Рішення № 89535362, 28.05.2020, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/1262/20

Провадження № 2-а/740/35/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.20

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючої судді - Ковальової Т.Г.,

за участю секретаря – Кубрак Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Чернігівській області, третя особа на стороні відповідача – інспектор взводу №1 роти №1 БУПП в Чернігівській області ДПП Котлобай Костянтина Вікторовича, про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії інспектора Котлобай К.В. щодо винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення від 17.03.2020 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та скасувати вказану постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2259501 від 17 березня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вказаною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він нібито 17.03.2020 в с.Красилівка на 113 км а/д М-01 керував автомобілем зі звидкістю 98 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населенному пункті на 48 км/год. Швидкість зафіксовано TRUCAM LTI 20/20 (TC000535), чим порушив п.12.4 ПДР України.

Зазначає, що вказане правопорушення він не вчиняв, його заяви та клопотання інспектором проігноровані. Він просив надати йому для ознайомлення будь-які докази, які б свідчили про факт порушення ним ПДР, однак ніяких доказів йому надано не було, на підтвердження факту вчинення ним адміністративного правопорушення та не надано жодного доказу про наявність його вини.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30.03.2020 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи з повідомленням сторін на 28.05.2020.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав позов за викладених в ньому обставин. Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а згідно частини другої зазначеної статті учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справ з моменту направлення такого повідомлення працівником суду та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Відповідач - в судове засідання не з’явився.

Від третьої особи - інспектора взводу №1 роти №1 БУПП в Чернігівській області ДПП Котлобай К.В. надійшов відзив, в якому зазначено, що інспектор заперечує в задоволенні позовних вимог, оскільки постанова у вказаній справі відповідає вимогам КУпАП і при її винесенні він діяв на підставі та в межах повноважень та спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Обставини, зазначені позивачем в позовній заяві, не відповідають дійсності, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови. В якості доказу надав сертифікат лазерного вимірювача швидкості Tru CAM LTI 20/20 та диск з відеофіксацією події.

Крім того, звертає увагу на той факт, що відповідачем по справі зазначено Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП, яке не є юридичною особою, а є територіальним (відокремленим) підрозділом Департаменту патрульної поліції. Вимоги щодо визнання дій неправомірними та скасування постанови стосуються його – інспектора як посадової особи, яка у цій справі є третьою особою, а отже є необхідність здійснити заміну неналежного відповідача на належного - інспектора роти №1 БУПП в Чернігівській області Котлобай К.В.

Від позивача надійшли письмові пояснення, в яких він зазначає неправомірність подання третьою особою відзиву на позовну заяву та просить не приймати його до уваги. Крім того, звертає увагу на надані ним докази, які не зазначені в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому не є належними та допустимими доказами вчинення ним адміністративного правопорушення.

Також зазначає, що в постанові не зазначено дорожній знак, яким позначено населений пункт, а саме 5.45 чи 5,47, оскільки для правильного вирішення справи це має значення. Відповідачем не подані суду докази про те, що правопорушення зафіксовано в межах населеного пункту та земельна ділянка 113 км знаходиться в межах населеного пункту с.Красилівка, що також не відображено на відео- та скриншоті зображення файлу з лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20.

Вважає, що відповідно до п.12.6 ПДР швидкість, з якою він рухався, є дозволеною, оскільки він рухався по автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою (не більше 110 км/год).

Постанова не відображає дійсних обставин справи, доказів правопорушення не надано, свідків, які б могли підтвердити факт правопорушення, не встановлено та не опитано, місце скоєння правопорушення не вказано, тобто факт порушення оснований на припущеннях, що є неприпустимим. Просить позовні вимоги задовольнити.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що інспектором взводу №1 роти №1 БУПП в Чернігівській області ДПП Котлобай К.В. 17 березня 2020 року складено постанову серії ЕАК №2259501 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.12.4ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 255 грн (а.с.7).

Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що 17.03.2020 о 13 год 49 хв на 113 км а/д М-01 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 98 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населенному пункті на 48 км/год. Швидкість зафіксовано TRUCAM LTI 20/20 (TC000535), чим порушив п.12.4 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Вказаною постановою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін

Дослідивши всі докази по справі і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 12.4 ПДР передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Cтаттею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 40 ЗаконуУкраїни «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб та забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до наявних матерів справи лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UА-МІ/1-2903- 2012, а відтак, лазерний вимірювач швидкості Tru CAM LTI 20/20 ТС000535 може засвідчувати порушення швидкісного режиму.

Як встановлено частинами 2, 3 статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу (ст. 283 КУпАП).

Відповідно до пункту 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року № 1408/27853 (далі - Інструкція № 1395), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення та транспорті» роз`яснено судам, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Крім того, цією постановою зазначено про те, що судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Дослідивши постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2259501 від 17.03.2020, судом не здобуто належних та допустимих доказів того, що позивачем дійсно порушено п.12.4 Правил дорожнього руху України, за що його притягнуто до відповідальності, що тягне за собою її скасування.

Суд не вважає постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення, однак будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано.

Так, в п.9 оскаржуваної постанови зазначено, що до постанови додається б/к 97, тобто запис з нагрудної відеокамери поліцейського.

Досліджений судом відеозапис, наданий інспектором, не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність винесення оскаржуваної постанови, що підтверджує безпідставність заперечень відповідача проти задоволення позову. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі №216/5226/16-а.

Оскаржувана постанова, в порушення частини 3 статті 283 КУпАП жодної інформації про фіксацію правопорушення із застосуванням технічних засобів та про технічний засіб не містить, а тому є незаконною, оскільки у разі фіксації правопорушення технічними засобами зазначення даних про такі у постанові є обов`язковим (ВС/КАС №427/2769/17 від 24.01.2019, ВС/КАС № 524/1284/17 від 19.02.2020).

З досліджених матеріалів фото-відеофіксування, наданих третьою особою до відзиву, вбачається, що суду не надано належних доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема, розміщення дорожніх знаків (5.45 чи 5.47), відеозаписи, які б підтверджували факт вчинення позивачем правопорушення на вказаному у постанові відрізку ділянки дороги 113 км автодороги М-01 Київ-Чернігів-Н.Яриловичі, де розташоване с.Красилівка Козелецького району. Зміст вказаних записів зводиться до фіксації інспектором «Літош» на прилад Tru Cam LTI 20/20 серії № НОМЕР_2 рух автомобіля «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 , зі швидкістю 98 км/год, а також спілкування позивача з працівником поліції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. З наданих фото та відео також вбачається, що 113 кілометр автомобільної дороги М-01 має дві смуги для руху в одному напрямку. З фотознімку приладу TRU Cam та відео з лазерного вимірювача швидкості, яким зафіксовано факт перевищення швидкості транспортним засобом позивача, місце здійснення фіксації встановити неможливо, докази на підтвердження факту правопорушення в межах населеного пункту відсутні.

Згідно ПДР дорожній знак 5.45 позначає - "Початок населеного пункту". Найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Знаки 5.45 і 5.46 установлюються на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги. Отже, згідно ПДР знак 5.45 позначає не лише найменування населеного пункту, а й його початок. При цьому, місце встановлення такого знаку співпадає з фактичними межами забудови населеного пункту. Відтак, зона дії знаку 5.45. поширюється на ділянку автодороги від місця його установлення до знаку 5.46.

Поряд з цим, на відеозаписі з лазерного вимірювача швидкості руху TruCam LTI 20/20 серії №ТС00535, наданого відповідачем, не зафіксований дорожній знак 5.45 або знак 5.46. В тому числі, не надано відповідачем доказів про місце встановлення знаків 5.45, 5.46 в с.Красилівка, а відтак не можливо встановити, на якому відрізку автодороги а/д М-01 113 км розпочинається та на якому відрізку закінчується його дія і чи дійсно перевищення швидкості водієм ОСОБА_1 мало місце у межах зони дії дорожнього знаку 5.45.

Із відео лазерного вимірювача швидкості руху TruCam LTI 20/20 серії №ТС00535 неможливо встановити, чи рухався позивач у межах населеного пункту чи ні, так як і дорожній знак 5.45 і забудівля на цьому відеозапису відсутні.

Докази наявності знаку 5.45 необхідні для визначення законності накладення адміністративного стягнення ще й тому, що ПДР України також передбачений дорожній знак 5.47 -"Початок населеного пункту". Однак він містить і означає найменування і початок забудови населеного пункту, в якому на даній дорозі не діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.

Тобто відсутні докази не тільки того, що позивач рухався по дорозі у межах населеного пункту, а й що на цій дорозі діють вимоги ПДР України, що визначають порядок руху в населених пунктах, зокрема й швидкісний режим.

За встановлених і наведених судом обставин вбачається, що відповідачем було передчасно та незаконно ухвалено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у зв`язку із відсутністю доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Щодо заявленного інспектором клопотання про заміну неналежного відповідача Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП на належного - Департамент патрульної поліції та інспектора Котлобай К.В., слід зазначити наступне.

Частиною 2 ст.46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові КАС ВС від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а, відповідачем у справах про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

З наведеного вбачається, що суб`єктом владних повноважень, який розглядає справу про адміністративне правопорушення і виносить постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, є відповідний орган в особі конкретної посадової особи, а тому відповідач - інспектор УПП в Чернігівській області Котлобай К.В., який є посадовою особою вказаного органу, є неналежним відповідачем по справі. В цьому випадку належним відповідачем вірно зазначено Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП.

Згідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

У постанові № 127/3429/16-ц ВС, пославшись на практику Європейського суду з прав людини, зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення. Сам факт правопорушення належними та допустимими доказами не підтверджено, у зв`язку з чим прийнята постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, - закриттю.

В іншій частині позову слід відмовити за безпідставністю, оскільки нормами адміністративного судочинства за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності в повноваження місцевого загального суду не входить визнання дій противоправними.

Керуючись ст.77, 241-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Чернігівській області, третя особа на стороні відповідача – інспектор взводу №1 роти №1 БУПП в Чернігівській області ДПП Котлобай Костянтина Вікторовича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2259501 від 17.03.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у виді 255 грн штрафу, - скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Копії судового рішення надіслати сторонам протягом двох днів із дня його складення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України строк апеляційного оскарження, який встановлений у рішенні суду, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов’язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Головуюча суддя Т.Г. Ковальова