Рішення № 89522294, 25.05.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа №428/2745/20

Провадження №2-а/428/249/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.

за участю секретаря Чумак Ю.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Луганській області, інспектора роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Луганській області Модулєва Назара Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Управління патрульної поліції в Луганській області, інспектора роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Луганській області Модулєва Назара Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 16.03.2020 року відповідач склав постанову про накладення на неї адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2254647 від 16.03.2020 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП та у вигляді штрафу в сумі 255 грн. за те, що вона керуючи транспортним засобом, рухалась зі швидкістю 78 км/год в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту», при дозволеній швидкості 50 км/год, чим порушила п. 12.4 Правил дорожнього руху. Вважає, що вказана постанова є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху населений пункт - це забудована територія, в`їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45 «Населений пункт», 5.46 «Кінець населеного пункту», 5.47 «Населений пункт», 5.48 «Кінець населеного пункту». Жодних знаків, які б позначали початок населеного пункту на її шляху не було.

Відповідач в руках тримав пристрій TruCam та у ручному режимі експлуатував його, наводячи на різні автомобілі, отже пристрій використовувався не в автоматичному режимі. Постанова винесена за скоєння правопорушення, фіксація якого здійснена не в автоматичному режимі. На відеозаписі, доданому до позову, видно сильну вібрацію приладу, яка може дати похибку більшу. Ніж це передбачено свідоцтвом ДП «Укрметртестстандарт» про повірку, що ставить під сумнів швидкість руху автомобіля. Порядок використання лазерних вимірювачів швидкості нормативно не врегульований. Така позиція викладена в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019 року по справі №857/11612/19. Інформація про використання технічного засобу не була розміщена на видному місці, жодних інформаційних дорожніх знаків встановлено не було, при тому, що контроль швидкості може відбуватись лише в місцях, позначених дорожнім знаком 5.70. Акт повірки технічного засобу на її вимогу надано не було.

Під час розгляду справи жодних прав їй роз`яснено не було. Вона заявила клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, про необхідність залучення захисника, проте відповідач залишив їх без розгляду. Жодного розгляду справи взагалі не було, відповідач обмежився формальним складанням постанови.

Просила суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2254647 від 16.03.2020 року.

31.03.2020 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

22.04.2020 року відповідач інспектор роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Луганській області Модулєва Н.А. надав відеозапис з місця події та відзив на позовну заяву, в якому просив оскаржувану постанову залишити без змін, а позовну заяву без задоволення. Зазначив, що 16.03.2020 року в м. Сєвєродоецьку по вул. Об`їзна парк Фієста о 14-57 год., водій, керуючи транспортним засобом RENAULT MASTER, номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 78 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 28 км/год, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху, за яке був зупинений поліцейським. Відповідно до ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочався з представлення інспектора, який оголосив, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснив особі, яка брала участь у справі її права і обов`язки за ст.ст.268, 287-289, 307, 308 КУпАП, ст. 63 Конституції України. При підготовці справи до розгляду було виконано вимоги ст. 278 КУпАП та п.5 р.ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395. Згідно ст. 285 КУпАП позивача було ознайомлено зі змістом постанови.

При винесенні постанови поліцейський керувався КУпАП, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію».

Швидкість руху автомобіля вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam LTI 20/20 № ТС 000676. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05.04.2012 року №437 затверджено перелік засобів вимірювальної техніки. До вказаного переліку було включено засіб вимірювальної техніки - «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який на підставі вказаного наказу було зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12. Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/17467, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 27.11.2019 року та чинного до 27.11.2020 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 № ТС 000676, є придатним до застосування.

Правомірність використання лазерних вимірювачів швидкості TruCAM та належності доказів, отриманих з цих пристроїв, відображена у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019 року по справі №359/9278/18 та у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019 року по справі №857/874/19.

15.05.2020 року позивач ОСОБА_1 надала відповідь на відзив, проте суд не приймає зазначену відповідь на відзив, оскільки відповідно до ч.1 ст. 269 КАС України заявами по суті справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч.1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч. 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У відповідності до п. 12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

16.03.2020 року відповідачем винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2254647, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 255 грн.

ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 16.03.2020 року вона в м. Сєвєродонецьку по вул. Об`їзна парк Фієста о 14-57 год., керуючи транспортним засобом RENAULT MASTER, номерний знак НОМЕР_1 , рухалась зі швидкістю 78 км/год, чим перевищила встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 28 км/год, позначеному дорожнім знаком 5.45 «початок населеного пункту», де дозволено рух зі швидкістю 50 км/год, чим порушила п. 12.4 Правил дорожнього руху України.

Справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції ст. 258 КУпАП, а також змісту Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (далі - Інструкція).

Так, ч. 2 ст. 258 КУпАП встановлено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Частиною 4 ст. 258 КУпАП встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Таким чином, винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП без складання відповідного протоколу відповідає вимогам ст.ст.222, 258 КУпАП та Інструкції.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580) поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону №580 поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Частиною 1 статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, наданий відповідачем відеозапис може слугувати доказом в справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм даного Кодексу.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.ст.75,76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт порушення позивачем Правил дорожнього руху відповідними доказами.

Таким чином, суд приймає до уваги запис відеофіксації вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, та вважає його належним та допустимим з огляду на вимоги КАС України.

Відеозапис з місця події був переглянутий судом.

На відеозаписі з TruCAM LTI 20/20 № ТС 000676 зафіксовано рух по дорозі автомобіля білого кольору зі швидкістю 78 км/год.

Крім того, на відео зафіксовано, зупинку автомобіля з номерним знаком НОМЕР_1 поліцейським Модулєвим Н.А. Встановлюється особа позивача, оголошується про початок розгляду справи поліцейським Модулєвим Н.А., який роз`яснює позивачу її права за ст.63 Конституції України, під час цього позивач перебиває поліцейського та каже, що хоче отримати правову допомогу та починає телефонувати. Поліцейський продовжує роз`яснення права ОСОБА_1 за ст. 63 Конституції України, за ст. 268 КУпАП та з`ясовує, чи зрозумілі їй права та якими вона позивач хоче скористатись. Позивач каже, що хоче скористатись правовою допомогою, поліцейський не заперечує проти цього та пропонує адвокату приїхати на місце події. Позивач комусь телефонує і отримує поради та консультації по телефону, при цьому просить роз`яснити їй ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», що відповідач зробив. Після цього позивач зауважує, що TruCAM не був закріплений стаціонарно, а поліцейський тримав його в руці, що є порушенням. По телефону позивач отримує поради та консультації адвоката. Після того ОСОБА_1 заявляє клопотання про надання письмових пояснень, складає ці пояснення. Поліцейський ознайомлюється з наданими письмовими поясненнями. Жодних клопотань ОСОБА_1 не заявляє. Відповідач оголошує, що він прийняв рішення притягнути її до відповідальності у вигляді штрафу, складає постанову, ознайомлює позивача з постановою та вручає їй копію.

Таким чином, дані відеозапису повністю спростовують доводи позивача щодо того, що жодних прав їй роз`яснено не було, що її клопотання про залучення захисника, відповідач залишив без розгляду, що розгляду справи взагалі не було, а відповідач обмежився формальним складанням постанови. Також дані відеозапису підтверджують, що позивач не заявляла клопотань про ознайомлення з матеріалами справи.

Зазначене дає суду підстави зробити висновок, що жодних порушень під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відповідач не допустив.

Проте суд відзначає, що на наданому відеозаписі з TruCAM LTI 20/20 № ТС 000676 зафіксовано рух по дорозі автомобіля білого кольору зі швидкістю 78 км/год, при цьому з цього відеозапису неможливо встановити номерний знак автомобіля, водій якого перевищив встановлене обмеження швидкості. Зазначені обставини виключають можливість зробити висновок, що саме ОСОБА_1 керувала цим автомобілем і допустила перевищила встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 28 км/год.

Оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що відповідач не в повній мірі виконав свій обов`язок, передбачений ч. 2 ст.77 КАС України, та не надав суду докази того, що саме позивач скоїла правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП України, що має наслідком скасування постанови.

Щодо решти доводів позивача слід відзначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати по справі слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 2, 9-11, 14, 72-77, 229, 241- 247, 250, 255, 286, 293, 295, 297, Перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2254647 від 16.03.2020 року.

Рішення може бути оскаржене в Першому апеляційному адміністративному суді через Сєвєродонецький міський суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги на судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року, постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 року №211 на строк дії карантину продовжується строк для подання апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Луганській області, місцезнаходження: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, б. 8, код ЄДРПОУ 40108646.

Відповідач: інспектор роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Луганській області Модулєв Назар Анатолійович, місцезнаходження: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, б. 8.

Суддя Ж. І. Кордюкова