Рішення № 89568116, 01.06.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року ЛуцькСправа № 140/6084/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Волинській області), в якому просить визнати протиправними дії щодо відмови у нарахуванні та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних його пенсій станом на день її призначення; зобов`язати нарахувати та виплатити грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком, яка передбачена пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, зарахувавши період роботи у комунальному закладі «Луцька музична школа №2» на посаді викладача по класу гобоя з 07.09.2001 по 31.03.2003 до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на підставі статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», так як досяг відповідного віку та має необхідний стаж. З 18.11.2019 позивачу призначено пенсію за віком, на день призначення якої страховий стаж роботи на посадах працівника освіти становить 44 роки 01 місяць 06 днів. Одночасно із заявою про призначення пенсії позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), оскільки на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV, він працював і працює на даний час у Волинській обласній Філармонії Управлінні культури, з питань релігії та національностей Волинської облдержадміністрації на посаді артиста оркестру Волинського державного академічного українського народного хору та у комунальному закладі «Луцька музична школа №2» на посаді викладача по класу гобоя, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» та «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», має страховий стаж більше 35 років на таких посадах, і до цього пенсію він не отримував.

Проте відповідач листом від 18.02.2020 №0300-0315-8/2034 відмовив позивачу у проведенні зазначеної виплати з тих підстав, що посада викладача в позашкільних закладах освіти Переліком не передбачена. Тому, до спеціального стажу, що дає право на виплату грошової допомоги, не враховано період роботи з 07.09.2001 по 31.03.2003 в КЗ «Луцька музична школа №2» викладачем по класу гобоя. Враховуючи викладене, на день досягнення пенсійного віку у позивача наявний стаж роботи, що дає право на виплату грошової допомоги 33 роки 04 місяці 07 днів, що недостатньо для призначення грошової допомоги.

Позивач вважає, що обчислення відповідачем його страхового стажу для призначення грошової допомоги є неправомірним та з ним не погоджується, а також вважає відмову у призначенні та виплаті грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Закону №1058-IV протиправною та такою, що грубо порушує його законні права та інтереси, оскільки має необхідний стаж роботи понад 35 років в закладах та установах освіти державної або комунальної власності, що є підставою для виплати вказаної допомоги.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.34).

Відповідач у відзиві на адміністративний позов (а.с.54-24) позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з огляду на те, що підставою для відмови у призначенні грошової допомоги стало те, що позивач не підтвердив вимогу 35-річного- страхового стажу в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота, на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України від 05.11.1991 №1788 «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788). ОСОБА_1 підтвердив лише 33 роки 04 місяці і 07 днів вказаного страхового стажу.

Спірним став період роботи позивача з 07 вересня 2001 року по 31 березня 2003 року на посаді викладача по класу гобоя в Луцькій школі мистецтв №2, який зарахувати до необхідного 35-річного страхового стажу для призначення грошової допомоги не було законодавчих підстав, оскільки відповідно до Постанови №433 «Луцька школа мистецтв», в якій працював ОСОБА_1 , відносилась до позашкільних навчальних закладів, а в переліку посад позашкільного навчального закладу, відповідно до Розділу 1 «Освіта» Постанови №909 немає посади з назвою «викладач». На теперішній час Луцька школа мистецтв №2, яка перейменовувалась в «Луцьку музичну школу №2», ДКП «Луцька дитяча школа мистецтв №2», КЗ «Луцька музична школа №2» відповідно до пункту 1.2 Статуту Комунального закладу «Луцька музична школа №2» належить до системи позашкільної освіти є початковою ланкою спеціальної мистецької освіти. Враховуючи вказане, законодавчих підстав віднести роботу позивача з 07.09.2001 по 31.03.2003 на посаді викладача по класу гобоя в позашкільному навчальному закладі - Луцькій школі мистецтв №2 немає.

Крім того, ОСОБА_1 призначена пенсія не за вислугу років, а пенсія за віком відповідно до Закону №1058, а зарахування спірного періоду роботи викладачем в школі мистецтв без законодавчої бази та всупереч п. 7-1 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV, Розділу 1 «Освіта» «Позашкільні навчальні заклади» Постанови №909 необхідне для призначення та виплати грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, відтак підстав для задоволення адміністративного позову немає.

Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23.01.2020 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.30, 65).

Як слідує з матеріалів пенсійної справи, загальний страховий стаж позивача на час призначення пенсії становив 43 років 1 місяць 6 днів (а.с.38).

Одночасно із поданням заяви на призначення пенсії ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.

Листом від 18.02.2020 №0300-0315-8/2034 ГУ ПФУ у Волинській області відмовило у призначенні вказаної грошової допомоги, оскільки до спеціального стажу, що дає право на виплату грошової допомоги, не враховано період роботи з 07.09.2001 по 31.03.2003 в КЗ «Луцькій музичній школі №2» викладачем по класу гобоя. На день досягнення пенсійного віку у позивача наявний стаж роботи, що дає право на виплату грошової допомоги 33 роки 4 місяці 7 днів, що недостатньо для призначення грошової допомоги (а.с.39)

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій мають особи за наявності таких умов: досягнення особою пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV; робота в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; наявність відповідного страхового стажу - 35 років для чоловіків; не отримання ними будь-якої пенсії до цього.

Як слідує з матеріалів справи, підставою для відмови у призначенні ОСОБА_1 грошової допомоги, встановленої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, слугувала відсутність у нього необхідного страхового стажу роботи на посадах в закладах та установах освіти державної або комунальної форми власності, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому відповідачем не враховано до даного стажу період роботи позивача з 07.09.2001 по 31.03.2003 на посаді викладача по класу гобоя в КЗ «Луцька музична школа №2», оскільки така посада не передбачена відповідним Переліком.

Вирішуючи питання правомірності дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови позивачу у виплаті грошової допомоги, встановленої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, суд зазначає наступне.

Так, статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

З трудової книжки ОСОБА_1 від 23.11.1984 НОМЕР_1 , копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.18-22, 57-61), слідує, зокрема, що з 07.09.2001 по 31.03.2003 позивач працював викладачем Луцької школи мистецтв №2 по класу гобоя.

При чому, як вбачається з довідки Департаменту культури Луцької міської ради від 20.02.2020 №2, згідно з рішенням Луцької міської ради від 25.02.2009 №36/4 та наказу №22-ос від 30.04.2009 по школі державно-комунальне підприємство «Луцька дитяча школа мистецтв №2» було перейменоване в комунальний заклад «Луцька музична школа №2» (а.с.26, 45). КЗ «Луцька музична школа №2» належить до системи позашкільної освіти, про що свідчить довідка Департаменту культури Луцької міської ради від 20.02.2020 №5 (а.с.27).

Відтак, наявними у справі доказами підтверджується стаж роботи позивача в навчальному закладі позашкільної освіти на посаді викладача в період з 07.09.2001 по 31.03.2003.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок №1191), який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Як встановлено пунктом 5 Порядку №1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати (пункти 6, 7 Порядку №1191).

Отже, Порядком №1191 визначено право осіб, яким призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV, на отримання грошової допомоги за умови дотримання встановлених пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону умов, що в свою чергу спростовує доводи відповідача про відсутність підстав для призначення грошової допомоги у зв`язку з тим, що позивачу пенсія за вислугу років не призначалась.

При цьому, як передбачено пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про освіту» структура освіти включає: дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вишу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; самоосвіту.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

На підставі пункту 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №433, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші), належать до позашкільних навчальних закладів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» посада викладача музичної школи включена до переліку посад педагогічних працівників.

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Даною постановою не передбачена посада позивача.

Проте, дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1995 №39721 за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 №01-3/133-02-2 дія постанови №909 від 04.11.1993 поширена на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання, без внесення змін до вказаної постанови.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №876/5312/17 та від 13.02.2019 у справі №233/4308/17 зазначено, що з огляду на проаналізовані норми законодавства й ураховуючи наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення викладачів у позашкільних закладах освіти, визначених у Конвенції, а також з метою реалізації положень статті 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, суд дійшов висновку, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років, у тому числі музичних шкіл та шкіл мистецтв.

Таким чином, беручи до уваги правову позицію у подібних правовідносинах, відображену Верховним Судом у постановах від 13.02.2019 (справа №233/4308/17), від 07.11.2019 (справа №676/5649/17), від 15.01.2020 (справа № 541/2142/16-а), від 08.04.2020 (справа № 149/2408/17), суд дійшов висновку, що викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти, а тому стаж роботи ОСОБА_1 , у тому числі період роботи на посаді викладача по класу гобоя у КЗ «Луцька музична школа №2» з 07.09.2001 по 31.03.2003, повинен зараховуватися до його пільгового стажу у розумінні пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком №909.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач підпадає під дію пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV та має право на отримання грошової допомоги при призначенні пенсії за віком у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності дій при відмові позивачу у нарахуванні та виплаті грошової допомоги, яка передбачена пунктом 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, а тому з метою належного способу захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне позов задовольнити шляхом визнання таких дій відповідача протиправними та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, зарахувавши до спеціального педагогічного стажу період його роботи з 07.09.2001 по 31.03.2003.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 840,80 грн, сплачений згідно з квитанцією від 22.04.2020 №56 (а.с.9).

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, будинок 101, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши період роботи у комунальному закладі «Луцька музична школа №2» на посаді викладача по класу гобоя з 07.09.2001 по 31.03.2003 до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, будинок 101, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) судові витрати у сумі 840 грн 80 коп (вісімсот сорок грн 80 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з врахуванням вимог пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій