Рішення № 8952521, 25.03.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

25 березня 2010 р.           Справа 8/171-09

Суддя господарського суду Вінницької області Мельник І.Ю., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя,13, м.Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 33126849)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Екран-сервіс" (вул. Космонавтів, 42, м.Вінниця, 21027, код ЄДРПОУ 13316101)

про стягнення 8692,41 грн.

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Екран-сервіс" (вул. Космонавтів, 42, м.Вінниця, 21027, код ЄДРПОУ 13316101)

до: Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя,13, м.Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 33126849)

про визнання договору реструктуризації № 536/Р від 28.11.2008 р. недійсним

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          первісного позивача : Рибаченко І.В. - за дорученням; Паламарчук С.В. - за дорученням; Микуляк Ю.П. - за дорученням

          первісного відповідача : Трошин В.В. - директор; Максаєв Ю.В. - за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача 8692,41 грн. з яких , 7044,75 грн. - боргу, 871,26 грн. інфляційних втрат , 184,19 грн. - 3% річних та 592,21 грн. пені.

20.01.2010 р. відповідач подав суду зустрічну позовну заяву № 5 від 20.01.2010 р. про визнання договору реструктуризації № 536/Р від 28.11.08 р. боргу недійсним, яка ухвалою суду від 21.01.2010 р. прийнята судом до розгляду та об'єднана в одне провадження для спільного розгляду з справою № 8/171-09.

Представник первісного позивача в засіданні суду свої позовні вимоги підтримав в повній сумі, мотивуючи тим, що згідно договору № 536 від 01.09.08 р. відповідачу надавались послуги з теплопостачання за які він зобов'язаний був сплачувати кошти до 20 числа місяця наступного за розрахунковим. В період з 01.10.07 р. по 01.07.09 р. відповідач отримав від позивача послуги на загальну суму 11 130,73 грн. розрахунки за які провів часткові. Так як відповідач не мав можливості провести повні розрахунки за отримані послуги з ним позивачем було укладено договір реструктуризації № 536\Р від 28.11.08 р. відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 7044,75 грн. Оскільки відповідач не проводить розрахунків за договором реструктуризації , позивачем на суму боргу нараховано до стягнення з відповідача інфляційні втрати , пені та 3% річних.

В відзиві на зустрічну позовну заяву та в засіданні суду представники первісного позивача проти зустрічних позовних вимог первісного відповідача заперечують за тій підставі , що 24 листопада 2008 р. на адресу підприємства надійшов лист від ТОВ "Екран-сервіс" з гарантією погашення заборгованості. Сума боргу за послуги теплопостачання, станом на 01.11.2008р., складала 4387,27 грн. На цій підставі сторонами було укладе но договір реструктуризації, умови якого визнані відповідачем, про що свідчить підпис упо вноваженої особи. Даний договір реструктуризації є новацією згідно ст. 604 ЦК України, оскільки зобов'язання за до мовленістю сторін замінено новим зобов'язанням між тими ж сторонами. Однак умови дого вору зі сторони відповідача належним чином не виконувались., Тому теплопостачання було частково припине но. Правовою підставою нарахувань за приєднане навантаження є рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 22.04.08р. №919 про затвердження двоставкових тари фів на теплову енергію.

Первісний позивач вважає, що договір реструктуризації укладено правомірно та не може бути визна ним недійсним, оскільки його укладено за ініціативою саме ТОВ "Екран-сервіс". Крім того, до та після підписання договору, жодних звернень чи претензій від відповідача підприємст ву позивача не надходило. Також первісний відповідач посилається на підставу визнання договору реструктуризації № 536/Р від 28.11.08 р. недійсним те , що вважає даний правочин укладений внаслідок помилки. Одночасно підтверджує факт сприйняття фактичних обставин правочину, який виник нібито в результаті недбальства директора ТОВ "Екран-сервіс". В той час як договір реструктуризації і позовну заяву про визнання його недійсним з мотивів недбальства підпи сано однією і тією ж особою - директором ТОВ "Екран-сервіс", Трошиним В.В., а тому первісний позивач вважає таку позицію виправданням постійним небажанням розраховуватись за послуги теплопо стачання. Крім того, доводи зустрічної позовної заяви не містять визначених законом підстав для визнан ня недійсним договору реструктуризації № 536/Р від 28.11.08р.

Представник відповідача в відзиві на позовну заяву та в засіданні суду первісні позовні вимоги позивача не визнає в повній сумі з тих мотивів, що позивач за опалювальний період 2008-2009 року послуг з теплопостачання не надавав, а договір про реструктуризацію заборгованості був підписаний відповідачем під тиском позивача.

Зустрічну позовну заяву представник первісного відповідача в засіданні суду підтримав мотивуючи тим , що борг, зазначений у договорі реструктуризації № 536/Р від 28.11.2008 р., в сумі 4387,27 грн. нарахований первісним позивачем помилково, оскільки, як зазначено ним в його первісній позовній заяві борг виник на підставі договору № 536 від 01.09.2008 р. за спожиту теплову енергію станом на 01.11.2008 р.

За договором купівлі-продажу теплової енергії № 536 від 01.09.2008 р. первісний відповідач в опалювальний період 2008-2009 рр.. теплову енергію не отримував взагалі. Отже навіть якби ТОВ «Екран - Сервіс» отримувало теплову енергію, то за документами і розрахунками первісного позивача борг у розмірі 4387,27 грн. виник протягом 16 діб опалювального сезону 2008-2009 р. р., а саме з 30.09 2008 р. коли був підписаний даний договір по 31.10.2008 р., що звісно неможливо.

01 квітня 2008 р. товариство припинило споживання теплової енергії в опалювальний періоді 2007 - 2008 р. про що було складено акт погоджений відповідачем. Але станом на 01.11.2008 р., за розрахунками первісного позивача борг безпідставно виріс до 4387,27 грн., тобто після припинення постачання теплової енергії, позивач продовжив здійснювати нарахування за теплову енергію.

Первісний відповідач пояснив, що дійсний розмір заборгованості ТОВ «Екран - Сервіс» в опалювальний період 2007 - 2008 р., згідно виставлених рахунків та актів про спожиту теплову енергію складав 1297,16 грн. При нарахуванні за спожите тепло в опалювальний період 2007-2008 р. р., КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» помилково застосувало до споживача первісного відповідача метод розрахунку за тепло за двоставковим тарифом, оскільки на той момент, такий метод не був передбачений діючим між сторонами договором. Дана вимога також передбачена п. 1.5. Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 8 вересня 2000 року №191 «Про затвердження Правил розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду», де , зокрема, зазначено, що приєднане теплове навантаження визначається технічними умовами на приєднання споживача та обумовлюються договором між теплопостачальною організацією та споживачем про використання теплової енергії.

По клопотанню сторін справа розглядалась без технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи , давши їм оцінку , заслухавши представників сторін, судом встановлено, що 27.09.05 р. між сторонами було укладено попередній договір № 536 про постачання та споживання теплової енергії, яким сторони домовились до 30.12.05 р. про укладення основного договору про постачання та споживання теплової енергії з умовами передбаченими попереднім договором .

26.12.05 р. між сторонами було укладено договір № 536 на постачання та споживання теплової енергії, за умовами якого постачальник (позивач) бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію в потрібних обсягах , а споживач (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в термін , передбачений договором (п. 1.1. договору № 536 від 26.12.05 р.).

За договором № 536 від 26.12.05 р. розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку зміни тарифу та порядку розрахунків за теплопостачання новий тариф і порядок розрахунків є обов'язковим для сторін з моменту введення в дію.

За не своєчасне виконання відповідачем розрахунків за теплову енергію, він зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла у період , за який сплачується пеня від вартості використаної теплової енергії за кожний день прострочення (п. 7.1.3. договору № 536 від 26.12.05 р.)

Відповідно до п. 9.1. договору № 536 від 26.12.05 р. договір набуває чинності з 26.12.05 р. і діє до 30.09.06 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік , якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про його припинення.

Судом встановлено , що 01.09.08 р. між сторонами було укладено договір купівлі - продажу теплової енергії та гарячої води № 536.

За умовами договору постачальник (позивач) бере на себе зобов'язання продавати та постачати споживачу (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в договірних обсягах та з параметрами теплоносія на вході мереж споживача, які відповідають температурному графіку теплової мережі, а споживач (відповідач) зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни , передбачені договором. Температурний графік теплової мережі є невід'ємним додатком договору (розділ 1 договору № 536 від 01.09.08 р.).

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах визначених додатком № 1 до договору в гарячій воді на опалення та вентиляцію протягом опалювального сезону , а також гаряче водопостачання протягом року ( п. 2.1. договору № 536 від 01.09.08 р.).

Відповідно до п. 4.1.3. договору № 536 від 01.09.08 р. постачальник має право обмежувати або повністю припиняти постачання теплової енергії у випадку та порядку визначених Правилами користування тепловою енергію , іншими нормативними актами України , а також договором.

Розділом 6 договору сторони визначили порядок проведення розрахунків.

Так , розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу , яка є межею балансової належності , відповідно до додатку № 2 договору , які проводяться виключно в грошовій формі згідно з діючими тарифами , затвердженими в установленому порядку (п. 6.1. договору).

Споживач щомісячно протягом року , вносить плату за приєднане теплове навантаження , визначене в додатку № 1 до договору та окремо за спожиту теплову енергію на підставі показів приладів обліку або за їх відсутності , розрахунково , відповідно до теплового навантаження . У разі зімни тарифів та порядку розрахунків нові тарифи і порядок розрахунків є обов'язковим для сторін з моменту введення їх в дію (п. 6.2. договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Розрахунки проводяться в такому порядку: не пізніше 25 числа розрахункового місяця споживач вносить плату за приєднане теплове навантаження , визначене в додатку № 1 до договору та сплачує 70% вартості від обсягу теплової енергії , який передбачений на наступний розрахунковий період, а остаточні розрахунки проводить до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

По закінченню розрахункового періоду не пізніше 8 числа місяця , наступного за розрахунковим , споживач повинен отримати загальний рахунок на оплату теплової енергії , спожитої у розрахунковому місяці та сплати за приєднане теплове навантаження . Не отримання споживачем рахунку не звільняє останнього від обов'язку оплатити по цьому договору. У разі не підписання акту приймання - передачі виконаних робіт споживачем , без надання постачальнику викладених в письмовій формі обґрунтованих заперечень по акту або неповернення споживачем підписаного акту здачі - приймання виконаних робіт у 5 - ти денний термін, акт вважається визнаним споживачем та є доказом кількості спожитої споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості (п. 6.4.- 6.6. договору).

Відповідно до п. 7.3.4. договору несвоєчасне виконання споживачем розрахунків за теплову енергію , він сплачує постачальнику пеню в розмірі 1% від несплаченої суми за кожний день прострочення , якщо інше не встановлено законодавством. У випадку прострочення платежу менше ніж на 1 календарний місяць, позивач може не застосовувати цю санкцію при наявності гарантійного листа відповідача з зазначенням дати проведення розрахунку.

Термін дії договору з дня підписання та до 31.12.09 р. , а в частині проведення розрахунків до повного їх здійснення.

Разом з підписанням договору № 536 від 01.09.08 р. сторонами підписано додатки № 1 - обсяги постачання теплової енергії споживачу; додаток № 4 - тарифи на теплову енергію.

В засіданні суду встановлено , що з 01.04.08 р. сторонами обопільно підписано акт припинення подачі теплової енергії відповідно до якого починаючи з 01.04.08 р. було відключено теплоносій на опалення первісного відповідача від мережі теплопостачання.

Судом встановлено , що за період з 01.10.07 р. по 01.04.08 р. позивач на умовах договору купівлі - продажу теплової енергії № 536 від 01.09.08 р. надав відповідачу послуги з теплопостачання в сумі 4 489,48 грн. , що стверджується обопільно підписаними сторонами актами здачі - приймання виконаних робіт за вказаний період та сторонами в засіданні суду.

Судом встановлено , що 28.11.08 р. між сторонами укладено договір реструктуризації боргу № 536/Р , за умовами якого сторонами визнано, що за період з 01.10.07 р. по 01.11.08 р. борг споживача (відповідача) перед постачальником (позивачем) за отримані послуги з теплопостачання на умовах договору № 536 від 01.09.08 р. складає 4 387,27 грн. Сторони також визначили графік погашення заборгованості рівними сумами за період з грудня 2008 р. по лютий 2009 р.

Первісний відповідач в зустрічній позовній заяві просить визнати договір реструктуризації боргу № 536/Р від 28.11.08 р. недійсним на тій підставі, що борг зазначений у договорі реструктуризації № 536/Р від 28.11.2008 р. в сумі 4387,27 грн. нарахований первісним позивачем помилково, оскільки, як зазначено ним самим в його первісній позовній заяві борг виник на підставі договору № 536 від 01.09.2008 р. за спожиту теплову енергію станом на 01.11.2008 р., в той час як сторонами вже 01.04.08 р. підписано двосторонній акт про припинення теплопостачання первісному відповідачу. Тому первісний відповідач ніяк не міг споживати теплову енергію протягом квітня - жовтня 2008 р.

Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. (ч. 1 ст. 179 ГК України).

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (абз. 1 ч. 4 ст. 179 ГК України).

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. (ч. 1-5 ст. 203 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5 та 6 статті 203 ЦК України.

Таким чином, вирішуючи питання про визнання угоди недійсною необхідно встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Дослідивши всі обставини зустрічної позовної заяви , суд дійшов висновку , що договір реструктуризації № 536/Р від 28.11.08 р. не порушує ст. 180 ГК України та ст. 203,215 ЦК України .

Первісним відповідачем по зустрічній позовній заяві не доведено суду в засіданні підстав для визнання договору реструктуризації боргу № 536/Р від 28.11.08 р. не дійсним. А отже в задоволенні зустрічного позову первісного відповідача до первісного позивача про визнання договору реструктуризації боргу № 536/Р від 28.11.08 р. слід відмовити.

Судові витрати по зустрічній позовній заяві на підставі ст. 49 ГПК України слід віднести за рахунок первісного відповідача.

Як вже зазначалось судом раніше, первісний позивач починаючи з 01.04.08 р. припинив надання первісному відповідачу теплопостання на умовах договору № 536 від 01.09.08 р. , що стверджується актом про припинення теплопостачання від 01.04.08 р. та актом від 10.04.08 р.

Сторонами договором реструктуризації боргу № 536/Р від 28.11.08 р. встановлено що за період з 01.10.07 р. по 01.11.08 р. борг первісного відповідача перед первісним позивачем за теплопостачання складає 4 387,27 грн.

Судом встановлено , що первісний відповідач до подачі позову до суду здійснив з первісним позивачем в добровільному порядку часткові розрахунки за отримані послуги з теплопостачання на умовах договору № 536 від 01.09.08 р. в сумі 4086,01 грн. , що стверджується виписками з банку та сторонами в засіданні суду.

Таким чином , станом на день розгляду справи в суді борг первісного відповідача перед первісним позивачем за послуги з теплопостачання за період з 01.10.07 р. по 01.04.08 р. складає 301,26 грн.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Ст.. 530 ЦК України передбачено , що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін ) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк , кредитор має право вимагати його в будь - який час.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено , що первісний позивач починаючи з травня 2008 р. продовжував нараховувати до сплати первісному відповідачу послуги за приєднане теплове навантаження на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради від 22.04.08 р. № 919 "Про затвердження двоставкових тарифів на теплову енергію".

