Рішення № 89513384, 29.05.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2020 р. Справа № 480/2698/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Діхтяренка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в особі відділу примусового виконання рішень, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про скасування постанови та поновлення виконавчого провадження,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в особі відділу примусового виконання рішень (далі - відділ ПВР УЗПВР у Сумській області), в якій, з урахуванням уточнень позовних вимог в судовому засіданні просив:

1) визнати протиправними дії державного виконавця;

2) скасувати постанову головного державного виконавця відділу ПВР УЗПВР у Сумській області від 13.04.202 ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) у виконавчому провадженні №61254567, якою закінчено виконавче провадження по виконанню рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 №480/2772/19;

3) зобов`язати відповідача поновити виконавче провадження.

Свої вимоги мотивував тим, що оскаржувана постанова, прийнята передчасно, оскільки матеріали провадження не містять доказів фактичного виконання вказаного рішення.

Ухвалою суду від 25.05.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в судовому засіданні 29.05.2020 з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених ст. ст. 268, 269, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.25). Крім того, вказаною ухвалою суду до участі у справі залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - третя особа, ГУ ПФУ в Сумській області).

Представник відповідача, не погодившись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву (а.с.34-41), в якому просив відмовити у задоволенні вимог з огляду на те, що при винесенні оскаржуваної постанови державний виконавець діяв відповідно до наданих йому повноважень в порядку, що визначений законом для виконання даної категорії справ. Так, зазначив, що ГУ ПФУ в Сумській області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 03.06.2019 та рішенням №3 відділу з питань перерахунків пенсій №3 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Сумській області Зінченку В. І. відмовлено в перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з заробітку за роботу в зоні відчуження з 12 травня 1988 по 12 червня 1988 року у зв`язку з тим, що згідно із порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 пенсії із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках призначаються виходячи із заробітної плати, яку одержували за основним місцем роботи з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня, за умови якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки. Оскільки довідка № 184 від 10.05.2019 по заробітну плату, одержана ОСОБА_1 за роботу (службу) в зоні відчуження з 12 травня 1988 по 12 червня 1988 року відповідно до акту № 927/04.05-02 перевірки достовірності та обґрунтованості відомостей, поданих для перерахунку пенсії не підтверджена первинними документами підстави для проведення перерахунку відповідно до п. 7 порядку № 1210 відсутні.

Також представник відповідача у відзиві вказав, що державний виконавець з огляду на свій правовий статус не може під час примусового виконання судового рішення давати правової оцінки змісту (суті), як критерію/умови належного виконання боржником судового рішення (щодо якого відкрито виконавче провадження).

Позивачем 29.05.2020 було подано відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.31), заяв про проведення засідання без участі представника чи про відкладення розгляду справи до суду не подавав.

Відповідно до ч.3 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

Приймаючи до уваги вказане, суд вважав можливим розглядати справу у відсутності представника третьої особи.

Позивач в судовому засіданні з підстав, викладених у позові просив визнати протиправними дії державного виконавця; скасувати оскаржувану постанову та зобов`язати відповідача поновити виконавче провадження.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві та просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 у справі №480/2772/19 були частково задоволені позовні вимоги позивача та визнано протиправним та скасовано рішення Південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 12.06.2019 № 474, а також зобов`язано ГУ ПФУ в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.06.2019 з урахуванням відомостей, викладених у довідці товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянецьке Автотранспортне підприємство 15946» від 10.05.2019 № 184.

Вказане рішення у справі №480/2772/19 набрало законної сили 05.12.2019 (а.с.43-45) та Сумським окружним адміністративним судом 12.02.2020 у справі №480/2772/19 видано виконавчий лист про зобов`язання ГУ ПФУ в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.06.2019 з урахуванням відомостей, викладених у довідці товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянецьке Автотранспортне підприємство 15946» від 10.05.2019 №184 (а.с.37).

13.02.2020 головним державним виконавцем відділу ПВР УЗПВР у Сумській області Діхтяренком О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61254567 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Сумським окружним адміністративним судом 12.02.2020 у справі №480/2772/19 (а.с.38), згідно п.2 якого боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом десяти робочих днів.

23.03.2020 заступником начальника управління - начальником відділу ПВР УЗПВР у Сумській області у зв`язку з відсутністю інформації про виконання ГУ ПФУ в Сумській області рішення суду було сформовано та направлено боржнику вимогу, відповідно до якої у ГУ ПФУ в Сумській області вимагалося відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» надати державному виконавцю інформацію по виконавчому листу, виданому 12.02.2020 Сумським окружним адміністративним судом у справі №480/2772/19 про зобов`язання ГУ ПФУ в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.06.2019 з урахуванням відомостей, викладених у довідці товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянецьке Автотранспортне підприємство 15946» від 10.05.2019 № 184. Також, вказаною вимогою боржника було повідомлено про наслідки не виконання законних вимог виконавця відповідно до ч.1 ст.76 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.39).

10.04.2020 до відділу надійшов лист ГУ ПФУ в Сумській області від 02.04.2020 за №1800-0404-8/13006 про виконання судового рішення (а.с.40), в якому вказувалось, що відділ з питань перерахунків пенсій №3 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Сумській області рішенням №3 ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з заробітку за роботу в зоні відчуження з 12 травня 1988 по 12 червня 1988 року. Також зазначено, що згідно із Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (далі - Порядок №1210) пенсії із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках призначаються виходячи із заробітної плати, яку одержували за основним місцем роботи з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня, за умови якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки. Оскільки довідка № 184 від 10.05.2019 про заробітну плату, одержана ОСОБА_1 за роботу (службу) в зоні відчуження з 12 травня 1988 по 12 червня 1988 року відповідно до акту № 927/04.05-02 перевірки достовірності та обґрунтованості відомостей, поданих для перерахунку пенсії не підтверджена первинними документами підстави для проведення перерахунку відповідно до п. 7 Порядку № 1210 відсутні.

13.04.2020 головним державним виконавцем відділу ПВР УЗПВР у Сумській області Діхтяренком В.О., приймаючи до уваги вказаний лист ГУ ПФУ в Сумській області, на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №61254567 (а.с.41), у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на території України.

Згідно частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон України №1404-VIII) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частинами 1,2,3 ст. 18 Закону України №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1). Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч.2). Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (ч.3).

Враховуючи частину першу статті 63 Закон України №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Як встановлено судом оскаржувана постанова була винесена на підстав п. 9 ч. 1 ст.39 Закону України №1404-VIII, відповідно до якої виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

При цьому, закінчуючи виконавче провадження із зазначених підстав, державний виконавець зобов`язаний пересвідчитися, що відповідне зобов`язання виконано у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду та мотивами, якими керувався суд, постановляючи таке рішення. Джерелом відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом можуть бути будь-які докази, що містять відповідну інформацію, вид і форма яких залежить від суті та змісту покладеного на боржника зобов`язання.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.02.2020 у справі №806/2153/17.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи (а.с.37,45), резолютивна частина судового рішення, на підставі якого Сумським окружним адміністративним судом 12.02.2020 був виданий виконавчий лист у справі №480/2772/19 та який перебував на примусовому виконанні за виконавчим провадженням №61254567, містить текст наступного змісту: «Зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.06.2019 з урахуванням відомостей, викладених у довідці товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянецьке Автотранспортне підприємство 15946» від 10.05.2019 №184».

Тобто, рішенням суду зобов`язано ГУ ПФУ в Сумській області не лише повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.06.2019, а розглянути таку заяву САМЕ з урахуванням відомостей, викладених у довідці товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянецьке Автотранспортне підприємство 15946» від 10.05.2019 № 184. Більш того, судовим рішенням у даній справі визнано протиправним рішення ГУ ПФУ в Сумській області, яким відмовлено в перерахунку пенсії, з урахуванням довідки товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянецьке Автотранспортне підприємство 15946» від 10.05.2019 №184 з підстав не підтвердження первинними документами, у зв`язку з чим і зобов`язано розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.06.2019 САМЕ з урахуванням відомостей, викладених у довідці товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянецьке Автотранспортне підприємство 15946» від 10.05.2019 № 184.

Вказані обставини, в силу ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, доказуванню не підлягають.

Водночас, як вбачається з відповіді ГУ ПФУ в Сумській області (а.с.40), подану заяву ОСОБА_1 повторно було розглянуто без урахуванням відомостей, викладених у довідці товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянецьке Автотранспортне підприємство 15946» від 10.05.2019 № 184, а відтак, судове рішення у справі №480/2772/19 не було виконаним у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду та мотивами, якими керувався суд, постановляючи таке рішення.

При цьому, як вже зазначалось вище, за приписами ст. 18 Закону України №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені саме виконавчим документом і цим Законом.

З урахуванням вказаного, суд визнає, що державний виконавець, закінчуючи виконавче провадження з підстав, визначених в п.9 ч.1 ст. 39 Закону України №1404-VIII не пересвідчився, що відповідне зобов`язання виконано у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду та мотивами, якими керувався суд, постановляючи таке рішення, у зв`язку з чим у головного державного виконавця не було законних підстав для прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження №61254567, на підставі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, як то передбачено п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України №1404-VIII.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова не відповідає критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак позовні вимоги про її скасування підлягають задоволенню.

Посилання представника відповідача, зокрема, на постанову Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №805/2174/17-а, суд не приймає до уваги, оскільки в зазначеній справі предметом оскарження була постанова про накладення штрафу, в той час як у даній справі - постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав п.9 ч.1 ст. 39 Закону №1404-VIII, з підстав закінчення виконавчого провадження яких державний виконавець зобов`язаний пересвідчитися, що відповідне зобов`язання виконано у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду та мотивами, якими керувався суд, постановляючи таке рішення, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.02.2020 у справі №806/2153/17.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання поновити виконавче провадження, суд відмічає, що відповідно до ч.1 ст. 41 Закону України №1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. Враховуючи, вказані норми, а також те, що постанова про закінчення виконавчого провадження, визнана судом такою, що не відповідає критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає скасуванню, вказане є прямою підставою для відновлення виконавчого провадження в силу ст. 41 Закону №1404-VIII. При цьому, суд не може вирішувати наперед питання про можливість вчинення відповідачем у подальшому дій, які будуть порушувати права позивача. Відтак, вимога про зобов`язання відповідача поновити виконавче провадження (у випадку відмови виконання зазначеної норми Закону №1404-VIII), фактично спрямовані на майбутнє, тому задоволенню не підлягає.

Що ж стосується позовних вимог про визнання протиправними дій державного виконавця суд відмічає наступне. Обов`язковою ознакою рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов`язків. Прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, як правило, є результатом вчинення ряду дій. З огляду на те, що в правовому регулюванні приймає участь саме рішення суб`єкта владних повноважень, а не окремі дії, вчинені в процесі здійснення владних повноважень, за результатами яких прийнято рішення, ці дії не можуть бути предметом оскарження до адміністративного суду окремо від оскарження рішення. Обставини щодо вчинення цих дій входять до предмету доведення у справі за позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, а їх правова оцінка судом на відповідність встановлених законом компетенції суб`єкта владних повноважень та порядку їх вчинення може бути підставою для скасування рішення як протиправного внаслідок вчинення посадовими особами суб`єкта владних повноважень дій не у спосіб та не у порядку, встановлених законом.

Враховуючи вказане, приймаючи до уваги, що судом дано правову оцінку дій державного виконавця на відповідність встановлених законом порядку їх вчинення під час винесення оскаржуваної постанови, скасування оскаржуваної постанови є належним і допустимим способом захисту прав позивача у даній справі, що у повній мірі відновлює порушене право, а тому суд вбачає необхідним у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій державного виконавця, відмовити.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в особі відділу примусового виконання рішень (40003, м.Суми, вул.Герасима Кондратьєва, буд.28, код ЄДРПОУ 34987562), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009,м.Суми, вул.Пушкіна, буд.1, код ЄДРПОУ 21108013) про скасування постанови та поновлення виконавчого провадження - задовольнити частково.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) ОСОБА_2 від 13.04.2020 про закінчення виконавчого провадження №61254567.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя І.Г. Шевченко