Рішення № 89549173, 19.05.2020, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/266/20 Провадження № 2/304/214/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2020 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання - Гарайдич Р.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/266/20 за позовом ОСОБА_1 до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько та чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина, що складається з дворогосподарства АДРЕСА_1 . Так, разом із спадкодавцем на момент його смерті постійно проживала дружина останнього та вона, відтак як спадкоємці першої черги успадкували по 1/2 спадкового майна кожна. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_2 її мама ОСОБА_2 також померла. Оскільки вона фактом спільного проживання із спадкодавцями одноосібно прийняла спадщину, нотаріусом в оформленні такої їй було відмовлено за відсутності правовстановлюючого документа на будинок, тому просить визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом за ОСОБА_3 та на іншу 1/2 частину вказаного будинку - у порядку спадкування за ОСОБА_2 .

У підготовче судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, однак подала заяву, в якій просила розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, питання розподілу понесених нею судових витрат не вирішувати.

Представник Перечинської міської ради Закарпатської області як відповідача у підготовче судове засідання також не з`явився, подав заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі та не заперечив щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 та чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Зарічівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області 01 грудня 2004 року (а. с. 6-8, 10, 21).

Також встановлено, що згідно довідок виконкому Перечинської міської ради Закарпатської області ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був головою домогосподарства АДРЕСА_1 , де на момент смерті був зареєстрований та проживав разом з дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та донькою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 16, 18, 19).

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно інформаційних довідок зі Спадкового реєстру № 59900851 (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та № 59900839 (заповіти/спадкові договори) від 25 березня 2020 року та повідомлення Перечинської міської ради Закарпатської області № 619/07-02 від 24 березня 2020 року спадкова справа стосовно спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня; заповіт ним не складався (а. с. 33-35, 38).

Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не відмовилися від неї, наявність інших спадкоємців першої черги, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , не встановлено (а. с. 19, 34, 38), тому вони прийняли таку по 1/2 частині кожна.

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_2 мама позивача ОСОБА_2 померла, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим виконкомом Зарічівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області 22 листопада 2005 року (а. с. 7, 8, 9).

Згідно довідки виконавчого комітету Перечинської міської ради Закарпатської області № 179 від 26 лютого 2020 року ОСОБА_2 на момент смерті була зареєстрована у домогосподарстві АДРЕСА_1 , разом з нею постійно проживала її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 22). Відповідно до інформаційних довідок зі Спадкового реєстру №59900876 (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та №59900884 (заповіти/спадкові договори) від 25 березня 2020 року та повідомлення Перечинської міської ради Закарпатської області № 619/07-02 від 24 березня 2020 року спадкова справа стосовно спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилася; заповіт нею не складався (а. с. 36-37, 38).

Таким чином, ОСОБА_1 прийняла спадщину за мамою у виді належної останній 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 одноосібно, так як постійно проживала із нею на час відкриття спадщини, від прийняття такої не відмовилася, а наявність інших спадкоємців першої черги, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 успадкувала 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом за батьком ОСОБА_3 та іншу 1/2 частину вказаного спадкового майна - за мамою ОСОБА_2 .

Разом з цим, відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Перечинського районного нотаріального округу за вих. № 4/01-16 від 03 лютого 2020 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у оформленні спадщини, оскільки документ, що посвідчує право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , відсутній (а. с. 15). Так, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 198245885 від 30 січня 2020 року відомості про права власності, інші речові права, іпотеки та обтяження у вказаних реєстрах щодо житлового будинку АДРЕСА_1 відсутні (а. с. 20). З довідки Перечинської міської ради Закарпатської області № К-55/02-10 від 30 січня 2020 року вбачається, що на вказане домогосподарство у архіві БТІ інвентарна справа відсутня (а. с. 17).

Статтею 1297 ЦК встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Як роз`яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У відповідності до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Отже, враховуючи те, що у ОСОБА_1 існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, тому суд, використовуючи винятковий спосіб їх захисту - визнання права власності на спадкове майно, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Крім цього, у судовому засіданні встановлено, що згідно квитанції № 0632620103 від 26 лютого 2020 року позивачем ОСОБА_1 сплачено 1 275,59 грн. судового збору (а. с. 1).

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як вбачається з поданої позивачем заяви, остання, з врахуванням принципу диспозитивності, просить не вирішувати питання розподілу понесених нею судових витрат, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що оскільки таке її волевиявлення не суперечить вимогам закону та не порушує права відповідача, тому може бути задоволене судом.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

На підставі наведеного та керуючись ст. 41, 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 331, 1216-1218, 1261, 1268-1270, 1296, 1297 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-83, 200 ч. 3, 206 ч. 4, 258-259, 265, п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Перечинської міської ради Закарпатської області (89200, Закарпатська область, м. Перечин, пл. Народна, № 16; код в ЄДРПОУ 04351274) про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності в порядку спадкування за законом за спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності в порядку спадкування за законом за спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 284, 354 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, зокрема щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: Ганько І. І.