
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2020 року справа № 580/1057/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
27.03.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач) в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не складення подання до Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області про повернення ОСОБА_1 , помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 4 838грн. 90коп.
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області про повернення ОСОБА_1 , збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 4 838грн. 90коп.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що придбала квартиру про що свідчать відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якого позивач є співвласником квартири. При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири від 30.10.2019р., позивачем сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості об`єкту нерухомого майна в сумі 4 838,90грн. Позивач вказує, що після укладення договору купівлі - продажу та виконання його умов, було направлено до Відповідача заяву про повернення надміру сплачених коштів з переліком підтверджуючих документів, однак, листом № 2300-0502-8/3431 від 14.02.2020 року Відповідач повідомив що відомості з Державного реєстру прав не можуть бути підставою для визначення позивача особою, яка придбала майно вперше, та відмовлено у поверненні сплачених коштів. Позивач вважає зазначену відмову протиправною, оскільки в даному випадку держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, відтак негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.03.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
09.04.2020р., в межах строку встановленого судом, до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, не існує єдиної бази, за допомогою якої можна визначити первинне придбання нерухомого майна особою, а також не існує органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставин первинного придбання житла. Крім того, зазначено, що відповідно до роз`яснення відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби головного управління юстиції в Черкаській області, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно заповнюється за заявочним принципом та містить відомості лише про зареєстровані з 01.01.2013р. права, суб`єктів та об`єкти нерухомого майна. Представник зазначив, що враховуючи факт неповних відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, повернути сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування як особі, що придбала нерухоме майно вперше, відповідач не має можливості, в зв`язку із чим в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
30.10.2019 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Київська компанія з управлінням активами» було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Алєксєєвою І.Ю. та зареєстровано в реєстрі за №3232, згідно якого позивачем придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідності до квитанції №235810054 від 30.10.2019р. ОСОБА_1 сплачено 4838,90 грн. Призначення платежу - за придбання нерухомого майна - 1%.
Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власником 1/2 частки квартири, за адресою: АДРЕСА_1 .
07 лютого 2020 року позивач звернулась до відповідача із заявою про повернення помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості.
Листом №2300-0502-8/3431 від 14.02.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомлено позивача, що відповідно до роз`яснення відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби головного управління юстиції в Черкаській області, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно заповнюється за заявочним принципом та містить відомості лише про зареєстровані з 01.01.2013р. права, суб`єктів та об`єкти нерухомого майна. Враховуючи факт неповних відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, повернути сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування як особі, що придбала нерухоме майно вперше, не має можливості.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно із пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (далі - Порядок №1740), збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 15-3 Порядку №1740 встановлено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.
При вирішенні даного спору по суті суд зазначає наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, підставою для відмови у поверненні сплаченого збору стала наявність факту неповних відомостей про особу, що придбала нерухоме майно вперше, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
З даного приводу суд зазначає, що у постанові від 03 липня 2018 року (справа №819/33/17) Верховний Суд дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Як свідчать матеріали справи, у цій справі будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, а судом не встановлено.
У свою чергу, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок № 787).
Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до пп. 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Вказаний висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 28.11.2018р. у справі № 813/1126/17 та від 14.05.2019р. у справі №819/259/17.
Відповідно до Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 січня 2013 року № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 лютого 2013 року за № 291/22823, органи Державного казначейства України у процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету та здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як вже встановлено судом з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с. 18-19) щодо суб`єкта, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на частку 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка набута на підставі договору купівлі-продажу квартири від 30.10.2019р. (а.с. 14-15).
З урахуванням встановлених обставин справи та вимог чинного законодавства, суд доходить висновку, що позивач звільнена від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, як така, що придбаває житло вперше, а тому помилково сплачений нею збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу квартири, підлягає поверненню.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищевказаного, суд доходить висновку про те що відповідач, відмовляючи у поверненні ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування недоведено правомірність власних дій з огляду на що позовні вимоги суд вважає обгрунтованими та такими, що належить задовольнити.
Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи, що позов належить задовольнити, а позивачем понесено судові витрати із сплати судового збору у розмірі 840,80 грн., суд дійшов висновку про стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 840,80 грн.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не складення подання до Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області про повернення ОСОБА_1 , помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 4 838 (чотири тисячі вісімсот тридцять вісім) грн. 90 коп.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ - 21366538) сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 4 838 (чотири тисячі вісімсот тридцять вісім) грн. 90 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ - 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судові витрати із сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.А. Білоноженко
Судове рішення № 89513784, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 28.05.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 580/1057/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: