
311/1237/16-к
28.05.2020
Провадження №1-кп/311/91/2020
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2020 року м. Василівка
Колегія суддів Василівського районного суду Запорізької області у складі: головуючого судді Нікандрової С.О., суддів Сидоренко Ю.В., Задорожко Д.А., секретар судового засідання Дудка Н.В., за участю прокурора Петренко В.О., захисника - адвоката Котюкова С.П., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016080190000334 від 12 лютого 2016 року, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.1 ст.263 КК України, -
В С Т А Н О В И Л А:
30 вересня 2019 року з Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області за підсудністю, визначеною ухвалою Запорізького апеляційного суду від 16 вересня 2019 року за №11-п/807/639/19 надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016080190000334 від 12 лютого 2016 року, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.1 ст.263 КК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_1 та захисника Котюков С.П. заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1, 2, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
При розгляді питання про доцільність продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , колегія суддів приймає до уваги, що він обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, та згідно санкції даної статті карається позбавленням волі на строк від 7 до 12 років із конфіскацією майна, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення злочину проти власності, судимість на даний час не знята та не погашена, не одружений, не працює, іншою суспільно-корисною працею не займається. Колегія суддів враховує, що тривалий час судовий розгляд вказаного кримінального провадження не відбувався саме у зв`язку з неявкою ОСОБА_1 в судові засідання без поважних причин, відсутністю ОСОБА_1 за місцем проживання і переховування від суду, у зв`язку з чим судом надавалися дозволи на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, судом встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме ризики переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за скоєне правопорушення та вчинення іншого кримінального правопорушення.
На думку колегії суддів, зазначеним ризикам неможливо запобігти, застосувавши до обвинуваченого будь-який більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, та не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження.
Таким чином, на підставі ст.ст.177, 178, 194 КПК України, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину обвинуваченим ОСОБА_1 , тяжкість
покарання яке йому загрожує у разі визнання винним, віку, даних про його особу, соціальну характеристику, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а також те, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні застосування більш м`якого запобіжного заходу не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, колегія суддів вважає можливим продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 26 липня 2020 року включно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 315, 372 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 26 липня 2020 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області протягом семи дібз дня її оголошення.
Головуючий - суддя С.О.Нікандрова
Судді: Ю.В.Сидоренко
Д.А.Задорожко
Судове рішення № 89549463, Василівський районний суд Запорізької області було прийнято 28.05.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 311/1237/16-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: