Вирок № 89554580, 01.06.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

415/6038/19

1-КП/415/388/20

ВИРОК

Іменем України

01.06.20 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю секретаря Близнюка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12019130240000233 від 01 лютого 2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 25 жовтня 2017 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.15 ч.3 ст.186 ч.1, ст.186 ч.2, ст.70 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 2 роки, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.3 КК України,

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Беднарського А.Є.,

захисника Оверченко О.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

01 лютого 2019 року, приблизно о 15 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), проникнувши за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_2 , що є особою з І групою інвалідності, по вулиці Хмельницького , 22/1, міста Лисичанська, повторно, відкрито викрав - мобільний телефон ТМ «Qukitel», модель «С3», ІМЕІ 1) НОМЕР_1 , 2) НОМЕР_2 , вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/183-27е від 18 лютого 2019 року, 980 гривень, спричинивши останній майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.186 ч.3 КК України, а саме, - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з проникненням у житло, повторно.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.3 КК України, при обставинах, вказаних у обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного у обвинувальному акті, а саме, відкритого викрадення майна потерпілої ОСОБА_2 , зокрема, - мобільного телефону марки «Qukitel», проникнувши до квартири за місцем мешкання останньої, по АДРЕСА_4 , і, в подальшому, залишивши житлове приміщення, не реагуючи на вимогу потерпілої ОСОБА_2 припинити протиправну поведінку, на початку лютого 2019 року, в денний час, - викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії та мотивуючи останні - необхідністю термінового здійснення телефонного дзвінка, завдана потерпілій ОСОБА_2 майнова шкода - відшкодована повністю: шляхом повернення викраденого телефону.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, - суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.3 КК України, - яке, на підставі ст.370 КПК України, - повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним - є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим - є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим - є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, - вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні - відкритого викрадення чужого майна (грабіжу), поєднаного з проникненням у житло, повторно, - доведено, і дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.186 ч.3 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів (ст.186 ч.3 КК України), обвинувачений ОСОБА_1 - не працює, при цьому, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання - характеризується позитивно (а.с.53), у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку (а.с.24,25), стан здоров`я та наявність тяжкого захворювання - гепатиту «С» (матеріали о/а), наявність на утриманні дитини неповнолітнього віку - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.115,116).

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину щодо особи з інвалідністю - потерпілої ОСОБА_2 , що має інвалідність І групи (а.с.21-22,23).

Приймаючи до уваги вищенаведене, та, беручи до уваги обставини інкримінованого злочину, в тому числі, і суму заподіяної потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди, повне відшкодування останньої, а також, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який - не працює, і, разом з тим, має постійне місце мешкання, за місцем проживання - позитивно характеризується у побуті, страждає на тяжке захворювання, має на утриманні неповнолітню дитину, у судовому засіданні - в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю інкримінованого кримінального правопорушення, вибачаючись за вчинення останнього, і, одночасно, враховуючи обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, в тому числі, враховуючи також і відсутність тяжких наслідків від скоєного, і, одночасно, беручи до уваги думку потерпілої ОСОБА_2 у наданій до суду заяві, яка на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягала, і, разом з тим, враховуючи суспільну небезпеку злочинного діяння, вчиненого щодо особи з інвалідністю, - суд, оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, - вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.186 ч.3 КК України, з урахуванням положень ст.63 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисний, крім того - корисливий злочин, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, а також, - в період невідбутого покарання за попереднім вироком суду за скоєння умисних злочинів, в тому числі, і за аналогічних обставин, та - в короткий проміжок часу після ухвалення вказаного судового рішення, і, відповідно, в період терміну випробування, у зв`язку з чим, на думку суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливо лише із застосуванням покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства, - у виді позбавлення волі, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

І, у зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин, викладений в даному вироку, в період невідбутого покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 25 жовтня 2017 року (а.с.48-49), суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.71 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, - за сукупністю вироків: до покарання, призначеного за даним вироком, необхідно частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком - вироком Лисичанського міського суду від 25 жовтня 2017 року.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , за даним вироком, слід обчислювати з 01 червня 2020 року.

При цьому, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 в строк відбування покарання, - термін попереднього ув`язнення останнього з 10 липня 2019 року (Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 10 липня 2019 року (а.с.87-88), на підставі Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду «Про дозвіл на затримання з метою приводу від 05 лютого 2019 року (а.с.86), у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , - до 31 травня 2020 року, включно: оскільки, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання, призначеного вироком суду, за правилами, встановленими ст.72 ч.5 КК України, і у разі визнання особи винуватою, рішення про залік досудового тримання під вартою зазначається у резолютивній частині вироку (ст.374 ч.4 п.2 КПК України).

Підстав щодо зміни або скасування запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою, застосованого, відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 11 липня 2019 року, у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 (а.с.114), - суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження - не ставилось.

Процесуальні витрати по справі - у сумі 572 гривні (а.с.76), пов`язані із залученням експертів під час проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/183-27е від 18 лютого 2019 року (а.с.77-82), - з метою встановлення заподіяної потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.3 КК України, - підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач - УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051 , код класифікації доходів бюджету - 24060300).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_2 - не заявлений, що не позбавляє останню права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речовий доказ по справі: мобільний телефон ТМ «Qukitel», модель «С3», ІМЕІ 1) НОМЕР_1 , 2) НОМЕР_2 , що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 (а.с.24,25), - підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_2 .

Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 - визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.3 КК України, та призначити йому покарання - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного за даним вироком покарання, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 25 жовтня 2017 року у виді 06 (шести) місяців позбавлення волі, і, призначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю вироків, - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 06 (шість) місяців.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з 01 червня 2020 року.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 в строк відбування покарання - термін попереднього ув`язнення з 10 липня 2019 року - до 31 травня 2020 року, включно.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , до набуття вироком законної сили, залишити попередній, - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач - УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - НОМЕР_3 , код класифікації доходів бюджету - 24060300) - 572 (п`ятсот сімдесят дві) гривні за проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/183-27е від 18 лютого 2019 року.

Речовий доказ по справі: мобільний телефон ТМ «Qukitel», модель «С3», ІМЕІ 1) НОМЕР_1 , 2) НОМЕР_2 , що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 , - повернути потерпілій ОСОБА_2 .

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: