
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 червня 2020 р. № 400/1255/20 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020
про:визнання протиправним рішення від 17.12.2018 р. № 7394/02; зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним рішення про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком як матері особи з інвалідністю з дитинства, зобов`язання призначити дострокову пенсію за віком, здійснити нарахування та виплату пенсії з 04.12.2018 р.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що є матір`ю дитини-інваліда з дитинства та має стаж роботи понад 15 років. Відповідно до ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) позивач має право на призначення дострокової пенсії за віком. Враховуючи дану норму позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком як матері особи з інвалідністю з дитинства, однак відповідач відмовив у призначенні такої пенсії, посилаючись на відсутність висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
17.04.2020 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачем було надано документи стосовно інвалідності дитини, які свідчать, що інвалідність настала у 8-річному віці. Ані до позовної заяви, ані до заяви про призначення пенсії позивач не додала висновок лікарсько-консультативної комісії про те, що її син мав медичні показання для визнання його дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку. Крім того, подана позивачем заява не відповідає формі, яка визначена Додатком № 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1). Відповідач не приймав рішення про відмову в призначенні пенсії, а тому позовні вимоги є передчасними.
За клопотанням позивача справу розглянуто в порядку письмового провадження.
З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач є матір`ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 11).
Як свідчить довідка ЛКК № 8 ОСОБА_2 став інвалідом дитинства до 18 років - 11.04.2001 р., що підтверджується також відповідним посвідченням (а. с. 12, 24).
11.12.2018 р. відповідачем зареєстрована заява позивача від 04.12.2018 р. про призначення їй дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства (а. с. 27). До заяви додавалися довідка форми ОК-5, архівні довідки щодо страхового стажу, копія трудової книжки, довідки щодо інвалідності сина.
Листом від 17.12.2018 р. Южноукраїнське об`єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (правонаступником якого є відповідач) повідомило про відсутність підстав для призначення пенсії, оскільки серед наданих документів відсутній висновок ЛКК про те, що син позивача мав медичні показання для визнання його особою з інвалідністю до досягнення шестирічного віку (а. с. 23). Інших підстав для відмови в призначенні пенсії відповідач не вказав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058 право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення" жінки, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і "ж" статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії.
Відповідно до п. 2.18 Порядку № 22-1 визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акту огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).
Аналізуючи вказані норми закону, враховуючи, що позивачем було надано висновок яким підтверджується, що інвалідність її сина настала до досягнення ним 16 років, та з урахуванням достатнього страхового стажу позивача для призначення дострокової пенсії, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно відмовив у призначенні позивачу пенсії. Суд вважає, що відповідач повинен був призначити позивачу пенсію як матері інваліда з дитинства.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 р. по справі № 501/2838/16-а.
На підставі ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновок, викладений у зазначеній постанові.
Суд вважає безпідставними посилання відповідача як на підставу для відмови ненадання позивачем висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що син позивача мав медичні показання для визнання його дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
Так, зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058 вбачається, що право на призначення дострокової пенсії мають не тільки матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, а і матері особи з інвалідністю віком до 16 років.
Необхідні документи, які підтверджують встановлення у віці до 16 років інвалідності дитині позивача, були надані відповідачу із заявою про призначення пенсії.
Таким чином, позивачем було надано до органу Пенсійного фонду всі передбачені чинним законодавством, документи, необхідні для призначення їй дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства.
Невідповідність заяви позивача від 04.12.2018 р. встановленій Порядком № 22-1 формі не може мати наслідком позбавлення її права на отримання пенсії.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати праце здатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсія, так само як і заробітна платня, є за своєю правовою природою взаємопов`язаними та рівнозначними формами соціального забезпечення, які виплачуються пенсіонерам та працівникам.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Дії відповідача істотно знижують рівень соціального забезпечення та фактично є відмовою держави від її зобов`язань, передбачених ст. 46 Конституції України, а отже є незаконними, порушують принципи справедливості та рівності громадян перед Законом, призводять до зниження розміру пенсії та зменшують захищеність в умовах постійного зростання цін на товари та послуги.
Лист відповідача від 17.12.2018 р. № 7394/02 свідчить про відмову відповідача у призначенні позивачу дострокової пенсії за віком як матері особи з інвалідністю з дитинства, отже, порушує її право мирно володіти своїм майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Отже, пенсія позивачу повинна бути призначена з 05.12.2018 р., а не з 04.12.2018 р., як просить позивач.
При відкритті провадження суд ухвалою від 25.03.2020 р. звільнив позивача від сплати судового збору, отже, судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення від 28.12.2019 р. № 699/03.19-р про визнання протиправним рішення про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком як матері особи з інвалідністю з дитинства, зобов`язання призначити дострокову пенсію за віком, здійснити нарахування та виплату пенсії з 04.12.2018 р. - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним рішення Южноукраїнського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області, оформлене листом від 17.12.2018 р. № 7394/02, про відмову в призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком як матері особи з інвалідністю з дитинства.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком як матері особи з інвалідністю з дитинства, здійснити нарахування та виплату пенсії з 05.12.2018 р.
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Дата складення повного судового рішення 01.06.2020 р.
Суддя Н. В. Лісовська
Судове рішення № 89541079, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 01.06.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 400/1255/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: