Єдиний державний реєстр судових рішень ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2010 р. № 24/122
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грейц К.В.,
суддів :Бакуліної С.В.,
Глос О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиФонду державного майна України
на постановувід 27.01.2010 року Львівського апеляційного господарського суду
у справі№ 24/122
господарського суду Львівської області
за позовомФонду державного майна України
доВідкритого акціонерного товариства “Нафтопереробний комплекс –
Галичина”
прочасткове визнання недійсним рішення загальних зборів в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача: Ковтяга О.В. (довіреність № 174 від 06.04.2010р.)
від відповідача:Стефак Т.В. (довіреність № 32/10-057 від 06.04.2010р.)
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Львівської області (суддя Хабіб М.І.) від 15.10.2009 року у справі №24/122 позов задоволено повністю; визнано недійсними рішення загальних зборів акціонерів ВАТ “Нафтопереробний комплекс –Галичина” від 03.04.2009 року, оформлені протоколом № 1/2009 загальних зборів акціонерів ВАТ “Нафтопереробний комплекс –Галичина” від 03.04.2009 року, в частині: затвердження наступного порядку розподілу прибутку, отриманого АТ “НПК –Галичина” у 2008 році: відрахування до фонду виплати дивідендів –625 050,00 грн., що складає 5% від суми чистого прибутку, отриманого товариством за 2008 рік; розмір дивідендів, що припадає на одну акцію становить 0,000717891 грн.; затвердження направлення на технічне переобладнання товариства грошових коштів в сумі 11 875 950,00 грн., що складає 95% від суми чистого прибутку, отриманого товариством за 2008 рік (пункт 5.2 протоколу); виплату дивідендів здійснити в грошовій формі, починаючи з 05.05.2010 року (пункт 5.3 протоколу); затвердження наступного порядку виплати акціонерам дивідендів за підсумками 2008 року; дивіденди виплачуються пропорційно до загальної кількості належних акціонеру акцій на дату початку виплати дивідендів, тобто на 05.05.2009 року (пункт 5.4 протоколу); стягнуто з відповідача в доход державного бюджету 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Марко Р.І., судді –Бойко С.М., Бонк Т.Б.) від 27.01.2010 року у справі № 24/122 рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2009 року скасовано; прийнято нове рішення, в позові відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2010 року, а рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2009 року залишити без змін, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: абз.8 ст.59, ст.60 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує викладені в ній доводи.
Заслухавши пояснення на касаційну скаргу представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів ВАТ “Нафтопереробний комплекс –Галичина” від 03.04.2009 року в частині нарахування та виплати дивідендів, як такого, що суперечить законодавству.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції правомірно виходив із такого.
Згідно із сертифікатом акцій сер.А 17830 від 17.12.2003 року та випискою з реєстру власників іменних цінних паперів позивачу належить 217 668 739 штук простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства “Нафтопереробний комплекс –Галичина”, що становить 25,00000017 % акцій товариства.
Рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ “Нафтопереробний комплекс –Галичина”, оформлених протоколом №1/2009 від 03.04.2009 року, затверджено наступний порядок розподілу прибутку, отриманого товариством у 2008 році: відрахування до фонду виплати дивідендів - 625 050,00 грн., що складає 5% від суми чистого прибутку, отриманого товариством за 2008 рік.; розмір дивідендів, що припадає на одну акцію становить 0,000717891 грн.; на технічне переобладнання товариства скеровуються грошові кошти в сумі 11 875 950,00 грн., що складає 95% від суми чистого прибутку, отриманого товариством за 2008 рік (п.5.2 протоколу). Загальними зборами вирішено виплату дивідендів здійснити в грошовій формі, починаючи з 05.05.2009 року по 05.05.2010 року (п.5.3 протоколу).
Згідно із п.5.4 протоколу рішенням загальних зборів акціонерів затверджено наступний порядок виплати акціонерам дивідендів за підсумками 2008року:
- дивіденди виплачуються пропорційно до загальної кількості належних акціонеру акцій на дату початку виплати дивідендів, тобто на 05.05.2009 року.
