Рішення № 89556216, 01.06.2020, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/753/20

Провадження № 2/610/382/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01.06.2020 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Феленка Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Петрової І.В.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Балаклія Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 610/753/20 (провадження № 2/610/382/2020) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє також в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Балаклійська районна державна адміністрація Харківської області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник за довіреністю - ОСОБА_5 , звернувся до Балаклійського районного суду Харківської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , яка діє також в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Балаклійська районна державна адміністрація Харківської області, у якій просить визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 . Обґрунтовує позовні вимоги тим, що він є власником житлового будинку, розташованого за вищевказаною адресою. Відповідач ОСОБА_2 є його колишньою дружиною, а малолітні ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - їхніми спільними дітьми. Відповідач з дітьми зареєстрована у належному позивачу будинку, однак протягом трьох років вони за зареєстрованим місцем проживання не мешкають. Перешкод у користуванні житловим приміщенням позивач їм не чинив. Їх місце перебування позивачу невідоме. Реєстрація відповідача та дітей є перешкодою у розпорядженні належним позивачу майном, та в оформленні субсидії з оплати житлово-комунальних послуг.

Ухвалою від 23.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 19.05.2020.

19.05.2020 у зв`язку з неявкою відповідача судове засідання було відкладено до 01.06.2020.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав до суду заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності та за відсутності позивача, задовольнити позовні вимоги, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про час і місце його проведення повідомлялася шляхом направлення судових повісток про виклик до суду за зареєстрованим місцем проживання, а також викликалася до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причини неявки суду не повідомила, відзиву не подала, заяв або клопотань від неї не надходило.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 01.06.2020, у зв`язку з повторною неявкою в судове засідання відповідача ОСОБА_2 на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановлено провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується дублікатом свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 22.08.2007 виконавчим комітетом Андріївської селищної ради Балаклійського району Харківської області, зареєстрованого у Балаклійському бюро технічної інвентаризації 22.08.2007 за реєстровим № 3330, довідкою Балаклійського бюро технічної інвентаризації № 268 від 27.04.2020, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.04.2020 (а.с. 11, 42, 43).

Згідно відповіді виконавчого комітету Донецької селищної ради Балаклійського району Харківської області від 07.04.2020 на запити суду, копії довідки виконавчого комітету Донецької селищної ради Балаклійського району Харківської області від 10.03.2020 та копії домової книги, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , з 06 червня 2015 року (а.с. 12, 14, 15, 25).

Зі змісту рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 07.10.2016, яке набрало законної сили 18.10.2016, у цивільній справі № 610/3054/16-ц, пр. № 2/610/1038/2013 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу вбачається, що сторони з 05.03.2013 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано зазначеним судовим рішенням. Позивач є батьком, а відповідач - матір' ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 13).

З копії акту щодо підтвердження фактичного проживання за певною адресою, складеного 03.02.2020 депутатом Донецької селищної ради Балаклійського району Харківської області ОСОБА_7 у присутності свідків, які є сусідами: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , встановлено, що відповідач ОСОБА_2 разом з дітьми: ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не проживає у належному позивачу житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , протягом трьох років (а.с. 17, 18).

08 травня 2020 року Балаклійською районною державною адміністрацією надано висновок про недоцільність визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 . У висновку зазначено, що комісія з питань захисту прав дитини Балаклійської районної державної адміністрації дійшла висновку, що у результаті визнання малолітніх ОСОБА_3 і ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, буде порушено житлові права та інтереси дітей, оскільки на даний час вони мають право користуватися житловим приміщенням, а у разі зняття з реєстрації втратять таке право. Крім того, позивач не надав документів, які б дали змогу ідентифікувати особу ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , та не надав доказів забезпечення дітей житлом на законних підставах за іншою адресою (а.с. 38, 39).

Відповідно до ч. 1 ст. 405 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Беручи до уваги, що відповідач ОСОБА_2 , яка є колишньою дружиною позивача, зареєстрована у належному позивачу житловому будинку, однак не проживає у ньому без поважних причин понад три роки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання відповідача ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування належним позивачу житловим будинком, суд дійшов такого висновку.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Права малолітньої дитини на проживання у житловому приміщенні є похідними від права батьків (або одного з них). Причини не проживання малолітньої дитини за місцем реєстрації не залежать від волі дитини, а тому неможливо встановити їх характер (поважні або неповажні) окремо для малолітньої дитини, незалежно від причин відсутності батьків.

Малолітня дитина не є самостійним суб'єктом житлових правовідносин, а набуття або втрата права користування житлом дитиною залежить від набуття або втрати такого права її батьками.

Такий висновок щодо застосування відповідних норм права викладено у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 486/847/16-ц, провадження № 61-20577св18.

Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає (частина друга статті 3 Сімейного кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Малолітні діти позивача - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не можуть самостійно обирати місце свого проживання, тому факт їх не проживання у належному позивачу житловому будинку обумовлений поважними причинами і не є безумовною підставою для позбавлення їх права користування цим житлом.

Згідно статті 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання малолітніх ОСОБА_3 і ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Як убачається з матеріалів справи позивач є особою з інвалідністю першої групи (а.с. 19).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог позивача ОСОБА_1 , звільненого від сплати судового збору, відповідно до ст. 141 ЦК України судовий збір у розмірі, встановленому ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить840,80 грн, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 29, 16, 319, 321, 383, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-282, п. 3 р. ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє також в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Балаклійська районна державна адміністрація Харківської області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням - житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки подання заяви про перегляд заочного рішення та апеляційної скарги на рішення суду продовжуються на строк дії такого карантину.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Балаклійська районна державна адміністрація Харківської області, місцезнаходження: 64207, Харківська область, м. Балаклія, вул. Жовтнева, буд. 18, код ЄДРПОУ 04059484.

Копію рішення направити відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням не пізніше двох днів з дня його проголошення.

Суддя