Рішення № 89541089, 29.05.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2020 р. № 400/1392/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020

про:визнання протиправним та скасування рішення від 30.09.2019 р. № 17; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 30.09.2019р. № 17 про припинення виплати пенсії за віком позивачу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області поновити виплату позивачу пенсії за віком, починаючи з 30.09.2019р.

Ухвалою від 01.04.2020р. суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 01.04.2020р. суд звільнив позивача від сплати судового збору в силу вимог ч.1 ст.133 КАС України.

Позивач обґрунтував позовні тим, що відповідач протиправно припинив виплату пенсії позивачу з підстав виявлення помилки в записах дубліката трудової книжки позивача в даті його народження. Така підстава аргументована відповідачем тим, що до трудової книжки позивача внесено виправлення підприємством ТОВ «авроро і Ко», яке не є останнім місцем роботи позивача. Проте, позивач вважає, що відповідач припинив виплату пенсії виключно з формальних підстав, так як запис про дату народження та зміни до нього внесені у відповідності до законодавства, дають змогу ідентифікувати позивача як власника трудової книжки. Записи про трудову діяльність ОСОБА_1 цілком підтверджують його трудовий стаж, що дає право позивачу для виплати пенсії за віком. Крім того, відповідальність за видачу, зберігання, ведення обліку трудових книжок покладається на керівника організації, підприємства чи установи, де працювала особа.

Відповідач заперечував проти позову та вказав у відзиві на позовну заяву, що внесення змін до трудової книжки позивача було зроблено з порушенням вимог п. 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція). Видачу дубліката трудової книжки позивача проведено також з порушеннями розділу 5 Інструкції. Для визначення права на пенсію за віком можливо зарахувати періоди роботи позивача на заводі «Дормашина» та МПКК «Алые паруса», що є

недостатнім для отримання пенсії за віком. У зв`язку із тим, що до страхового стажу неможливо зарахувати періоди роботи, які значаться в дублікаті трудової книжки позивача, то рішенням

відповідача від 30.09.2019 № 17 виплату пенсії позивачу було припинено, у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу 15 років. З метою отримання додаткових документів, які б підтвердили стаж роботи позивача. Відповідачем було направлено запити на підприємства, де працював позивач. Проте, на час подання даного відзиву до суду, довідок про підтвердження стажу роботи позивача на адресу управління пенсійного фонду не надходило. Відтак, відповідач вважає, що вимоги не підлягають задоволенню з огляду на їх необґрунтованість.

У відповіді на відзив позивач вказав, що записи про стаж роботи позивача у дублікаті трудової книжки внесено уповноваженими особами, завірені печатками, тому правдивість таких записів сумнівів не викликає. В дублікаті трудової книжки міститься запис про дату народження позивача, проте є неповним. Статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено вичерпний перелік підстав для припинення виплати пенсії, тому така підстава як відсутність числа та місяця народження позивача на першій сторінці дублікату трудової книжки не є підставою для припинення виплати пенсії.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 08.08.2019 є пенсіонером та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).

30.09.2019 року відповідачем ухвалено рішення № 17, яким припинено виплату пенсії позивачу. Підставами для такого припинення стала видача ОСОБА_1 дубліката трудової книжки всупереч положень Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України. Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. № 58.

Зокрема, у рішенні відповідачем вказано, що у дублікаті трудової книжки невірно зазначено дату народження позивача, а внесення змін щодо трудової книжки внесені не за останнім місцем роботи.

Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, тому звернувся до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з неврахуванням відповідачем до страхового стажу позивача періоду роботи згідно записами в дублікаті трудової книжки, так як на першій сторінці дублікату відсутні число та місяць народження позивача, а відповідні виправлення в дублікаті внесені не за останнім місцем роботи поповича.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 8 Закону № 1058 передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Відповідно до статті 56 Закону "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно зі статтею 101 цього Закону органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 7 Порядку №22-1 (у редакції, чинній на момент звернення позивача за призначенням пенсії) до заяви про призначення пенсії за віком додаються зокрема документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01.01.2004, відділ персоніфікованого обліку органу, що призначає пенсію, додає довідку із бази даних системи персоніфікованого обліку.

Згідно з пунктом 30 Порядку №22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, засвідчених у нотаріальному порядку або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі, якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, подається копія з неї, засвідчена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

Пунктами 38, 43 Порядку №22-1 було передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: а) перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; б) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів; в) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Аналогічні норми містяться у пунктах 2.1, 2.23, 4.2, 4.7 Порядку №22-1 у чинній на даний час редакції.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки виданої ТОВ «Аврора і Ко» від 31.07.2019р. № 3620 (а.с.17) завод «Домашина» перейменований у ВАТ «Дормашина» з 31.10.1994р. у зв`язку з приватизацією. ТОВ «Аврора і Ко» згідно п.2.3 договору купівлі-продажу цілісного комплексу ВАТ «Дормашина» № 28-05/03 від 28.05.2003 року як покупець ЦМК ВАТ «Дормашина» прийняло на себе права та обов`язки подальшого зберігання документів особового складу та видачі архівних довідок колишнім працівникам ВАТ «Дормашина».

Згідно записів дублікату трудової книжки позивача, ТОВ «Аврора і Ко» внесено виправлення до дублікату трудової книжки ОСОБА_1 на першій сторінці, а саме - до дати народження позивача, де зазначено повну дату 03.03.1956. Про таке виправлення підприємством зроблено відповідний запис на лівій сторінці першого розвороту дубліката трудової книжки згідно паспорту позивача та скріплено печаткою підприємства 31.08.2019р.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що внесені виправлення зроблені підприємством, на якому позивач працював з 17.07.1973 по 39.04.1974, та яке відповідно зробило помилку у записах внесених до дублікату.

Як вбачається з відзиву відповідача на позов, причиною неврахування періоду роботи стало виявлення неналежного оформлення у дублікаті трудової книжки позивача, проте з боку відповідача не вказано жодних зауважень щодо записів про трудову діяльність позивача.

Оцінюючи ці доводи, суд виходив з того, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Наведене свідчить, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи особи, і лише в разі її відсутності або відсутності у ній відповідних записів, що не дозволяє зясувати відомості про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів.

Судом установлено, що органом Пенсійного фонду при призначенні позивачу пенсії у 08.08.2019р. було зараховано до його трудового стажу роботу на заводі «Дормашина».

Цей період роботи позивача підтверджується поданим ним дублікатом трудової книжки, записи у якій містять відомості про початок та кінець цього періоду (а.с. 11).

Відтак, цей дублікат трудової книжки є достатньою підставою для підтвердження стажу роботи та призначення пенсії, а виключення (незарахування) цього періоду до страхового (трудового) стажу позивача є протиправним.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, рішення від 20.10.2011 року) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Тому, з огляду на те, що при призначенні пенсії позивачу орган Пенсійного фонду, перевіряючи правильність оформлення поданих документів про стаж, зокрема дубліката трудової книжки, не виявляли у них неточностей (розбіжностей, невідповідностей) та призначив позивачу рпенсію, тому виключення (незарахування) періоду роботи після призначення пенсії із позбавленням позивача пенсії є порушенням принципу належного урядування, а покладання на позивача тягаря відповідальності за окремі недоліки порядку ведення трудової книжки, допущені роботодавцем, свідчить про нерозсудливість відповідача при виконанні ним державних функцій у спірних правовідносинах.

Відповідно до частин 1, 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті, суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відтак, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та їх слід задовольнити.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 30.09.2019р. № 17 про припинення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) починаючи з 30.09.2019р.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов