Рішення № 8957791, 09.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 2-8357/06 (2-375/08)-14/113-

32/9309.03.10 За позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки мас, гуми і штучної шкіри»

Третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕФО»

про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від ПозивачаОСОБА_2 предст.,

Від Відповідача Купченко В.В. предст.,

Від Третьої особи Пуш М.М. предст.

Обставини справи:

В провадженні Господарського суду міста Києва на новому розгляді знаходяться вимоги акціонера Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки мас, гуми і штучної шкіри»ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «УКРНДІПЛАСТМАШ»від 30.03.2002, оформлені протоколом загальних зборів акціонерів № 8 від 30.03.2002, та договору купівлі-продажу 2/100 частин майнового комплексу від 07.06.2002, який укладений між ВАТ «УКРНДІПЛАСТМАШ»та ТОВ «Дефо».

26.02.2010 ОСОБА_1 подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій Позивач просить визнати недійсним з моменту прийняття пункт 9 рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «УКРНДІПЛАСТМАШ»від 30.03.2002 про те, що збори приймають до уваги те, що правління на підставі рішення зборів від 27.01.1998 (протокол № 3) готує продаж частини офісних площ в будівлі колишньої їдальні та приймають пропозицію правління про відшкодування цієї частини основних засобів шляхом виготовлення та вводу експериментально-промислових зразків перспективного устаткування та будівництва нових площ під дільницю для переробки пластмас.

Відповідач письмових пояснень по суті спору не надав, представник Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки мас, гуми і штучної шкіри»позов визнав в повному обсязі.

Третя особа письмових пояснень по суті спору не надала, повноважний представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕФО» в судовому засіданні проти позову заперечувало з мотивів його необґрунтованості.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та Третьої особи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Український науково-дослідницький і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки пластичних мас, гуми і штучної шкіри»(далі ВАТ «УкрНДІпластмаш», Відповідач) створене шляхом приватизації корпоратизованого об'єкту згідно з наказом Київського регіонального управління Фонду державного майна України від 30.05.1995 № 608-Пр.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про господарські товариства»акціонерним визнається товариство, яке має статутний (складений) капітал, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобовязаннями тільки майном товариства.

ОСОБА_1 є акціонером Товариства та має у власності 1 просту іменну акцію, що підтверджується випискою з реєстру № 624/592/1/483 від 25.02.2010 Станом на 30.03.2002, тобто на момент проведення оспорюваних загальних зборів Відповідача, Позивач володів 1232 простими іменними акціями, що також підтверджується вищевказаною випискою.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»в редакції, чинній на момент проведення спірних загальних зборів акціонерів ВАТ «УкрНДІпластмаш», акція це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»(в редакції станом на 30.03.2002) учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобовязане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Вищим органом Товариства згідно з п. 8.2.1 статуту ВАТ «УкрНДІпластмаш»є загальні збори.

30.03.2002 відбулися загальні збори акціонерів ВАТ «УкрНДІпластмаш»на яких були розглянуті питання, включені до порядку денного та прийняті рішення, які були оформлені протоколом № 8 від 30.03.2002.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про господарські товариства»про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально передбаченим статутом способом. Крім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.

13.02.2002 в газеті «Голос України»надруковано оголошення про скликання на 30.03.2002 загальних зборів акціонерів Відповідача з наступним порядком денним:

1) Звіт правління про результати фінансово-господарської діяльності (підсумковий баланс) за 2001 рік;

2) Про основні показники та основні напрямки фінансово-господарської діяльності Товариства на 2002, використання прибутку за 2001 рік;

3) Звіт ревізійної комісії за 2001 рік;

4) Вибори Ради ВАТ «УкрНДІпластмаш».

Додатком до протоколу № 8 від 30.03.2002 загальних зборів акціонерів ВАТ «УкрНДІпластмаш»є додаток № 9 (рішення загальних зборів), відповідно до п. 9 якого одним із прийнятих рішень було наступне: збори приймають до уваги те, що правління на підставі рішення зборів від 27.01.1998 (протокол № 3) готує продаж частини офісних площ в будівлі колишньої їдальні та приймають пропозицію правління про відшкодування цієї частини основних засобів шляхом виготовлення та вводу експериментально-промислових зразків перспективного устаткування та будівництва нових площ під дільницю для переробки пластмас.

Проте, як встановлено судом, оскаржуване в п. 9 рішенні загальних зборів питання не було включено до порядку денного та не розглядалось на загальних зборах акціонерів Відповідача 30.02.2002, що свідчить про невідповідність оскаржуваного рішення вимогам ст. 43 Закону України «Про господарські товариства».

Згідно з п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону України «Про господарські товариства». Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Відповідно до п. 17 зазначеної постанови пленуму Верховного Суду України підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Пункт 18 цієї ж постанови вказує, що при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.

Відповідно до п. 22 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»у разі, якщо на порушення вимог статті 43 Закону про господарські товариства питання не було включено до опублікованого порядку денного загальних зборів товариства, рішення цих зборів із зазначеного питання повинні визнаватися недійсними через пряму заборону закону.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог Позивача щодо визнання недійсним з моменту прийняття пункту 9 рішення загальних зборів Відповідача від 30.03.2002 про прийняття зборами до уваги те, що правління на підставі рішення зборів від 27.01.1998 (протокол № 3) готує продаж частини офісних площ в будівлі колишньої їдальні та приймає пропозицію правління про відшкодування цієї частини основних засобів шляхом виготовлення та вводу експериментально-промислових зразків перспективного устаткування та будівництва нових площ під дільницю для переробки пластмас.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним з моменту прийняття пункт 9 рішення загальних зборів Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки мас, гуми і штучної шкіри»від 30.03.2002 про прийняття зборами до уваги того, що правління на підставі рішення зборів від 27.01.1998 (протокол № 3) готує продаж частини офісних площ в будівлі колишньої їдальні та приймає пропозицію правління про відшкодування цієї частини основних засобів шляхом виготовлення та вводу експериментально-промислових зразків перспективного устаткування та будівництва нових площ під дільницю для переробки пластмас.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки мас, гуми і штучної шкіри»(03113, м. Київ, вул. І. Шевцова, 1, р/р 26007301230034 у Жовтневому відділенні Промінвестбанку м. Києва, МФО 322067, код 04637697) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 17,00 грн. державного мита та 15,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 12.03.2010