Рішення № 89542463, 01.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2020 року м. Київ № 640/6070/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Лисун А.А., у відсутність інших учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Банк Форвард", про визнання протиправною та скасування постанови,

установив:

10.03.2020 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) засобами поштового зв`язку надіслав на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни ( Павелків (Вольф) Т.П. ) про:

- визнання протиправною та скасування постанови від 15.11.2019 про відкриття виконавчого провадження №60605324.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що відповідач повинна була повернути виконавчий документ стягувачу, з огляду на пред`явлення виконавчого документа не за місцем виконання або не за підвідомчістю, адже ОСОБА_1 не має зареєстрованого місця проживання та майна у місті Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2020 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та залучено до участі у справі третю особу. Постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки 13.11.2019 на її адресу надійшла заява Акціонерного товариства "Банк Форвард" (АТ "Банк Форвард") про примусове виконання рішення. У вказаній заяві третя особа просила відкрити виконавче провадження за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника на підставі виконавчого напису від 31.08.2019 №2267 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Банк Форвард" заборгованості у розмірі 65551,71 грн.

Враховуючи, що в боржника відкрито рахунок в АТ "Банк Форвард", відповідач зазначила, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", адже №60605324 відкрито за місцем знаходження майна боржника.

В судові засіданні учасники справи не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Отже суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

31.08.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О.І. вчинено виконавчий напис №2267, яким запропоновано стягнути з боржника, ОСОБА_1 , на користь АТ "Банк Форвард" заборгованість у розмірі 65551,74 грн.

13.11.2019 на адресу приватного виконавця Павелків T.JI. надійшла заява від АТ "Банк Форвард" про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумової О.І. від 31.08.2019 №2267.

15.11.2019 постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Т.П. відкрито виконавче провадження №60605324 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Частинами першою, другою статті 5 Закону №1404-VІІІ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, визначених частиною другою статті 5 Закону №1404-VІІІ.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1404-VІІІ приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 №1403-VIII (далі - Закон №1403-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону №1403-VIII примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 23 Закону №1403-VІІІ у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Частинами першою, другою статті 25 Закону №1403-VІІІ визначено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя; приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Пунктом 1 розділом ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 (Інструкція №512/5) визначено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції №512/5 виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону №1404-VІІІ, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

Пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VІІІ передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема, приватним виконавцем, без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Інструкції №512/5 у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції №512/5 місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону№1404-VІІІ.

Таким чином, відповідно до вище наведених положень приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника.

Так, у відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що правомірно винесла оскаржувану постанову, оскільки в місті Києві знаходиться майно позивача - рахунок, відкритий в АТ "Банк Форвард".

Водночас суд вважає такі доводи відповідача необґрунтованими, адже за змістом норм частини першої статті 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Тобто Закон №1404-VIII вирізняє майно боржника, на майно як таке, що підлягає державній реєстрації з метою встановлення його місцезнаходження та примусової реалізації, інше майно, а також кошти не залежно від того зберігаються вони на рахунках у банківській установі чи отриманні у вигляді заробітної плати, пенсії, стипендії і в інший спосіб або зберігаються у власності боржника.

Таким чином, в розумінні Закону №1404-VIII майном є, зокрема, грошові кошти, розміщені на банківському рахунку боржника.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності грошових коштів на рахунку ОСОБА_1 , відкритому в АТ "Банк Форвард", або наявності у позивача в місті Києві будь-якого іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення у виконавчому провадженні.

Судом не приймаються до уваги також посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №905/3542/15, оскільки у вказаній постанові рішення ухвалене за інших фактичних обставин.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявності будь-якого майна у позивача, розташованого у місті Києві.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

У виконавчому написі нотаріуса від 31.08.2019 за №2267, який підлягав примусовому виконанню, зазначено місце проживання боржника: АДРЕСА_2 .

З урахуванням наведених вище обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено застосування правила територіальної діяльності приватних виконавців при прийняті виконавчого документа до виконання, оскільки місце проживання позивача (боржника) не належить до його виконавчого округу і у ОСОБА_1 у місті Києві відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявної у справі квитанції позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 255, 287 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Банк Форвард", про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни від 15.11.2019 про відкриття виконавчого провадження №60605324.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 287, 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» цього ж Кодексу.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Відповідач - Вольф Тетяна Леонідівна (місцезнаходження особи: АДРЕСА_4 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Банк Форвард" (місцезнаходження юридичної особи: вулиця Саксаганського, будинок 105, місто Київ, 01032; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України: 34186061).

Повний текст рішення складено й проголошено в судовому засіданні 01.06.2020.

Суддя О.М. Чудак