У протоколі №1/2009 вказано, що для участі у зборах зареєструвалось 5 акціонерів, що володіють 72,9279 % від загальної кількості голосів. Представник відповідача пояснив, що позивач не брав участі у зборах.
Відповідно до статуту товариства, зареєстрованого 29.03.2001 року, порядок розподілу чистого прибутку та відшкодування збитків визначається загальними зборами товариства відповідно до чинного законодавства України, цього статуту та рішень загальних зборів товариства (п.7.2 статуту); фонд сплати дивідендів створюється за рахунок чистого прибутку товариства у розмірі, що затверджується загальними зборами товариства за поданням правління. Кошти з фонду виплачуються акціонерам пропорційно до загальної вартості належних їм акцій один раз на рік через 1 місяць від дня проведення загальних зборів товариства за підсумками року, що минув та згідно із “Положенням про дивіденди товариства”, що затверджується згідно із цим статутом (п.7.4 статуту).
Відповідно до ст.ст.88, 154 ЦК України, ст.ст.4, 37 Закону України “Про господарські товариства” статут акціонерного товариства повинен містити, зокрема, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) один раз на рік за підсумками календарного року.
В силу ст.159 ЦК України, ст.41 Закону України “Про господарські товариства” до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить, зокрема, затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку( дивідендів).
Згідно із Законом України “Про управління об’єктами державної власності” об’єктами управління державної власності є, зокрема, корпоративні права, що належать державі у статутних фондах господарських організацій (далі - корпоративні права держави), а суб’єктами управління є Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України та інші визначені цим Законом особи (ст.ст.3, 4 Закону).
До компетенції Кабінету Міністрів України належить визначення порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними, у тому числі казенними, підприємствами та їх об’єднаннями, господарськими структурами (ст.5 Закону).
Щодо корпоративних прав держави Фонд державного майна України здійснює разом з центральним органом виконавчої влади з питань економіки та Міністерством фінансів України формування дивідендної політики та забезпечує її реалізацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (пп.“ж” п.3 ст.7 Закону).
Відповідно до п.5 ст. 11 Закону України “Про управління об’єктами державної власності” господарська організація, у статутному фонді якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов’язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів.
Згідно із Порядком формування та реалізації дивідендної політики держави, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №702 від 12.05.2007 року, прийнятим у відповідності до ст.7 Закону України “Про управління об’єктами державної власності”, з урахуванням галузевих особливостей, виду господарської діяльності та обсягу прибутку, одержаного господарськими організаціями у минулих роках, на підставі показників, передбачених державним бюджетом і основними напрямками бюджетної політики на наступний бюджетний період Мінфін та Мінекономіки до 20 березня року, що передує плановому, готують і подають Фондові державного майна пропозиції щодо встановлення базових нормативів частини прибутку, який спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарської організації у поточному фінансовому році.
Базові нормативи та строк перерахування до державного бюджету дивідендів щороку затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Частиною 8 ст.59 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” від 26.12.2008 року №835-УІ встановлено, що господарські товариства, у статутному фонді яких є корпоративні права держави (крім Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”), сплачують до 01.06.2009 року до Державного бюджету України дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за 2008 рік пропорційно розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів.
Порядок відрахування частини чистого прибутку (доходу) встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.59 названого Закону).
Статтею 60 цього Закону встановлено, у разі неприйняття господарським товариством, у статутному фонді яких є корпоративні права держави, рішення про нарахування дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності за 2006, 2007 та 2008 роки до 01.06.2009 року, такі господарські товариства сплачують частину чистого прибутку до державного бюджету у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановленими на відповідний рік, до 01.06.2009 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2009 року №315 “Про затвердження базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансового-господарської діяльності господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, у 2008 році”, затверджено базові нормативи, розмір яких вказаний в додатку до цієї постанови. Так, для господарських товариств, що провадять діяльність у галузях, реалізацію державної політики в яких забезпечує Мінпаливенерго, частка прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, за результатами фінансового-господарської діяльності господарських товариств у 2008 році, становить 15 відсотків.