Разом з тим , судом в засіданні суду встановлено , що первісний позивач не надав суду в засідання доказів про те , що теплоносій на який первісним позивачем нараховано до стягнення з первісного відповідача приєднаного теплового навантаження проходив через орендоване первісним відповідачем нежитлове приміщення після 01.04.08 р.

Таким чином , дослідивши всі обставини справи , суд дійшов висновку , що первісні позовні вимоги позивача до первісного відповідача підлягають частковому задоволенню в сумі 301,26 грн. - залишку боргу несплаченого за договором реструктуризації боргу № 536/Р від 28.11.08 р. В позові про стягнення з первісного відповідача боргу в сумі 6 743,49 грн. за приєднане навантаження слід відмовити , як заявленого безпідставно та без достатніх правових підстав.

Судом встановлено , що первісним позивачем крім суми боргу заявлено до стягнення з первісного відповідача 871,26 грн. інфляційних втрат , 184,19 грн. - 3% річних та 592,21 грн. пені.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положення ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З аналізу вказаних статей Закону вбачається що нарахування та стягнення пені можливе лише в тому випадку , якщо такий вид відповідальності передбачено договором укладеним між сторонами.

Дослідивши розрахунок заявлених до стягнення з первісного відповідача санкцій суд прийшов до висновку , що вони також підлягають частковому задоволенню, оскільки нараховані до стягнення з розрахунку боргу в сумі 7044,75 грн. , тоді як судом встановлено і задоволено до стягнення з первісного відповідача борг в сумі 301,26 грн. з якого і необхідно здійснювати розрахунок санкції за період визначений позивачем в розрахунку до позовної заяви.

Отже , на підставі вищевикладеного стягненню з первісного відповідача підлягають 205,90 грн. інфляційних втрат за період з 01.01.09 р. по 31.07.09 р., 76,49 грн. - 3% річних за період з 01.01.09 р. по 31.07.09 р. та 441,39 грн. пені за період з 01.01.09 р. по 31.07.09 р. В первісному позові про стягнення з первісного відповідача 665,36 грн. інфляційних втрат , 107,70 грн. - 3% річних та 150,82 грн. пені слід відмовити як заявлених безпідставно.

Судові витрати по первісній позовній заяві , на підставі ст. 49 ГПК України, слід віднести за рахунок первісного відповідача пропорційно задоволеній сумі первісного позову, оскільки спір до суду доведено з його вини.

          Керуючись ст. 11 ,16 ,506 ,525 ,526 ,530,614, 655,901 Цивільного кодексу України, ст. 44 , 49, ст. 82 ,115 та 116 Господарського процесуального кодексу України , -

ВИРІШИВ :

1. В задоволенні зустрічної позовної заяви про визнання договору реструктуризації № 536/Р від 28.11.08 р. укладеного між Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", м. Вінниця та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екран-сервіс", м. Вінниця недійсним відмовити.

2. Первісні позовні вимоги КП Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", м. Вінниця до ТОВ "Екран-сервіс", м. Вінниця задоволити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екран-сервіс", вул. Космонавтів, 42, м.Вінниця, 21027, код ЄДРПОУ 13316101 (банківські реквізити не вказано) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", вул. 600-річчя,13, м.Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 33126849 (банківські реквізити не вказано) 301,26 грн. боргу, 205,90 грн. інфляційних втрат , 76,49 грн. - 3% річних , 441,39 грн. пені, 12,03 грн. державного мита та 36,85 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В задоволенні первісного позову про стягнення з первісного відповідача 6 743,49 грн. боргу, 665,36 грн. інфляційних втрат , 107,70 грн. - 3% річних та 150,82 грн. пені відмовити.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 31 березня 2020 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. 600-річчя,13, м.Вінниця, 21100)

3 - відповідачу (вул. Космонавтів, 42, м.Вінниця, 21027)