Рішення № 8955664, 25.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/76325.01.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метран Енерго Сервіс»

до Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

про визнання договору частково недійсним з моменту укладення

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Онищук Р.Ю. –довіреність № 01 від 29.10.2009р.;

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метран Енерго Сервіс»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про визнання договору частково недійсним з моменту укладення.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

05.03.2005р. сторонами було укладено договір №38-05, у відповідності до якого позивач зобов’язувався здійснити поставку відповідачу продукції виробничо-технічного призначення, а останній в свою чергу оплатити її.

Пунктом 3.5. Договору остаточні розрахунки за поставлену продукцію здійснюються після поставки продукції та підписання акту приймання-передачі продукції протягом 3-х днів з дня надходження коштів від споживача продукції.

Вважаючи, що вищевикладений пункт Договору суперечить положенням чинного в Україні законодавства та порушує його права та законні інтереси щодо отримання оплати за продукцію, позивач просить задовольнити позов, визнавши недійсним п. 3.5. Договору, та стягнувши з відповідача на свою користь понесені ним по справі судові витрати у розмірі 85, 00 грн. –державного мита та 236, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 30.11.2009 р. було провадження по справі та призначено її розгляд на 17.12.2009р.

17.12.2009р. відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, не виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи, що нез’явлення представників відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, розгляд справи було відкладено на 25.01.2010р.

В судове засідання 25.01.10р. представник відповідача повторно не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.01.2010 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2005 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 38-05, відповідно до умов якого (п.1.1.) позивач зобов’язаний поставити та передати у власність відповідачу продукцію виробничо-технічного призначення, а останній в свою чергу прийняти товар та оплатити його.

Найменування, кількість та асортимент продукції вказується в специфікаціях, які є невід’ємною частиною Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до пунктів 3.1-3.2 Договору розрахунки за продукцію здійснюються відповідачем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача. Умовами оплати продукції є попередня оплата або оплата після поставки продукції, що зазначаються в кожній специфікації.

Згідно з умовами п. 3.3 Договору попередня оплата продукції (100% або часткова) здійснюється відповідачем за кожну узгоджену до поставки партію продукції протягом 3-х банківських днів після надходження грошових коштів від споживача продукції –ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», які перераховуються позивачу на підставі рахунку.

При цьому, пунктом 3.5 згаданого договору сторони погодили, що остаточні розрахунки за поставлену продукцію здійснюються покупцем після поставки продукції та підписання акту прийому-передачі протягом 3-х банківських днів з дня надходження коштів від споживача продукції - ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування».

Досліджуючи питання про відповідність вимогам чинного законодавства пункту 3.5. Договору, суд прийшов до висновку, що він вимогам чинного законодавства не відповідає, виходячи з наступного.

Статтею 530 Цивільного кодексу України врегульовано поняття строку (терміну) виконання зобов`язання. Аналіз положень зазначеної норми Цивільного кодексу України дає можливість зробити висновок про те, що строк (термін) виконання зобов`язання має бути визначений або конкретним строком (терміном) його виконання, або ж подією, яка неминуче має настати. В інших випадках строк (термін) виконання зобов`язання вважається не визначеним.

В пункті 3.5. Договору сказано, що остаточні розрахунки за поставлену продукцію здійснюються відповідачем після поставки продукції та підписання акту прийому-передачі на протязі 3-х банківських днів з дня надходження коштів від споживача продукції -(ДК «Укргазвидобування», ДК «Укртрансгаз»).

Зі змісту пункту 3.5. незрозуміло, про надходження грошових коштів якого саме з вказаних в ньому споживачів йде мова: від всіх одночасно чи від будь-якого з них.

Пунктом 3.5. Договору також не визначено, в якому обсязі повинні надійти грошові кошти від споживача (споживачів) продукції і хто саме є отримувачем грошових коштів.

Отже, пунктом 3.5. Договору не передбачений ні конкретний строк виконання грошового зобов`язання відповідача, ні конкретна подія, яка має неминуче настати.

З наведеного вище випливає, що наведене в пункті 3.5. Договору визначення строку (терміну) виконання грошового зобов`язання відповідача не відповідає вимогами статті 530 Цивільного кодексу України.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину.

Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що:

- виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків;

- допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов;

- вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

При вирішенні питання про відповідність вимогам закону пункту 3.5. Договору суд також виходить з того, що зазначений пункт договору не покладає на зобов`язану сторону (відповідача) обов`язку щодо виконання грошового зобов`язання в конкретний термін, надає можливість відповідачу не виконувати зобов`язання щодо здійснення розрахунків протягом невизначного в часі терміну та в односторонньому порядку відмовитися від виконання зобов`язання, в зв`язку з чим порушуються права та законні інтереси відповідача.

За таких обставин пункт 3.5. договору не відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності, викладеним в частині 6 статті 3 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є законність. Таким чином, рішення господарського суду повинно базуватися на нормах закону, втім відповідати основним принципам справедливості, які ґрунтуються на началах верховенства права.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, суд як орган державної влади, зобов`язаний при прийнятті рішення діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статі 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи в певній частині пов`язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

На підставі викладеного, виходячи з загальних начал верховенства права, суд виходить до висновку, що пункт 3.5. договору має бути визнаний недійсним як такий, що не відповідає вимогам частини 6 статті 3, статті 530 Цивільного кодексу України, статтям 193, 207 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним п. 3.5 Договору поставки продукції виробничо-технічного призначення № 38-05 від 05.03.2005р., укладений між Дочірнім підприємством «Укрнафтогазкомплект»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Метран Енерго Сервіс»

3.          Стягнути з Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04107, м. Київ, вул. Нагірна, 27, код ЄДРПОУ: 30167066) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метран Енерго Сервіс»(01043, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 21-п, 03680, м. Київ, вул. Гарматна, 2, оф. 408, код ЄДРПОУ: 32161899) понесені ним по справі судові витрати –85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 15.02.2010р.