Рішення № 8954155, 08.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.04.10 р.                     Справа № 31/42пн                               

Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Павловій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю „Біг Сіті Лайф”, м. Маріуполь

Товариства з обмеженою відповідальністю „Лакі ЛТД”, м. Маріуполь

до відповідача Маріупольської міської ради, м. Маріуполь

про визнання права власності на самочинно збудований об’єкт нерухомого майна літ. А-1, площею 113,7м2, розташований за адресою: м. Маріуполь, Жовтневий район, пр. Будівельників, 46.

В присутності представників сторін:

від позивачів: Красовська В.В.- довіреність

від відповідача: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Біг Сіті Лайф”, м. Маріуполь та Товариства з обмеженою відповідальністю „Лакі ЛТД”, м. Маріуполь звернулися із позовом до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинно збудований об’єкт нерухомого майна літ. А-1, площею 113,7м2, розташований за адресою: м. Маріуполь, Жовтневий район, пр. Будівельників, 46.

          В обґрунтування вимог позивачі посилаються на те, що на підставі договору про співробітництво, укладеного між позивачами, в межах земельної ділянки, наданої позивачам на підставі договорів оренди земельних ділянок від 28.02.08р. та 17.03.08р., ними без належним чином затвердженого проекту та узгоджень із органами місцевої влади була побудована нежитлова будівля площею 113,7м2 літ. А-1. Враховуючи те, що будівля находиться в межах земельних ділянок, наданих відповідачем для користування та те, що будівництво не порушує прав та інтересів третіх осіб, а спірна будівля відповідає будівельним нормам та правилам, позивачі просять визнати за ними право власності на спірну будівлю на підставі ст. 376 Цивільного кодексу України.

          Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та день судового засідання був повідомлений належним чином. До канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить розглянути справу без участі його представника.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачів, присутнього в судовому засіданні, господарський суд встановив наступне.

28 лютого 2008р. між Маріупольською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Лакі ЛТД” був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого Орендодавець, згідно рішення Маріупольської міської ради від 25 грудня 2007р. №5/17-3198 передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,0040га, яка знаходиться: по пр. Будівельників, 46 у Приморському районі м. Маріуполя. Договір укладено терміном на 3 роки (до двадцять п’ятого грудня 2010р.). Земельна ділянка передається в оренду для встановлення та послідуючого функціонування павільйону з виготовлення ключів.

17 березня 2008р. між Маріупольською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Біг Сіті Лайф” був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого Орендодавець, на підставі рішення Маріупольської міської ради від 25 грудня 2007р. №5/17-3172, надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування дві земельні ділянки площею 0,0040га кожна, що розташовані за адресою: пр. Будівельників, 46 у Приморському районі м. Маріуполя. Договір укладено терміном на 3 роки (до двадцять п’ятого грудня 2010р.). Земельні ділянки передаються в оренду для встановлення та подальшого функціонування павільйону з ремонту побутової електротехніки та з пошиву та ремонту одягу.

09 вересня між Товариством з обмеженою відповідальністю „Лакі ЛТД” (Сторона-1” та Товариство з обмеженою відповідальністю „Біг Сіті Лайф” (Сторона-2) був укладений договір про спільне будівництво, відповідно до умов якого Сторони зобов’язуються шляхом об’єднання своїх зусиль та майна, яке належить Сторонам, спільно діяти для досягнення загальної господарської мети будівництва та оформлення правовстановлюючих документів на будівлю (далі – будівля), розташованого за адресою: м. Маріуполь, пр. Будівельників, 46.

Відповідно до п.1.2 договору будівництво буде проводитися на суміжних земельних ділянках, розташованих за адресою: м. Маріуполь, пр. Будівників, 46, які належать Сторонам на підставі Договорів оренди земельних ділянок.

Відповідно до п.7.1 грошові та майнові вклади Сторін, а також майно, створене або придбане Сторонами в результаті спільної діяльності, складає їх спільну сумісну власність.

Комунальним підприємством „Маріупольське бюро технічної інвентаризації” 25 листопада 2009р. складений технічний паспорт на нежитлову будівлю літ. А-1, загальною площею 113,7м2, розташовану за адресою: пр. Будівельників, 46, м. Маріуполь.

За результатами проведеної інвентаризації працівниками БТІ було встановлено, що зазначене приміщення має ознаки самочинного будівництва.

Позивачі зверталися до відповідача стосовно оформлення права власності на зазначений об’єкт, але їм було відмовлено, в зв’язку з тим, що спірна будівля була побудована без відповідних дозвільних документів, а тому є самочинним будівництвом в розумінні ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України, в зв’язку з чим позивачам було рекомендовано звернутися до суду.

Господарський суд вважає, що позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

          Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

          Згідно ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самостійно збудоване на ній, якщо це не порушує право інших осіб.

Статтею 3 Закону України „Про планування і забудову територій” передбачено, що планування територій здійснюється на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях.

Планування та забудова окремих земельних ділянок, що належать на праві власності чи праві користування, здійснюється їх власниками чи користувачами у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.23 Закону планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюється з урахуванням інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.

          При розгляді справи було встановлено, що право власності на спірний об’єкт не оспорюється третіми особами, відповідач позов визнав і не заперечує проти визнання права власності за позивачами, що є підставою для задоволення позовних вимог. Суд також враховує ту обставину, що спірна будівля була збудована позивачами в межах земельних ділянок, які були надані відповідачем в користування на умовах оренди відповідно до договорів оренди земельних ділянок від 28.02.08р. та 17.03.08р.

Крім того, згідно технічного висновку спірний об’єкт відповідає будівельним нормам та правилам, знаходиться в задовільному стані і придатний для експлуатації.

          Згідно з частинами першою і другою статті 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю; суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом

Частиною першою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом; особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі (ч.1 статті 331 Цивільного кодексу України).

          Умовами договору про спільну будівництво, який був укладений між позивачами передбачено, що майно, створене або придбане Сторонами в результаті спільної діяльності, складає їх спільну сумісну власність.

          Судові витрати у справі покладаються на позивачів, оскільки з їх вини виник спір.

          Керуючись ст. 328, 331, 368, 376 Цивільного кодексу України, ст. 33, 43, 49, 82- 85 ГПК України, господарський суд:

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Біг Сіті Лайф”, м. Маріуполь та Товариства з обмеженою відповідальністю „Лакі ЛТД”, м. Маріуполь до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинно збудований об’єкт нерухомого майна літ. А-1, площею 113,7м2, розташований за адресою: м. Маріуполь, Жовтневий район, пр. Будівельників, 46 – задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Біг Сіті Лайф” (87554, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, 161А/29, ЄДРПОУ 34550383) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Лакі ЛТД” (87554, Донецька область, м. Маріуполь, бул. Шевченко, 295А, ЄДРПОУ 04052784) право спільної сумісної власності на нежитлову будівлю літ. А-1, площею 113,7м2, розташовану за адресою: м. Маріуполь, Жовтневий район, пр. Будівельників, 46.

Судові витрати у справі покласти на позивачів.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.

Суддя