З аналізу названих норм випливає, що законодавство встановлює особливості регулювання розподілу чистого прибутку, порядку та строків виплати дивідендів господарськими товариствами, у статутному фонді яких є корпоративні права держави. Такі товариства в силу закону у разі прийняття рішення про виплату дивідендів за підсумками календарного року повинні спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів у розмірі базових нормативів, встановленому Кабінетом Міністрів України на відповідний рік. Зокрема, за підсумками роботи за 2008 рік господарські товариства, що провадять діяльність у галузях, реалізацію державної політики в яких забезпечує Мінпаливенерго, спрямовують на виплату дивідендів 15% чистого прибутку, належні державі дивіденди сплачуються пропорційно розміру державної частки у статутному фонді товариства до 01.06.2009 року. У разі ж неприйняття господарським товариством, у статутному фонді яких є корпоративні права держави, рішення про нарахування дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності, такі господарські товариства, сплачують частину чистого прибутку до державного бюджету у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, до 01.06.2009 року.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач, у статутному фонді якого є корпоративні права держави, провадить діяльність у галузі, реалізацію державної політики в якій забезпечує Мінпаливенерго. Для таких товариств встановлений базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансового-господарської діяльності у 2008 році в розмірі 15%. Проте, загальними зборами акціонерів відповідача 03.04.2009 року, тобто, до встановлення компетентним органом базовою нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, було прийняте рішення про відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансового-господарської діяльності у 2008 році в розмірі 5% та про виплату дивідендів з 05.05.2009 року по 05.05.2010 року ( статутом товариства передбачено виплату дивідендів через 1 місяць від дня проведення загальних зборів товариства).
Слід зазначити, що частиною 3 ст.158 ЦК України встановленні обмеження акціонерному товариству на оголошення та виплату дивідендів, зокрема, в інших випадках, встановлених законом.
Враховуючи те, що чинне законодавство встановлює для господарських товариств, у статутному фонді яких є корпоративні права держави, спрямування на виплату дивідендів частки прибутку у розмірі базових нормативів відрахування, визначених Кабінетом Міністрів України за відповідний рік, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що відповідач не вправі був до затвердження Кабінетом Міністрів України базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, за результатами фінансово-господарської діяльності за 2008 рік, розподіляти чистий прибуток товариства за 2008 рік, оголошувати про розмір дивідендів, порядок та строки їх виплати.
Львівський апеляційний господарський суд всупереч вимог ст.104 ГПК України безпідставно скасував рішення суду першої інстанції, яке прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2010 року не можна визнати законною й обґрунтованою, у зв’язку з чим вона підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2009 року залишенню в силі.
Колегія суддів доводить до відома сторін, що згідно рішення Конституційного суду України від 11.03.2010 № 8-рп/2010 визначення у ч. 3 ст. 125 Конституції України вищих судів як вищих судових органів спеціалізованих судів означає, що вищі суди здійснюють на підставах і в межах, встановлених законами про судочинство, повноваження суду касаційної інстанції стосовно рішень відповідних спеціалізованих судів, а визначення у ч. 2 цієї норми Верховного Суду України як найвищого судового органу в системі судів загальної юрисдикції означає, що конституційний статус Верховного Суду України не передбачає наділення його законодавцем повноваженнями суду касаційної інстанції щодо рішень вищих спеціалізованих судів, які реалізують повноваження касаційної інстанції.
Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що правомірним може бути лише одноразове касаційне оскарження та перегляд рішень судів.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, п.6 ч.1 ст.1119, ч.1 ст.11110, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Фонду державного майна України на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2010 року у справі № 24/122 задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2010 року у справі № 24/122 –скасувати.
Рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2009 року у справі № 24/122 залишити в силі.
Головуючий-суддя К.Грейц С у д д і С.Бакуліна О.Глос
Судове рішення № 8952353, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 08.04.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 24/122. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: