Рішення № 89512584, 29.05.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2020 р. № 400/1114/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В. розглянувши за правлами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування рішень від 20.12.2019 року №13/2, від 17.01.2020 року №13/02.20-р, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач) з позовними вимогами про:

- визнання протиправним та скасування рішення комісії з підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 20 грудня 2019 року № 13/2 про відмову в зарахуванні періоду з 05.08.1985 р. по 01.04.1988 р. до стажу роботи зі шкідливими та важкими умовами праці відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 17.01.2020 року № 13/02.20-р про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до страхового стажу роботи за списом № 2 період роботи з 05.08.1985 року по 01.04.1988 року;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за списом № 2, починаючи з 08.01.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 працював з 05.08.1985 року по 01.04.1988 року майстром СПМК №3 Миколаївського облміжколгоспбуду, СПМК-2 тресту “Миколаївагроспецмонтаж” (згодом ВАТ “Миколаївоблагробуд”). 08.01.2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням комісії з підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 20 грудня 2019 року № 13/2 відмовлено в зарахуванні періоду з 05.08.1985 р. по 01.04.1988 р. до стажу роботи зі шкідливими та важкими умовами праці відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у зв`язку з відсутністю первинних документів, які підтверджують пільговий характер роботи повний робочий день. Позивач отримав рішення Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області від 17.01.2020 року №13/02.20-р про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Підставою для відмови стало не зарахування до страхового стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", періоду роботи з 05.08.1985 року по 01.04.1988 року, у зв`язку з відсутністю первинних документів, які підтверджують пільговий характер роботи повний робочий день. Вважає вказані рішення протиправними, оскільки набув право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2. Пільговий стаж роботи за спірний період підтверджений належними первинними документами, які подавались до пенсійного органу.

Ухвалою суду від 17.03.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

24.03.2020 року на виконання ухвали суду від 17.03.2020 року позивачем до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надано докази доплати судового збору в сумі 840, 80 грн.

Ухвалою від 26.03.2020 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/1114/20 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 29.04.2020 року, не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 29.04.2020 року, не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив. Заяв чи клопотань до суду не надходило.

Суд клопотання представника позивача задовольнив та на підставі частини 9 статті 205 КАС України, суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

13.05.20250 року за вх. № 9745 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що оскаржувані рішення є правомірними, оскільки страховий стаж із шкідливими та важкими умовами праці позивача складає лише 4 роки 4 місяці 16 днів. Рішенням комісії з підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 13/2 від 20.12.2019 року відмовлено в зарахуванні до страхового стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 05.08.1985 року по 01.04.1988 року, у зв`язку із відсутністю первинних документів, які підтверджують пільговий характер роботи повний робочий день. Інших додаткових або уточнюючих документів позивач не надав. На підставі рішення комісії з підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 13/2 відповідачем прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 у зв`язку із відсутністю первинних документів, які підтверджують пільговий характер роботи повний робочий день.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказав, що відповідно до статті 62 ЗУ “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Крім того, позивачем до заяви про призначення пенсії було надано відповідачу архівну довідку Департаменту агропросмислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації від 29.01.2020 року за вих. № 133/0/06.2-28/20. Згідно вказаної довідки у відомостях про нарахування заробітної плати ОСОБА_2 1.1. за період з 1985 р. по 1988 р. значиться ОСОБА_1 , 1961 р.н., де у графі "Професія або посада" стоїть запис "майстер". Отже, вказаною довідкою також підтверджено, що позивач працював у зазначений період на посаді майстра. Відповідно до п. “б” розділу XXIX “Будівництво будинків і споруд: промислових, енергетичних, гідротехнічних, дорого-мостових, транспорту і зв`язку, житлових і культурно-побутових, а також надземних будівель і споруд шахт, рудників і комунікацій” Списку 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173, правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються майстри і виконроби.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до записів трудової книжки, позивач працював з 05.08.1985 року по 01.04.1988 року майстром СПМК №3 Миколаївського облміжколгоспбуду, СПМК-2 тресту “Миколаївагроспецмонтаж” (згодом ВАТ “Миколаївоблагробуд”).

Державна реєстрація ВАТ “Миколаївоблагробуд” припинена 04.09.2007 року за рішенням засновників.

Стаж позивача на момент подачі заяви про призначення пільгової пенсії становить 37 років 1 місяць 23 дні, з них пільговий стаж становить 7 років 12 днів.

Рішенням засідання Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 20.12.2019 року № 13/2 за зверненням Позивача про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відмовлено позивачу в зарахуванні періоду з 05.08.1985 року по 01.04.1988 року до стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з відсутністю первинних документів, які підтверджують пільговий характер роботи повний робочий день.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області 08.01.2020 року із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2, згідно ст.114 розділу ХІУ-1 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (надалі - Закон № 1058), внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” та Законом України № 2148-VIII від 03.10.2017 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”.

До заяви позивачем додано: копії паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копію трудової книжки НОМЕР_2 від 21.07.1980 року; атестат про навчання № 2547 від 15.07.1980 року; диплом НОМЕР_3 від 30.06.1985 року; рішенням комісії з підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 20 грудня 2019 року № 13/2; довідку ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" від 21.02.2018 року № 702/947, від 08.01.2020 року № 1/2; довідку Департаменту агропросмислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації від 08.02.2018 року за вих. № 99/06.03-28/18; індивідуальні відомості про застраховану особу.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 17.01.2020 року № 13/02.20-р ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст.114 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю первинних документів, які підтверджують пільговий характер роботи повний робочий день, оскільки при визначенні права на пільгове пенсійне забезпечення, відповідно до п. «б» розділу XXIX «Будівництво будинків і споруд: промислових, енергетичних, гідротехнічних, дорого-мостових, транспорту і зв`язку, житлових і культурно-побутових, а також надземних будівель і споруд шахт, рудників і комунікацій» Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, необхідно з`ясувати будівництвом яких об`єктів займалася будівельна організація. Об`єктами будівництва ПМК можуть бути, як промислові так і сільськогосподарські. Зайнятість на будівництві сільськогосподарських об`єктів не надає права на пільгове пенсійне забезпечення, однак документи, які б підтверджували перелік об`єктів, побудованих заявником, відсутні .

В рішенні №13/02.20-р від 17.01.2020 року зазначено, що позивачу зараховано лише 4 роки 4 місяці 16 днів.

Позивач не погодившись з рішеннями відповідача від 20.12.2019 року №13/2 та від 17.01.2020 року №13/02.20-р, звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано Законом № 1058-IV, Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зареєстровано в Міністерстві юстиції 1 грудня 2005 р. за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, якою затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах.

Предметом спору у даній справі є оцінка наявності у позивача необхідного стажу роботи у шкідливих умовах праці для призначення пенсії за віком на пільгових умовах; правомірності рішень відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Так, відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Закон № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058-IV закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Закон № 1058-IV доповнено розділом XIVI «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ, який набрав чинності з 1 січня 1992 року, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону 1058-IV: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Згідно статті 100 Закону № 1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно Списків № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2) (пункт 3 Порядку № 383).

Згідно з пунктом 8 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону № 1788-ХІІ застосовуються «Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» і «Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.

Відповідно до пункту 9 Порядку застосування Списку № 1 і Списку № 2 пенсії за сумісними роботами, професіями та посадами працівників, зайнятих у виробництвах та на роботах, передбачених Списками, призначаються:

1) за Списком № 2, якщо одна із виконуваних робіт, професій чи посад передбачена в Списку № 1, а інша в Списку № 2;

2) на загальних підставах, якщо одна із виконуваних робіт, професій чи посад передбачена в Списку № 1 або Списку № 2, а інша цими Списками не передбачена.

Відповідно до п. “б” розділу XXIX “Будівництво будинків і споруд: промислових, енергетичних, гідротехнічних, дорого-мостових, транспорту і звязку, житлових і культурно-побутових, а також надземних будівель і споруд шахт, рудників і комунікацій” Списку 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173, правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються майстри і виконроби.

Таким чином, наведені вище посади, відносяться до переліку робіт, зайнятість на яких дає право працівникам на пільги, у тому числі й на пільгове пенсійне забезпечення за списком №2.

У відповідності до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

За приписами пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом № 1788-ХІІ (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

У такій довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада: характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Суд встановив, що стаж позивача на момент подачі заяви про призначення пільгової пенсії становить 37 років 1 місяць 23 дні, з них пільговий стаж становить 7 років 12 днів.

Однак, відповідно до оскаржуваного рішення Відповідачем було зараховано лише 4 роки 4 місяці 16 днів пільгового стажу, та не було зараховано до пільгового стажу період роботи в СПМК №3 Миколаївського облміжколгоспбуду, СПМК-2 тресту “Миколаївагроспецмонтаж” (згодом ВАТ “Миколаївоблагробуд”) з 05.08.1985 року по 01.04.1988 року ( 2 роки 7 місяців 26 днів) оскільки не підтверджено факт роботи на посадах, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Суд не погоджується з висновками відповідача, оскільки в трудовій книжці позивача зазначено період роботи та займана посада, а саме відповідно до записів трудової книжки, позивач працював з 05.08.1985 року по 01.04.1988 року майстром СПМК №3 Миколаївського облміжколгоспбуду, СПМК-2 тресту “Миколаївагроспецмонтаж” (згодом ВАТ “Миколаївоблагробуд”).

Так, трудова книжка позивача містить всі необхідні записи, що підтверджують період виконуваної роботи, її характер та зайнятість за професіями, віднесені до Списку № 2. В трудовій книжці йдеться посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлена, належним чином.

Крім того, відповідачу було надано архівну довідку Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської облдержадміністрації від 08.02.2018 № 99/06.03-28/18.

У вказаній довідці зазначено, що згідно акту опису “Про передачу справ ліквідованих підприємств об`єднання “Миколаївоблагробуд” до архіву Агропрома” від 04.10.2006 року значаться документи СПМК № 3 Миколаївського облміжколгоспбуду. В переліку відсутні накази з особового складу та відомості про нарахування заробітної плати за 1986-1987 роки. У відомостях нарахування заробітної плати наявні дані про заробітну плату з серпня 1985 по березень 1986 року на ОСОБА_1 .

Разом з тим, матеріали справи містять довідку № 133/0/06.2-28/20 від 29.01.2020 року, видану Департаментом агропросмислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації, відповідно до якої позивач працював в ВАТ “Миколаївоблагробуд” на посаді майстра.

Відповідно до даної довідки слідує, що Позивач у зазначений період часу отримував заробітну плату. У тому числі, відповідно до положень ст. 56 КЗпП у разі, якщо особа працює неповний робочий день оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Щодо встановлення факту повного чи неповного робочого дня, законодавцем передбачено необхідність лише копій документів про переведення на неповний робочий день, у зв`язку з чим, якщо даних документів не має, це свідчить про те, що особа працювала повний робочий день, даний факт підтверджує і розрахунок заробітних плат та їх розмір.

Щодо відсутності штатних розписів, слід зазначити, що строк зберігання даного документу з 01.01.2013 року врегульовано Переліком, до цього дане питання з 1998 року врегульовував Наказ № 41 від 20.07.1998 року та відповідно до п. 46 строк зберігання 3 роки, до цього законодавчо не було врегульовано порядок та строки зберігання штатних розписів. Тобто, документ, відсутність якого встановлено в ході проведення зустрічної перевірки не може фактично існувати та зберігатись станом на 2019 рік.

Щодо не підтвердження об`єктів, побудованих заявником, слід зазначити, що відповідно до Наказу №41 від 20.07.1998 року строк зберігання первинних документів і здійснення даної діяльності, будівництва, капітального ремонту зберігаються 3 роки, до 1998 року дане питання не було законодавчо врегульовано.

Суд зазначає, що оскільки в ст. 1 Постанови КМУ №637 від 12.08.1993 прямо зазначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також за архівними установами.

Тобто, інші документи можуть бути витребувані лише у разі відсутності трудової книжки або записів у ній, наявність неточностей та неправильних записів у трудовій книжці не є підставою для витребування будь-яких документів додатково.

Отже, з вищевикладеного суд робить висновок, що відповідач діє всупереч п. 3.3 розділу III (Підготовка і подання документів для призначення пенсії) Постанови Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення пенсій для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про Загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого орган, що призначає пенсію надає допомогу, зазначеним у пунктах 1.1 та 1.2 розділу І цього порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.

Таким чином, суд робить висновок, що відмова позивачу в призначені пенсії на пільгових умовах з мотивів, не підтвердження факту роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, суперечить чинному законодавству та є протиправною.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задоволення.

Відповідачем не зазначено, а судом не виявлено доказів тому, що спірні записи в трудовій книжці позивача можна визнати такими, які не відповідають дійсності чи зроблені з порушенням визначеної процедури.

Таким чином, суд вважає, що є всі підстави для зарахування ОСОБА_1 , до його пільгового стажу періодів роботи з 05.08.1985 року по 01.04.1988 року.

Оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до страхового стажу період роботи з 05.08.1985 року по 01.04.1988 року як пільговий за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що позивач мав достатній стаж, для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та який підтверджений трудовою книжкою і вищевказаними довідками, суд доходить висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення комісії з підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 20 грудня 2019 року № 13/2 про відмову в зарахуванні періоду з 05.08.1985 р. по 01.04.1988 р. до стажу роботи зі шкідливими та важкими умовами праці відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 17.01.2020 року № 13/02.20-р про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за списом № 2, починаючи з 08.01.2020 року, суд зазначає наступне.

Згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону № 1058 працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці (6 років 3 місяці), за наявності відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону № 1058 (60 років): чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області 08.01.2020 року із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2, згідно ст.114 розділу ХІУ-1 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Станом на дату звернення позивачу виповнилось 59 років.

Суд встановив наявний у позивача стаж роботи, встановлений пунктом 2 частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Суд встановив, що позивач, з досягненням необхідного віку, звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та відповідними документами, що підтверджували пільговий стаж роботи, що дає право на призначення йому пенсії, тобто в межах трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що при зверненні позивача за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах, у нього був підтверджений необхідний пільговий стаж, а відповідач протиправно відмовляв у призначенні такої пенсії, то суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за списом № 2, починаючи з 08.01.2020 року.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 78, 159, 162, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) про визнання протиправними та скасування рішень від 20.12.2019 року №13/2, від 17.01.2020 року №13/02.20-р, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 20 грудня 2019 року № 13/2 про відмову в зарахуванні періоду з 05.08.1985 р. по 01.04.1988 р. до стажу роботи зі шкідливими та важкими умовами праці відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсйне страхування».

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 17.01.2020 року № 13/02.20-р про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до страхового стажу роботи за списом № 2 період роботи з 05.08.1985 року по 01.04.1988 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за списом № 2, починаючи з 08.01.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 840,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

При цьому, пунктом 3 розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України, який доповнений цим пунктом Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 30.03.2020 року №540-ІХ, визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст.295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 29.05.2020 року.

Суддя Г.В. Лебедєва