Рішення № 8953364, 08.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.04.10 р.                     Справа № 4/10                               

За ухвалою заступника голови господарського суду від 12.03.2010р. продовжений строк розгляду справи на один місяць на підставі ст. 69 ГПК України.

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Подколзін В.Т. – довіреність від 01.02.2010р.,

від відповідача – не явився,

за позовом –           Товариства з обмеженою відповідальністю Харківської зовнішньоторговельної

фірми “Моторімпекс” м. Харків

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю „Кепітал Енерго Сістем” м. Донецьк

про стягнення 988685,34грн. заборгованості та міжкурсової різниці, -

в с т а н о в и в :

          Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 980768,11грн. заборгованості за поставлений товар, яка виникла із поставки за специфікаціями №№ 22, 23, 26, 27, 28, 29, які являються невід’ємною частиною договору №36-06-07/У від 25.06.2007р.

02.03.2010р. позивачем надано уточнення до позову, в якій він остаточно визначив суму позову – 988685,34грн, яка складається із 629409,05грн. заборгованості за поставлений товар по специфікаціям №№ 22,23,26,27,28,29 та 359276,29грн. міжкурсової різниці відповідно до умов п.2.3 договору.

Таким чином, позивач збільшив суму позову на 7917,23грн., не сплативши за неї державне мито.

В разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується у відповідності з новою ціною позову. Згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України збільшення позивачем розміру позовних вимог можливе за умови дотримання встановленого порядку, тобто позивачем повинно бути доведено, що заява про збільшення суми позову пред’явлена відповідачу.

За заявою судді заступником голови господарського суду ухвалою від 12.03.2010р. на підставі ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду справи на один місяць у зв’язку з необхідністю викликати відповідача та витребувати додаткові документи у позивача для вирішення спору по суті.

Позивачем надіслано 16.03.2010р. докази перерахування державного мита в сумі 79,17грн. та направлення відповідачу копії заяви про збільшення суми позову.

В підтвердження позовних вимог позивач надав договір №36-06-07/У від 25.06.2007р. зі специфікаціями, видаткові накладні та довіреності, на підставі яких отриманий товар відповідачем, претензію №19-10/09 від 13.10.2009р. та відповідь на неї.

Заявою від 09.02.2010р. позивач просить суд застосувати до відповідача заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачеві відповідно до ст.ст.66-67 ГПК України. Жодного документу не надано в обґрунтування цих вимог.

2

          Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засіданні, про час і місце якого був належним чином повідомлений, про що свідчать підписи уповноваженої особи на Повідомленнях про вручення ухвал суду, не надано письмового відзиву на позов та докази виконання умов договору.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір без участі представника відповідача і неподанням ним відзиву на позов на підставі ст. 75 ГПК України, приймаючи до уваги достатність матеріалів для вирішення справи по суті.

Проаналізувавши надані позивачем і зібрані судом документи, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив, що 25.06.2007р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу №36-06-07/У від 25.06.2007р. зі специфікаціями, відповідно до умов п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та сплатити товар, по номенклатурі, в кількості та за ціною згідно вимог специфікацій, які є додатками до договору.

Відповідно до п. 2.2 договору загальна сума договору складається із суми всіх специфікацій.

Згідно з п. 3 договору умови оплати товару, порядок та строки здійснення платежів, як і ціна товару зазначаються у специфікаціях до договору. У пункті 2.3 договору сторони передбачили, що вартість товару встановлюється згідно рахунку-фактури та специфікацій в українській національній валюті по відношенню курсу ЄВРО до гривні.

Сторонами підписані додатки до договору №№22-23,26-29 (специфікації), виконання яких і є предметом даного спору.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України (далі по тексту – ГК), учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі по тексту – ЦК) договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Перевіряючи виконання сторонами умов договору, суд встановив, що:

- специфікацією № 22 від 06.06.2008р. сторони узгодили, що позивач повинен поставити одну станцію акумуляторну вартістю 300000,00грн.. Ціна за одиницю товару в гривні зафіксована по курсу 7,476131грн/1ЕВРО, яка належить перерахунку у відповідності з курсом ЕВРО, встановленого Національним Банком України на дату оплати. Оплата повинна бути проведена у два етапи: 1-й – попередньо поставці в розмірі 10% від всієї вартості, вказаної у специфікаціїё але в 5-ти денний строк після підписання договору по курсу на день оплати, а 2-й етап – решта 90% вартості товару в термін 3-х днів після повідомлення про готовність товару до відвантаження і належить перерахунку у відповідності з курсом ЕВРО, який встановлений Національним Банком України на дату оплати другого етапу. Цією специфікацією обумовлений сторонами строк поставки – 40 днів з моменту внесення передплати.

          На виконання цієї специфікації продавець (позивач) виставив для оплати відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000415 від 06.06.2008р. на суму 300000,00грн. за станцію акумуляторну EPE-BA10S55-1606+паспорт, який повинен бути сплачений до 06.06.2008р.

Позивач передав представнику відповідача, який діяв за довіреністю № 08-01/09 від 08.09.2008р. по видатковій накладній № РН-0003433 від 09.09.2008р. станцію акумуляторну вартістю 294159,00грн.

          Позивач виконав умови договору в частині поставки товару за специфікацією № 22 в повному обсязі.

- специфікацією № 23 від 10.06.2008р. сторони узгодили, що позивач повинен поставити 14 найменувань продукції загальною вартістю 358680,34грн. Ціна за одиницю товару в гривні зафіксована по курсу 7,653662грн/1ЕВРО, яка належить перерахунку у відповідності з курсом ЕВРО, встановленого Національним Банком України на дату оплати. Оплата повинна бути проведена у два етапи: 1-й – попередньо поставці в розмірі 10% від всієї вартості, вказаної у специфікаціїё але в 5-ти денний строк після підписання договору по курсу на день оплати, а 2-й етап – решта 90% вартості товару в термін 3-х днів після повідомлення про готовність товару до відвантаження і належить перерахунку у відповідності з курсом ЕВРО, який встановлений Національним Банком України на дату оплати другого етапу. Цією специфікацією обумовлений сторонами строк поставки – 60 днів з моменту внесення передплати.

3

На виконання цієї специфікації продавець (позивач) виставив для оплати відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000422 від 10.06.2008р. на суму 358680,34грн., в якому вказано всі 14 найменувань продукції, кількість її, ціна та сума. Встановлений строк оплати рахунку - до 30.06.2008р.

Позивач передав представнику відповідача, який діяв за довіреністю № 08-01/09 від 08.09.2008р. по видатковій накладній № РН-0003459 від 19.09.2008р. тільки одну одиницю вказаного найменування у п.13 специфікації, а саме: фільтр напірний вартістю 30033,00грн. Останні позиції найменувань, які вказані у специфікації не поставлялись.

- специфікацією № 26 від 04.07.2008р. сторони узгодили, що позивач повинен поставити 33 найменувань продукції загальною вартістю 309840,62грн. Ціна за одиницю товару в гривні зафіксована по курсу 7,703907грн/1ЕВРО, яка належить перерахунку у відповідності з курсом ЕВРО, встановленого Національним Банком України на дату оплати. Оплата повинна бути проведена у два етапи: 1-й – попередньо поставці в розмірі 10% від всієї вартості, вказаної у специфікаціїё але в 5-ти денний строк після підписання договору по курсу на день оплати, а 2-й етап – решта 90% вартості товару в термін 3-х днів після повідомлення про готовність товару до відвантаження і належить перерахунку у відповідності з курсом ЕВРО, який встановлений Національним Банком України на дату оплати другого етапу. Цією специфікацією обумовлений сторонами строк поставки – 60 днів з моменту внесення передплати.

          На виконання цієї специфікації продавець (позивач) виставив для оплати відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000464 від 04.07.2008р., в якому вказано тільки 10 найменувань продукції із 33, вказаних в п.п.1-10 специфікації, кількість її, ціна та сума, яка повинна бути сплачена покупцем в сумі 263340,49грн. до 09.07.2008р. Виставлений ще один рахунок - рахунок-фактура № СФ-0000485 від 10.07.2008р. на суму 7046,45грн, в якому вказано ще 3 найменування продукції, вказаних в п.п.11-13 специфікації. Цей рахунок повинен бути сплачений до 31.07.08р.

Позивач передав представнику відповідача, який діяв за довіреністю № 12-1/08 від 12.08.2008р. по видатковій накладній № РН-0003327 від 12.08.2008р. чотири клапани та два дроселя вартістю 7053,65грн. за товар, вказаний в пунктах 11-13 специфікації. У видатковій накладній вказані найменування товару, обумовлені рахунком-фактурою № СФ-0000485 від 10.07.2008р

          Видаткова накладна № РН-0003413 від 08.08.2008р. підтверджує одержання відповідачем двох гідростанцій загальною вартістю 162453,00грн., поставки яких не обумовлені специфікацією № 26, на яку посилається позивач як на підставу поставки. Але в цій видатковій накладній є посилання на інший рахунок –фактуру, виставлений позивачем № СФ-0000454 від 04.07.08р.

- специфікацією № 27 від 04.07.2008р. сторони узгодили, що позивач повинен поставити 4 найменування продукції: гідростанція UHAU-S00119-2,0 в кількості однієї одиниці, 20шт моторів гідравлічних, три теплообмінника та два насоси шестеренних загальною вартістю 118517,41грн. Ціна за одиницю товару в гривні зафіксована по курсу 7,703907грн/1ЕВРО, яка належить перерахунку у відповідності з курсом ЕВРО, встановленого Національним Банком України на дату оплати. Оплата повинна бути проведена у два етапи: 1-й – попередньо поставці в розмірі 10% від всієї вартості, вказаної у специфікаціїё але в 5-ти денний строк після підписання договору по курсу на день оплати, а 2-й етап – решта 90% вартості товару в термін 3-х днів після повідомлення про готовність товару до відвантаження і належить перерахунку у відповідності з курсом ЕВРО, який встановлений Національним Банком України на дату оплати другого етапу. Цією специфікацією обумовлений сторонами строк поставки – 60 днів з моменту внесення передплати.

          На виконання цієї специфікації продавець (позивач) виставив для оплати відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000505 від 15.07.2008р. на суму 37823,00грн., в якому зазначено найменування продукції, вказаної в п. 1 специфікації – гідростанція UHAU-S00119-2,0 яка повинна бути сплачена покупцем до 20.07.2008р.

Представником відповідача, який діяв за довіреністю № 08-1/09 від 08.09.2008р. по видатковій накладній № РН-0003412 від 08.09.2008р. на суму 34446,12грн. одержана гідростанція.

За цією ж специфікацією виставлений рахунок–фактура №СФ-0000516 від 17.07.2008р. на суму 60740,16грн. за поставку мотора гідравлічного в кількості 20 штук на суму 60740,16грн., в якому зазначено, що він дійсний до сплати до 31.07.2008р. Поставка мотора гідравлічного проведена за видатковою накладною № РН-0003443 від 12.08.2008р., за довіреністю № 08-1/9 від 12.09.2008р. на суму 54130,80грн. За виставленим рахунком № СФ-0000541 від 25.07.08р. за поставку теплообмінника в кількості 3-х одиниць на суму 14556,24грн., в якому зазначено, що він дійсний до сплати до 14.08.2008р., одержано представником відповідача по видатковій накладній за довіреністю № 12-1/08 від 12.08.08р. ці теплообмінники загальною вартістю 14556,24грн.

4

За виставленим рахунком № СФ-0000553 від 31.07.2008р. за поставку двох насосів на суму 4829,64грн. одержано представником відповідача по видатковій накладній № РН-0003442 від 12.09.08р. за довіреністю № 08-1/09 від 12.08.08р. насоси загальною вартістю 4373,95грн.

Таким чином за специфікацією № 27 від 04.07.2008р. позивач виконав умови всі умови повному обсязі.

- специфікацією № 28 від 01.08.2008р. сторони узгодили, що позивач повинен поставити 12 найменувань продукції загальною вартістю 42276,33грн. Ціна за одиницю товару в гривні зафіксована по курсу 7,563686грн/1ЕВРО, яка належить перерахунку у відповідності з курсом ЕВРО, встановленого Національним Банком України на дату оплати. Оплата повинна бути проведена у два етапи: 1-й – попередньо поставці в розмірі 10% від всієї вартості, вказаної у специфікаціїё але в 5-ти денний строк після підписання договору по курсу на день оплати, а 2-й етап – решта 90% вартості товару в термін 3-х днів після повідомлення про готовність товару до відвантаження і належить перерахунку у відповідності з курсом ЕВРО, який встановлений Національним Банком України на дату оплати другого етапу. Цією специфікацією обумовлений сторонами строк поставки – 10 днів з моменту внесення передплати.

          На виконання цієї специфікації продавець (позивач) виставив для оплати відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000586 від 12.08.2008р. на суму 1829,17грн., в якому зазначено, що поставка клапана запобіжника, гідророзподільника, реле тиску і клапана редукційного (найменування продукції, вказаної в п.п. 5-7 специфікації) повинна бути сплачена покупцем до 03.09.2008р.

Судом встановлений факт одержання представником відповідача, який діяв за довіреністю № 08-1/09 від 08.09.2008р. гідророзподільника по видатковій накладній № РН-0003409 від 08.09.2008р. на суму 1747,14грн.

Відповідачу виставлений рахунок-фактура № СФ-0000596 від 14.082008р. на суму 3433,00грн., який повинен бути сплачений до 03.09.2008р.

Цей товар переданий представнику відповідача по видатковій накладній № РН-0003411 від 08.09.2008р. на суму 3301,14грн.

На виконання цієї ж специфікації позивач виставив для оплати відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000632 від 29.08.2008р. на суму 2001,91грн., в якому зазначено, що поставка товарів, зазначений в пунктах 9-12 специфікації повинна бути сплачена покупцем до 05.09.2008р.

          По видатковій накладній № РН-0003406 від 08.09.2008р. представником відповідача за довіреністю № 08-1/09 від 08.09.2008р. одержаний весь вказаний товар на суму 2001,91грн.

          Таким чином, суд встановив, що позивачем поставлений весь товар, зазначений у специфікації №28 від 01.08.2008р.

- специфікацією № 29 від 03.09.2008р. сторони узгодили, що позивач повинен поставити клапан UZPHD10-03/300-M1-45-2 в кількості 200штук і гідрозамок CAR.SP12 в кількості двох одиниць загальною вартістю 98878,12грн. Ціна за одиницю товару в гривні зафіксована по курсу 7,040405грн/1ЕВРО, яка належить перерахунку у відповідності з курсом ЕВРО, встановленого Національним Банком України на дату оплати. Оплата повинна бути проведена у два етапи: 1-й – попередньо поставці в розмірі 10% від всієї вартості, вказаної у специфікаціїё але в 5-ти денний строк після підписання договору по курсу на день оплати, а 2-й етап – решта 90% вартості товару в термін 3-х днів після повідомлення про готовність товару до відвантаження і належить перерахунку у відповідності з курсом ЕВРО, який встановлений Національним Банком України на дату оплати другого етапу. Цією специфікацією обумовлений сторонами строк поставки – 10 днів з моменту внесення передплати.

          На виконання цієї специфікації продавець (позивач) виставив для оплати відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000642 від 03.09.2008р. на суму 24543,00грн., в якому зазначено, що поставка 50штук клапанів повинна бути сплачена покупцем до 10.09.2008р.

Поставка відбулася за видатковою накладною № РН-0003404 від 08.09.2008р. на суму 24136,80грн.

          За виставленим рахунком-фактури № СФ-0000643 від 04.09.2008р. на загальну суму 702,60грн. за поставку двох штук гідрозамків, представником відповідача, який за довіреністю № 08-1/09 від 08.09.2008р. одержано весь товар за видатковою накладною № РН-0003441 від 12.09.2008р. на суму 680,59грн.

5

Проаналізувавши всі специфікації, накладні, рахунки, на які посилається позивач в обґрунтування позову, судом встановлений факт:

- одержання відповідачем у позивача товару на загальну суму 633073,34грн. В той час позивач вказує у позові на поставку товару за цими ж накладними на іншу суму – 629409,05грн.

- сторонами специфікаціями до договору обумовлений строк оплати товару, а саме оплата повинна бути проведена у два етапи: 1-й – попередньо поставці в розмірі 10% від всієї вартості, вказаної у специфікаціїё але в 5-ти денний строк після підписання договору по курсу на день оплати, а 2-й етап – решта 90% вартості товару в термін 3-х днів після повідомлення про готовність товару до відвантаження і належить перерахунку у відповідності з курсом ЕВРО, який встановлений Національним Банком України на дату оплати другого етапу.

- специфікаціями, на які посилається позивач в обґрунтування вимог, обумовлений сторонами строк поставки – 10 днів з моменту внесення передплати.

Позивач не довів, що передплата проведена відповідачем в термін, вказаний у специфікаціях та рахунках-фактурах, виставлених позивачем для сплати, а відповідач не надав заперечень.

