Рішення № 8954604, 09.04.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2010 р. Справа № 2/34

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Круглової О.М.

При секретарі судового засідання: Григорійчук Я.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ПМП "Оріон" с.Пробійнівка, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78736

до відповідача ТзОВ "Компанія Газ-Ойл Карпати" вул. Бориславська, 29, м.Івано-Франківськ, 76010

про стягнення 399552,76 грн. заборгованості.

за участю представників:

від позивача: 1.Маротчак В.М. - керівник, Наказ №01 від 16.06.1997р.

2. Павликівська Г.М. - адвокат, доручення №18/2 від 24.03.2010р.

від відповідача не з"явилися.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№972 від 04.04.10 про стягнення з відповідача 399552,76 грн. боргу, в тому числі 291420,43 грн. заборгованості за поставлений товар, 34475,04 грн. пені за період прострочки з 01.09.09 по 01.03.10, 58637,53 грн. інфляційних за період з 01.09.08 по 31.01.10 та 15019,76 грн. - 3% річних за період з 01.04.08 по 01.03.10.

В засіданні суду позивач позовні вимоги підтримав. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконання умов Договору поставки №1 від 24.01.08 він передав відповідачу товар, за який останній повністю не розрахувався.

Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - ухвалами суду від 09.03.10 та від 25.03.10 (повідомлення про вручення містяться в матеріалах - а.с.2, 48) .

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, судом,

встановлено:

З матеріалів справи вбачається, що на виконання Договору поставки №1 від 24.01.08 позивачем за товаро-транспортними накладними протягом лютого-жовтня 2008 року (а.с.22-39, 49-50) поставлено, а відповідачем за прихідними накладними №ПН-0000113 від 19.02.08, №ПН-0000066 від 21.02.08, №ПН-0000176 від 29.02.08, №ПН-0000177 від 04.03.08, №ПН-001329 від 21.03.08, №ПН-001335 від 27.03.08, №ПН-001385 від 11.04.08, №ПН-001495 від 16.04.08, №ПН-001494 від 21.04.08, №ПН-001496 від 23.04.08, №ПН-001608 від 01.05.08, №ПН-001609 від 01.05.08, №ПН-001654 від 15.05.08, №ПН-001603 від 26.05.08, №ПН-001604 від 30.05.08, №ПН-001720 від 05.06.08, №ПН-001718 від 13.06.08, №ПН-001768 від 25.06.08, №ПН-001724 від 27.06.08, №ПН-001725 від 27.06.08, №ПН-001952 від 01.09.08, №ПН-002039 від 21.10.08 та №ПН-002038 від 23.10.08, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 30.11.08 (а.с.20), прийнято лісопродукцію на загальну суму 671420,43 грн., оплату за яку проведено в сумі 380000 грн., що також підтверджується як вказаним актом звірки так і довідкою банку №74 від 19.03.10 про суму проведених операцій (а.с.53) та виписками банку (а.с.54-67) .

Таким чином, залишок неоплаченої продукції становив станом на 30.11.08 - 291420,43 грн.

Відповідно до умов Договору сторони передбачили порядок оплати (п.п.3.1., 3.2 Договору) та суму поставки 600000 грн. (п.4.1 Договору).

Таким чином договірною являється поставка лісопродукції на суму 600000 грн., а поставка на суму 71420,42 грн. є позадоговірною.

Відповідно до п.3.2 Договору термін останнього платежу минув 31.03.08. Відповідачем не подано суду доказу про оплату суми основного боргу 291420,43 грн., підтвердженої актом звірки взаємних розрахунків від 30.11.08, тому вказана сума підлягає до стягнення на користь позивача.

Крім того, позивач направляв відповідачу претензію від 29.05.09 (а.с.51) про сплату заборгованості за отриману продукцію, однак відповідач залишив їх без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Щодо стягнення 34475,04 грн. пені за період прострочки з 01.09.09 по 01.03.10 слід зазначити наступне:

Відповідно до ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. При цьому, недодержання письмової форми, в силу ч.2 вказаної норми, тягне за собою нікчемність правочину. Пеня є видом неустойки та видом забезпечення виконання зобов’язання відповідно д о ст.ст.546,549 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Відповідальність у вигляді пені встановлюється сторонами у договорі, а також може бути визначена Законом.

Договором сторін не передбачена відповідальність відповідача у вигляді пені за порушення терміну оплати.

Вимоги щодо стягнення інфляційних та 3% річних підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Статтею 625 ЦК України встановлено, що в разі порушення терміну виконання грошового зобов"язання сторона повинна сплатити суму боргу з врахуванням інфляційних та 3% річних.

Із загальної суми основної заборгованості 291420,43 грн. поставка на суму 71420,43 грн. є позадоговірною і зобов"язання по оплаті вказаної суми виникло у відповідача перед позивачем згідно ст.530 ЦК України - в семиденний термін з дня пред"явлення вимоги про оплату, якою являється претензія від 29.05.09, тобто з 08.06.09 по 31.01.10 у позивача виникло право на нарахування інфляційних та з 08.06.09 по 01.03.10 - 3% річних від 71420,43 грн. (позадоговірної поставки), обгрунтований розмір яких становитиме відповідно 4570,9 грн. інфляційних та 1391,23 грн. 3% річних.

Обрунтований розмір інфляційних від договірної поставки на суму 220000 грн. за період з 01.09.08 по 31.01.10 становитиме 48010,71 грн., а 3% річних за період з 01.04.08 по 01.03.10 - 12625,92 грн.

Таким чином, до стягнення підлягають 52581,61 грн. інфляційних та 14187,39 грн. 3% річних. В решті стягненні інфляційних та 3% річних слід відмовити за безпідставністю вимог.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 291420,43 грн. основного боргу, 52581,61 грн. інфляційних та 14187,39 грн. 3% річних.

Судові витрати покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

позов приватного малого підприємства "Оріон" до ТзОВ "Компанія Газ-Ойл Карпати" про стягнення 399552,76 грн. заборгованості - задовольнити частково .

Стягнути з ТзОВ "Компанія Газ-Ойл Карпати", вул.Бориславська,29, м.Івано-Франківськ, 76010 (код 33162322) на користь приватного малого підприємства "Оріон" с.Пробійнівка, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78736 (код 25067324) –291420 (двісті дев"яносто одну тисячу чотириста двадцять) гривень 43 коп. основного боргу, 52581 (п"ятдесять дві тисячі п"ятсот вісімдесять одну) гривню 61 коп. - інфляційних, 14187 (чотирнадцять тисяч сто вісмдесять сім) гривень 39 коп., 584 (п"ятсот вісімдесять чотири ) гривні 64 коп. - 3% річних, 3581 (три тисячі п"ятсот вісімдесять одну) гривню 89 коп. витрат по сплаті державного мита та 211 (двісті одинадцять) гривень 57 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити за безпідставністю вимог.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                            Круглова О.М.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 13.04.10.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

___помічник судді Шунтов О.М. 13.04.10