Рішення № 89541660, 29.05.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2020 р. Справа № 480/1851/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соп`яненка О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про стягнення середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.08.2019 поновлено його на посаді заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області. На час звернення до суду з даним позовом позивач не поновлений на посаді. На підставі ст. 236 КЗпП України має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період 01.02.2020 по 29.02.2020. Посадовий оклад заступника начальника регіонального відділення Фонду державного майна України у 2020 році був підвищений з 9690 грн. до 10600 грн. Зазначає, що середній заробіток повинен обчислюватися виходячи з розміру посадового окладу, встановленого Схемою посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2020 році, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня2017 р. № 15 та абз. 8 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Просить стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з01.02.2020 по 29.02.2020 в розмірі 16573,45 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує Вказує, що позивача було звільнено з посади заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області. При цьому відповідно до пункту 1 наказу Фонду державного майна України від 17.01.2019 № 40 утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, як юридичну особу, що розташоване у м. Полтава, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області припинило свою діяльність 18.09.2019. Вказані обставини позбавляють можливості Фонд виконати рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 . Тому рішення не виконане з поважних причин.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Судом встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.08.2019 у справі № 480/1793/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області. Визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 16.05.2019 № 152-р "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області. Стягнуто з Фонду державного майна України на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 18.05.2019 по 22.08.2019 в сумі 48432,00 грн.

Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 15 135,00 грн. підлягало негайному виконанню (а.с. 6-8).

У лютому 2020 року ОСОБА_1 на посаді не було поновлено. Тобто рішення суду від 22.08.2019 у справі № 480/1793/19 Фондом Державного майна України не виконано, що також не заперечувалося відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

З дня, наступного за днем ухвалення рішення у справі № 480/1793/19 у відповідача виник обов`язок негайно виконати рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць. Проте рішення суду виконане не було.

Відповідно до ст. 236 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Отже, враховуючи те, що відповідачем допущено затримку виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді, у відповідача виник обов`язок щодо виплатити середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду. За таких обставин, є обгрунтованими вимоги позивача про стягнення на його користь середнього заробітку за лютий 2020 року за час затримки виконання рішення суду про поновлення його на посаді.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність у його бездіяльності вини у невиконанні рішення суду про поновлення. Положення статті 236 КАС України не пов`язують право працівника на отримання середнього заробітку у зв`язку з непоновленням його на посаді із наявністю або відсутністю вини у діях роботодавця.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" та за правилами, встановленими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 Порядку).

Отже виходячи з аналізу норм Порядку, суд робить висновок, що середній заробіток позивача має обчислюватись із врахуванням робочих днів за розрахунковий період.

Позивач просить стягнути з Фонду Державного майна України середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період 01.02.2020 по 29.02.2020 в сумі 16573,45 грн., при цьому сума стягнення розрахована позивачем відповідно до Схеми посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2020 році, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 15, зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2020 року № 16, якою встановлено посадовий оклад заступника начальника регіонального відділення Фонду державного майна України в розмірі 10 600,00 грн. та абз. 8 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Приписами абз. 8 п. 2 Порядку № 100 передбачено, що у разі коли зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відбулася у період, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата, а також коли заробітна плата у розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої заробітної плати провадиться з урахуванням виплат, передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів.

Коефіцієнт підвищення посадового окладу за посадою у 2020 році дорівнює: 10 600,00 грн. (посадовий оклад після з 01.01.2020)/ 9 690,00 грн. (посадовий оклад до 31.12.2019) = 1,0939.

Середньоденний заробіток позивача на час ухвалення рішення про поновлення його на посаді становив 756,75 грн., вказана обставина встановлена рішенням у справі між тими самими сторонами, тому доказуванню не підлягає.

Сума середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 01.02.2020 по 29.02.2020, яка має бути виплачена позивачу становить 16548,52 грн. (756,75грн. * 20 робочих днів * 1,0939 коефіцієнт підвищення посадового окладу).

Наведений позивачем у позовній заяві розрахунок коефіцієнта підвищення заробітної плати є неправильним, у зв`язку з чим невірно розраховано середній заробіток, який позивач просить стягнути - 16573,45 грн. За таких обставин, позов в частині стягнення 24 грн. 91 коп. (16573,43грн.-16548,52 грн.) задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенні в частині позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період 01.02.2020 по 29.02.2020 в сумі 16548,52 грн.

На підставі п. 2 ч.1 ст. 371 КАС України рішення суду підлягає негайному виконанню, оскільки заявлена вимога у межах суми стягнення за один місяць.

При цьому суд відмовляє в задоволенні клопотання представника Фонду Державного майна України про заміну неналежного відповідача шляхом залучення до участі у справі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській області, оскільки рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.08.2019 року по справі № 480/1793/19 покладено обов`язок з поновлення на посаді позивача саме на Фонд державного майна України, а не його територіальне відділення. Призначення та звільнення заступника начальника регіонального відділення відноситься до компетенції Фонду державного майна України відповідно до закону.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про стягнення середнього заробітку задовольнити частково.

Стягнути з Фонду державного майна України (м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період 01.02.2020 по 29.02.2020 в сумі 16548,52

В іншій частині позовних вимог відмовити в зв`язку з необгрунтованістю.

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині присудження виплати з Фонду державного майна України (м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, код 00032945) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за один місяць в розмірі 16548,52 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко