Рішення № 89573231, 01.06.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/529/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства "Кордо" до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Мале приватне підприємство "Кордо" (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області від 09.01.2020 року №0000615603 на суму 237200,00 грн.

І. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 09.01.2020 року № 0000615603 про застосування штрафу у розмірі 237 200,00 грн за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних/розрахунків до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 та згідно п.120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Зазначив, що вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі Акту

№1189/24-13-56-03/14263424 від 28.11.2019р. "Про результати камеральної перевірки

своєчасності реєстрації податкових накладних МПП "КОРДО" за січень-березень 2017 року"

Вважає податкове повідомлення-рішення від 09.01.2020 року № 0000615603 протиправним та такими, що підлягає скасуванню з огляду на наступне

Вважає, що прострочення терміну реєстрації податкової накладної, яка не надається отримувачу, не може бути підставою для застосування штрафних санкцій за п. 120-1.1, 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України, оскільки в такому випадку не реалізується мета захисту будь - яких інтересів держави, суспільства чи окремих платників - контрагентів за операцією.

Позивач також зазначив, що в подальшому відповідно до вимог ст. 56 ПК України оскаржив в адміністративному порядку вищезазначене податкове повідомлення-рішення, проте відповідачем та контролюючим органом вищого рівня було прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги позивача від 23.03.2020р. №10512/6/99-00-08-05-05-06.

2. Відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого останній заперечив щодо задоволення позовних вимог зазначивши, що посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою встановлено відсутність реєстрації податкових накладних позивача за період січень, лютий, березень 2017 року на загальну суму ПДВ 474400,00 грн, чим порушено вимоги п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Перевіркою встановлено відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН та застосовано штрафні санкції, визначені статтею 120-1.1 Податкового кодексу України.

Відповідач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику сторін, за наявними матеріалами справи.

ІІІ.СУДОМ ВСТАНОВЛЕНІ ТАКІ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ЇМ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. Мале приватне підприємство "Кордо" зареєстроване як юридична особа, взяте на облік як платник податків у об`єднаній державній податковій інспекції ГУ ДПС у Чернівецькій області, є платником ПДВ.

2. ГУ ДПС у Чернівецькій області проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що складено акт від 28.11.2019 року №1189/24-13-56-03/14263432.

3. Перевіркою встановлено, порушення позивачем вимог п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема згідно проведеної звірки, між даними податкових декларації по ПДВ та даними Єдиного реєстру податкових накладних виявлено відхилення за січень, лютий, березень 2017 року на загальну суму ПДВ 474400 грн.

Відтак, дані камеральної перевірки свідчать про порушення позивачем вимог п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільненні від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. (а.с. 8-9)

4. 09.01.2020 року на підставі акту перевірки від 28.11.2019 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000615603 про застосування до позивача штрафу в сумі 237200, 00 грн. (а.с.7)

5. Не погодившись із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до Державної податкової служби України із скаргою.

Рішенням Державної податкової служби України від 23.03.2020 року про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення від 09.01.2020 року №0000615603 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення. (а.с.10-11).

6. Також судом дослідженні податкові декларації з податку на додану вартість за 2017 рік, розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту.

ІV. ДАЮЧИ ОЦІНКУ СПІРНИМ ПРАВОВІДНОСИНАМ, СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА.

1. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

2. Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (ст. 1 ПК України).

Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (п.14.1.60 ст.14 ПК України).

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно положень п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Згідно з п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

3. Предметом оскарження у цій справі є податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штраф в сумі 237200,00 грн. При цьому варто враховувати, що позивачем не спростовується факт відсутності реєстрації податкових накладних, а виключно оскаржується рішення у зв`язку наявністю правовідносин, суть яких полягає в різному тлумаченні учасниками справи положень статті 120-1 ПК України. Таким чином, слід зазначити, що обставини не реєстрації в ЄРПН податкових накладних, перелік яких наведено в реєстрі податкових накладних, не підлягають доказуванню, оскільки визнаються учасниками справи і у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільного їх визнання.

4. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, слід також зазначити наступне.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому, відповідно до абзацу четвертого цього ж пункту статті 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Отже, продавець товарів/послуг зобов`язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Зазначене положення носить імперативний характер, що слідує з відсутності таких норм, як "має право", "може" та наявності обов`язку - "підлягає", а отже платник податку-позивач, зобов`язаний реєструвати такі податкові накладні. Між тим, при формуванні норм зобов`язального характеру (норма-припис), обов`язковим є передбачення відповідальності (санкції) за не виконання такої норми, оскільки відсутність такої норми нівелює норму зобов`язального характеру.

По своїй правовій природі норма, викладена в абзаці четвертому пункту 201.10 статті 201 ПК України, є нормою зобов`язального характеру (норма-припис), а отже має існувати норма, яка передбачає відповідальність за невиконання платником податку зобов`язання у вигляді обов`язку реєстрації податкової накладної.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Відповідно до пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Отже, відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній. Винятком з цього є податкова накладна, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

5. На думку позивача, згідно пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України штраф не застосовується у випадках, а саме щодо: податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю); податкової накладної, складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; податкової накладної, складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Слід зазначити, що з точки (синтаксичного, граматичного) тлумачення пунктів 120-1.1, 120-1.2 статті 120-1 ПК України, в частині гіпотези: "крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою" виходить, що:

- словосполучення "що не надається отримувачу (покупцю)" за своїм сенсовим навантаженням не деталізує наступну частину фрази "складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою", оскільки тоді/інакше гіпотеза в цілому мала б бути побудована таким чином: "крім податкової накладної, складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, що не надається отримувачу (покупцю)";

- частина гіпотези "що не надається отримувачу (покупцю)" за своїм сенсовим навантаженням деталізує словосполучення "податкової накладної", відтак цілком вірною є гіпотеза "крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю)";

- слово "складеної" за своїм сенсовим навантаженням не деталізує попередню частину фрази "що не надається отримувачу (покупцю)", оскільки тоді/інакше вся гіпотеза в цілому мала б бути побудована таким чином: "крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складається на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою";

- слово "складеної" за своїм сенсовим навантаженням деталізує словосполучення "податкової накладної", відтак слід розуміти: "крім податкової накладної, складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою".

Водночас, на думку позивача, норми пунктів 120-1.1, 120-1.2 статті 120-1 ПК України "крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою" допускає можливість неоднозначного (множинного) трактування прав та обов`язків платників. А тому, в силу підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України має діяти презумпція правомірності рішень платника податку. Тобто, норми пунктів 120-1.1, 120-1.2 статті 120-1 ПК України в частині вказаної гіпотези мають тлумачитись на користь платника податків.

Позивач також вважає, що оскільки спірним податковим повідомленням-рішенням застосований штраф, в тому числі, за відсутність реєстрації податкових накладних, які не надаються (покупцю), відтак оскаржуване податкове повідомлення - рішення є неправомірним.

У свою чергу відповідач зазначає, що за наслідками податкової перевірки прийняте оскаржуване рішення, оскільки позивач не реєстрував протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, податкові накладні на суму ПДВ 474400,00 грн.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

6. Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість вимог ПК України, а саме відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної в ЄРПН є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку відсутності реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пункту 120-1.2 статті 120 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Згідно з пунктом 12 Порядку заповнення податкової накладної (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.01.2016р. за №137/28267) (далі - Порядок №1307) визначено, що у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі "Отримувач (покупець)" зазначається "Неплатник", а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН " 100000000000 ".

Таким чином, позивач зобов`язаний був реєструвати в ЄРПН податкові накладні, а тому оскаржуване рішення є законним та не підлягає скасуванню.

7. Водночас суд зазначає, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів, 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок у строк від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок у строк від 31 до 60 календарних днів.

Норма пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України встановлює юридичну відповідальність за порушення платником податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної. При цьому законодавець окреслює ряд виключень, а саме окреслює коло різновидів податкових накладних, за несвоєчасну реєстрацію яких, платник податків не підлягатиме юридичній відповідальності у порядку цієї норми.

Так, норми пункту 120-1.1 статті 120 ПК України передбачають, що штраф не застосовується за порушення граничних строків для реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. При цьому, для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду по справах №816/1488/17, № 807/68/18, № 808/3250/17, що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України суд враховує при виборі і застосуванні до спірних правовідносин.

8. Суд вважає, що при вирішенні спору в даній справі, в якій спірним є питання застосування норми пункту 120-1.1 статті 120 ПК України в частині виключення, слід досліджувати безпосередньо податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних, несвоєчасна реєстрація яких призвела до застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки саме з показників, які заповнені відповідно до Порядку № 1307 (тип причини не надання її отримувачу) можна достеменно встановити в результаті яких операцій складена накладна та чи підлягає платник податку за несвоєчасну реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування до неї, юридичній відповідальності.

У даному випадку варто погодитись, що не підлягає притягненню до фінансової відповідальності за пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК України платник податку, який не зареєстрував протягом граничного строку податкову накладну: яка не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; яка не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою. Зазначений перелік є вичерпним і розширюваному тлумаченню не підлягає. Будь-яке інше тлумачення зазначеного є не правильним та суперечить правилам юридичної техніки.

При цьому слід зазначити, що відокремлювати як виняток "податкову накладну, що не надається отримувачу (покупцю)" є неправильним, оскільки по своїй логічній структурі словосполучення "податкова накладна" прив`язана до слова "складеної", яке далі прив`язане до вислову "операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою", а тому зазначене має тлумачитись системно.

Зважаючи на викладене вище, слід погодитись, що позивач зобов`язаний був реєструвати в ЄРПН податкові накладні, перелік яких наведений у реєстрі податкових накладних, і у зв`язку з їх не реєстрацією протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, він має бути притягнутий до фінансової відповідальності на підставі пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України.

9. Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат в частині стягнення з суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Малого приватного підприємства "Кордо" до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Мале приватне підприємство "Кордо" (вул. Калинівська, 13-Б, м.Чернівці, 58020, код ЄДРПОУ: 31561366);

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ: 43143196).

Суддя О.В. Боднарюк