Рішення № 89568797, 29.05.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2020 р. Справа№200/13795/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 22 січня 2020 року в якості другого відповідача у справі було залучено Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволений, визнано неправомірними дії Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати призначеної за віком пенсії, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві нарахувати та виплатити заборгованість призначеної за віком пенсії ОСОБА_1 , що виникла з квітня 2016 року по листопад 2019 року включно з урахуванням фактично виплачених сум.

18 травня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій представник позивача зазначає, що у справі не вирішено питання стосовно судових витрат, понесених позивачем за надані правничі послуги адвоката. З наведених підстав представник позивача просив прийняти додаткове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь позивача витрати за надані правничі послуги адвоката у розмірі 20 000 грн.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає про таке.

Відповідно до приписів статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 3 вказаної статті суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

В рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року через відсутність відповідної заяви учасників судового розгляду судом не вирішувалося питання відшкодування позивачу витрат за надані правничі послуги адвоката.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового судового рішення.

Вирішуючи питання щодо відшкодування позивачу витрат за надані правничі послуги адвоката, суд зазначає, що пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За нормою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, з аналізу наведених правових норм випливає, що судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, які є документально підтвердженими.

При цьому варто зазначити, що склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Також, на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/16.

З урахуванням наявних у справі на наданих заявником документів суд встановив, що в обґрунтування вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу представником позивача адвокатом Органюком Юрієм Юрієвичем надані копії договору-доручення про надання правничої допомоги від 04 лютого 2019 року з додатковою угодою №1 до вказаного договору від 04 лютого 2019 року, квитанція до прибуткового касового ордеру від 12 травня 2020 року про отримання адвокатом фіксованого гонорару в сумі 20 000 грн.

Договір-доручення про надання правничої допомоги від 04 лютого 2019 року не містить конкретного обсягу правничої допомоги, здійснення якої доручається адвокату.

У додатковій угоді №1 до вказаного договору, датованій «четвертого лютого дві тисячі дев`ятнадцятого року» зазначено про погодження сторонами оплати фіксованого гонорару адвокату в сумі 20 000 грн.

Інших документів в обґрунтування понесених витрат на правничу допомогу до заяви про ухвалення додаткового рішення заявником не додано. Тобто, в порушення частини 4 статті 134 КАС України до заяви для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат не наданий детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас у матеріалах справи міститься оригінал додаткової угоди №1 до договору-доручення про надання правничої допомоги від 04 лютого 2019 року, у якому відрізняється дата та не зазначений зрозумілий рік її складення, оскільки міститься такий текст: «двадцять п`ятого січня ТИСЯЧІ ДВАДЦЯТОГО РОКУ» (а.с.39).

Крім того, у матеріалах справи міститься оригінал акту прийому-передачі виконаних робіт на підставі договору-доручення про надання правничої допомоги від 04 лютого 2019 року. Вказаний акт також не містить зрозумілого зазначення року його складення, оскільки вказано: «двадцять п`ятого січня ДВІ ТИСЯЧІ ДВЯТОГО РОКУ» (а.с.40).

Відповідно до вказаного акту вартість наданих послуг з правничої допомоги складає 1000 грн. за 1 годину та включає такий обсяг послуг:

попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин - 3 години;

вивчення та правовий аналіз матеріалів справи - 4 години;

написання позовної заяви – 6 годин;

написання заяв, клопотань, запитів – 5 годин;

написання відповіді на відзив на позовну заяву – 2 години;

загалом 20 годин на 20 000 грн.

Таким чином, вказані документи, які долучені до заяви про ухвалення додаткового рішення та які містяться в матеріалах справи, мають істотні розбіжності в датах їх складення.

Крім того, вказані документи у місті підпису клієнта Слободян Н.О. містять підпис, який візуально істотно відрізняється від підпису позивача ОСОБА_1 у паспорті громадянина України (а.с.20), нотаріально посвідченій довіреності (а.с.38), заявах позивача ОСОБА_1 до органів Пенсійного фонду України (а.с.68, 70, 77).

Вказані обставини викликають обґрунтовані сумніви щодо їх підписання особисто позивачем у справі, обсягу наданих правничих послуг та факту їх оплати позивачем.

Дослідивши співмірність витрат на оплату правничої допомоги адвоката на підтвердження таких витрат з урахуванням вищенаведених норм закону, суд зазначає про таке.

За змістом позовних вимог ОСОБА_1 порушення її прав пов`язане з припиненням пенсійних виплат внутрішньо переміщеним особам через не підтвердження фактичного місця проживання.

Вказана категорія справ має ознаки типових, які розглядаються з урахуванням правової позиції Верховного Суду у зразковій адміністративній справі № 805/402/18-а від 03 травня 2018 року.

За таких обставин, оскільки справа має ознаки типової, попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин, вивчення та правовий аналіз матеріалів справи та написання позовної заяви об`єктивно не могли потребувати 13 годин кваліфікованої роботи адвоката.

Матеріали справи містять два адвокатських запити, підписаних адвокатом Органюком Ю.Ю., про підстави припинення виплати пенсій (а.с.7) та з проханням виплатити заборгованість з пенсії (а.с.10). Вказані запити мають стислий обсяг та об`єктивно не потребують 5 годин кваліфікованої роботи адвоката, як зазначено у вищевказаному акті прийому-передачі виконаних робіт.

Зміст підписаної адвокатом Органюком ОСОБА_2 . ОСОБА_2 . позовної заяви також не свідчить про значну вартість наданих правничих послуг, оскільки ухвалою від 03 грудня 2019 року позовна заява була залишена без руху через відсутність сплати судового збору або доказів наявності поважних причин його несплати.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до копії довідки від 23 квітня 2019 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичним місцем проживання/перебування ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .

Така саме адреса: АДРЕСА_1 , зазначена як власна адреса представником позивача адвокатом Органюком Юрієм Юрієвичем у текстах позовної заяви та інших заяв у справі, а також на бланках адвоката, на яких складені адвокатські запити (а.с.7, 10).

Отже, знаходячись за однією адресою зі своїм клієнтом, складаючи позовну заяву, адвокат мав можливість дізнатися про те, в якому саме управлінні Пенсійного фонду України знаходиться на обліку ОСОБА_1 станом на час звернення до суду.

Зокрема, при розгляді цієї адміністративної справи встановлено, що 17 травня 2019 року пенсійна справа Слободян Н.О. направлена за запитом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Незважаючи на зазначені факти, 28 листопада 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 за підписом її представника Органюка Ю.Ю. до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Вказані обставини зумовили необхідність залучення ухвалою суду від 22 січня 2020 року до участі у справі другого відповідача та розгляду справи в порядку загального позовного провадження, а також необхідність повторного витребування доказів у другого відповідача ухвалою суду від 23 березня 2020 року, що призвело до затримки у розгляді справи.

Крім того, аналізуючи заявлений представником позивача розмір витрат на правничу допомогу на предмет їх співмірності з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, суд зазначає, що предметом позову є поновлення виплати пенсії позивачу, розмір якої станом на листопад 2019 року складав 2122,43 грн. Вказані обставини свідчать про непропорційність заявлених витрат на правничу допомогу предмету позову.

З урахуванням викладеного, дослідивши якість наданих заявником доказів оплати правничої допомоги адвоката та співмірність вказаних витрат зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідного доручення, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, суд дійшов висновку, що заявником не доведені обґрунтованість та оплата позивачем вказаних витрат.

З наведених підстав суд відмовляє у стягненні за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь позивача витрат за надані правничі послуги адвоката у розмірі 20 000 грн.

Керуючись статтями 2, 134, 139, 241-246, 252, 255, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Ухвалити додаткове рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35, код ЄДРПОУ 42172734), Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (043053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині розподілу витрат на правничу допомогу.

У стягненні за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрат за надані правничі послуги адвоката у розмірі 20 000 грн. – відмовити.

Додаткове рішення складено у повному обсязі та підписано 29 травня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.А. Чекменьов