Рішення № 89559730, 06.04.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 0604

Провадження № 2/643/1231/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2020 року Московський районний суд м. Харкова у складі : головуючого судді Майстренко О.М., за участю секретаря - Постульга О.Г. , розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СКБ Укрелектромаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі, суми середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати після звільнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 38642,41 гривен, середній заробіток за весь період затримки за період з 21.09.2019 року по 18.02.2020 року в розмірі 21937,14 гривен та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 гривен.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те ,що з 01.04.2009 року позивача було прийнято на роботу АТ «СКБ Укрелектромаш» ,згодом ТОВ «СКБ Укрелектромаш» слюсарем механоскладальних робіт 5 розряду. 20.09.2019 року позивач звільнений за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України на підставі наказу № 113 від 20.09.2019 року. На день звільнення відповідачем була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 38642,41 гривен.

Відповідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України передбачено: в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належним працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити своєму працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Розмір середнього заробітку позивача за час затримки проведення остаточного розрахунку становить 21937,14 гривен , відповідно до розрахунку, який міститься в матеріалах справи. У зв`язку з невиплатою заробітної плати та середнього заробітку за весь період затримки, позивач звернувся до суду з вказаним позовом .

Представник позивача надав на адресу суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, зазначивши, що наполягає на задоволенні позовних вимог. Не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився , про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає повному задоволенню.

Судом встановлено, що з копії трудової книжки на ім`я ОСОБА_1 вбачається ,що 01.04.2009 року позивача було прийнято на роботу АТ «СКБ Укрелектромаш» ,згодом ТОВ «СКБ Укрелектромаш» слюсарем механоскладальних робіт 5 розряду.

20.09.2019 року позивач звільнений за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України на підставі наказу № 113 від 20.09.2019 року.

На день звільнення відповідачем була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 38642,41 гривен.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до абз.1 п.20, п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 р. Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, та призначення пенсії.

Відповідно доабз.3 п.2, абз.3 п.3, п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 08.02.1995 р. середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Однак, як встановлено судом, остаточний розрахунок з ОСОБА_1 при звільненні зроблений не був, в тому числі не виплачена заборгованість по заробітній платі у розмірі 38642,41 гривен.

Середньоденна заробітна платня позивача склала 215,07 гривен . Розмір середнього заробітку за час затримки з вересня 2019 року по лютий 2020 року становить 21937, 14 гривен, відповідно розрахункам в матеріалах справи.

З урахуванням того, що при звільненні з позивачем не був проведений остаточний розрахунок належної йому суми та не проведений до теперішнього часу, суд розглядаючи справу на підставі наданих позивачем доказів, суд задовольняє позов в повному обсязі та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі у розмірі 38642,41 гривен та суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 21937, 14 гривен.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, на відповідача - у разі задоволення позову. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, позивачем вимоги про стягнення витрат за надання правової допомоги обґрунтовані належним чином та підтверджені, в матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги від 09.10.2019 року, укладений між адвокатом Бірюсинським Е.О. та ОСОБА_1 , копія квитанції до прибуткового касового ордера № 09/10 від 09.10.2019 року на суму 7000 гривен, а тому суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати за надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь держави судові витрати від сплати яких позивача звільнено пропорційно до задоволених вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 264-265, 279 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «СКБ Укрелектромаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі, суми середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати після звільнення - задовольнити.

Стягнути з ТОВ «СКБ Укрелектромаш» (ідентифікаційний код юридичної особи: 23752688) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 60 579 (шістдесят тисяч п`ятсот сімдесят дев`ять) гривень 55 копійки з яких:

-38 642,41 грн. в якості заборгованості по заробітній платі;

-21 937,14 грн. в якості суми середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 21.09.2019

року по 18.02.2020 року.

Стягнути з ТОВ «СКБ Укрелектромаш» (ідентифікаційний код юридичної особи: 23752688) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судові витрати, а саме: витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривен.

Стягнути з ТОВ «СКБ Укрелектромаш» (ідентифікаційний код юридичної особи: 23752688) на користь держави судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Московський районний суд м. Харкова.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються судом:

Позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Відповідач ТОВ «СКБ Укрелектромаш» (ідентифікаційний код юридичної особи: 23752688), адреса місцезнаходження: 61001, м. Харків, вул. Іскринська, 37.

Суддя Майстренко О.М.