Рішення № 8954188, 18.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.03.10 р.                     Справа № 8/17                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Автор”, м.Київ,

ЄДРПОУ 32248356

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Харцизький трубний завод”,

м.Харцизьк, ЄДРПОУ 00191135

про стягнення 146 305 грн. 87 коп.

Суддя Ємельянов А.С.

Представники:

від позивача: Сачук С.В. – по дов.

від відповідача: Гайфутдинов О.Р. – юриск.

В засіданні суду брали участь

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 23.02.2010р. до

18.03.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Автор”, м.Київ, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Харцизький трубний завод”, м.Харцизьк про стягнення 146305 грн. 87 коп.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою б/н від 22.02.2010р. заявив вимоги про стягнення 146305 грн. 87 коп., у тому числі, основного боргу в сумі 109782 грн. 80 коп., суми інфляційних витрат у розмірі 20419 грн. 60 коп., 3% річних в сумі 4060 грн. 45 коп., пені в сумі 12043 грн. 02 коп.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов’язань за укладеним договором №80915 від 15.09.2008р. щодо перерахування попередньої оплати послуг в порядку та строки, передбачені умовами вказаного договору.

У відзиві №1.5-26/18г від 10.02.2010р. (з урахуванням пояснень №1.4-28/247 від 09.03.2010р.) відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на невиконання позивачем умов договору №80522 від 16.09.2008р., який є підставою для укладання договору №80915 від 15.09.2008р., та неотримання Відкритим акціонерним товариством „Харцизький трубний завод” рахунку на сплату попередньої оплати послуг. Одночасно, відповідач посилається на сплив строку позовної давності за вимогами про стягнення пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають, зокрема, з договору.

15.09.2008р. між Відкритим акціонерним товариством „Харцизький трубний завод” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Автор” був підписаний договір №80915, за змістом якого позивач зобов’язався надати консультаційні послуги із впровадження програмного забезпечення центру сертифікації ключів CryptoKDC Simple, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити послуги на умовах, визначених цим договором.

За змістом п.5.1 вказаного вище договору загальна вартість послуг складає 274482 грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов, зокрема, договору та вимог зазначених Кодексів.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із п.п.5.2, 5.2.1 договору №80915 від 15.09.2008р. відповідач зобов’язався здійснити попередню оплату в розмірі 40% від загальної вартості договору (послуг) протягом 10 робочих днів з моменту підписання договору та отримання рахунку позивача.

Наданий позивачем до матеріалів справи фіскальний чек №6419 від 07.10.2008р. (арк. справи 63), як належний доказ відправки на адресу відповідача рахунку №Ав-1876 від 10.10.2008р., суд до уваги не приймає, враховуючи, що вказаний фіскальний чек датовано раніше, ніж рахунок на оплату консультаційних послуг.

Одночасно, за висновками суду, надання позивачем відповідного рахунку не є обов’язковою умовою початку перебігу строку, встановленого для виконання відповідачем своїх грошових зобов’язань щодо здійснення попередньої оплати консультаційних послуг, внаслідок чого неотримання покупцем зазначеного рахунку не звільняє Відкрите акціонерне товариство „Харцизький трубний завод” від зобов’язань щодо здійснення попередньої оплати послуг у розмірі 40% від загальної вартості договору протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору №80915 від 15.09.2008р.

Як встановлено судом, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, відповідач взяті на себе за договором №80915 від 15.09.2008р. зобов’язання не виконав, попередню оплату у розмірі 109782 грн. 80 коп. у визначений договором строк не перерахував.

Посилання Відкритого акціонерного товариства „Харцизький трубний завод” в обґрунтування своїх заперечень проти задоволення позовних вимог на невиконання позивачем умов договору №80522 від 16.09.2008р., який є підставою для укладання договору №80915 від 15.09.2008р., суд до уваги не приймає, виходячи з того, що договір №80522 був підписаний між сторонами пізніше, ніж договір №80915.

Одночасно, в спірному договорі відсутні будь-які посилання на договір №80522 від 16.09.2008р. Згідно із п.п.5.2, 5.2.1 договору №80915 від 15.09.2008р. перерахування відповідачем попередньої оплати не поставлено в залежність від виконання позивачем умов договору №80522 від 16.09.2008р.

За таких обставин, враховуючи, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості в сумі 109782 грн. 80 коп. повністю доведені позивачем, вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повній сумі.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені).

За змістом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.3 договору №80915 від 15.09.2008р. визначено, що в разі порушення відповідачем строків оплати, останній сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення виконання зобов’язання. Таким чином, керуючись пунктом 7.3 вказаного вище договору, позивач за період з 25.08.2009р. по 22.02.2010р. нарахував та пред’явив до стягнення з відповідача пеню в сумі 12043 грн. 02 коп. (з урахуванням доповнень, які були надані позивачем 23.02.2010р. та підтримані його представником у судовому засіданні 18.03.2010р.).

Згідно із ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Тобто, судом встановлено, що позивач мав право нараховувати та заявити до стягнення пеню за невиконання відповідачем умов вказаного вище договору в період з 30.09.2008р. по 30.03.2009р.

Таким чином, враховуючи період нарахування позивачем пені за неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, а також приймаючи до уваги приписи ч.6 ст.232 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що позивачем неправомірно нараховано та пред’явлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 12043 грн. 02 коп. за період з 25.08.2009р. по 22.02.2010р., у зв’язку з чим, вимоги в цій частині залишаються судом без задоволення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку із порушенням відповідачем зобов’язання щодо проведення попередньої оплати послуг, позивач на підставі ст.625 Цивільного кодексу України звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми інфляційних витрат у розмірі 20419 грн. 60 коп. та 3% річних в сумі 4060 грн. 45 коп.

Згідно листа №62-97р від 03.04.1997р. Верховного Суду України „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” індекс інфляції розраховується на місяць. При цьому, індекс інфляції за місяць, в якому виникло право вимоги, береться до уваги лише у разі, якщо право вимоги виникло в першій половині відповідного місяця, а індекс інфляції за місяць, в якому зобов’язання припинилося, береться до уваги лише в разі, коли зобов’язання припинилося в другій половині місяця.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, Товариством з обмеженою відповідальністю „Автор” нарахована сума інфляційних витрат у розмірі 20419 грн. 60 коп. за період з 30.09.2008р. по 23.12.2009р.

Враховуючи період нарахування позивачем суми інфляційних витрат, а також приймаючи до уваги зміст листа №62-97р від 03.04.1997р. Верховного Суду України „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, суд дійшов висновку, що позивачем помилково нарахована сума інфляційних витрат за вересень 2008р.

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, судом встановлено, що фактичний розмір суми інфляційних витрат, що підлягає стягненню з відповідача за період з 30.09.2008р. по 23.12.2009р., становить 20163 грн. 78 коп.

Одночасно, наданий позивачем розрахунок 3% річних в сумі 4060 грн. 45 коп. за період з 30.09.2008р. по 23.12.2009р. також є невірним, враховуючи, що позивачем під час розрахунку не було прийнято до уваги кількість днів у 2008р., зокрема, що вказаний рік є високосним та складається із 366 днів.

З урахуванням зазначених обставин, судом встановлено, що фактичний розмір 3% річних складає 4058 грн. 15 коп.

Таким чином, враховуючи приписи ст.625 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Автор” про стягнення з відповідача суми інфляційних витрат у розмірі 20419 грн. 60 коп. та 3% річних в сумі 4060 грн. 45 коп. підлягають частковому задоволенню в розмірі, вказаному вище.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Автор”, м.Київ до Відкритого акціонерного товариства „Харцизький трубний завод”, м.Харцизьк про стягнення 146305 грн. 87 коп., у тому числі, основного боргу в сумі 109782 грн. 80 коп., суми інфляційних витрат у розмірі 20419 грн. 60 коп., 3% річних в сумі 4060 грн. 45 коп., пені в сумі 12043 грн. 02 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Харцизький трубний завод”, м.Харцизьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Автор”, м.Київ основний борг в сумі 109782 грн. 80 коп., суму інфляційних витрат у розмірі 20163 грн. 78 коп., 3% річних в сумі 4058 грн. 15 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1340 грн. 02 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 216 грн. 15 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

За згодою сторін у судовому засіданні 18.03.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 18.03.2010р.

Суддя