Рішення № 89542664, 28.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2020 року м. Київ № 640/22091/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач та/або ОСОБА_1 ) з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва (далі - КДКА м. Києва) та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва (код ЄДРПОУ 40895265) від 10.12.2018 року №90;

- зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури міста Києва повідомити Раду адвокатів міста Києва про прийняте судом рішення для внесення відомостей в Єдиний реєстр адвокатів України про скасування судом рішення №90 від 10.12.2018 року дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва (код ЄДРПОУ 40895265);

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 22.11.2018 року №80 щодо порушення стосовно ОСОБА_1 дисциплінарної справи не є рішенням про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката в розумінні статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Окрім того, ОСОБА_1 вказує, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем за відсутності у нього належних повноважень, оскільки відповідач утворений розпорядженням Голови НААУ Ізотової Л.П . усупереч положенням абзацу 2 частини 7 розділу 10 (Перехідні положення) Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», паралельно діючій Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури міста Києва, не набув повноважень, делегованих державою частиною 1 статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та не уповноважений вирішувати питання про дисциплінарну відповідальність позивача.

Додатково позивач зазначив, що рішення Конференцій адвокатів регіону не вимагають визнання Радою адвокатів України. При цьому, адвокат Ізотова Л.П. або Рада адвокатів України, або жодна інша особа, не звертались до суду з вимогами про визнання Конференцій адвокатів міста Києва, які обрали адвоката ОСОБА_1 Головою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва протиправними, а такі рішення є чинними і на момент звернення до суду з даним позовом.

Також, ОСОБА_1 стверджує про відсутність в його діях складу дисциплінарного проступку та на порушення термінів розгляду дисциплінарної справи, які встановлені статтею 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пунктом 39 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, який може мати наслідок його дисциплінарну відповідальність, яке затверджено рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній стверджує про правомірність прийнятого ним рішення, оскільки в діях позивача наявні ознаки дисциплінарного проступку, а саме невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (пункт 6 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

На думку представника відповідача, стадії дисциплінарного провадження, визначені статтею 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката відбулись в порядку, який визначений статтями 37-39 вказаного Закону.

Також представник відповідача стверджує, що правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення про відмову у порушенні дисциплінарного провадження, за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення. Тобто, правову оцінку рішенню відповідача про порушення дисциплінарного провадження суд надає виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності для вирішення питання про порушення дисциплінарного провадження.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

22 листопада 2018 року Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва прийнято рішення №80, яким порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1355 від 22 червня 1999 року, видане Київською міською КДКА).

Вказане рішення обґрунтоване тим, що 23 квітня 2018 року до КДКА міста Києва надійшла заява Голови НААУ, РАУ ОСОБА_3 , щодо поведінки адвоката ОСОБА_1 , яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності. В даній заяві вказано, що 30 березня 2018 року Радою адвокатів України прийнято рішення №23 «Про розгляд листа за підписом адвоката Ізовітової Л . П ., як Голови КДКА міста Києва, та скерованої ним заяви ОСОБА_1 про допуск останнього до складення кваліфікаційного іспиту».

Також, даним рішенням встановлено, що 29 березня 2018 року на ім`я Голови НААУ, РАУ надійшов лист за підписом адвоката ОСОБА_1, як Голови КДКА міста Києва, від 27 березня 2018 року за №93, яким скеровано заяву ОСОБА_1 (з додатками) про допуск останнього до складення кваліфікаційного іспиту. Підписант, привласнивши повноваження Голови КДКА міста Києва, неправомірно використавши бланк КДКА міста Києва старого зразка, не знаючи або ігноруючи приписи спеціального законодавства України в частині повноважень організаційних форм адвокатського самоврядування, скерував на розгляд Голови НААУ, РАУ заяву громадянина ОСОБА_1 разом з додатками для вирішення питання про допуск останнього до складання кваліфікаційного іспиту, чим привласнив собі повноваження, визначені частиною 5 статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У рішенні містяться висновки стосовно того, що факт привласнення адвокатом ОСОБА_1 повноважень Голови КДКА міста Києва, а також неправомірного використання ним бланку КДКА міста Києва старого зразку, встановлений РАУ, свідчить про невиконання рішень Ради адвокатів України та неналежне виконання адвокатом своїх професійних прав та обов`язків.

В подальшому 10 грудня 2018 року рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва (код ЄДРПОУ 40895265) від 10.12.2018 року №90 вирішено притягнути адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю №1355 від 22 червня 1991 року, видане Київською міською КДКА) до дисциплінарної відповідальності і застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк три місяці (далі - спірне та/або оскаржуване рішення).

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

Загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката врегульовані статтею 33 Закону №5076-VI.

Так, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Частиною 1 статті 36 Закону №5076-VI визначено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій, зокрема, проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; порушення дисциплінарної справи.

Порядок перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката врегульований статтею 38 Закону №5076-VI.

Заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів. Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що 23 квітня 2018 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва надійшла заява Голови НААУ, РАУ ОСОБА_3 щодо поведінки адвоката ОСОБА_1 , яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, у якій заявниця просила: розглянути питання дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1355 від 22 червня 1999 року, видане Київською міською КДКА, який всупереч Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилам адвокатської етики, рішенням Ради адвокатів України, конференції адвокатів міста Києва, свідомо неправомірно привласнив посаду та повноваження Голови КДКА міста Києва, дезорієнтує адвокатів регіону та підриває авторитет органів адвокатського самоврядування і адвокатури України в цілому; за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 притягнути останнього до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення.

Відповідно до повідомлення від 08 серпня 2018 року члена дисциплінарної палати КДКА міста Києва позивача повідомлено про проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок, викладених у заяві ОСОБА_3 , та зазначено про необхідність надання письмових пояснень по суті заяви або листа про відмову у наданні пояснень на адресу дисциплінарної палати КДКА міста Києва.

03 вересня 2018 року адвокат ОСОБА_1 подав письмові пояснення щодо заяви Голови НААУ, РАУ ОСОБА_3 від 23 квітня 2018 року, в яких стверджував про відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи відносно нього.

За результатами перевірки обставин, викладених у заяві Голови НААУ, РАУ ОСОБА_3 щодо поведінки адвоката ОСОБА_1 , 21 листопада 2018 року членом дисциплінарної палати КДКА міста Києва складено довідку, відповідно до якої останній вважає наявними підстави щодо порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Частиною 1 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Аналіз наведених норм чинного законодавства та фактичних обставин справи свідчить, що при прийнятті рішення про порушення відносно позивача дисциплінарної справи відповідачем дотримано вимог статті 37-39 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI.

Більше того, зазначене рішення було предметом оскарження в рамках адміністративної справи №640/20565/18.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.05.2019 року у справі №640/20565/18 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення юридичної особи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва №80 від 22 листопада 2018 року про порушення відносно ОСОБА_1 дисциплінарної справи відмовлено.

Відомості щодо оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.05.2019 року у справі №640/20565/18 у суду відсутні.

Згідно із положеннями частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Приймаючи до уваги те, що правомірність рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва №80 від 22 листопада 2018 року про порушення відносно ОСОБА_1 дисциплінарної справи встановлено судовим рішенням, доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Оцінюючи ж доводи позивача в частині процедурних порушень розгляду дисциплінарної справи щодо нього в частині строків суд зверне увагу на наступне.

Так, ОСОБА_1 зазначає, що заява (скарга) Л. Ізовітової надійшла до КДКА м.Києва (Код ЄДРПОУ 40895265) 23 квітня 2018 року (вхідний № 1/299). Доручення голови дисциплінарної палати В . Рикова на проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката датоване 25 травня 2018 року (№141/д) і запропоновано провести перевірку протягом 30 робочих днів в строк до 29 липня 2018 року. Повідомлення члена дисциплінарної палати О. Дрюка на адресу позивача щодо надання пояснень на заяву (скаргу) Л.Ізовітової датоване 8 серпня 2018 року. Довідка про перевірку обставин, викладених в заяві (скарзі) Л.Ізовітової, складена адвокатом О.Дрюком датована 21 листопада 2018 року. Рішення дисциплінарної палати про порушення дисциплінарної справи проти позивача датоване 22 листопада 2018 року. Рішення дисциплінарної палати про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності датоване 10 грудня 2018 року. Таким чином, з моменту звернення зі скаргою ОСОБА_3 та доручення про перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката від 25 травня 2018 року і до рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності пройшло більше 6 (шести) місяців, що є порушенням чинного законодавства.

Відповідно до положень частини 1 статті 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Положення статті 38 Закону №5076-VI встановлюють порядок перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Суд наголошує, що стаття 38 Закону №5076-VI не обмежує у часовому проміжку члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури проводити перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Згідно зі статтею 40 Закону №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Між тим, частинами 1, 3 статті 41 Закону №5076-VI встановлено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Аналіз наведеного дає суду підстави стверджувати, що стадія розгляду дисциплінарної справи обмежується часовим проміжком та ставить 30 днів з дня її порушення, а також стадія прийняття рішення у дисциплінарній справі встановлює триденний строк для надіслання адвокату рішення прийнятого, за наслідком розгляду дисциплінарної справи.

Судом встановлено, що дисциплінарна справа порушена 22 листопада 2018 року, спірне рішення прийнято 10 грудня 2018 року, тобто відповідачем дотримано строки встановлені Законом щодо розгляду дисциплінарної справи.

Оскаржуване рішення скеровано позивачу 13 грудня 2018 року, що підтверджується матеріалами адміністративної справи.

За таких обставини, доводи ОСОБА_1 в частині порушення відповідачем термінів розгляду дисциплінарної справи є безпідставними та необґрунтованими, з огляду на що відхиляються судом при вирішенні спору по суті.

Щодо суті обставин, які стали підставою для притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності спірним рішенням, суд вважає за доцільне звернути увагу на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 Закону № 5076-VІ, з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 5076-VІ адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

У відповідності до частини 1 статті 11 Закону № 5076-VІ особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України такого змісту: "Я, (ім`я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов`язки, бути вірним присязі".

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, окрім іншого, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати рішення органів адвокатського самоврядування (пункти 1, 5 частини 1 статті 21 Закону У№ 5076-VІ).

Відповідно до частини 1 статті 57 Закону № 5076-VІ рішення Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.

Згідно положень преамбули Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваного рішення, адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури.

Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права. Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов`язків адвоката.

Правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

За приписами статті 2 Правил адвокатської етики, дія Правил поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально - публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов`язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії; всіх адвокатів України, адвокатів іноземних держав, що внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, а також адвокатів України, право на зайняття адвокатською діяльністю яких зупинено в передбаченому законом порядку; адвокатів - членів органів адвокатського самоврядування, помічників та стажистів адвокатів, інших осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) у частині, яка застосовна до їх діяльності; відносини, що виникли або існують після їх прийняття.

Відповідно до статті 12 Правил адвокатської етики, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності. Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування. При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.

Згідно зі статтею 65 Правил адвокатської етики, адвокат зобов`язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими до виконання адвокатськими бюро та адвокатськими об`єднаннями. Адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, зобов`язані неухильно виконувати свої повноваження згідно законодавства, приймати участь в роботі органів адвокатського самоврядування, до яких їх обрано, дотримуватись вимог закону та рішень З`їзду, актів РАУ, НААУ, не допускати дій чи бездіяльності, що завдають шкоди адвокатурі в цілому, або блокують роботу окремих органів адвокатського самоврядування.

При цьому, у відповідності до статті 66 Правил адвокатської етики, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також рішеннями З`їзду, актами Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 21 Закону №5076-VІ передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.

Порушення правил адвокатської етики, невиконання рішень органів адвокатського самоврядування є дисциплінарним проступком адвоката та, відповідно, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (частина 1, пункти 3, 6 частини 2 статті 34 Закону № 5076-VІ).

Відповідно до статті 35 Закону № 5076-VІ за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю (пункт 3 частини 1 статті 31 Закону № 5076-VІ).

Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики (пункт 3 частини 2 статті 31 Закону № 5076-VІ).

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування (зокрема, Ради суддів України), а також дотримуватися правил адвокатської етики у всіх сферах своєї діяльності, а не виключно у професійній (адвокатській діяльності), що спростовує доводи позивача про зворотне.

При цьому, адвокатська діяльність та адвокатське самоврядування безумовно не є тотожними видами діяльності. Водночас здійснювати їх можуть виключно особи, які мають статус адвокатів. Тобто, позивач як адвокат несе відповідальність не лише за свою професійну діяльність з надання правової допомоги, а й за свою діяльність у адвокатському самоврядуванні, у тому числі за невиконання ним рішень відповідних органів з питань адвокатського самоврядування. Мірою такої відповідальності адвоката є дисциплінарні стягнення, які чітко визначені Законом № 5076-VІ та одним із яких є зупинення права на заняття адвокатською діяльністю. Норми чинного законодавства не виокремлюють окремий вид та санкцію відповідальності за порушення, вчинені у сфері адвокатського самоврядування. Суб`єктом відповідальності як за порушення, вчинені під час здійснення адвокатської діяльності так і при участі у адвокатському самоврядування є адвокат. Тому, порушення адвокатом рішень відповідних органів у сфері адвокатського самоврядування, не може звільняти його від встановленої Законом дисциплінарної відповідальності.

Також, аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що невиконання адвокатом рішень органів адвокатського самоврядування, блокування роботи окремих органів адвокатського самоврядування може бути визнано відповідачем дисциплінарним проступком та свідчити про порушення правил адвокатської етики. У разі якщо таке порушення є систематичним, повторним (протягом року) або грубим, то до такого адвоката може бути застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року. При цьому, дисциплінарна відповідальність за невиконання рішень органів адвокатського самоврядування не обмежується невиконанням лише тих рішень, якими на адвоката покладено певні обов`язки, а стосується всіх рішень відповідних органів.

Між тим, судом встановлено, що Рішенням від 17 листопада 2016 року № 267 «Про розгляд інформації і звернень щодо відновлення адвокатського самоврядування в місті Києві і набуття статусу адвоката окремим особами» Рада адвокатів України визнала факт відновлення адвокатського самоврядування в місті Києві, про що свідчить формування Конференцією адвокатів міста Києва 10 вересня-08 жовтня 2016 року КДКА міста Києва (Голова - Орлов Ігор Федорович ), оновлення складу Ради адвокатів міста Києва (Голова - Рябенко Петро Константинович) і ревізійної комісії адвокатури міста Києва (Голова - Вилков Сергій Валентинович ), обрання нових представників адвокатів міста Києва до складу Ради адвокатів України ( Черезов Ігор Юрійович ) та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ( Кострюков Валерій Іванович ). П`ятирічна каденція вищезгаданих членів органів адвокатського самоврядування міста Києва розпочалась лише 08 жовтня 2016 року та закінчиться 08 жовтня 2021 року.

При цьому, законність рішень Ради адвокатів України щодо скликання конференції адвокатів м. Києва у 2016 році підтвердив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду своїм рішенням від 28 листопада 2018 року, залишивши без змін постанову Апеляційного суду м. Києва від 22 березня 2018 року №22-ц/796/1372/18 (№761/582/2017-ц), якою підтверджено, що Рада адвокатів України при прийнятті рішень №152 від 13 листопада 2015 року та № 155 від 11 червня 2016 року ("Про скликання позачергової конференції адвокатів міста Києва") діяла у межах повноважень, визначених законом та мала правові підстави для скликання за своєю ініціативою конференції адвокатів м. Києва. Верховний Суд також встановив, що законними є цілий перелік нормативно-правових актів, які є похідними від рішення РАУ №155 від 11 червня 2016 року щодо скликання конференції адвокатів м. Києва.

Більш того, суд зауважує, що Рішенням Ради адвокатів України від 23 вересня 2017 року № 211 "Питання невиконання рішень Ради адвокатів України пов`язаних із діяльністю органів адвокатського самоврядування міста Києва та гарантіями адвокатської діяльності" вирішено, зокрема, повідомити на офіційному веб-сайті НААУ та веб-сайті Ради адвокатів міста Києва, що проведені 20 вересня 2017 року у місті Києві збори адвокатів в конференц-залі UBI Fashion Centre, за адресою: вул. Дорогожицька, 8, проведені неуповноваженими на те особами у розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідно поза межами Закону та без обов`язкових рішень Ради адвокатів України, необхідних для скликання та проведення конференції адвокатів регіону.

Рішенням Ради адвокатів України від 15 листопада 2017 року № 227 "Щодо питань, які виникли у зв`язку з проведенням 07 жовтня 2017 року зібрання під назвою "Звітно-виборча конференція адвокатів міста Києва" (Т.1, арк. 102-103) вирішено, що зібрання адвокатів, що відбулося 07 жовтня 2017 року в UBI Fashion Centre, за адресою: вул. Дорогожицька, 8, яке поіменувало себе як "Звітно-виборча конференція адвокатів міста Києва" (далі також - зібрання), зокрема на якому позивача обрано Головою КДКА міста Києва, проведене всупереч вимогам статей 47, 55 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", без затвердженого порядку висування та обрання делегатів конференції регламенту, а також без встановлення квоти представництва, а тому не має статусу конференції адвокатів регіону, як органу адвокатського самоврядування, а рішення такого зібрання не мають юридичних наслідків.

Натомість, всупереч вказаних рішень Ради адвокатів України від 11 червня 2016 року № 153, від 17 листопада 2016 року № 267 та від 23 вересня 2017 року № 211, позивач підписавши листа від 27 березня 2018 року №93 в якості голови КДКА м. Києва на відповідному бланку та направив цього листа до Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Ізовітовій Л.П.

Таким чином суд погоджується з висновками відповідача, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, тобто з висновком відповідача про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку внаслідок порушення правил адвокатської етики та грубого невиконання рішень органів місцевого самоврядування, блокування роботи окремих органів адвокатського самоврядування, а тому спірне рішення відповідача є правомірним та скасуванню не підлягає.

Більше того, посилання позивача щодо оскарження рішень в судовому порядку, за невиконання яких позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, є необґрунтованими, оскільки позивач не був позбавлений права у встановленому законом порядку оскаржити рішення органів адвокатського самоврядування, якщо вважає, що такі порушують саме його права. Проте позивач, хоча і не погоджуючись із такими рішеннями, не вправі їх не виконувати, оскільки вони є чинними, діючими та обов`язковими для виконання.

Безпідставними також є твердження позивача про те, що згадані рішення органів адвокатського самоврядування не встановлювали йому будь-яких обов`язків та не забороняли йому вчиняти будь-які дії. Суд наголошує на тому, що дисциплінарна відповідальність за невиконання рішень органів адвокатського самоврядування не обмежується невиконанням лише тих рішень, якими на адвоката покладено певні обов`язки, а стосується всіх рішень відповідних органів.

Разом з цим, при вирішенні спору суд не бере до уваги посилання позивача на участь у Звітно-виборчій конференції адвокатів міста Києва 07 жовтня 2017 року, де його обрано головою КДКА міста Києва, оскільки Постановою Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року по справі №758/733/18 року встановлено, що рішенням №277 від 15.11.17 року «Щодо питань, які виникли у зв`язку з проведенням 07 жовтня 2017 року зібрання під назвою «Звітно-виборча конференція адвокатів міста Києва» було зроблено висновок, що зібрання адвокатів, що відбулось 07 жовтня 2017 року в «UBI Fashion Center» за адресою: вул. Дорогожицька, 8, яке поіменувало себе як «Звітно-виборча конференція адвокатів міста Києва», проведене всупереч вимогам статей 47, 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» без затвердженого порядку висування та обрання делегатів конференції і регламенту, також без встановлення квоти представництва, а тому не має статуту конференції адвокатів регіону, як органу адвокатського самоврядування, а рішення такого зібрання не мають юридичної сили.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відповідність оскаржуваного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, що, в свою чергу, зумовлює наявність підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого ним судового збору.

Керуючись статтями 2, 72, 73, 77, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, б. 3, 2 поверх, код ЄДРПОУ 40895265) відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева