в строк відбутого покарання час тримання під вартою з 16.03.2016 по 09.08.2016 з розрахунком 1:2,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Гладкого Д.П., погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Приходько В.С., винесене в кримінальному провадженні за № 12020130370001054 від 29.05.2020, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 3 ст. 185 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 29.05.2020, приблизно об 02 год. 30 хв. (більш точний час під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував біля будинку № 23 по вул. Горького м. Сєвєродонецька Луганської обл., де на ґрунтовій ділянці місцевості побачив автомобіль «ВАЗ 2101» державний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та яким користується потерпілий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який перебував без нагляду потерпілого та власника.

В цей час у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з салону вищевказаного автомобіля «ВАЗ 2101», державний номер НОМЕР_1 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у в інше сховище, ОСОБА_1 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, підійшов до вказаного автомобілю та шляхом ривку дверей відчинив їх, проник до автомобіля та викрав автомобільний компресор «Vitol», модель «KA-B12170 Вихрь» сріблястого кольору, який знаходився в салоні автомобілю, яким ОСОБА_1 незаконно заволодів та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду у сумі 356 гривень 30 копійок (триста п`ятдесят шість гривень 30 копійок).

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням в інше сховище.

29.05.2020 року ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні № 12020130370001054 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, винним себе не визнав, та відмовився від надавання показів відповідно до ст.63 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України підтверджується:

заявою про скоєння кримінального правопорушення від 29.05.2020;

протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 , який підтвердив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлені органом досудового розслідування;

протоколом огляду місця події від 29.05.2020 в ході якого у ОСОБА_1 був вилучений автомобільний компресор;

висновком судово-товарознавчої експертизи №19/113/9/1-686е від 29.05.2020;

протоколом допиту свідка ОСОБА_5 , який підтвердив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлені органом досудового розслідування;

протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , який підтвердив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлені органом досудового розслідування;

протоколом пред`явлення для впізнання проведеного з потерпілим ОСОБА_4 , який в ході проведення слідчої дії впізнав свій автомобільний компресор.

Таким чином, має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 , покладається необхідність запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду,

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Про наявність ризику того що ОСОБА_1 , буде переховуватись від правоохоронних органів та суду свідчить наступне:

- тяжкість покарання, що загрожую підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років та відповідно до ст. 12 КК України дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів. Також у підозрюваного ОСОБА_1 , відсутні стійкі соціальні зв`язки, а саме підозрюваний малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційні не працевлаштований.

- вагомість доказів про вчинення ОСОБА_1 , інкримінованих кримінальних правопорушень.

Про наявність ризику, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить наступне:

- репутація підозрюваного, а саме той факт, що ОСОБА_1 раніше вчиняв аналогічні кримінальні правопорушення проти власності, та має непогашену судимість, у зв`язку з чим на шлях виправлення не став та вчинив нове кримінальне правопорушення проти власності, а також те що ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09.05.2020 до підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12020130370000883 від 07.05.2020, обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту по 08.07.2020 включно. Також ОСОБА_1 , офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу.

Таким чином, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, необхідним вбачається застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , не забезпечить його належної поведінки, а навпаки створить умови для реалізації підозрюваним наявних ризиків передбачених п. п. 1 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, всі викладені обставини свідчать про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просили слідчого суддю клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у клопотанні, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1. ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 не заперечував проти клопотання та його захисник Мозолєв О.О. просив вирішити дане питання на розсуд суду.

Вислухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши надані до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступні обставини.

Частиною першою ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як слідує з наданих матеріалів 29.05.2020 о 14:55 годині ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

29.05.2020 слідчим СУ ГУНП в Луганській області Фадєєву О.О. повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, повністю підтверджується матеріалами, доданими до клопотання, а саме:

заявою про скоєння кримінального правопорушення від 29.05.2020;

протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 , який підтвердив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлені органом досудового розслідування;

протоколом огляду місця події від 29.05.2020 в ході якого у ОСОБА_1 був вилучений автомобільний компресор;

висновком судово-товарознавчої експертизи №19/113/9/1-686е від 29.05.2020;

протоколом допиту свідка ОСОБА_5 , який підтвердив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлені органом досудового розслідування;

протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , який підтвердив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлені органом досудового розслідування;

протоколом пред`явлення для впізнання проведеного з потерпілим ОСОБА_4 , який в ході проведення слідчої дії впізнав свій автомобільний компресор.

На вказаній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, є обґрунтованою.

При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Отже, дослідивши у судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_1 у інкримінованого злочину, тобто можливості того, що ОСОБА_1 міг вчинити інкриміновані йому злочини при зазначених у клопотанні обставинах.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, за скоєння якого може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, та яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Стороною кримінального провадження відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Розглядаючи дані ризики, а також наведене прокурором у судовому засіданні обґрунтування слідчий суддя виходить з того, що прокурором в обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України не наведено жодних відомостей, як і не надано жодних доказів їх існування, ухилення особи від явки до органу досудового слідства, прокурора за першим викликом, намагання переховування від органів досудового розслідування. Доказів цього суду не надано. Та окрім того, ОСОБА_1 було одразу затримано в порядку ст.208 КПК України. Посилання на ймовірне існування таких ризиків слідчим суддею не може бути узято до уваги, як і тяжкість покарання сама по собі. Так, в розумінні рішень ЕСПЛ у справах «Becciev v. Moldova», «Свершов проти України», «Єлоєв проти України») неодноразово наголошувалось, що тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюється особа, має суттєве значення, однак не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Крім того, слідчий суддя вважає доречним взяти до уваги пункт 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Подвезько проти України» (Заява № 74297/11), де суд також встановлював, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає надання переконливого обґрунтування органами влади будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є. Аргументи «за» і «проти» звільнення (з-під варти), включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчієв проти Молдови» ( ОСОБА_7 v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Наведена позиція Європейського суду з прав людини свідчить про те, що взагалі будь-які ризики не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), та мають підтверджуватися фактичними даними. Отже, сама по собі тяжкість покарання ще не свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому, на думку слідчого судді, без надання прокурором інших фактичних даних, такий ризик відсутній.

Про наявність існування ризику, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчить репутація підозрюваного, який неодноразово судимий, раніше вчиняв аналогічні кримінальні правопорушення та має непогашену судимість, у зв`язку з чим на шлях виправлення не став та вчинив нове кримінальне правопорушення проти власності, а також те, що підозрюваний ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, законного постійного джерела доходу, суспільно корисною діяльністю не займається, підозрюється в умисному тяжкому корисливому злочині.

Також слідчий суддя враховує і те, що ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09.05.2020 (справа № 428/3874/20) підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12020130370000883 від 07.05.2020, вже обирався запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком дії по 08.07.2020 включно, тобто вчинив нове кримінальне правопорушення під час дії обраного більш м`якого запобіжного заходу.

Оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини у сукупності з наданими доказами, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику – вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Таким чином, аналізуючи обставини, встановлені в судовому засіданні у сукупності з матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що слідчий та прокурор надали слідчому судді докази недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, стосовно підозрюваного для запобігання ризику, зазначеного у клопотанні, а отже, у відношенні ОСОБА_1 підлягає застосуванню запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів з моменту затримання тобто з 29.05.2020, що на час розгляду клопотання складає 59 днів, в межах строку досудового розслідування.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України ОСОБА_1 слід визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а з урахуванням обставин справи та особи підозрюваного, наданих характеризуючи документів, з яких слідує, що він ніде не працює, раніше неодноразово судимий, на утриманні неповнолітніх дітей не має, має місце мешкання, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, визначеного станом на 1 січня 2020 року (2102 грн.), що становить 105100 (сто п`ять тисяч сто) гривень, що забезпечить належне виконання процесуальних обов`язків, а випадку внесення застави підозрюваним ОСОБА_1 слід покласти на останнього обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування; 2) не відлучатися з м.Сєвєродонецьк Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками по справі; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст.110,131,132,176-178,183,186,193,194,196,197,369-372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Гладкого Д.П., погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Приходько В.С., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 59 (п`ятдесят дев`ять) днів.

Ухвала діє до 27.07.2020 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд встановлює ОСОБА_1 заставу в розмірі 50 (п`ятдесят) прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що становить 105100 (сто п`ять тисяч сто) гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача (код ЄДРПОУ): 26297948, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: НОМЕР_2 , призначення платежу: застава, № ухвали суду, П ОСОБА_8 платника застави, ЄДРПОУ суду 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення ОСОБА_1 з під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування;

2) не відлучатися з м.Сєвєродонецьк Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками по справі;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців з моменту внесення застави, та не можуть бути застосованими довше ніж строк досудового розслідування.

Підозрюваному роз`яснюється положення п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику, а також надати для виконання конвойній службі ізолятору тимчасового тримання № 1 ГУПН в Луганській області.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В. М. Олійник