Рішення № 8953522, 08.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.04.10 р.                     Справа № 20/14                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „БаДМ”, м.Дніпропетровськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „АИСТ”, м.Слов”янськ

про стягнення 71357,50 грн.

За участю представників:

від позивача: Веретенко О.В. – дов.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „БаДМ”, м.Дніпропетровськ, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „АИСТ”, м.Слов”янськ, про стягнення 71357,50 грн. – суми заборгованості за договором поставки № Д/482 від 02.01.09 р., з яких 53246,73 грн. – сума основного боргу, 15974,02 грн. – сума штрафу, 1466,92 грн. – сума пені, 669,83 грн. – сума 10% річних.

Крім того, у своєму позові позивач просив суд в порядку ст.ст.66, 67 Господарського процесуального кодексу України на час розгляду спору застосувати до відповідача заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на рахунки відповідача.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем умов договору поставки № Д/482 від 02.01.09 р., на приписи Господарського та Цивільного кодексів України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, однак письмового відзиву на позов суду не надав.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

02 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „БаДМ” (далі-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „АИСТ” (далі-Покупець) було укладено договір поставки № Д/482 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов’язався поставити та передати у власність Покупця лікарські препарати та засоби, засоби гігієни та догляду за хворими, лікувальну косметику та інші форми медичного асортименту, а Покупець зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах Договору.

Згідно із п.1.3 Договору, кількість та ціна товару, що поставляється за Договором, визначається покупцем при замовленні товару та зазначається у видаткових накладних на товар, який поставляється. Усі видаткові накладні є невід’ємними складовими Договору.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що Покупець зобов’язується сплатити суму за товар в строки, які вказані в накладній на передачу товару.

Відповідно до п.6.4 Договору, Покупець здійснює оплату вартості поставленого товару у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний (розрахунковий) рахунок Постачальника. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, надійшла на поточний (розрахунковий) рахунок Постачальника.

Згідно із п.6.5 Договору, оплата Покупцем товару за Договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу.

Пунктами 7.2, 7.3 Договору передбачено, що у випадку порушення строку оплати поставленого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення та, окрім того, при простроченні оплати поставленого товару на двадцять календарних днів Покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості поставленого та неоплаченого у строк товару. Покупець сплачує Постачальнику суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також десяти процентів річних від простроченої суми в порядку ст.625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до умов Договору, позивач передав у власність відповідача товар на загальну суму 1051429,86 грн., що підтверджується накладними до Договору, що наявні в матеріалах справи.

Як стверджує позивач, останнє відвантаження товару відповідачу було здійснено 09.12.09 р. на суму 3448,25 грн., що підтверджується накладною № D610797. У зазначеній накладній строк оплати був вказаний 16.12.09 р., остання оплата товару від відповідача в сумі 500,00 грн. надійшла 25.12.09 р.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином, передав у власність відповідача товар, що підтверджується, наявними у матеріалах справи документами, а саме – накладними.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати отриманого товару у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 71357,50 грн. – суму заборгованості за договором поставки № Д/482 від 02.01.09 р., з яких 53246,73 грн. – сума основного боргу, 15974,02 грн. – сума штрафу, 1466,92 грн. – сума пені, 669,83 грн. – сума 10% річних.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи документами, а саме – договором поставки № Д/482 від 02.01.09 р., накладними, розрахунком позовних вимог.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 53246,73 грн. – суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.7.2 Договору, у випадку порушення строку оплати поставленого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення та, окрім того, при простроченні оплати поставленого товару на двадцять календарних днів Покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості поставленого та неоплаченого у строк товару.

Згідно із п.7.3 Договору, Покупець сплачує Постачальнику суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також десяти процентів річних від простроченої суми в порядку ст.625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 15974,02 грн. – суми штрафу, 1466,92 грн. – суми пені, 669,83 грн. – суми 10% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, однак письмового відзиву на позов суду не надав.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Клопотання позивача про забезпечення позову судом залишено без задоволення за недоведеністю позивачем наявності обставин, які можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення суду по даній справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „БаДМ”, м.Дніпропетровськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю „АИСТ”, м.Слов”янськ, про стягнення 71357,50 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АИСТ” (84122, Донецька область, м.Слов”янськ, вул.Леніна, б.28; поточний рахунок 260008105 в АБ „Бизнесбанк”, МФО 334969, код ЄДРПОУ 19382323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „БаДМ” (49005, м.Дніпропетровськ, вул.Панікахи , 2; поточний рахунок 26002146146001 в КБ „Приватбанк”, МФО 305299, код ЄДРПОУ 31816235) 53246,73 грн. – суму основного боргу, 15974,02 грн. – суму штрафу, 1466,92 грн. – суму пені, 669,83 грн. – суму 10% річних, 713,58 грн. – суму витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 08.04.2010 р.

Повний текст рішення підписано 13.04.2010 р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 – у справу

Вик.Канаховська В.В.