Рішення № 89541276, 25.05.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/268/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гринько М.О.,

представника позивача - Золотарь А.В.,

представника відповідача - Бурби К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Сміт Юкрейн" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

16 січня 2020 року Дочірнє підприємство "Сміт Юкрейн" /надалі - позивач; ДП "Сміт Юкрейн"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області /надалі - відповідач; ГУ ДПС у Полатвській області/ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 24.12.2019 №0005750501 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 469665 грн.

Позовні вимоги мотивовані незгодою з висновками документальної планової виїзної перевірки ДП "Сміт Юкрейн", оформленої актом від 29.11.2019 №1519/16-31-05-01-10/33470805. Позивач зазначає, що ним не допущено порушень податкового законодавства, зафіксованих вищевказаним актом. Господарська операція ДП "Сміт Юкрейн" з контрагентом ТОВ «Строй-Інвестхолд» мала реальний характер, оформлена належними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, оплачена та у повному обсязі відображена позивачем у бухгалтерському та у податковому обліках. Вказує, що будь-яка неправомірна діяльність контрагента не впливає на результати діяльності платника податків і не може бути підставою для притягнення його до відповідальності, оскільки згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи носить індивідуальний характер.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №440/268/20, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, витребувано докази.

13.02.2020 до суду від ГУ ДПС у Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву (том 1 а.с. 146-148), у якому відповідач заперечує проти позову з підстав, викладених у акті перевірки від 29.11.2019 №1519/16-31-05-01-10/33470805. Зазначає, що господарська операція позивача з ТОВ «Строй-Інвестхолд» носить безтоварний характер, посилаючись на те, що ТОВ «Строй-Інвестхолд» за відомостями ЄРПН здійснювало придбання аналогічних послуг у ТОВ «Астро-Реал», яке у свою чергу придбавало ідентичні послуги у ТОВ «Вітра-Стар» та ТОВ «А.М.Ворк Консалт», у яких відсутні можливості для надання відповідних послуг та відсутній факт придбання ідентичних послуг, а працівники ТОВ «Астро-Реал» працювали також у ТОВ «Строй-Інвестхолд».

Протокольною ухвалою суду від 13.02.2020 підготовче засідання відкладено до 09:00 27.02.2020.

18.02.2020 до суду надійшла відповідь позивача на відзив (том 1 а.с. 154-157), у якій зазначено, що контролюючим органом не враховано, що суб`єкти господарювання не позбавлені права залучати до виконання робіт третіх осіб, укладати договори з фізичними особами-підприємцями, залучати працівників через компанії, що надають аутсорсингові послуги та використовувати орендовані основні засоби або основні засоби на підставі договору лізингу. Вказує, що платник податку не може нести негативні наслідки у вигляді позбавлення права на податковий кредит у разі можливого порушення норм Податкового кодексу України контрагентом. Пояснює, що перед укладенням договору з ТОВ «Строй-Інвестхолд» позивачем було перевірено інформацію про контрагента з усіх відкритих джерел та жодних перепон для співпраці не виявлено. Зазначає, що господарська операція мала реальний характер та підтверджена належними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 витребувано докази та встановлено строк для їх надання до суду до 12.03.2020, оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 10:30 20.03.2020.

Протокольною ухвалою суду від 20.03.2020 заяви представників сторін про відкладення підготовчого засідання задоволено та підготовче засідання відкладено до 10:00 07.04.2020.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 10:00 30.04.2020.

Протокольною ухвалою суду від 30.04.2020 задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та розгляд справи відкладено до 09:30 19.05.2020.

Протокольною ухвалою суду від 19.05.2020 витребувано додаткові докази та на підставі ч. 2 ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено перерву у судовому засіданні до 10:00 25.05.2020.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ДП "Сміт Юкрейн" (ідентифікаційний код 33470805) зареєстроване як юридична особа 18.04.2005, номер та дата запису в Єдиному державному реєстрі про включення відомостей про юридичну особу 1 577 102 0000 000177. Позивач взятий на податковий облік 05.05.2005 та на час проведення перевірки перебував на податковому обліку в ГУ ДПС у Полтавській області (том 1 а.с. 7, 182-189). ДП "Сміт Юкрейн" зареєстроване платником податку на додану вартість з 13.05.2005 (том 1 а.с. 196).

У термін з 28.10.2019 по 22.11.2019 посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку ДП "Сміт Юкрейн", за результатами якої складено акт від 29.11.2019 №1519/16-31-05-01-10/33470805 (том 1 а.с. 5-107). За висновками акту від 29.11.2019 №1519/16-31-05-01-10/33470805 встановлено порушення ДП "Сміт Юкрейн" п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 375732 грн., у тому числі, за липень 2018 року на 375732 грн. (том 1 а.с. 78).

Відсутність права позивача на віднесення суми ПДВ 375732 грн. до складу податкового кредиту липня 2018 року контролюючий орган обґрунтовує безтоварним характером господарської операції з ТОВ «Строй-Інвестхолд».

Не погодившись із висновками акту перевірки, позивач подав заперечення вих. №492/12 від 11.12.2019 на акт (том 1 а.с. 108-110), за результатами розгляду яких ГУ ДПС у Полтавській області залишено висновки акту перевірки без змін, про що зазначено у листі від 20.12.2019 №15887/10/16-31-05-01-18 про надання відповіді на заперечення (том 1 а.с. 111-115).

24.12.2019 на підставі акту від 29.11.2019 №1519/16-31-05-01-10/33470805 ГУ ДПС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення №0005750501, яким ДП "Сміт Юкрейн" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 469665 грн., в тому числі: 375732 грн. - за податковими зобов`язаннями та 93933 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (том 1 а.с. 116).

Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням №0005750501 від 24.12.2019 та звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податкову повідомленню-рішенню ГУ ДПС у Полтавській області №0005750501 від 24.12.2019, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.п. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.8 ст.201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені положення Податкового кодексу України, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкову накладну, складену та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, видану на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений (призначені) для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Строй-Інвестхолд» (підрядник) укладено договір про надання послуг №0207-03/139 від 02.07.2018 (том 1 а.с. 118-121), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується надати послуги по улаштуванню дорожніх траншей в Миргородському районі Полтавської області. Склад та обсяги послуг, що доручаються підряднику визначені договірною ціною (додаток №1 до договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору загальна вартість послуг за договором визначається договірною ціною та складає 2254392 грн., в т.ч. ПДВ - 375732 грн.

За умовами пунктів 5.1, 8.1, 8.2 договору забезпечення матеріалами, устаткуванням та послугами здійснює підрядник. Підрядник не зобов`язаний узгоджувати із замовником постачальників матеріалів, устаткування та послуг, необхідних для виконання умов договору. Підрядник може залучати до надання послуг за цим договором субпідрядників. Залучення субпідрядників здійснюється підрядником без погодження з замовником. В разі залучення субпідрядників до виконання умов договору, підрядник залишається відповідальним перед замовником за невиконання та/або неналежне виконання такими субпідрядниками умов договору.

Відповідно до пункту 6.2 договору підрядник готує акт здачі-приймання наданих послуг та рахунок-фактуру і передає для підписання замовнику.

Згідно з пунктами 7.1, 7.2 договору після надання послуг між сторонами оформлюється відповідний акт здачі-приймання наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін. Датою передачі наданих послуг від підрядника замовнику вважається дата підписання акта приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 12.1 цього договору встановлено, що договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами, скріплення печатками сторін та діє протягом року з моменту його укладення.

До вказаного договору про надання послуг №0207-03/139 від 02.07.2018 сторонами договору складено договірну ціна на улаштування дорожніх траншей (додаток № 1 до договору), у якому визначено найменування робіт, одиницю виміру, кількість, ціну та загальну вартість робіт (том 1 а.с. 122).

Судом встановлено, що ТОВ «Строй-Інвестхолд» зареєстроване як юридична 13.02.2018 та на час здійснення господарської операції мало право на здійснення таких видів діяльності як, зокрема, 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у; 41.10 Організація будівництва будівель; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний вид діяльності), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Строй-Інвестхолд» станом на 18.07.2018 (том 1 а.с. 190-195).

ТОВ «Строй-Інвестхолд» зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.04.2018 (том 1 а.с. 197).

Частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Факт здійснення господарської операції з придбання робіт по улаштуванню дорожніх траншей у ТОВ «Строй-Інвестхолд» підтверджується: актом №ОУ-00001 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 18.07.2018 (том 1 а.с. 123), актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року форми КБ-2в від 18.07.2018 на улаштування дорожніх траншей кількістю 945 кв.м на суму 2254392 грн., у тому числі ПДВ - 375732 грн. (том 1 а.с. 124), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2018 року форми КБ-3 (том 1 а.с. 125), копії яких наявні у матеріалах справи.

ТОВ «Строй-Інвестхолд» складено та надіслано на реєстрацію в ЄРПН 10.08.2018 податкову накладну №4 від 18.07.2018 на улаштування дорожніх траншей кількістю 945 кв.м на суму 2254392 грн., у тому числі ПДВ - 375732 грн. (том 1 а.с. 127-128), на підставі якої суму ПДВ 375732 грн. включено позивачем до складу податкового кредиту липня 2018 року, що підтверджується додатком №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року (том 1 а.с. 231-233).

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Строй-Інвестхолд» виписано позивачу рахунок-фактуру №1807/2 від 02.07.2018 на улаштування дорожніх траншей на загальну суму 2254392 грн., у т. ч. ПДВ - 375732 грн., копія якого наявна у матеріалах справи.

Оплата вартості придбаних позивачем у ТОВ «Строй-Інвестхолд» робіт/послуг у повному обсязі підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями №1999 від 01.08.2018 та №2289 від 01.10.2018 (том 1 а.с. 126) та виписками по банківському рахунку позивача (том 1 а.с. 129-130).

У бухгалтерському обліку позивача вказану господарську операцію відображено кореспонденцією рахунків дебет 23 «Виробництво» - кредит 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»; дебет 644 «Податковий кредит» - кредит 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»; дебет 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - кредит 311 «Поточні розрахунки в національній валюті», про що зафіксовано у акті перевірки та на підтвердження чого до суду надано копії картки рахунку 631, 6442 та оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 (том 1 а.с. 21, 222-224).

У акті перевірки відсутні будь-які зауваження щодо оформлення первинних документів бухгалтерського обліку за результатами вказаної вище господарської операції між ДП "Сміт Юкрейн" та ТОВ «Строй-Інвестхолд», а також зауваження щодо оформлення чи реєстрації в ЄРПН податкової накладної №4 від 18.07.2018.

Представник позивача надав до суду письмові пояснення вих. №101/03 від 11.03.2020 (том 1 а.с. 207-209), у яких зазначив, що послуги, отримані від ТОВ «Строй-Інвестхолд», у подальшому використані позивачем для виконання власних зобов`язань перед ТОВ «Сервіс Ойл» за договором №97 про надання послуг від 25.06.2018, економічний ефект для позивача від вказаної господарської операції склав 27295 грн. 38 коп., на підтвердження чого до суду надано пакет документів.

Так, матеріалами справи підтверджено, що 25.06.2018 між позивачем (підрядник) та ТОВ «Сервіс Ойл» (замовник) укладено договір №97/97 про надання послуг (том 1 а.с. 210-213), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується надати послуги по улаштуванню дорожніх траншей в Миргородському районі Полтавської області. Склад та обсяги послуг, що доручаються підряднику визначені договірною ціною (додаток №1 до договору).

До вказаного договору складено додаток №1 договірна ціна "Улаштування дорожніх траншей" (том 1 а.с. 214), згідно якого вартість робіт по улаштуванню дорожніх траншей у кількості 945 кв. м вартістю 2281687 грн. 38 коп., у т.ч. ПДВ - 380281 грн. 23 коп.

Позивачем надано до суду копії акту №ОУ-0000080 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 18.07.2018 (том 1 а.с. 216), податкові накладні №1 від 02.07.2018 та №5 від 18.07.2018 (том 1 а.с. 218-219), рахунку-фактури №СФ-00059 від 27.06.2018 (том 1 а.с. 215), банківських виписок по рахунку позивача (том 1 а.с. 220-221).

Таким чином, придбання робіт з улаштування дорожніх траншей в Миргородському районі Полтавської області здійснено позивачем з метою виконання своїх зобов`язань за договором №97 про надання послуг від 25.06.2018, укладеним із ТОВ «Сервіс Ойл», тобто з метою здійснення господарської діяльності, від якої отримано економічний ефект у вигляді доходу в сумі 27295 грн. 38 коп.

Контролюючим органом не спростовано надані позивачем докази реальності господарської операції між ДП "Сміт Юкрейн" та ТОВ «Строй-Інвестхолд».

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки: здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків; забезпечується отримання податкової інформації, необхідної для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" у випадках, передбачених підпунктом 39.5.2.13 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу.

Однак, ГУ ДПС у Полтавській області не було реалізовано право на проведення зустрічної звірки у ТОВ «Строй-Інвестхолд» з метою документального підтвердження господарських відносин з позивачем, а також з метою підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

Контролюючим органом не надано суду податкової інформації, на яку контролюючий орган посилається на сторінці 17-18 акту перевірки від 29.11.2019 №1519/16-31-05-01-10/33470805 (витягу з Єдиного реєстру податкових накладних), хоча така інформація витребовувалася від відповідача ухвалою суду від 27.02.2020 (том 1 а.с. 199, 202-203).

Дослідження первинних та інших бухгалтерських документів, якими оформлено господарські операції ТОВ «Строй-Інвестхолд» з його контрагентами контролюючим органом не здійснювалося, а тому доводи перевіряючих про те, що ТОВ «Строй-Інвестхолд» придбавало спірні послуги по улаштуванню дорожніх траншей в Миргородському районі Полтавської області, які були передані позивачу, саме у ТОВ «Астро-Реал», а також доводи про те, що ці роботи були придбані ТОВ «Астро-Реал» у ТОВ «Вітра-Стар» та ТОВ «А.М.Ворк Консалт», не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами.

Твердження відповідача про те, що у ТОВ «Строй-Інвестхолд» на час здійснення господарської операції були відсутні трудові ресурси або засоби, необхідні для виконання робіт, замовлених у нього позивачем, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи.

За умовами пунктів 8.1, 8.2 договору №0207-03/139 від 02.07.2018 підрядник не зобов`язаний узгоджувати із замовником постачальників матеріалів, устаткування та послуг, необхідних для виконання умов договору. Підрядник може залучати до надання послуг за цим договором субпідрядників. Залучення субпідрядників здійснюється підрядником без погодження з замовником. В разі залучення субпідрядників до виконання умов договору, підрядник залишається відповідальним перед замовником за невиконання та/або неналежне виконання такими субпідрядниками умов договору.

Таким чином, ТОВ «Строй-Інвестхолд» не було позбавлено права залучати до виконання робіт субпідрядників без погодження із замовником.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлено Верховним Судом у постанові від 11.06.2019 у справі №825/2387/18.

Будь-які можливі порушення ТОВ «Строй-Інвестхолд», ТОВ «Асто-Реал», ТОВ «Вітра-Стар» та ТОВ «А.М.Ворк Консалт» не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності з огляду на те, що у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Натомість, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов`язку щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) вступає у зв`язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання такого обов`язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідачем не доведено, що договір, укладений позивачем із ТОВ «Строй-Інвестхолд» був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не надано доказів про наявність умислу сторін, тобто, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного правочину і суперечність його мети інтересам держави та суспільства, прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Однак, вироками судів ознаки узгоджених кримінально-карних дій в діях працівників позивача та ТОВ «Строй-Інвестхолд» чи ТОВ «Астро-Реал» не встановлені.

Підсумовуючи вищевикладене, суд критично оцінює твердження відповідача про безтоварність господарської операції з посиланням на те, що ТОВ «Строй-Інвестхолд» здійснювало придбання аналогічних послуг у ТОВ «Астро-Реал», яке у свою чергу придбавало ідентичні послуги у ТОВ «Вітра-Стар» та ТОВ «А.М.Ворк Консалт», у яких відсутні можливості для надання відповідних послуг та відсутній факт придбання ідентичних послуг.

Крім того, господарська операція між позивачем та ТОВ «Строй-Інвестхолд» відбувалася у липні 2018 року, тоді як наданий до суду звіт ТОВ «Астро-Реал» від 12.10.2018 стосується періоду - вересня 2018 року (том 1 а.с. 234), а тому копія звіту ТОВ «Астро-Реал» не приймається судом до уваги.

Суд наголошує, що за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об`єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Факт реального здійснення господарської операції з метою власної господарської діяльності позивача підтверджується належними та допустимими доказами у справі, а також визнається самим контролюючим органом у акті перевірки, де зазначено, що послуги, ідентичні задекларованим по взаємовідносинам із ТОВ «Строй-Інвестхолд», використовувалися (подальша їх реалізація в адресу покупця ТОВ «Сервіс-Ойл» (п.н. 38516938) у господарській діяльності, що підтверджується даними бухгалтерського обліку (том 1 а.с. 22).

Контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив:" 70. І, нарешті, що стосується зусиль для попередження обманних зловживань системою оподаткування ПДВ, Суд визнає, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. 71. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу N 1".

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на частину 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем ДП "Сміт Юкрейн" п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України по взаємовідносинам з ТОВ «Строй-Інвестхолд» та заниження позивачем податку на додану вартість за липень 2018 року на суму 375732 грн., а отже не доведено правомірності оскаржуваного рішення.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0005750501 від 24.12.2019, прийняте Головним управлінням ДПС у Полтавській області без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 7044 грн. 97 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1262 від 16.01.2020 (том 1 а.с. 131) та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (том 1 а.с. 139).

Таким чином, при задоволенні позову Дочірнього підприємства "Сміт Юкрейн", суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Дочірнього підприємства "Сміт Юкрейн" витрати зі сплати судового збору в розмірі 7044 грн. 97 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Сміт Юкрейн" (ідентифікаційний код 33470805, вул. Європейська, 225, офіс 203, м. Полтава, 36008) до Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код 43142831, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 24 грудня 2019 року №0005750501.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Дочірнього підприємства "Сміт Юкрейн" витрати зі сплати судового збору в розмірі 7044 грн. 97 коп. (сім тисяч сорок чотири гривні дев`яносто сім копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 01 червня 2020 року.

Суддя С.С. Сич