Рішення № 89542206, 01.06.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року справа № 823/865/16

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дашуківські бентоніти" звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Звенигородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 27 січня 2016 року форми "Р" № 0000162200, № 0000182200, № 0000172200; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Звенигородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 27 січня 2016 року форми "Р" № 0000152200 в частині донарахування Публічному акціонерному товариству "Дашуківські бентоніти" грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 868259 грн. та за штрафними санкціями у сумі 217065 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року апеляційну скаргу задоволено частково, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року скасовано в частині: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Звенигородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 27.01.2016 форми "Р" № 0000182200, № 0000172200; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Звенигородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 27.01.2016 форми "Р" № 0000152200 в частині донарахування Публічному акціонерному товариству "Дашуківські бентоніти" грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 868259 грн. та за штрафними санкціями у сумі 217065 грн. та прийнято в частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 20.12.2019 касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти" та Звенигородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області задоволено частково: постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року у справі № 823/865/16 в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 січня 2016 року №0000182200, №0000172200, №0000152200 скасовано; постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі № 823/865/16 в частині скасування постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року та прийняття в цій частині нової постанови, якою у задоволенні позову відмовлено - скасовано; справу №823/865/16 направлено у цій частині на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

У вказаній постанові від 20.12.2019 Верховним Судом зазначено, що судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено, чи заперечують особи, які підписували первинні документи, факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Українська нафто-газова компанія», чи підтверджують вказані особи свої підписи на документах. Крім того, судами попередніх інстанцій не встановлено, чи були наявні на час перевірки у податкового органу відомості щодо притягнення директора ТОВ «Українська нафто-газова компанія» до кримінальної відповідальності. Також зазначено, що під час перевірки податковим органом встановлено, що до складу доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування за 2013 та 2014 рік, товариство не включало отриманий дохід від зменшення суми фінансової допомоги, однак судами попередніх інстанцій не досліджено висновки акта перевірки в цій частині на підставі належних та допустимих доказів в цій частині. За таких обставин, касаційний суд, розглядаючи касаційну скаргу сторін в межах їх доводів, вважав висновки суду першої та апеляційної інстанцій в частині оцінки податкових повідомлень-рішень №0000182200, №0000172200, №0000152200 передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 прийнято до свого провадження адміністративну справу №823/865/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

У судовому засіданні 26.05.2020 суд усною ухвалою, яка занесена секретарем судового засідання до протоколу, вирішив здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 27 січня 2016 року №0000182200, №0000172200, №0000152200, є протиправними через необґрунтованість висновків відповідача про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Українська нафто-газова компанія» посилається на ухвалу Червонозаводського районного суду міста Харкова від 7 вересня 2016 року у справі № 646/8865/16-к, якою засновника ТОВ «Українська нафто-газова компанія», ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною першою статті 205 КК України, у зв`язку з тим, що на час перевірки у податкового органу були відсутні відомості щодо притягнення директора ТОВ «Українська нафто-газова компанія» до кримінальної відповідальності. Крім того, АТ «Укртрансгаз» (в особі філії «УМН «Черкаситрансгаз») підтверджено дійсність та реальність постачання (транспортування) у період з липня 2012 року по квітень 2013 року природного газу магістральними трубопроводами для потреб ПАТ «Дашуківські бентоніти». Таким чином, висновок контролюючого органу про те, що ТОВ «Українська нафто-газова компанія» у липні-грудні 2012 року не імпортувало природний газ, не має жодного відношення до спірних правовідносин, оскільки для позивача постачався природній газ, який придбаний у мережі ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України». Також зазначено, що контролюючим органом не надано до суду доказів того, що до складу доходів, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування за 2013 та 2014 рік, позивачем не включено отриманий дохід від зменшення суми фінансової допомоги.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив, в якому зазначив, що під час перевірки позивача встановлено не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Українська нафто-газова компанія», посилається на ухвалу Червонозаводського районного суду міста Харкова від 7 вересня 2016 року у справі №646/8865/16-к, якою засновника ТОВ «Українська нафто-газова компанія» ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною першою статті 205 КК України. Крім того, згідно відомостей АРМ «Митниця» встановлено, що ТОВ «Українська нафто-газова компанія» у липні-грудні 2012 року не імпортувало природний газ. Також зазначено, що контролюючим органом під час перевірки встановлено, що до складу доходів, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування за 2013 та 2014 рік, позивачем не включено отриманий дохід від зменшення суми фінансової допомоги по залишку неповернутої поворотної фінансової допомоги ТОВ «Торгова компанія «Дашуківські бентоніти» у сумі 29493373 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із матеріалів справи судом встановлено, що публічне акціонерне товариство «Дашуківські бентоніти» зареєстроване як юридична особа 18.12.1995, ідентифікаційний код 00223941.

Посадовими особами Звенигородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, результати якої оформлені актом від 17.12.2015 №73/23-12-22-016/002223941.

Висновками вищезазначеного акту перевірки встановлено порушення позивачем:

- п. 138.2, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1959556 грн., у тому числі за III 202 року в сумі 510761 грн за 2012 рік у сумі 1134711 грн., за 2013 рік в сумі 824845 грн.;

- пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за 2014 рік на суму 408282 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 1953184 грн., у тому числі за червень 2012 року у сумі 128851 грн., за серпень 2012 року у сумі 193432 грн., за вересень 2012 року у сумі 164156 грн., за жовтень 2012 року у сумі 114534 грн., за листопад 2012 року у сумі 25943 грн., за грудень 2012 року у сумі 203761 грн., за січень 2013 року у сумі 241659 грн., за лютий 2013 року у сумі 124091 грн., за березень 2013 року у сумі 291936 грн., за квітень 2013 року у сумі 210573 грн., за листопад 2013 року в сумі 4248 грн.;

- п. 168.1.5 ст. 168 Податкового кодексу України, в частині порушення строків перерахування податку на доходи фізичних осіб у 2014 році відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України;

- абз. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено, що за І квартал 2014 року не подану форму 1-ДФ;

- пп. 263.5.1 п. 263.5, пп. 263.6.1 п. 263.6 ст. 263 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин всього у сумі 4478030 грн. 68 коп., у тому числі за І квартал 2013 року на суму 951624 грн 30 коп., за ІІ квартал 2013 року на суму 652393 грн. 05 коп., за ІІІ квартал 2013 року у сумі 982814 грн. 75 коп. за ІV квартал 2013 року у сумі 1109305 грн. 50 коп., за І квартал 2014 року на суму 133922 грн. 09 коп., за ІІІ квартал 2014 року на суму 380090 грн. 44 коп., за ІV квартал 2014 року у сумі 267880 грн. 55 коп.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.01.2016 форми «Р»:

- №0000152200 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1090634 грн., в тому числі 872504 грн. основного платежу та 218127 грн. штрафних санкцій;

- №0000162200 про збільшення грошового зобов`язання з плати за користування надрами на загальну суму 5597538 грн. 35 коп., в тому числі 4478030 грн. 68 коп. основного платежу та 1119507 грн. 67 коп. штрафних санкцій;

- №0000172200 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 2449445 грн., в тому числі 1959556 грн. основного платежу та 489889 грн. штрафних санкцій;

- №0000182200 про завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 408282 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам в частині правомірності прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 27.01.2016 №0000182200, №0000172200, №0000152200, суд зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі ст. 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

У пункті 200.3 статті 200 ПК України зазначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як встановлено судом із матеріалів справи, між публічним акціонерним товариством «Дашуківські бентоніти» та товариством з обмеженою відповідальністю «Українська нафто-газова компанія» укладено договір на постачання природного газу від 28.05.2012 №П-12-011/К-ДБ-П-0528/1, у п. 1.1 якого визначено, що постачальник зобов`язується передати у власність покупцю природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість прийнятого обсягу газу на умовах, передбачених цим договором.

На підтвердження реальності та товарності фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Українська нафто-газова компанія» позивачем до матеріалів справи надано:

- податкові накладні від 15.01.2013 №20 на суму 429502 грн., від 23.01.2013 №86 на суму 472425 грн., від 31.01.2013 №115 на суму 548000 грн. 46 коп., від 28.02.2013 №102 на суму 744546 грн. 17 коп., від 25.02.2013 №34 на суму 200000 грн., від 27.02.2013 №35 на суму 150000 грн., від 31.03.2013 №131 на суму 1401614 грн. 05 коп., від 30.04.2013 №121 на суму 1263434 грн. 80 коп.;

- акти передачі-приймання природного газу: від 31.01.2013, від 28.02.2013, від 31.03.2013, від 30.04.2013;

- платіжні доручення на оплату природного газу: від 08.06.2012 №2170 на суму 343601 грн. 60 коп., від 19.06.2012 №2241 на суму 214751 грн., від 25.06.2012 №2285 на суму 214751 грн., від 04.07.2012 №2094 на суму 159718 грн. 04 коп., від 10.07.2013 №2090 на суму 300651 грн. 12 коп., від 23.07.2013 №2142 на суму 386551 грн. 44 коп., від 27.08.2012 №2168 на суму 300000 грн., від 05.09.2012 №2217 на суму 13673 грн. 61 коп., від 12.09.2012 №2111 на суму 343601 грн. 28 коп., від 21.09.2012 №2148 на суму 386551 грн. 44 коп., від 03.10.2012 №2175 на суму 254784 грн. 65 коп., від 18.10.2012 №2113 на суму 343601 грн. 28 коп., від 24.10.2012 № 2143 на суму 434601 грн. 28 коп., від 05.11.2012 №2202 на суму 438718 грн. 70 коп., від 12.11.2012 №2293 на суму 343601 грн. 60 коп., від 21.11.2012 №2362 на суму 343601 грн. 60 коп., від 05.12.2012 №2446 на суму 529738 грн. 04 коп., від 11.12.2012 №2502 на суму 408026 грн. 90 коп., від 20.12.2012 №2596 на суму 400000 грн.

Розглядаючи вказану справу №823/865/16, Верховний Суд у своїй постанові від 20.12.2019 вказав, що судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено, чи заперечують особи, які підписували первинні документи, факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Українська нафто-газова компанія», чи підтверджують вказані особи свої підписи на документах. Крім того, судами не встановлено, чи була наявна на час перевірки у податкового органу відомості щодо притягнення директора ТОВ «Українська нафто-газова компанія» до кримінальної відповідальності.

Так, суд зазначає, що договір на постачання природного газу від 28.05.2012 №П-12-011/К-ДБ-П-0528/1, додаткову угоду від 29.12.2012 акти передачі-приймання природного газу від імені ТОВ «Українська нафто-газова компанія» підписані не ОСОБА_1 , а заступником директора з комерційних питань - Захаровим Олегом Олександровичем.

Крім того, судом встановлено, що відповідач в обґрунтування своїх доводів щодо не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Українська нафто-газова компанія» посилається ухвалу Червонозаводського районного суду міста Харкова від 07.09.2016 у справі №646/8865/16-к, якою засновника ТОВ «Українська нафто-газова компанія» ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною першою статті 205 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності.

Згідно зі статтею 17 Кримінального процесуального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для ототожнення вказаної ухвали Червонозаводського районного суду міста Харкова від 07.09.2016 у справі №646/8865/16-к з обвинувальним вироком суду та вважає її належним доказом фіктивності створення та діяльності ТОВ «Українська нафто-газова компанія» у цій адміністративній справі.

Крім того, як зазначено у вказаній ухвалі Червонозаводського районного суду міста Харкова від 07.09.2016 у справі № 646/8865/16-к, не встановлено обставин, щодо незаконності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток підприємствами контрагентами ТОВ «Українська нафто-газова компанія», що як наслідок призвело до ухилення ними від сплати податків, у зв`язку з чим, Червонозаводським районним судом міста Харкова відмовлено у задоволенні клопотання прокурора в частині встановлення незаконності формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств контрагентами ТОВ «Українська нафто-газова компанія», що призвело до ухилення ними від сплати податків та можливості в подальшому здійснювати прикриття незаконної діяльності живому сектору економіки.

Крім того, згідно з частиною другою статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Таким чином, законодавство України покладає відповідальність на особу, яка вчинила порушення певних норм податкового законодавства, і не містить норм, які можуть бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб`єкта господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Червонозаводського районного суду міста Харкова від 07.09.2016 у справі №646/8865/16-к, на яку посилається відповідач, не містить встановлених судом фактичних обставин справи та обґрунтованості доведення вини, оскільки цим рішенням лише вирішувалось питання про застосування строків давності. Більше того, ухвала не є достатнім доказом підтвердження незаконної діяльності ТОВ «Українська нафто-газова компанія» саме із ПАТ «Дашуківські бентоніти».

Суд звертає увагу, що посадовими особами Звенигородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, результати якої оформлені актом від 17.12.2015 №73/23-12-22-016/002223941, однак ухвала Червонозаводського районного суду міста Харкова у справі №646/8865/16-к, якою засновника ТОВ «Українська нафто-газова компанія» ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною першою статті 205 КК України, прийнята Червонозаводським районним судом міста Харкова 07.09.2016, тому станом на час здійснення перевірки у податкового органу були відсутні будь-які відомості щодо притягнення або звільнення від кримінальної відповідальності директора ТОВ «Українська нафто-газова компанія».

Також реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Українська нафто-газова компанія» підтверджується листом АТ «Укртрансгаз» від 30.01.2020 №1001вих-20-526, у якому зазначено, що за даними бухгалтерського обліку філії «Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» упродовж липня 2012 року - квітня 2013 року вказаною філією дійсно надавались послуги на транспортування природного газу магістральними трубопроводами для потреб ПАТ «Дашуківські бентоніти» згідно договору про транспортування природного газу магістральними трубами від 01.12.2011 №12-10122/12, а саме: липень 2012 року - 223,340 тис.м.куб. на суму 53199 грн. 59 коп. (з ПДВ); серпень 2012 року - 226,879 тис.м.куб. на суму 54042 грн. 58 коп. (з ПДВ); вересень 2012 року - 229,321 тис.м.куб. на суму 54624 грн. 26 коп. (з ПДВ); жовтень 2012 року - 262,146 тис.м.куб. на суму 62443 грн. 18 коп. (з ПДВ); листопад 2012 року - 283,338 тис.м.куб. на суму 67491 грн. 11 коп. (з ПДВ); грудень 2012 року - 284,648 тис.м.куб. на суму 67803 грн. 16 коп. (з ПДВ); січень 2013 року - 337,590 тис.м.куб. на суму 80413 грн. 94 коп. (з ПДВ); лютий 2013 року - 254,841 тис.м.куб. на суму 60703 грн. 13 коп. (з ПДВ); березень 2013 року - 326,335 тис.м.куб. на суму 77733 грн. (з ПДВ); квітень 2013 року - 294,163 тис.м.куб. на суму 70069 грн. 63 коп. (з ПДВ). Також зазначено, що надати копії підтверджуючих документів АТ «Укртрансгаз» не має можливості, через їх вилучення на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси Чепурного В.П., що підтверджується копією протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 06.06.2016.

Крім того, згідно п. 3.2 договору на постачання природного газу від 28.05.2012 №П-12-011/К-ДБ-П-0528/1, укладеного між публічним акціонерним товариством «Дашуківські бентоніти» та товариством з обмеженою відповідальністю «Українська нафто-газова компанія» судом встановлено, що Постачальник (ТОВ «Українська нафто-газова компанія») передає Покупцю (ПАТ «Дашуківські бентоніти») придбаний для позивача газ у мережі ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України».

Таким чином, помилковим є посилання контролюючого органу на те, що згідно відомостей АРМ «Митниця» у липні-грудні 2012 року ТОВ «Українська нафто-газова компанія» не імпортувало природний газ, оскільки такий газ постачався позивачу його контрагентом саме із мережі ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України».

На підставі вищевикладених обставин, суд дійшов висновку визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.01.2016 №0000152200, №0000172200.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.01.2016 №0000182200, суд зазначає наступне.

Із акту перевірки від 17.12.2015 №73/23-12-22-016/00223941 судом встановлено, що з 01.07.2013 позивачем обліковувалась на рахунку 505 «Інші довгострокові позики в національній валюті» отримана поворотна фінансова допомога по договору від 21.04.2008 №Ф-ТК-02-421/1, укладеному між позивачем та ТОВ «Торгова компанія «Дашуківські бентоніти. Згідно листа ПАТ «Дашуківські бентоніти» від 20.11.2015 №647, у зв`язку з переходом позивача на міжнародні стандарти фінансової звітності, товариство враховує в балансі залишки поворотної фінансової допомоги за справедливою вартістю. На дату погашення зобов`язання, сума в балансі буде відповідати сумі зобов`язання по вищевказаному договору від 21.04.2008 №Ф-ТК-02-421/1.

Таким чином, контролюючий орган за наслідками перевірки дійшов висновку про наявність у позивача залишку неповернутої фінансової допомоги по договору від 21.04.2008 №Ф-ТК-02-421/1, яка станом на 31.12.2014 становить 408282 грн., тобто позивачем не включено при обчисленні об`єкта оподаткування отриманий дохід від зменшення такої суми фінансової допомоги.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПК України (у редакції до 01.01.2015) доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включають суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу. У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов`язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.

Судом встановлено, що ПАТ «Дашуківські бентоніти» включено суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилася не повернутою на кінець звітного періоду (31.12.2014) у сумі 2458872 грн., тобто при розрахунку умовних процентів позивачем враховувалося відображене в бухгалтерському обліку зменшення поворотної фінансової допомоги на загальну суму 6807325 грн. 51 коп., відповідно висновок контролюючого органу про не включення позивачем при обчисленні об`єкта оподаткування отриманий дохід від зменшення такої суми фінансової допомоги є необґрунтованим.

Також судом встановлено, що перевірка ПАТ «Дашуківські бентоніти» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 проводилась контролюючим органом у період з 30.10.2015 по 10.12.2015, результати якої оформлені актом від 17.12.2015 №73/23-12-22-016/ 002223941 .

Однак, Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набув чинності 01.01.2015, положення статті 135 Податкового кодексу України викладено у новій редакції: «Стаття 135. База оподаткування. 135.1. Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.»

Так, згідно пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу).

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Як вбачається з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

У свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Таким чином, оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних контролюючих дій.

Водночас зворотна дія нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми застосовуються до правовідносин, які існували до набрання ним чинності, тобто приписи нового нормативно-правового акта змінюють правило поведінки, яке було встановлено попередніми нормативно-правовим актами.

Оскільки станом на час проведення відповідачем (з 30.10.2015 по 10.12.2015) перевірки ПАТ «Дашуківські бентоніти» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, положення ПК України не передбачали необхідність включення до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку суму процентів, умовно нарахованих на таку допомогу, тому притягнення позивача до відповідальності у вигляді винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 27.01.2016 №0000182200 є неправомірним.

На підставі вищевказаного, суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.01.2016 №0000182200.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки загальна сума позову майнового характеру згідно податкових повідомлень-рішень від 27.01.2016 №0000152200, №0000172200, №0000182200 становить 3948361 грн., тому суд дійшов висновку стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» сплачений судовий збір у сумі 59225 грн. 42 коп. (3948361 грн. х 1,5% (ставка судового збору) = 59225 грн. 42 коп.).

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.01.2016 №0000152200, №0000172200, №0000182200.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» сплачений судовий збір у сумі 59225 (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті двадцять п`ять) грн. 42 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Гайдаш