Рішення № 89550870, 19.05.2020, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/204/20 Провадження № 2/304/205/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2020 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання - Гарайдич Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/204/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Перечинська міська рада Закарпатської області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та зняття з реєстрації, -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати її такою, що втратила право користування житловим приміщенням АДРЕСА_1 , та зняти з реєстрації за вищевказаною адресою. Свої позовні вимоги мотивує тим, що згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 12117327 від 11 жовтня 2006 року він є власником будинку АДРЕСА_1 . У такому, крім нього, зареєстрована також його колишня дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (шлюб між ними розірвано рішенням Перечинського районного суду від 05 грудня 2019 року), та дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, відповідач у вказаному будинку не проживає вже близько двох років, участі у в утриманні будинку жодним чином не приймає, по господарству не допомагає, за житлово-комунальні послуги не сплачує, чим спричиняє йому, як власнику майна, значні незручності. Крім цього, факт реєстрації ОСОБА_2 позбавляє його права користуватися та розпоряджатися будинком на свій розсуд, створює перешкоди у оформленні державних соціальних допомог, житлових субсидій, тощо, оскільки щороку він вимушений звертатися до органів місцевого самоврядування та сусідів для отримання додаткових документів. Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач не є членом його сім`ї, тому просить позов задовольнити.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести без її участі та визнала позовні вимоги.

У судове засідання представник Перечинської міської ради Закарпатської області як третьої особи не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, проти задоволення позову не заперечив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правом власності, згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Встановлено, що згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 12117327 від 11 жовтня 2006 року ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину належить будинок АДРЕСА_1 (а. с. 5).

Також встановлено, що у зазначеному будинку зареєстрована, однак з кінця 2018 року фактично не проживає відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією будинкової книги для прописки громадян, які проживають в будинку АДРЕСА_1 , та довідками Перечинської міської ради Закарпатської області (а. с. 11-14, 15, 16).

Крім цього встановлено, що рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 05 грудня 2019 року у справі № 304/1763/19 шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 14 листопада 2004 року у виконавчому комітеті Зарічівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області, актовий запис № 14 розірвано (а. с. 14-16).

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_2 набула право користування будинком АДРЕСА_1 як дружина позивача, однак після припинення шлюбних стосунків із ним, вона є колишнім членом його сім`ї.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 319 цього Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ч. 1 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 383 цього Кодексу власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Пунктом 39 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 7 лютого 2014 року роз`яснено, що члени сім`ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, частина перша статті 405 ЦК). Суди повинні мати на увазі, що таким законом не може бути ЖК УРСР, а застосуванню підлягають норми, передбачені главою 32 ЦК. З урахуванням зазначеного суди повинні виходити з того, що стосовно права членів сім`ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення статті 405 ЦК.

Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Враховуючи вищенаведене та те, що ОСОБА_2 як колишній член сім`ї позивача у будинку АДРЕСА_1 відсутня більше року, при цьому її реєстрація створює перешкоди ОСОБА_1 як власнику вказаного будинку у здійсненні права користування та розпорядження ним, тому суд приходить до висновку, що позов про визнання відповідача такою, що втратила право користування вищезазначеним будинком є обґрунтованим.

Що стосується вимог у частині зняття з реєстрації ОСОБА_2 в будинку позивача, то суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, як роз`яснено в постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року «Про усунення перешкод у користуванні власністю» у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов в частині зняття з реєстрації ОСОБА_2 в будинку позивача також підлягає до задоволення.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача, що відповідає положенням ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

На підставі наведеного та керуючись ст. 41, 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 316 ч. 1, 317 ч. 1, 319 ч. 1, 321 ч. 1, 383, 405 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 141, 258-259, 265, 263 ч. 4, п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Перечинська міська рада Закарпатської області (89200, Закарпатська область, м. Перечин, пл. Народна, № 16; код в ЄДРПОУ 04351274) про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та зняття з реєстрації - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , знявши її з реєстраційного обліку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 284, 354 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, зокрема щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: Ганько І. І.