Рішення № 8956565, 26.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/218-11/56326.02.10 За позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс”

простягнення 360 000,00 грн.

За зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс”

доФізичної особи - підприємця ОСОБА_1

провизнання договору недійсним

За позовною заявою третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю “Агробуд-Альянс” до1) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 2) Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс”

провизнання договору оренди недійсним

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача за первісним позовом ОСОБА_2 представник

від відповідача за первісним позовом Арабаджийський Є.Г. представник

від третьої особи з самостійними вимогами Обманюк С.С. представник Рішення прийняте 26.02.2010, оскільки 09.02.2010 в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” 360 000,00 грн. основного боргу за договором оренди нерухомого майна від 27.06.2007 № 27/2007 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 26.01.2010).

Під час розгляду справи Відкрите акціонерне товариство “Агробудсервіс” звернулось з зустрічним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання договору оренди нерухомого майна від 27.06.2007. № 27/2007 недійсним.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агробуд-Альянс” подало позовну заяву, як третя особа з самостійними вимогами на предмет спору, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 і Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” про визнання договору оренди нерухомого майна від 26.07.2007 № 27/2007 недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.12.2008 у справі № 51/218 первісний позов задоволено повністю, зустрічний позов залишено без розгляду, у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Агробуд-Альянс” відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2009 рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2008 у справі № 51/218 скасовано, в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов та позов третьої особи задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2009 рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2009 у справі № 51/218 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Підставою для скасування рішення та постанови у справі № 51/218 Вищим господарським судом України було визначено, що судами не надано правову оцінку спірному договору, не встановлено чи досягнуто сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору оренди нерухомого майна та чи виконувався спірний договір сторонами.

При новому розгляді справи позивач за первісним позовом позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 27/2007 оренди нерухомого майна від 27.06.2007 відповідач не виконав свої зобовязання по сплаті орендної плати, передбаченої Договором.

Відкрите акціонерне товариство “Агробудсервіс” проти первісного позову заперечує та вважає, що договір оренди є недійсним. У звязку з чим відповідач подав зустрічний позов, який мотивований тим, що спірний договір від імені відповідача підписаний в.о. голови правління, який не мав повноважень, оскільки був призначений на посаду не загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс”, а спостережною радою товариства. Спірний договір є фіктивним та не спрямований на реальне настання наслідків, оскільки Відкрите акціонерне товариство “Агробудсервіс” не користувалось орендованим майном. Також відповідач вважає, що позивач не набув права власності на нерухоме майно на дату укладення договору оренди. На думку відповідача, у договорі оренди відсутні істотні умови договору.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Агробуд-Альянс” мотивовані тим, що спірний договір оренди порушує його права як акціонера Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс”. Також третя особа з самостійними вимогами на предмет спору вважає спірний договір фіктивним і не спрямованим на реальне настання наслідків.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 проти зустрічного позову та позову третьої особи з самостійними вимогами заперечує та вважає, що договір відповідає вимогам, що ставляться до такого роду договорів за своїм змістом, формою і правоздатністю сторін.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

В С Т А Н О В И В:

По зустрічному позову.

27.06.2007 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 і Відкритим акціонерним товариством “Агробудсервіс” було укладено Договір № 27/2007 про оренду нерухомого майна (далі - Договір).

Зі сторони Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” договір було підписано в.о. Голови правління Сподіним С.Ю., який діяв на підставі Статуту.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Протоколом № 15 засідання Спостережної ради Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” від 07.03.2007 затверджено на посаді заступника голови правління Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” з 05.03.2007 Сподіна С.Ю.

Станом на момент розгляду справи вказаний протокол є чинним.

Згідно з п. 7.4.3 Статуту Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” (тут і далі - в редакції від 16.05.2005, яка діяла на момент укладення договору) до виключної компетенції загальних зборів товариства належить обрання та відкликання голови та членів Спостережної ради та ревізійної комісії, а також обрання і відкликання голови правління товариства.

Відповідно до п. 7.6.19 Статуту Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” до виключної компетенції Спостережної ради належить затвердження персонального складу правління (за виключенням голови правління, який обирається загальними зборами акціонерів).

Таким чином, рішення про затверджено на посаді заступника голови правління Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” з 05.03.2007 Сподіна С.Ю. спостережною радою було прийнято в межах її компетенції, а тому судом не приймається посилання позивача за зустрічним позовом на те, що право на призначення заступника голови правління мають лише загальні збори.

Наказом № 10 від 16.03.2007 Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” призначено виконуючим обовязки голови правління Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” Сподіна С.Ю. з 19.03.2007 на термін відпустки Кріта І.Ф.

23.05.2007 на засіданні спостережної ради Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” вирішено звільнити голову правління ВАТ “Агробудсервіс” Кріта І.Ф. з 22.05.2007 за власним бажанням згідно з поданою заявою та призначено виконуючим обовязки голови правління ВАТ “Агробудсервіс” з 22.05.2007 Сподіна С.Ю. (протокол №17).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22.08.2008 у справі № 2-941/08, зміненого рішенням Апеляційного суду міста Києва від 05.11.2008, визнано незаконним рішення спостережної ради Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” від 23.05.2007 про звільнення ОСОБА_8 з 22.05.2007 за власним бажанням згідно з поданою заявою та поновлено ОСОБА_8 на посаді голови правління Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс”.

Оскільки в частині призначення виконуючим обовязки голови правління ВАТ “Агробудсервіс” Сподіна С.Ю. рішення спостережної ради судом не скасовувалось, судом не приймається посилання відповідача за первісним позовом на те, що призначення Сподіна С.Ю. на посаду виконуючого обовязки голови правління є незаконним.

Згідно з ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобовязана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 243 Цивільного кодексу України комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладанні ними договорів у сфері підприємницької діяльності.

Згідно з п. 7.4.9 Статуту Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” до компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про укладання правочинів на суму, що перевищує 50% балансової вартості активів товариства за даними останньої фінансової звітності. Відповідно до п. 7.16 вказаного статуту до виключної компетенції спостережної ради належить прийняття рішення про укладання правочинів на суму від 15% до 50% балансової вартості активів товариства за даними останньої фінансової звітності. Згідно з п. 7.21 вказаного статуту до виключної компетенції правління належить прийняття рішення про укладання правочинів на суму від 5% до 15% балансової вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності.

Відповідно до фінансового звіту Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” згідно з балансом на 31.12.2006 вартість активів склала 1877 500,00грн.

Загальна вартість Договору оренди № 27/2007 від 27.06.2007 складає 360 000,00 грн., що дорівнює 19% вартості активів Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс”.

На засіданні спостережної ради Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс”, що відбулося 21.06.2007 і оформлене протоколом № 18, було погоджено договір оренди нерухомого майна з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 і доручено в.о. Голови правління Сподіну С.Ю. підписати договір.

За вказаних обставин суд вважає, що спірний договір був укладений в.о. Голови правління Сподіним С.Ю. в межах, наданих йому повноважень.

Крім того, відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України у відносинах з іншими особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відкритим акціонерним товариством “Агробудсервіс” та іншими учасниками процесу не доведено та не надано жодних доказів, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, укладаючи спірний договір, знала чи за всіма обставинами могла знати про існування обмежень щодо представництва в.о. Голови правління Сподіна С.Ю. інтересів Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс”.

Таким чином, в.о. Голови правління Сподін С.Ю., при підписанні Договору, діяв в межах своїх повноважень, визначених Статутом Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс”.

Судом не приймаються твердження Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс”, що на дату укладання Договору оренди нерухомого майна № 27/2007 від 27.06.2007 Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не мала права власності на зазначене нерухоме майно.

Передане по Договору № 27/2007 від 27.06.2007 в оренду нерухоме майно, що розташоване за адресою: Київська область, Броварський район, с. Світильня, вул. Промислова, 6-8 належить Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладеного 25.06.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Зоря” і ОСОБА_1 і зареєстрованому в реєстрі за № 6104.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Згідно зі статтею 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Частиною першою статті 210 Цивільного кодексу України визначено, що правочин підлягає реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (ч. 4 статті 334 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 671, державній реєстрації підлягають правочини, зокрема, договір купівлі-продажу, міни, земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна.

Державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Державного реєстру правочинів одночасно з його нотаріальним посвідченням (п. 6 вказаного Тимчасового порядку).

Згідно п. 9 зазначеного Тимчасового порядку, дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру правочинів вважається датою державної реєстрації правочину.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру правочинів № 4195224 від 25.06.2007 договір купівлі-продажу (номер у реєстрі 6104) зареєстровано 25.06.2007 в 12год. 45хв., що є моментом його вчинення, і саме 25.06.2007 ОСОБА_1 набула права власності на придбане за цим договором нерухоме майно.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 на дату укладання договору оренди нерухомого майна № 27/2007 від 27.06.2007 була законним власником переданого в оренду нерухомого майна.

Щодо посилання Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” на те, що спірний договір є фіктивним та не спрямований на реальне настання наслідків, оскільки Відкрите акціонерне товариство “Агробудсервіс” не користувалось орендованим майном суд відзначає наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків.

Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину.

Підписання сторонами Договору Акту приймання-передачі № 1 від 30.06.2007 та передача орендодавцем в оренду майна свідчить про те, що сторони мали на меті досягти відповідного правового результату.

Основним обовязком наймодавця за договором найму є обовязок передати майно наймачеві (ст. 765 Цивільного кодексу України), і таке зобовязання було виконано відповідачем за зустрічним позовом, про що свідчить відповідний акт приймання-передачі. Цим же актом підтверджується прийняття позивачем за первісним позовом у користування орендованого майна.

Тому посилання Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” на те, що обєкт оренди ним не використовувався, не може слугувати підставою для визнання договору оренди недійсним. Сам по собі факт невиконання однією із сторін договору його умов не робить договір фіктивним (п. 24 Постанови пленуму Верховного Суду України “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” № 9 від 06.11.2009).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відкритим акціонерним товариством “Агробудсервіс” та іншими учасниками судового процесу не надано суду доказів та не доведено відсутність у сторін спірного договору наміру створити юридичні наслідки.

Щодо твердження Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” про те, що спірний Договір не містить всіх істотних умов договору суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Істотними умовами договору оренди згідно ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

У ст. 1 Договору визначений предмет договору оренди, обєкт оренди.

Строк Договору визначений сторонами у ст. 7 Договору.

Статтею 4 Договору сторони визначили орендну плату та порядок її справляння.

У п. 2.1.7 Договору визначено порядок відновлення обєкту оренди, а у п.п. 2.1.7, 3.2 Договору визначений порядок повернення обєкту оренди.

Положень щодо орендної плати з урахуванням індексації та порядку використання амортизаційних відрахувань спірний Договір не містить.

Разом з цим, відсутність вказівок у спірному Договорі про індексацію орендної плати та порядку використання амортизаційних відрахувань не свідчить про те, що даний договір є неукладеним.

Частиною 3 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

З наведеної норми слідує, що зміна (індексація) орендної плати може здійснюватися або за ініціативою сторін договору найму, або в обовязковому порядку, коли проведення індексації є обовязковим в силу норм законодавства. Так, згідно зі ст. 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендна плата з урахуванням індексації та порядок використання амортизаційних відрахувань є істотними умовами договору оренди державного або комунального майна. Частиною 3 ст. 23 цього Закону визначається порядок нарахування та використання амортизаційних відрахувань на передане в оренду державне або комунальне майно.

Визначення терміну «амортизація»наведено у п.п. 8.1.1. п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Амортизація основних фондів і нематеріальних активів - поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Оскільки за спірним Договором у найм передано майно, яке є приватною власністю ОСОБА_1, нарахування амортизаційних відрахувань для орендодавця, як фізичної особи-підприємця, платника єдиного податку, не передбачено чинним податковим законодавством, такі умови договору як орендна плата з урахуванням її індексації та порядок використання амортизаційних відрахувань не є обовязковими для сторін даного Договору.

Таким чином, твердження позивача за зустрічним позовом про невідповідність спірного Договору вимогам закону визнаються судом безпідставними. Укладений сторонами Договір містить всі умови, що визначені законом як істотні, підстави для визнання його недійсним відсутні.

Інших обґрунтувань своїх вимог, позивачем за зустрічним позовом не надано.

Враховуючи викладене, зустрічні позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У звязку з відмовою в зустрічному позові судові витрати покладаються на позивача за зустрічним позовом відповідно до положень ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

По позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору.

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” мотивовані тим, що останній є акціонером Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” та володіє 51% акцій його статутного капіталу. Спірний договір оренди порушує його права як акціонера.

Відповідно до п. 4 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що повязанні зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Частиною 1 ст. 167 Господарського кодексу України визначений зміст корпоративних прав. Так, корпоративні права це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активі у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтею 88 Господарського кодексу України визначені права і обов'язки учасників господарського товариства. Згідно із зазначеною нормою учасники господарського товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо; вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства. Учасники товариства мають також інші права, передбачені цим Кодексом, іншими законами та установчими документами товариства.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обовязок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному випадку, це стосувалося Товариства з обмеженою відповідальністю “Агробуд-Альянс”, яке мало довести факт порушення його прав як акціонера у звязку з укладенням спірного договору.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Агробуд-Альянс” не доведено факту зменшення ринкової вартості акцій Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” у звязку з укладенням спірного договору, як не доведено і твердження останнього щодо порушень його прав корпоративних прав, зокрема, на отримання дивідендів, оскільки право на отримання дивідендів у акціонера виникає на підставі відповідного рішення загальних зборів акціонерів товариства про розподіл прибутку товариства, а напрямки та види ведення господарської діяльності товариством не впливають на право Товариства з обмеженою відповідальністю “Агробуд-Альянс” на отримання дивідендів.

Суд також відзначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Агробуд-Альянс” не доведено порушення, оспорювання чи невизнання його корпоративних прав Відкритим акціонерним товариством “Агробудсервіс”, органами чи іншими акціонерами цього товариства, а фактично третя особа з самостійними вимогами оспорює елементи господарської діяльності Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс”.

Відкрите акціонерне товариство “Агробудсервіс” є самостійною юридичною особою, яка згідно зі статтею 92 Цивільного кодексу України набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Статтями 96, 97 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Наведена норма кореспондується з частиною 2 ст. 152 Цивільного кодексу України, якою, в свою чергу, також передбачено, що акціонерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном. Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості акцій, що їм належать.

Враховуючи рішення Конституційного суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 у справі № 1-10/2004, законодавством не передбачено право акціонера звертатися до суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це самим акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому статутом акціонерного товариства. Однак, доказів наявності такого обсягу повноважень та прав у Товариства з обмеженою відповідальністю “Агробуд-Альянс” у даній справі суду не надано.

Аналогічна правова позиція висловлена в Постанові Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” (п.11)Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.

Таким чином, судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Агробуд-Альянс” належними засобами доказування не доведено суду порушення його прав та охоронюваних законом інтересів як акціонера Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс”, у звязку з укладення спірного Договору оренди.

Інших обґрунтувань своїх вимог ніж ті, що наведені у позовній заяві, Товариством з обмеженою відповідальністю “Агробуд-Альянс” суду не надано.

За таких обставин, з огляду на недоведеність порушення прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю “Агробуд-Альянс” у звязку з укладенням спірного договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

По первісному позову.

За умовами Договору наймодавець передає наймачу для платного користування протягом строку з 01.07.2007 по 31.12.2008 приміщення, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Світильня, вул. Промислова, 6-8 для виробництва обладнання металоконструкцій та інших виробів, а наймач зобовязується користуватися цими нежилими приміщеннями відповідно до умов цього Договору, і оплачувати таке користування відповідно до умов та в порядку, встановлених статтею 4 цього Договору, а після закінчення строку користування повернути їх в тому ж стані, в якому він їх отримав, з урахуванням нормального зносу.

Сторони домовились, що приміщення надаються в користування з 01.07.2007 по 31.12.2008 (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.2 Договору наймач взяв на себе зобовязання використовувати приміщення відповідно до їх цільового призначення, дотримуватися умов договору, оплачувати користування приміщеннями умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з п. 4.1 Договору за користування орендованими площами наймач зобовязався сплачувати наймодавцю орендну плату.

Пунктом 4.2 Договору сторони узгодили розмір орендної плати в сумі 360 000,00грн. та порядок її сплати наступним чином: наймач сплачує орендну плату один раз у квартал на рахунок наймодавця: за 3 квартал 2007 до 10 жовтня 2007 60 000,00 грн.; за 4 квартал 2007 до 10 січня 2008 60 000,00 грн.; за 1 квартал 2008 до 10 квітня 2008 60 000,00 грн.; за 2 квартал 2008 до 10 липня 2008 60 000,00 грн.; за 3 квартал 2008 до 10 жовтня 2008 60000,00 грн.; за 4 квартал 2008 до 10 січня 2008 60 000,00 грн.

В справі наявний акт приймання - передачі від 30.06.2007 № 1, за яким наймодавець передав, а наймач прийняв приміщення загальною площею 2000 кв.м, що розташовані за адресою: Київська область, Броварський район, с. Світильня, вул. Промислова, 6-8.

За період з липня 2007 по грудень 2008 наймодавцем надані, а наймачем прийняті послуги оренди за договором № 27/2007 на загальну суму 360 000,00грн., про що сторонами складено і підписано акт від 03.01.2009.

Як свідчать матеріали справи, відповідач за первісним позовом не здійснив розрахунки з позивачем за первісним позовом за оренду приміщення, у звязку з чим заборгованість наймача перед наймодавцем становить 360000,00 грн.

На підтвердження існування заборгованості відповідача за первісним позовом суду надано Акт звіряння розрахунків, відповідно до якого станом на 01.01.2009 заборгованість Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” перед Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 складає 360 000,00 грн.

Акт приймання-передачі нерухомого майна № 2 від 05.01.2009, Акт про надані та прийняті послуги оренди від 03.01.2009 та Акт звіряння розрахунків, підписані від імені наймача Головою правління Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” Крітом І.Ф.

Легітимність Голови правління Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” Кріта І.Ф. підтверджена наступним.

Апеляційним судом м. Києва від 05.11.2008 у справі № 22-8741/2008 винесено рішення, яким ОСОБА_8 поновлено на посаді Голови Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс”.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.12.2008 справа № 21/098-08 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 встановлено, що єдиним представником Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” є його Голова правління Кріт Ігор Федорович.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16.01.2009 по справі № 2-3329/2008 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс”, Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Словянка”, Соколовського М.П. визнано належним представником Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” голову правління Кріта І.Ф.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18.02.2009 по справі № 2-639/2009 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс”, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Грант 2007”, ОСОБА_9, Товариства з обмеженою відповідальністю “А.Б.В. Юкант” визнано належним представником Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” голову правління Кріта І.Ф.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що матеріалами справи підтверджуються факти передання та прийняття майна в орендне користування, а також виникнення заборгованості у наймача перед наймодавцем за неналежне виконання своїх зобовязань за Договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідач згідно з п. 4.2 Договору зобовязався вносити орендні платежі своєчасно і у повному обсязі.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки своїх зобовязань по Договору щодо сплати Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 орендної плати Відкрите акціонерне товариство “Агробудсервіс” не виконало, первісний позов про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 360000,00 грн. підлягає задоволенню.

У звязку із задоволенням первісного позову судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача за первісним позовом.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” (02088, м. Київ, вул. Автотранспортна, 4, ідентифікаційний код 24933104, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (02095, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 360000 (триста шістдесят тисяч) 00 грн., державне мито у розмірі 3600 (три тисячі шістсот) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволені зустрічного позову Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс” відмовити повністю.

4. У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Агробуд-Альянс” відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 02.03.2010