Порушення зобов’язання боржником умов, погоджених сторонами в договорі завжди є цивільним правопорушенням у кінцевому підсумку, оскільки ст.629 ЦК встановлює, що договір є обов’язковим для виконання його сторонами. При розгляді справи боржнику надавалась можливість доказувати, що його вина в допущеному порушенні зобов’язання і шкідливих наслідках, які виникли, відсутня.

Боржником не доведено, що отриманий ним товар був сплачений в повному обсязі, як цього вимагають вимоги договору та статті 629, 692 ЦК України.

Оскільки, відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що судом встановлений факт отримання товару відповідачем за специфікаціями №№ 22,23,26,27,28,29 до договору № 36-06-07/У від 25.06.2007р. на загальну суму 633073,34грн., після часткової оплати якого неоплаченим залишився товар на суму 629409,05грн., тому господарський суд задовольняє вимогу позову щодо стягнення загального боргу в цій сумі з боржника, так як відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Позивач окрім заборгованості просить стягнути з боржника міжкурсову різницю вартості неоплаченого товару відповідно до курсу ЄВРО, встановленого Національним Банком України в сумі 359276,29грн.

При вирішенні цього питання господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до статті 245 ЦК України однією з обов’язкових умов договору поставки є ціна продукції (товарів).

При вирішенні спору, пов’язаного із стягненням заборгованості за договором поставки, суд виходив з тих умов відповідного договору, які містять погоджену сторонами ціну (а отже й загальну суму договору, визначену на підставі такої ціни). У відповідності з п. 2 спірних специфікацій до договору ціна за одиницю товару в гривнях зафіксована по курсу ЄВРО. Ціна підлягає перерахунку у відповідності з курсом ЄВРО, встановленому Національним Банком України на дату оплати. Що ж до грошових сум, які на думку однією із сторін договору вона одержала від іншої сторони у зв’язку зі зміною курсу національної валюти стосовно валюти в євро, то вони не можуть стягуватися під виглядом заборгованості за договором.

6

Між сторонами укладено договір поставки, відповідно до якого позивач зобов’язувався поставити відповідачу обладнання, а останній прийняти його та сплатити у національній валюті України за її офіційним курсом до євро на момент поставки і належить перерахунку у відповідності з курсом євро, встановленого Національним Банком України на дату оплати.

Судом доведено непогашення боргу, в передбачений договором строк.

Відповідно до ст.245 ЦК України поставлена продукція має бути оплачена за встановленою договором ціною.

          Статтею 99 Конституції України визначено, що грошовою одиницею України є гривня.

          Пунктом 1 постанови КМ України від 18.12.98.№1998 “Про удосконалення порядку формування цін” визначено, що формування, встановлення та застосування суб’єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці.

          Статтею 117 Конституції України передбачено, що постанови і розпорядження КМ України є обов’язковими до виконання.

          З урахуванням зазначеного суд дійшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення суми боргу в сумі 359276,29грн. у вигляді міжкурсової різниці у зв’язку зі зміною курсу євро не узгоджується з вимогами постанови КМ України від 18.12.1998р. № 1998 “Про удосконалення порядку формування цін”, так як фактично ця сума є збитками кредитора, вимоги по стягненню яких ним не заявлялась і не доводилися як збитки.

          Позивач мусив довести, але не довів, що збільшення курсу іноземної валюти (євро) по відношенню до гривні привело до виникнення збитків за рахунок курсової різниці в заявленої сумі.

Враховуючи недоведеність вимог щодо стягнення боргу в сумі 359276,29грн. проіндексованої у зв’язку з різницею курсу валют, господарський суд відмовляє позивачу в цій частині позову.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, пропорційно задоволеної суми.

На підставі ст.ст.526,530,610,612,629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю Харківської зовнішньоторговельної фірми “Моторімпекс” м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кепітал Енерго Сістем” м. Донецьк про стягнення 629409,05грн. заборгованості за поставлений товар по специфікаціям №№ 22,23,26,27,28,29 та 359276,29грн. міжкурсової різниці задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кепітал Енерго Сістем” м. Донецьк-83017, бул. Шевченка, 31, ОКПО - 33418038 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Харківської зовнішньоторговельної фірми „Моторімпекс” м. Харків-61105, вул. Киргизька, 94/1, ОКПО - 30037600 заборгованість в сумі 629409,05грн., державне мито в розмірі 6294,09грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Відмовити в решті вимог.

Суддя                               

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 08.04.2010року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано у 3прим.:

1-до справи,

1-позивачу,

1-відповідачу