Вирок № 89554581, 01.06.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

423/2027/18

1-КП/415/153/20

ВИРОК

Іменем України

01.06.20 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю секретаря Близнюка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12018130530000334 від 20 квітня 2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Первомайська Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 26 липня 1999 року Первомайським міським судом Луганської області за ст.140 ч.3, ст.44 КК України (1960 року) до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.45 КК України (1960 року), з випробувальним строком на 1 рік, 29 серпня 2002 року Первомайським міським судом за ст.185 ч.2 КК України (2001 року) до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України (2001 року), з випробуванням на 2 роки, 09 липня 2003 року Первомайським міським судом за ст.185 ч.3, ст.71 КК України (2001 року) до 3 років 06 місяців позбавлення волі, 09 січня 2007 року Первомайським міським судом за ст.185 ч.2 КК України (2001 року), ст.43 КК України (1960 року ) до 3 років 01 місяця позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України (2001 року), з випробуванням на 2 роки, 12 лютого 2009 року, відповідно до Ухвали Первомайського міського суду від 12 лютого 2009 року (ст.78 КК України (2001 року) - термін випробування за вироком Первомайського міського суду від 09 січня 2007 року скасовано зі спрямованням до місць позбавлення волі для відбуття покарання у виді 3 років 01 місяця позбавлення волі, 15 липня 2013 року Первомайським міським судом за ст.185 ч.3 КК України (2001 року) до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 3 роки, 03 березня 2014 року Первомайським міським судом за ст.185 ч.2, ст.71 КК України (2001 року) до 4 років 06 місяців позбавлення волі, 05 січня 2018 року звільненого з місць позбавлення волі, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Можнякова Р.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

19 квітня 2018 року, приблизно о 23 годині 50 хвилин, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши на територію подвір`я будинку АДРЕСА_2 , повторно, таємно викрав - металобрухт, загальною вагою 34 кг, у виді: фрагмента труби, діаметром 50 мм, довжиною 160 см, та фрагмента рейки, марки R-33, довжиною 148 см, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , майнову шкоду, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-806е від 31 травня 2018 року, на загальну суму 204 гривні.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України, а саме, - таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у сховище, повторно.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, вказаних у обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного у обвинувальному акті, а саме, крадіжки майна потерпілої ОСОБА_2 , зокрема, - металобрухту у виді невеличких металевих фрагментів труби та рейки, проникнувши у двір, за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_2 , по АДРЕСА_2 , скориставшись темним часом доби та відсутністю уваги з боку господарки та сторонніх осіб, 19 квітня 2018 року, в нічний час, попередньо, будучи обізнаним щодо наявності металевих виробів на території подвір`я, - викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії та мотивуючи останні - потребою у грошових коштах, завдана потерпілій ОСОБА_2 майнова шкода - відшкодована повністю: шляхом повернення викраденого.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, - суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, - яке, на підставі ст.370 КПК України, - повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним - є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим - є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим - є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, - вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні - таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у сховище, повторно, - доведено, і дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.185 ч.3 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів (ст.185 ч.3 КК України), обвинувачений ОСОБА_1 - не працює, при цьому, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання - характеризується позитивно (а.с.85), у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку (а.с.57).

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку - потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.20).

Приймаючи до уваги вищенаведене, та, беручи до уваги обставини інкримінованого злочину, в тому числі, і суму заподіяної потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди, повне відшкодування останньої, а також, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який - не працює, і, разом з тим, має постійне місце мешкання, за місцем проживання - позитивно характеризується у побуті, у судовому засіданні - в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю інкримінованого кримінального правопорушення, вибачаючись за вчинення останнього, і, одночасно, враховуючи обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, в тому числі, враховуючи також і відсутність тяжких наслідків від скоєного, і, одночасно, беручи до уваги думку потерпілої ОСОБА_2 у наданій до суду заяві, яка на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягала, і, разом з тим, враховуючи суспільну небезпеку злочинного діяння, вчиненого щодо особи похилого віку, - суд, оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, - вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.3 КК України, з урахуванням положень ст.63 КК України, оскільки, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисний, крім того - корисливий злочин, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, а також, - в період невідбутої частини покарання за попереднім вироком суду за скоєння умисних злочинів, в тому числі, і за аналогічних обставин, та - в короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, і, відповідно, в період умовно-дострокового звільнення, у зв`язку з чим, на думку суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливо лише із застосуванням покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства, - у виді позбавлення волі, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

І, у зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин, викладений в даному вироку, в період невідбутої частини покарання за вироком Первомайського міського суду Луганської області від 03 березня 2014 року (а.с.77-79), суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.71 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, - за сукупністю вироків: до покарання, призначеного за даним вироком, необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком - вироком Первомайського міського суду від 03 березня 2014 року.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , за даним вироком, суд вважає за необхідне обчислювати з дня фактичного затримання.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 - суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження - не ставилось.

Процесуальні витрати по справі - у сумі 143 гривні (а.с.65), пов`язані із залученням експертів під час проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-806е від 31 травня 2018 року (а.с.66-68), - з метою встановлення заподіяної потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, - підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 в дохід держави (отримувач - УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - НОМЕР_1 , код класифікації доходів бюджету - 24060300).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_2 - не заявлений, що не позбавляє останню права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі: фрагмент труби, діаметром 50 мм, довжиною 160 см, та фрагмент рейки, марки R-33, довжиною 148 см, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 (а.с.57,58), - підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_2 .

Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 - визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного за даним вироком покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Первомайського міського суду Луганської області від 03 березня 2014 року у виді 01 (одного) місяця позбавлення волі, і, призначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю вироків, - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 01 (один) місяць.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з дня фактичного затримання.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , до набуття вироком законної сили, - не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач - УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - НОМЕР_1 , код класифікації доходів бюджету - 24060300) - 143 (сто сорок три) гривні за проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-806е від 31 травня 2018 року.

Речові докази по справі: фрагмент труби, діаметром 50 мм, довжиною 160 см, та фрагмент рейки, марки R-33, довжиною 148 см, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 - повернути потерпілій ОСОБА_2 .

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: