Рішення № 89542337, 25.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року м. Київ № 826/10255/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Маркет Люкс» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Голівець Дмитра Петровича про визнання протиправними та скасування рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт Маркет Люкс» (далі - позивач, ТОВ «Комфорт Маркет Люкс») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідачів про визнання протиправними дії щодо проведення позапланової перевірки та скасування:

- припису про усунення товариством порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.07.2017 року;

- постанову №83/17/10/26-11/0308/02/3 від 03.08.2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- постанову №84/17/10/26-12/0308/02/3 від 03.08.2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Також просить стягнути судові витрати у розмірі 48 688,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що жодних протиправних дій у сфері містобудівної діяльності товариство не вчиняло, оскільки товариством не було порушено приписів діючого законодавства під час перепланування приміщень ТРЦ «Проспект». Зазначає, що дії відповідачів про притягнення позивача до відповідальності є протиправними та такими, що грубо порушують його права.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2017 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.09.2017 року. Запропоновано відповідачам надати письмові заперечення на позов.

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням сторін та надання додаткових доказів, пояснень, клопотання про виклик свідків.

01 лютого 2018 року представник відповідача заперечував проти позову та зазначав, що здійснена перевірка дотримання вимог чинного законодавства на об`єкті товариства є правомірною та такою, що була проведена посадовою особою Департаменту з дотриманням вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, а винесені рішення на законних підставах. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

06 березня 2018 року протокольною ухвалою вирішено здійснювати розгляд справи у письмовому проваджені.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за зверненням ГО «Наша влада» ДАБІ винесла наказ про проведення позапланової перевірки №208 від 06.07.2017 року; 07.07.2017 року направлено Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Голівець Д.П. для здійснення позапланової перевірки на об`єкті ТРЦ «Проспект» на вул. Гната Хоткевича, 1-В, у Деснянському районі м. Києва.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт складено Акт №б/н та зафіксовано порушення ч.1 ст.34, ч.1 ст.37, ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: на час перевірки будівля ТРЦ «Проспект» на вул. Гната Хоткевича, 1В у Деснянському районі м. Києва, експлуатувалась без прийняття її в експлуатацію у встановленому законодавством порядку після виконання будівельних робіт із реконструкції. Також ТОВ «Комфорт Маркет Люкс» видано припис з вимогою заборонити експлуатацію будівлі ТРЦ «Проспект» на вул. Гната Хоткевича, 1В від 20.07.2017 року.

Департаментом керівництву ТОВ «Комфорт Маркет Люкс» надіслано акт перевірки, припис від 20.07.2017 року про заборону експлуатації даної будівлі, а також протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.07.2017 року.

В подальшому Головним інспектором Департаменту було винесено постанови від 03.08.2017 року №83/17/10/26-11/0308/02/3 та №84/17/10/26-12/0308/02/3 про накладення штрафів на ТОВ «Комфорт Маркет Люкс» за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на загальну суму 3 031 200,00 грн., а саме:

- постанову №83/17/10/26-11/0308/02/3 товариство визнано винним у порушенні вимог ч.1 ст.34, ч.1 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.3 п.3 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 1 515 600,00 грн.;

- постанову №84/17/10/26-12/0308/02/3 товариство визнано винним у порушенні вимог ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 п.4 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 1 515 600,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із спірними рішеннями та діями відповідача, звернувся до суду з вищевказаним позовом.

При цьому посилається на порушення відповідачем як процедури проведення перевірки так і при винесення оскаржуваних рішень.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (ч. 2 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Відповідно до пп.1-3 ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).

Відповідно до п. 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Згідно з п. 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку №553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п. 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно з п. 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Згідно абз "а", абз. "б" п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Отже, законодавством наділено посадових осіб ДАБІ повноваженнями видавати за результатами перевірки приписи як про усунення порушень, так і про зупинення підготовчих і будівельних робіт.

За правилами п. 18 Порядку №553 керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п. 21 Порядку №553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

При цьому, положеннями абз. 3-4 п. 3 Порядку накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (далі - Порядок № 244) визначено, що у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням або через електронний кабінет.

Належним підтвердженням факту надіслання документів рекомендованим листом з повідомленням є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

Зі змісту наявних в матеріалах справи протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності вбачається, що їх другі примірники були направлені поштою 20.07.2017 року у зв`язку з їх відмовою від отримання Ренькас С.В. , директором товариства, безпосередньо під час їх складення.

Відповідно до п. 16 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

При цьому, згідно п. 17 Порядку №244 справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

З наведеного випливає, що належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є суб`єкт містобудування, якому така інформація надійшла не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.07.2017 року, в яких зафіксовано, що розгляд справ відбудеться о 10 год. 00 хв. 03.08.2017 року в приміщенні Департаменту ДАБІ у м. Києві, отримані позивачем 24.07.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.38 т.2).

Приписи п. 18 Порядку №244 визначають, що справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

При цьому, положеннями п.п.3 п. 20 Порядку №244 закріплено, що посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

Таким чином, вище зазначене спростовує ствердження позивача в цій частині щодо не належного та не своєчасного повідомлення ТОВ Комфорт Маркет Люкс» про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування.

Отже, наведене свідчить про дотримання Департаментом ДАБІ у м. Києві Порядку №244 під час прийняття відповідачем оскаржуваних постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Крім того, суд зауважує, що законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

З матеріалів справи вбачається, що позапланова перевірка відповідачем 2 здійснювалася без присутності керівника позивача або уповноваженої особи товариства, та без належного вручення направлення для проведення позапланової перевірки, що є порушенням Порядку №553.

У той же час, вирішуючи питання, чи правомірно притягнуто позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 №208/94-ВР передбачено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

При цьому, відповідно до ст. 1 Закону України "Про основи містобудування" від 16.11.1992 2780-ХІІ містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Статтею 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єктів містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, суб`єктів містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів, суб`єктів містобудування, які виконують будівельні роботи, суб`єктів містобудування, які виготовляють будівельні матеріали тощо.

Аналізуючи вищевикладене, слід дійти висновку про те, що відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності несуть лише ті суб`єкти містобудування, які вчинили протиправні діяння. Водночас факт правопорушення повинен бути належним чином зафіксований та доведений.

Пунктами 19, 21 Порядку №244 передбачено, що доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, Акт перевірки від 20.07.2017 року, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.07.2017 року та протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.07.2017 року, в ході перевірки позивача контролюючим органом зроблено висновок про те, що на час перевірки будівля за адресою Гната Хоткевича, 1В у м. Києві (ТРЦ «Проспект») експлуатувалась ТОВ «Комфорт Маркет Люкс» без прийняття її в експлуатацію у встановленому законом порядку після виконання будівельних робіт із реконструкції. При цьому жодних обґрунтувань не надав та не довів, на підставі яких документів відповідач 2 дійшов висновку про порушення позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Водночас, під час розгляду справи судом встановлено, що роботи із перепланування приміщень, улаштування чи закриття дверних прорізів у ТРЦ «Проспект» не є ані новим будівництвом, ані реконструкцією, адже за результатами таких робіт не було змінено геометричних розмірів, функціонального призначення та основних техніко-економічних показників ТРЦ «Пропект». Зазначене підтверджується експертним звітом №00-2276-11/ЦБ щодо розгляду проектної документації проекту «Будівництва торговельно-розважального комплексу на перетині вул. Червоногвардійської у Деснянському районі м. Києва (ІІ черга будівництва)» з додатком до звіту №00-2276-11-ЦБ, розділом «Архітектурні рішення» проектної документації (стадії П) проекту «Будівництва ТРК на перетині вул. Червоногвардійської у Деснянському районі м. Києва (ІІ черга будівництва)» (а.с.39-50).

Будь-яких доказів того, що роботи із перепланування приміщень є саме реконструкцією із зміною геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників, матеріали справи не містять. Тим більше, що сама реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огорджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частини (за мови їх автономності).

При цьому Департамент, у свою чергу, зворотнього не довів, як не довів того, що саме, на його думку, вчиненні позивачем роботи, суперечать зазначеному в акті перевірки законодавству. Посилання на фотографії, які не містять ані дати виконання, ані інформації щодо об`єктів, не приймаються судом до уваги в якості доказів, як не приймається копії поверхових планів та експлікацій з матеріалів інвентаризаційної справи за адресою вул. Гната Хоткевича, 1В. що виконані станом на 07.04.2014 року, оскільки така інформація може бути недостовірною та не актуальною.

Таким чином, беручи до уваги зібрані та досліджені під час розгляду справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що постанови Департаменту про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.08.2017 року №83/17/10/26-11/0308/02/3, №84/17/10/26-12/0308/02/3 та припис про усунення порушення вимог законодавства від 20.07.2017 року винесені з порушеннями норм чинного законодавства України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду достатніх та беззаперечних доказів, які підтверджують правомірність прийнятих Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві оскаржуваних постанов про накладення штрафу від 03.08.2017 року та припису про усунення порушення вимог законодавства від 20.07.2017 року в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для їх прийняття.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 48 668,00 грн.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати дії Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо проведення позапланової перевірки дотримання суб`єктом містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: «Торгівельно-розважальний центр «Проспект» на вул. Гната Хоткеича, 1В (перетин вулиці Гната Хоткевича та вул. Червоноткацької) у Деснянському районі м. Києва» - протиправними.

Визнати протиправними та скасувати припис про усунення ТОВ «Комфорт Маркет Люкс» порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.07.2017 року.

Визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.08.2017 року №83/17/10/26-11/0308/02/3, №84/17/10/26-12/0308/02/3.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Маркет Люкс» (код ЄДРПОУ 34795907) сплачений судовий збір у розмірі 48 668,00 грн. (сорок вісім тисяч шістсот шістдесят вісім гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві (код ЄДРПОУ 37471912).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.295-297 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Смолій