Рішення № 89540718, 29.05.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2020 року м. Київ № 320/2681/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб,

які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям

громадян

про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, про визнання протиправним та скасування рішення (протоколу) комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, №13-19 від 27.12.2019 про визнання посвідчення ОСОБА_1 , учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, виданими безпідставно.

Позов мотивовано неправомірністю визнання відповідачем посвідчень позивача учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, виданими безпідставно, з огляду на необґрунтованість висновків комісії щодо розбіжності в документах, а саме невідповідності довідки про заробітну плату первинним документам, та з огляду на фактичну участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується первинними документами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 видано позивачу на підставі довідки АТП 13206 про підвищену оплату праці за роботу в зоні відчуження с. Ковшилівка 21-30.07.1986. Втім, згідно копії довідки, наданої після доопрацювання Білоцерківським міськвиконкомом, позивач 21-31.07.1986 виконувала роботи по ліквідації наслідків аварії в зоні №1 в складі комплексного пункту перевантаження та дезактивації «Старі Соколи» за підписом КПП Старі Соколи, що не відповідає вимогам статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки позивач виконувала зазначені роботи менше ніж 14 календарних днів. Відтак, рішення комісії про відмову позивачу у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та про вилучення наявних у позивача посвідчень є обґрунтованим та законним.

Позивачем подано відповідь на відзив в якій зазначено, що відповідно до довідки, яку було видано позивачу в.о. начальника пункту «Старі Соколи» в липні 1986 року, позивач виконувала роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні №1 (зона відчуження), де відпрацювала 132+12 годин та отримала опромінення. Крім того наголошено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, відповідно, довідка про роботу в складі комплексного пункту «Старі Соколи» не спростовує факту участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_2 та вкладкою до нього від 09.04.1998 НОМЕР_4.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_3 від 05.02.1993, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорія 2

Відповідно до експертного висновку №26/94 від 21.12.1994, витягу із акту огляду у МСЕК до довідки серії МСЕ №206488, довідки серії МСЕ №206488, довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого серії 2-18 АГ, позивачу встановлено з 01.03.1995 безстроково другу групу інвалідності внаслідок професійного захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно трудової книжки ОСОБА_1 , позивача зараховано 02.02.1967 на посаду диспетчера в Білоцерківське АТП-09011 (запис №3). З 10.04.1978 ОСОБА_1 переведено на посаду старшого диспетчера (запис №4).

Наказом по Білоцерківському автотранспортному підприємству 31011 Київського обласного управління пасажирського автотранспорту від 18.06.1986 №48 ОСОБА_1 - старшого диспетчера відряджено в населений пункт Старі Соколи Чорнобильського району строком на 10 днів з 21.07. по 30.07.1986 року для забезпечення оперативної роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно маршрутного листа від 01.08.1986, видного Білоцерківським АТП 13206 Київського територіально-виробничого об`єднання автотранспорту, ОСОБА_1 , яка працювала старшим диспетчером в Білоцерківському АТП 13206, була відряджена в м. Чорнобиль с. Старі Соколи з 21.07.1986 по 30.07.1986 згідно наказу №48 від 18.07.1986 для роботи диспетчером автоколони та виконувала наступні роботи: 21.07.1986 - виїзд з Білої Церкви, прибуття, приймання зміни, місце перебування - м. Чорнобиль, с . Старі Соколи ; 22.07.1986 - 24.07.1986 - виписка, розробка та видача шляхової документації, місце перебування - с. Старі Соколи, м. Чорнобиль, с. Ковилівка ; 28.07.1986 - збір шляхової документації в населених пунктах с. Россоха, Терехово, м. Чорнобиль, місце перебування - м. Чорнобиль, с. Россоха, с. Терехова; 26.07.1986 - 31.07.1986 - розробка та видача шляхової документації, видача талонів на ПММ, місце перебування - м. Чорнобиль, АДРЕСА_3 .

Відповідно до довідки в.о. начальника комплексного пункту перевантаження та дезактивації «Старі Соколи», ОСОБА_1 з 21.07 по 31.07.1986 виконувала роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні №1 в складі комплексного пункту перевантаження та дезактивації «Старі Соколи», відпрацювала в зоні 132+12 годин та отримала дозу опромінення.

Згідно довідки Білоцерківського автотранспортного підприємства 13206 від 08.04.1991 №77, ОСОБА_1 , старший диспетчер Білоцерківського АТП 13206 виконувала роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в якості диспетчера у період з 21.07.1986 по 30.07.1986.

Білоцерківським автотранспортним підприємством 13206 видано довідку від 30.11.1992 №403, згідно якої за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС по місцю основної роботи в Білоцерківському АТП 13206 ОСОБА_1 виплачено додатково заробітну плату в підвищеному розмірі відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 №207 в населених пунктах - Ковалівка - з 21.07.1986 по 30.07.1986.

Відповідно до довідки ТОВ «Білоцерківський автобусний парк» від 13.02.2020 №03, Білоцерківське підприємство 09011 було перейменовано з 27.12.1983 в АТП 31011; автотранспортне підприємство 31011 було перейменовано з 01.07.1986 в АТП 13206; автотранспортне підприємство 13206 було перейменовано з 10.11.1995 у відкрите акціонерне товариство «Білоцерківський автобусний парк»; ВАТ «Білоцерківський автобусний парк» перейменовано з 26.04.2011 в ПАТ «Білоцерківський автобусний парк»; ПАТ «Білоцерківський автобусний парк» перейменовано з 05.12.2019 в ТОВ «Білоцерківський автобусний парк», який є правонаступником всіх вищевказаних організацій.

Комісією Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, прийнято рішення, оформлене протоколом від 27.12.2019 №13-19, яким не підтверджено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 та вирішено визнати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, виданими безпідставно.

Вважаючи протиправним рішення відповідача про визнання посвідчень позивача учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, виданими безпідставно, позивач звернулась із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, визначення соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі по тексту - Закон №796-XII).

Згідно статті 65 Закону №796-XII (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин), учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України (абзац перший пункту першого).

Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом (пункт третій).

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункт четвертий).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі по тексту - Порядок №551).

Згідно пункту 11 Порядку №551, посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії) (абзац перший).

У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами (абзац сімнадцятий).

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів (абзац вісімнадцятий).

Розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації від 23.08.2018 №469 затверджено положення про комісію Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, зареєстровано в Головному територіальному управлінні юстиції у Київській області 07.09.2018 за №109/1136, яким встановлено, зокрема, що комісія Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі - Регіональна комісія) - це постійно діючий колегіальний орган, що утворюється розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації (пункт 1.2).

До основних завдань та повноважень комісії входить, зокрема, перевірка правильності визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідних категорій, та іншим категоріям громадян, на підставі первинних документів, які надходять за поданням районних державних адміністрацій Київської області, державних установ, департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації та опрацювання особових справ громадян (пункт 3.2).

Пунктом 3.3 Положення про комісію Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян визначено, зокрема, що регіональна комісія відповідно до покладених на неї завдань приймає рішення про визначення/відмову у визначенні статусу осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян; про підтвердження/відмову у підтвердженні статусу осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян; про встановлення факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії.

Судом встановлено, що комісією Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, прийнято рішення, оформлене протоколом від 27.12.2019 №13-19, яким не підтверджено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 та вирішено визнати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, виданими безпідставно.

Як убачається зі змісту витягу з протоколу засідання комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян від 27.12.2019 №13-19, підставою для визнання безпідставно виданими позивачу посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 та особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 слугували розбіжності в документах (довідка про заробітну плату не відповідає первинним документам). Робота на КПП Старі Соколи, 21-31.07.1986 (11 днів), що не відповідає вимогам статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (на ПУСО і Д (КПП) не менше 14 календарних днів у 1986 році).

Відповідно до статті 9 Закону №796-XII (в редакції, чинній на час видачі позивачу посвідчень), особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно статті 10 Закону №796-XII (в редакції, чинній на час видачі позивачу посвідчень), учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України. *Тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Пунктом 4 частини першої статті 11 Закону №796-XII (в редакції, чинній на час видачі позивачу посвідчень), встановлювалось, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років.

Відповідно до статті 12 Закону №796-XII (в редакції, чинній на час видачі позивачу посвідчень), причинний зв`язок між погіршенням стану здоров`я, захворюванням, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо уповноваженою на те медичною установою (не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби національної безпеки України) не підтверджено відсутність такого зв`язку.

Згідно статті 14 Закону №796-XII (в редакції, чинній на час видачі позивачу посвідчень), для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 1) інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10 і 11), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1; 2) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: - з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; - з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; - у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; - евакуйовані у 1986 році із зони відчуження; - особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2; 3) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали: - у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів; - у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів; - у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів; - на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки - не менше 14 календарних днів у 1986 році, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які: - постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій; - постійно проживають або постійно працюють у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3; 4) особи, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4 (частина перша).

Крім встановлених цією статтею категорій осіб, право на пільги, передбачені цим Законом, мають особи, які тимчасово працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років на території зони безумовного (обов`язкового) відселення, за умови, що їх було направлено в цю зону за розпорядженнями міністерств, відомств, виконавчих комітетів обласних Рад народних депутатів (частина друга).

Громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, належать до категорії 1, або 2, або 3. Порядок визначення цих категорій встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина четверта).

Громадяни, які захворіли на променеву хворобу або захворювання яких пов`язане з переопроміненням внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, які сталися не з вини потерпілих, якщо такий зв`язок встановлено медичними закладами, належать до категорій, зазначених у частині третій цієї статті (частина п`ята).

Положеннями статті 15 Закону №796-XII (в редакції, чинній на час видачі позивачу посвідчень) встановлено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами (частина перша).

Підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях (частина третя).

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - місцевими Радами народних депутатів на цих територіях (частина четверта).

Визначення рівнів забруднення, доз опромінення, відновлення їх шляхом розрахунку здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідних державних органів та обласних державних адміністрацій (частина четверта).

З наведених положень Закону №796-XII убачається, що вказаним законом до числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС віднесено окремі самостійні категорії громадян, зокрема: - громадян, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів; - громадян, які працювали не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки. При цьому перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Абзацом третім пункту 6 Порядку №551 встановлено, що до пунктів дезактивації техніки та санітарної обробки населення належать пункти у межах сіл Діброва Поліського району, Дитятки та Старі Соколи Іванківського району Київської області, на аеродромах Чернігівського вищого військового училища льотчиків у м. Чернігові і с. Малійки Чернігівського району Чернігівської області та пункт дезактивації залізничного транспорту на станції Вільча Поліського району Київської області.

Також, окрім учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, положеннями Закону №796-XII визначено окрему категорію громадян, а саме - потерпілих від Чорнобильської катастрофи, до яких належать особи, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років.

Зі змісту оскаржуваного рішення та відзиву відповідача на позовну заяву вбачається, що підставою для визнання безпідставно виданими позивачу посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 та особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 фактично слугувало непідтвердження періоду роботи позивача на пункті дезактивації техніки та санітарної обробки населення у межах села Старі Соколи Іванківського району Київської області не менше 14 календарних днів у 1986 році.

Втім, суд не може погодитись з такими висновками комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, виходячи з такого.

Так, наказом по Білоцерківському автотранспортному підприємству 31011 Київського обласного управління пасажирського автотранспорту від 18.06.1986 №48, довідкою в.о. начальника комплексного пункту перевантаження та дезактивації «Старі Соколи» дійсно підтверджується факт відрядження ОСОБА_1 , старшого диспетчера, в населений пункт Старі Соколи Чорнобильського району строком на 10 днів з 21.07. по 30.07.1986 року для забезпечення оперативної роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Водночас, характер виконуваної позивачем роботи під час її перебування на пункті дезактивації техніки та санітарної обробки населення у межах села Старі Соколи Іванківського району Київської області свідчить про те, що позивач не тільки безпосередньо знаходилась на території зазначеного пункту дезактивації та санітарної обробки, а й здійснювала неодноразові виїзди за межі зазначеного пункту до міста Чорнобиль, с. Ковилівка (22.07.1986-24.07.1986), с. Россоха, с. Терехова (26.07.1986-31.07.1986), що убачається з маршрутного листа від 01.08.1986, видного Білоцерківським АТП 13206 Київського територіально-виробничого об`єднання автотранспорту.

Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», м. Чорнобиль, с. Терехів, с. Розсоха Чорнобильського району Київської області віднесено до зони відчуження. При цьому суд вважає точне неспівпадіння назв населених пунктів, зазначених в маршрутному листі - «Россоха», «Терехова» з назвою населених пунктів, визначених в постанові Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 №106, - «Розсоха», «Терехів», особливістю правопису назв зазначених населених пунктів.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що позивача було відряджено для забезпечення оперативної роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в якості диспетчера автоколони і позивач перебувала під час виконання зазначених робіт в зоні відчуження у 1986 році, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, ОСОБА_1 належить до числа громадян, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, відповідно є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Водночас, відповідачем вказану обставину під час прийняття оскаржуваного рішення враховано не було, що призвело до необґрунтованого висновку відповідача про роботу ОСОБА_1 лише безпосередньо на пункті дезактивації техніки та санітарної обробки населення у межах села Старі Соколи Іванківського району Київської області менше ніж 14 календарних днів, що є окремою підставою для віднесення позивача до числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Суд погоджується з аргументами відповідача, що довідкою в.о. начальника комплексного пункту перевантаження та дезактивації «Старі Соколи» підтверджується факт виконання ОСОБА_1 з 21.07 по 31.07.1986 робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні №1 в складі комплексного пункту перевантаження та дезактивації «Старі Соколи». Втім, вказана довідка не може бути єдиним документом для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки комісія зобов`язана розглядати документи, подані особою з метою визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в сукупності, та враховувати не окремі факти, а всі обставини щодо характеру виконуваних особою робіт, місця їх виконання тощо.

За висновком суду, наявні у матеріалах справи та у комісії докази не містять очевидних розбіжностей, які б свідчили про обґрунтовані сумніви щодо факту участі позивача у виконанні нею робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році безпосередньо у зоні відчуження, оскільки зазначені докази, а саме: наказ по Білоцерківському автотранспортному підприємству 31011 Київського обласного управління пасажирського автотранспорту від 18.06.1986 №48, маршрутний лист від 01.08.1986, видний Білоцерківським АТП 13206 Київського територіально-виробничого об`єднання автотранспорту, довідка в.о. начальника комплексного пункту перевантаження та дезактивації «Старі Соколи», довідка Білоцерківського автотранспортного підприємства 13206 від 08.04.1991 №77, довідка Білоцерківського автотранспортного підприємства 13206 від 30.11.1992 №403, письмові пояснення ОСОБА_1 від 24.09.2019, доповнюють один одного та уточнюють характер, місце виконання особою робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Також, судом встановлено, інвалідність позивача пов`язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується експертним висновком №26/94 від 21.12.1994, витягом із акту огляду у МСЕК до довідки серії МСЕ №206488, довідкою серії МСЕ №206488, довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого серії 2-18 АГ.

Отже, зважаючи на встановлені судом обставини та наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення (протоколу) комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, №13-19 твід 27.12.2019 про визнання посвідчення ОСОБА_1 , учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, виданими безпідставно, відповідно, вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно абзацу другого частини п`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів - громадян, віднесених до 1 та 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Судом встановлено, що позивач є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, відповідно звільнена від сплати судового збору. Оскільки позивачем не надано доказів понесення нею інших судових витрат, будь-які судові витрати стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, оформлене протоколом №13-19 від 27.12.2019 про визнання посвідчення ОСОБА_1 , учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, виданими безпідставно.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - комісія Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, (ідентифікаційний код 00022533, місцезнаходження: 01196, м. Київ, площа Лесі Українки, 1).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цим рішенням, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 29 травня 2020 року.