Рішення № 8958706, 24.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/5724.02.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Форум»

доТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»

простягнення 22374,60 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Науменко А.В. (довіреність № 16/09 від 30.12.2009); від відповідача –не з’явився. СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Форум»(далі –позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»(далі –відповідач) 20910,09 грн. частки страхового відшкодування, 151,44 грн. 3% річних, 271,45 грн. інфляційних втрат, 1041,62 грн. пені, всього 22374,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань відповідно до договору пропорційного квотного облігаторного перестрахування наземного транспорту № 3/12/07 від 20.12.2007, укладеного між позивачем та відповідачем, (далі –Договір страхування) щодо перерахування у встановлений пунктами 2.2.5.1 та 2.4.3 Договору страхування строк своєї частки страхового відшкодування.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, а 01.02.2010 через канцелярію суду в порядку статті 22 Господарсько процесуального кодексу (далі –ГПК України) подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладався.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.2007 між позивачем (Перестрахувальник) та відповідачем (Перестраховик) було укладено Договір страхування, відповідно до пункту 1.1 якого предметом цього Договору страхування є угода про пропорційне квотне облігаторне перестрахування ризиків.

Відповідно до пункту 2.2.2 Договору страхування Перестрахувальник зобов’язаний один раз на місяць, не пізніше 15 (п’ятнадцятого) числа місяця, наступного за звітним, надавати Перестраховику Рахунки-бордеро ризиків та премій, переданих в перестрахування, Рахунки-бордеро сплачених збитків та Рахунки-бордеро заявлених, але несплачених збитків, оформлені відповідно до додатків №№ 3, 4 та 5 до Договору страхування. Рахунки-бордеро, після їх підписання сторонами, є невід’ємними частинами Договору страхування.

Згідно з пунктом 2.2.5.1 Договору страхування Перестрахувальник зобов’язаний направляти Перестраховику разом з Рахунком-бордеро сплачених збитків належним чином завірені копії наступних документів: в разі, якщо розмір збитку за часткою відповідальності Перестраховика у сумі страхового відшкодування є меншим ніж 7000 грн., сплата Перестраховиком перестрахувального відшкодування здійснюється згідно підписаного сторонами Рахунку-бордеро сплачених збитків без надання додаткових документів.

Перестраховик зобов’язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання від Перестрахувальника Рахунків-бордеро підписати та завірити їх своєю печаткою і направити факсом Перестрахувальнику. Підписані, завірені печатками обох сторін і передані за допомогою факсимільного зв’язку Рахунки-бордеро мають юридичну силу до моменту обміну оригіналами цих документів. У випадку виявлення розбіжностей між факсовим екземпляром та оригіналом документу, пріоритетне значення має інформація, викладена у факсовому екземплярі, а оригінал документу необхідно замінити (пункт 2.4.2 Договору страхування).

Пунктом 2.4.3 Договору страхування визначено, що Перестраховик зобов’язаний протягом 7 (семи) робочих днів з дня отримання будь-яким засобом зв’язку від Перестрахувальника Рахунку-бордеро сплачених збитків та документів, передбачених пунктом 2.2.5 Договору страхування, сплатити свою частку страхового відшкодування та витрат на розслідування та врегулювання страхового випадку, включаючи витрати на визначення причин та розмірів збитку (оплата послуг незалежної експертизи, оцінки; плата за видачу довідки ГАІ тощо). Перестраховик не відшкодовує витрати на заробітну плату, відрядження, офісні та канцелярські витрати Перестрахувальника.

На виконання умов Договору позивач та відповідач шляхом факсимільного зв’язку склали Рахунки-бордеро сплачених збитків: № 18 від 08.07.2009 на суму 7833,17 грн., який був отриманий позивачем 10.07.2009; № 19 від 10.08.2009 на суму 7201,42 грн., який був отриманий позивачем 10.07.2009; № 20 від 14.09.2009 на суму 3503,71 грн., який був отриманий позивачем 15.09.2009; № 21 від 14.10.2009 на суму 2371,79 грн., який був отриманий позивачем 16.10.2009, всього на суму 20910,09 грн.

Відповідно до частини 1 статті 987 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про страхування»перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Таким чином, за своєю правовою природою Договір є договором перестрахування, оскільки його положення відповідають вищевказаним приписам чинного законодавства України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач відповідно до умов пунктів 2.2.5.1 та 2.4.3 Договору страхування повинен був здійснити сплату своєї частки страхового відшкодування у сумі 7833,17 грн. в строк до 21.07.2009; у сумі 7201,42 грн. в строк до 19.08.2009; у сумі 3503,71 грн. в строк до 24.09.2009; у сумі 2371,79 грн. в строк до 27.10.2009, всього у сумі 20910,09 грн.

Проте, відповідач, як у встановлений умовами пунктів 2.2.5.1 та 2.4.3 Договору страхування строк, свого зобов’язання щодо сплати своєї частки страхового відшкодування у сумі 20910,09 грн. не виконав.

Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 20910,09 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 151,44 грн. 3% річних та 271,45 грн. інфляційних втрат. Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат відповідає нормам законодавства та матеріалам справи.

Згідно з пунктом 7.2 Договору страхування за порушення строків виконання будь-яких грошових зобов’язань передбачених Договором страхування, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,1% від несплаченої в строк суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Зазначені в Договорі страхування санкції виконуються винною стороною добровільно або стягуються у судовому порядку.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 1041,62 грн. пені. Розрахунок пені відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та пункту 7.2 Договору страхування.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 32382598, р/р 2650401300976 в ТОВ «Укрпромбанк»м Києва, МФО 321228, а у випадку відсутності коштів із будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Форум» (04050, м. Київ, вул. Студентська, 6, ідентифікаційний код 34109021, р/р 26507300001215 в АКБ «Форум», МФО 322948) 20 910 (двадцять тисяч дев’ятсот десять) грн. 09 коп. боргу, 151 (сто п’ятдесят одну) грн. 44 коп. 3% річних, 271 (двісті сімдесят одну) грн. 45 коп. інфляційних втрат, 1 041 (одну тисячу сорок одну) грн. 62 коп. пені, а також 223 (двісті двадцять три) грн. 75 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 15.03.2010.