Рішення № 89541593, 01.06.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2020 р. Справа № 480/2941/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савицької Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Бєлянської С.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Зінченка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (далі по тексту - відповідач, приватний виконавець округу м. Києва Клітченко О.А.), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (далі по тексту - третя особа, АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК"), і просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни від 11.02.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП № 61231638 відносно ОСОБА_1 при примусовому виконанні виконавчого напису №3584, виданого приватним нотаріусом КМНО Хара Наталією Станіславівною 27.01.2020 на суму 11773,82 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни від 11.02.2020 про арешт коштів боржника, в рамках виконавчого провадження ВП № 61231638 відносно ОСОБА_1 при примусовому виконанні виконавчого напису №3584, виданого приватним нотаріусом КМНО Хара Наталією Станіславівною 27.01.2020 на суму 11773,82 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни від 19.02.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, в рамках виконавчого провадження ВП № 61231638 відносно ОСОБА_1 при примусовому виконанні виконавчого напису №3584, виданого приватним нотаріусом КМНО Хара Наталією Станіславівною 27.01.2020 на суму 11773,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у відповідача, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, діяльність якого поширюється на місто Київ, були відсутні правові підстави для прийняття до виконання виконавчого документу та відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з фізичної особи, яка проживає у м. Суми Сумської області. У зв`язку із зазначеним, спірні постанови підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 14.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Судове засідання призначено на 21.05.2020.

21.05.2020 на електронну адресу суду надійшла заява приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про залишення позовної заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов без розгляду, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 відмовлено у задоволенні вказаної заяви.

Крім того, 21.05.2020 на електронну адресу суду надійшов відзив на позову заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Так, від АТ «Перший Український Міжнародний Банк» надійшла заява № 137105 про примусове виконання рішення, у якій стягувач просив відкрити за місцем знаходження майна боржника виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №3584 від 27.01.2020, виданого приватним нотаріусом КМНО Харою Н.С., про стягнення із боржника, яким є: ОСОБА_1 , грошових коштів у розмірі 11 523,82 грн.

До заяви про примусове виконання рішення було додано довідку про відкритий рахунок, у якій зазначається, що ОСОБА_1 є власником рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Перший Український Міжнародний Банк», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд.4.

Крім того, до заяви про примусове виконання рішення, було додано оригінал виписки по рахунку, з якої вбачається, що на рахунку № НОМЕР_1 , який належить боржнику, станом на 10.02.2020 наявні кошти в розмірі 1,00 грн.

Тобто, стягувачем до приватного виконавця подано документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни.

Виходячи з наведеного, відповідач зазначає, що приватний виконавець має право приймати виконавчі документи за місцезнаходженням грошових коштів боржника, у тому числі коштів, які знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах.

Отже, у зв`язку з надходженням до приватного виконавця заяви про примусове виконання виконавчого напису № 3584 від 27.01.2020, виданого приватним нотаріусом КМНО Харою Н.С., у якій зазначено, що місцезнаходження майна боржника - у межах виконавчого округу міста Києва, а також наявності у приватного виконавця документального підтвердження, що майно боржника знаходиться в межах виконавчого округу міста Києва, у приватного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни були відсутні підстави для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання чи відмови у відкритті виконавчого провадження у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання. Тобто, в даному випадку приватним виконавцем Клітченко Оксаною Анатоліївною жодним чином не порушено норми Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, ст. 24 цього Закону, оскільки майно боржника (грошові кошти) перебуває у місті Києві.

У судовому засіданні 21.05.2020 представник позивача попросив надати час для ознайомлення із відзивом на позовну заяву, та надання відповіді на відзив. З урахуванням того, що відповідач надіслав відзив лише 21.05.2020, судом оголошено перерву до 29.05.2020 для надання можливості представнику позивача ознайомитися із відзивом на позовну заяву.

29.05.2020 на електронну адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначає, що 25.05.2020 позивач отримала у Сумському відділенні АТ«ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» копію платіжного доручення, з якої їй стало відомо, що 10.02.2020 (у день звернення стягувача до відповідача із заявою про примусове виконання рішення) на рахунок позивача було зараховано платіж від невідомої їй особи ( ОСОБА_2 ) на суму 1 (одна) грн, через що баланс на її рахунку став становити саме 1 (одну) грн.

Зазначене дало формальну підставу для прийняття відповідачем матеріалів від стягувача та відкриття виконавчого провадження саме у місті Києві, а саме - за місцезнаходженням «майна» позивача (Боржника).

Крім того, звертає увагу суду, що в матеріалах справи містяться запити, які робились приватним виконавцем в ході проведення виконавчих дій для з`ясування джерел доходу позивача, з яких вбачається, що наявності у позивача доходів та майна на території міста Києва не встановлено.

За вказаних обставин, позивач наголошує про відсутність законних підстав для прийняття приватним виконавцем Клітченко О.А. виконавчого округу міста Києва виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження про стягнення коштів з фізичної особи та звернення стягнення на доходи, яка має місце проживання у місті Суми.

У судове засідання 29.05.2020 з`явилися позивач та представник позивача. Відповідач та третя особа у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач у судовому засіданні пояснила, що про існування коштів на рахунку № НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Перший Український Міжнародний Банк», їй було не відомо, оскільки будь-яких операцій по вказаному рахунку позивачем не здійснювалося. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представник позивача просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив відповідача. Крім того, звертав увагу суду на те, що приватним виконавцем, при відкритті виконавчого провадження за місцем знаходження стягувача, безпідставно не було враховано місце реєстрації позивача, а також те, що більшість активів (майно, місце роботи) останньої територіально знаходяться у м.Сумах.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, в тому числі копії матеріалів виконавчого провадження №61231638, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Під час розгляду справи судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною був вчинений виконавчий напис №3584 (а.с.19) про стягнення із ОСОБА_1 коштів у загальному розмірі 12023,82 грн, як з боржника за кредитним договором №85019065599 від 24.01.2013, укладеного з АТ "БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» (а.с.17), правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення права вимоги за кредитним договором від 24.01.2013 є АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК".

11.02.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, на підставі заяви стягувача про примусове виконання виконавчого напису №3584, про стягнення з боржника : ОСОБА_1 на користь АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" заборгованість у розмірі 11 523,82 грн (а.с. 22-23).

Крім того, 11.02.2020 відповідачем була прийнята постанова про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № 61231638, якою накладено арешт на грошові кошти позивача, що містяться на рахунках в АТ "ПУМБ" у межах суми звернення стягнення, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, а саме 13076,2 грн.(а.с.31- 32).

Також 19.02.2020 відповідачем прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.34-35), якою звернуто стягнення на доходи боржника: ОСОБА_1 від ГУ ПФУ в Сумській області.

Вважаючи вищевказані постанови протиправними, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 18 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону України від 02.06.2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі Закон № 1403-VIII), виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Частиною 1 ст. 27 Закону № 1403-VIII встановлено, що фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 24 Закону № 1404-VIII, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону № 1404-VIII право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що і Закон України «Про виконавче провадження» і Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому згідно з частиною третьою статті 25 Закону№1403-VIII право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

При цьому зі змісту наведеної норми частини другої статті 24 Закону №1404-VIII слідує, що у разі якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII).

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (частина третя статті 26 Закону №1404-VIII).

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята статті 26 Закону №1404-VIII).

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника (частина сьома статті 26 Закону №1404-VIII).

Судом встановлено, що боржником у виконавчому провадженні №61231638 є фізична особа - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Обґрунтовуючи правомірність постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №61231638, відповідач посилався на те, що у даному випадку виконавчий документ було прийнято не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, а за місцезнаходженням його майна - грошових коштів на картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Перший Український Міжнародний Банк», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд.4, що підпадає під виконавчий округ, на території якого приватний виконавець Клітченко О.А. здійснює свою діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

Відповідно до ст.190 Цивільного Кодексу України (далі по тексту - ЦК України), майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Статтею 179 цього ж Кодексу зазначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

За приписами п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Згідно з частинами 6.1, 6.2 статті 6 вказаного закону банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.

Частинами 7.1, 7.1.4, 7.1.5 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки. Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних рахунків, рахунків умовного зберігання (ескроу) та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.

Отже, підсумовуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що грошові кошти у формі записів на рахунках у банках є майном у розумінні ст.190 ЦК України.

Вищевказана позиція також відображена в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №905/3542/15.

Також, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, від 19.08.2019 у справі № 922/1293/15, суд зазначив, що розглядаючи дану справу та вирішуючи спір, суду належало встановити не тільки місцезнаходження боржника, а й місцезнаходження його майна, зокрема, грошових коштів з урахуванням вимог ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", вимог глави XIII ЦК України в розумінні якої, грошові кошти є майном та Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Окрім того, відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах", банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів і які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

До системи банківських рахунків для грошового обороту належать такі рахунки: кореспондентські; поточні (поточний з овердрафтом, поточні рахунки типу "Н", "П", карткові рахунки, поточні рахунки виборчих фондів); вкладні (депозитні), кредитні (позичкові), розподільчі тощо.

Як слідує з матеріалів виконавчого провадження, копії якого долучені до матеріалів справи, стягувач на підтвердження знаходження майна боржника у м. Києві, а саме: карткового рахунку, надає довідку від 06.02.2020 за вих.№1_01, у якій вказано, що АТ «Перший Український Міжнародний Банк» підтверджує, що у клієнта ОСОБА_1 є рахунок № НОМЕР_1 від 24.01.2013 у валюті гривня, відкритий в АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (а.с.111), а також надано виписку про залишок на рахунку, станом на 10.02.2020, у розмірі 1,00 грн (а.с.112).

Тобто, ОСОБА_1 є власником карткового рахунку № НОМЕР_1 та наявних на цьому рахунку грошових коштів, що підтверджується довідкою АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та випискою по картковому рахунку.

Відповідно, в даному випадку порушення Закону України "Про виконавче провадження" відсутнє, оскільки майно боржника (грошові кошти) перебуває у м. Києві, а відповідно до статті 24 цього Закону приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Слід також звернути увагу, що Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено проведення виконавчих дій спрямованих на перевірку наявності грошових коштів або майна до відкриття виконавчого провадження. Виконавець відкриває виконавче провадження на підставі заяви стягувача, в якій стягувач має право зазначити будь-які відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місце знаходження тощо). Надання стягувачем доказів на підтвердження зазначеної в заяві інформації не вимагається.

З огляду на вказане, відповідач, а саме приватний виконавець мав прийняти виконавчий документ за місцезнаходженням грошових коштів боржника, у тому числі коштів, які знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах.

З урахуванням того, що до відповідача надійшов виконавчий документ, у якому зазначено, що місцезнаходження майна боржника у межах виконавчого округу м. Києва, у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання.

Жодних інших обґрунтувань щодо скасування постанови, яка є предметом спору, позивачем не наведено, а судом не встановлено.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №61231638 від 11.02.2020 про примусове виконання виконавчого напису не підлягають задоволенню.

Щодо вимог про визнання протиправними та скасування постанови про арешт коштів боржника, в рамках виконавчого провадження та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №61231638, слід зазначити наступне.

Так, статтею 48 Закону № 1404-VIII передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Крім того, відповідно до ч. 2, 4 ст. 56 Закону № 1404-VIII, арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Так, наведені норми встановлюють обов`язок приватного виконавця вчиняти певні виконавчі дії, направленні на виконання виконавчого документу, в тому числі і під час відкриття виконавчого провадження.

Основним доводом для скасування вказаних вище постанов приватного виконавця позивач визначив вчинення відповідачем виконавчих дій не за місцем свого проживання.

Проте, з огляду на правомірність відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем, суд не вбачає підстав для висновку про протиправність постанов, прийнятих приватним виконавцем 11.02.2020 та 19.02.2020 у виконавчому провадженні №61231638.

Посилання у судовому засіданні представника позивача на те, що приватним виконавцем, при відкритті виконавчого провадження за місцем знаходження стягувача, безпідставно не було враховано принцип співмірності, зокрема, те що, більшість активів (майно, місце роботи) позивача територіально знаходяться у м.Сумах, суд вважає необгрунтованими, оскільки чинним законодавством визначено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника (ст.24 Закону № 1404-VIII).

З урахуванням того, що станом на дату відкриття виконавчого провадження, на рахунку, власником якого є ОСОБА_1 , перебували грошові кошти, що, у розумінні ст.190 Цивільного Кодексу України, є майном боржника, а тому, суд доходить висновку про те, що відповідач при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України.

Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням того, що суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, відтак, і підстави для стягнення на користь позивача судового збору та витрат на правничу допомогу відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Савицька