Ухвала суду № 89575223, 02.06.2020, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

відмову у відкритті провадження за скаргою

"02" червня 2020 р. Cправа № 902/785/19

Господарський суд Вінницької області у складі судді - Матвійчука Василя Васильовича, за відсутності представників сторін, попередньо дослідивши матеріали скарги Дочірнього підприємства "Монтажник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор" № 320 від 29.05.2020 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. та постанову про стягнення основної винагороди у справі

за позовом: Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021)

до: Дочірнього підприємства "Монтажник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор" (вул. Заводська, буд. 7, смт. Браїлів, Жмеринський район, Вінницька область, 23130)

про стягнення 2 308 239,77 грн.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/785/19 за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Дочірнього підприємства "Монтажник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор" про стягнення 2 308 239,77 грн, з яких: 1 965 471,14 грн - основний борг; 267 127,82 грн - пеня; 22 700,06 грн - 3% річних; 52 940,75 грн - інфляційні втрати.

Рішенням господарського суду від 13.01.2020 позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задоволено в повному обсязі. Ухвалено стягнути з Дочірнього підприємства «Монтажник» Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Валінор» на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» 1 965 471,14 грн - боргу за послуги балансування обсягів природного газу; 267 127,82 грн - пені; 22 700,06 грн - 3% річних; 52 940,75 грн - інфляційних втрат та 34 62360 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

07.02.2020 на виконання вказаного рішення судом видано відповідний наказ.

01.06.2020 до суду надійшла скарга Дочірнього підприємства "Монтажник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор" № 320 від 29.05.2020, в якій скаржник просить суд:

- поновити строк для подання скарги;

- визнати дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича щодо винесення постанови про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 234 286,33 грн по виконавчому провадженню № 61621774 від 20.03.2020 неправомірними;

- визнати постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 234 286,33 грн по виконавчому провадженню № 61621774 від 20.03.2020 незаконною та скасувати її.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною першою статті 340 ГПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Натомість, згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З наведених норм права вбачається, що Законом № 1404-VIII установлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15 та від 27.03.2019 у справі № 910/5809/15-г.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що спір щодо оскарження постанови про стягнення основної винагороди не підлягає розгляду в межах цієї справи за правилами господарського судочинства.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження за скаргою Дочірнього підприємства "Монтажник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор" № 320 від 29.05.2020 слід відмовити у зв'язку із тим, що заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України.

Суд роз'яснює скаржнику, що спір щодо визнати дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича щодо винесення постанови про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 234 286,33 грн по виконавчому провадженню № 61621774 від 20.03.2020 неправомірними та визнання постанови про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 234 286,33 грн по виконавчому провадженню № 61621774 від 20.03.2020 незаконною і скасувати її підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Дійшовши вказаних вище висновків суд приймає до уваги те, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.

Стаття 6 Конвенції встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 р. у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 р. у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 р. у справі "Наталія Михайленко проти України").

Керуючись ст.ст. 175, 231, 234, 235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. У відкритті провадження за скаргою Дочірнього підприємства "Монтажник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор" № 320 від 29.05.2020 у справі № 902/785/19 відмовити.

2. Скаргу Дочірнього підприємства "Монтажник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор" № 320 від 29.05.2020 разом з матеріалами повернути скаржнику.

3. Копію скарги Дочірнього підприємства "Монтажник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор" № 320 від 29.05.2020 долучити до примірника ухвали, яка залишається в справі.

4. Копію ухвали надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (скаржнику з матеріалами скарги ).

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 02.06.2020.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021)

3 - відповідачу (вул. Заводська, буд. 7, смт. Браїлів, Жмеринський район, Вінницька область, 23130)

4 - приватному виконавцю виконавчого округу міста Київ Щербакову І.М. (вул. Велика Житомирська, буд. 25/2, м. Київ, 01001)