Ухвала суду № 89569270, 02.06.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"02" червня 2020 р. Справа № 300/975/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Остап`юка С.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2020 ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років на підставі довідки за № 18-121 вих-со від 28.02.2020, скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії за № 2 від 20.03.2020 та зобов`язання провести з 01.01.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років у розмірі 90 % від місячного заробітку згідно довідки за № 18-121 вих-со від 28.02.2020, без обмежень її максимального розміру.

18.05.2020 ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

29.05.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало клопотання про зупинення провадження у даній адміністративній справі до набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва в справі №640/1763/20, з підстав, визначених пунктом 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підстави для зупинення провадження у справі передбачені статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено випадки обов`язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право та може зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі.

Серед іншого, суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (пункт 3 частини 1 статті 236 Кодексу).

Отже, суд зупиняє провадження у справі в тому випадку, коли існує обґрунтована необхідність підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для вирішення справи.

При цьому, преюдиція – це встановлене процесуальним законом правило (нетиповий нормативний припис) звільнення від доказування обставин, встановлених в мотивувальній частині рішення суду у цивільній, господарській, адміністративній справі, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зупинення провадження у справі до вирішення іншої запобігає постановленню суперечливих рішень у різних, але пов`язаних між собою справах.

Предметом розгляду в даній адміністративній справі є визнання протиправною відмову у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років на підставі довідки за № 18-121 вих-со від 28.02.2020, скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії за № 2 від 20.03.2020 та зобов`язання провести з 01.01.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років у розмірі 90 % від місячного заробітку згідно довідки за № 18-121 вих-со від 28.02.2020, без обмежень її максимального розміру.

Суд встановив, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/1763/20 за позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та нечинними пункти 6, 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" №1155 від 11.12.2019 (веб-сайт: http://reestr.court.gov.ua/Review/87292255).

Отже, предметом розгляду справи №640/1763/20, є визнання нечинним нормативно-правового акту в окремій його частині.

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів, а також наслідки задоволення позову викладені у статтях 264, 265 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з вказаними нормами права суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

В законодавстві України розрізняються поняття "визнання нечинним" та "скасування".

Скасування акта – визнання в установленому законодавством порядку недійсним акта з моменту його прийняття.

Втрата чинності акта – визнання в установленому законодавством порядку недійсним акта на майбутнє, іншими словами, акт втрачає чинність з моменту прийняття відповідного рішення уповноваженим органом.

Кодекс адміністративного судочинства України також розрізняє ці поняття. Відповідно до частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Аналогічні положення містяться в статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, аналіз вказаних норм свідчить, що суд має право скасовувати індивідуальний акт, а нормативно-правовий акт лише визнати протиправним та нечинним.

Відповідно до частини 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З огляду на врегульований правовий порядок втрати чинності того чи іншого нормативно-правового акту – постанови Кабінету Міністрів України, який пов`язаний з набуттям законної сили відповідного судового рішення, то підстав для зупинення провадження в даній справі немає. У випадку й визнання за судовим рішенням протиправним та нечинним цієї постанови Кабінету Міністрів України в частині, у всякому випадку воно не вплине на предмет правового регулювання спірних правовідносин, що мало місце в минулому до такої втрати.

Як наслідок, відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі, до розгляду справи №640/1763/20, оскільки визнання нечинними пунктів 6, 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" №1155 від 11.12.2019 не впливає та не може вплинути на правовідносини, що виникли під час дії (чинності) цього нормативно-правого акту та правовідносини, які склалися між сторонами у справі.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі №640/1763/20, тому в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження в даній адміністративній справі, слід відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 236, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зупинення провадження у справі №300/975/20, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатом розгляду справи.

Суддя Остап`юк С.В.